ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТА ПОДОЛАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2524-0609.2019.45.41-45Ключові слова:
професійне вигорання, соціальний працівник, попередження, подолання, соціальна сфера.Анотація
Анотація. У статті обґрунтовано актуальність проблеми попередження та подолання професійного вигорання соціальних працівників. Специфіка роботи працівників соціальної сфери зумовлена підвищеною емоційною насиченістю та складністю міжособистісного спілкування, управління ситуаціями різного рівня складності, що вимагають від фахівця значних психоемоційних зусиль та вміння попередити розвиток синдрому професійного вигорання. Мета статті полягає в обґрунтуванні особливостей попередження та подолання професійного вигорання соціальних працівників. У статті використовувались загальнонаукові теоретичні методи: аналіз наукової літератури з досліджуваної проблеми, синтез, порівняння та узагальнення. У процесі емпіричного дослідження застосовувалася методика діагностики професійного вигорання розроблена Н. Водоп’яновою, О. Старченковою на основі моделі К. Маслач і С. Джексон та методика діагностики рівня емоційного вигорання В. Бойка. Аналізом встановлено, що причинами виникнення синдрому професійного вигорання є втрата особистісних (внутрішніх) і соціальних (зовнішніх) ресурсів, для попередження та подолання синдрому професійного вигорання важливим є створення нових, або відновлення втрачених особистісних, соціально-психологічних і психо-енергетичних ресурсів, які допомагають працівнику протидіяти негативній дії стресу. Дослідженням визначено, що соціальним працівникам з ознаками синдрому професійного вигорання притаманний особливий причинно-наслідковий ланцюг із такими компонентами: емоційне виснаження, деперсоналізація та редукція особистих досягнень. Вплив даних компонентів посилюється через такі фактори: низький рівень поінформованості щодо проблеми професійного вигорання, відсутність теоретичних знань і практичних навичок самодіагностики основних ознак професійного вигорання на ранніх етапах розвитку синдрому та шляхів їх подолання. Зроблено висновки про те, що особливості попередження та подолання синдрому професійного вигорання у соціальних працівників відображені в комплексі дій керівника соціальної організації, до яких належать: моніторинг психологічного стану працівників, чітке роз’яснення посадових інструкцій, організацію профілактичних бесід та стимулювання внутрішньої мотивації, налагодження конструктивних комунікацій, проведення різноманітних тренінгових занять, створення позитивного морально-психологічного клімату в колективі.
Посилання
References
Avramenko, M. L. (Ed.). (2008). Profilaktyka profesiynoho vyhorannya pratsivnykiv sotsialʹnoyi sfery [Prevention of professional burnout of social workers: methodical recommendations]. Lutjig: All-Ukrainian center of professional rehabilitation of the disabled. [in Ukrainian].
Bernatska, O. (2010). Profesiyne vyhorannya psykholohiv [Professional burnout of psychologists]. Psychologist. Schoolworld, 38, 22–25. [in Ukrainian].
Boyko, V. V. (1999). Syndrom «émotsyonalʹnoho vyhoranyya» v professyonalʹnom obshchenyy [The syndrome of «emotional burnout» in professional communication]. St. Petersburg: Peter. [in Ukrainian].
Hlavatska, O. (2017) Specific features of social workers’ professional burnout, Social Work and Education, 2, 27–35. [In Ukrainian].
Il’enko, M. M., Puzikov D. O. (2008). Profesiyne «vyhorannya» fakhivtsiv sotsialʹnoyi roboty: faktory, zmist, shlyakhy zapobihannya ta podolannya. [Professional «burnout» of social work: factors, content, ways of prevention and overcoming]. Actual problems of education and upbringing of people with special needs: abstracts of reports, 306–309. [in Ukrainian].
Karamushka, L. M., & Zaichikova T. V. (2006). Problema syndromu «profesiynoho vyhorannya» v pedahohichniy diyalʹnosti v zarubizhniy ta vitchyznyaniy psykholohiyi [The problem of «burnout» syndrome in pedagogical activity in foreign and domestic psychology]. Actual problems of psychology: collection of sciences works of the Institute of Psychology named after Kostiuk G. S. of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, 1, 210–217. [in Ukrainian].
Maslach, K. (2001). Professyonalʹnoe vyhoranye: kak lyudy spravlyayutʹsya. Praktykum po sotsyalʹnoy psykholohy [Professional burn-out: how peple manage it]. SPb: Piter. 2001. S. 43–58. [in Russian].
Romanovska, O. V., & Nabilska. E. M. (2011). Prychyny ta osoblyvosti proyavu syndromu «profesiynoho vyhorannya» v sotsialʹnykh pratsivnykiv [Causes and features of the manifestation of the «professional burnout» syndrome among social workers]. Bulletin of National Technical University «KPI». Politology. Sociology. Law. 3 (11), 103–107. [in Ukrainian].
Ronginskaya, T. I. (2002). Syndrom «vyhoranyya» v sotsyalʹnykh professyyakh [Syndrome of «burnout» in social professions]. Psychological journal, 23 (3), 85–95. [in Russian].
Skoryk, T. V. (2011). Profilaktyka syndromu «profesiynoho vyhorannya» sotsialʹnykh pratsivnykiv yak neobkhidna umova profesiynoyi hotovnosti [Prevention of social workers’«professional burnout» syndrome as a condition for professional readiness]. Scientific Notes of the NizhynState University named after M. Gogol. Psychological-pedagogical sciences, 3, 98–100. [in Ukrainian].
Yurkiv, Y. I. (2010). Syndrom «profesiynoho vyhorannya» sotsialʹnykh pedahohiv pry roboti z simyamy rozumovo vidstalykh ditey [The syndrome of «professional burnout»among social pedagogues working with families of mentally retarded children]. Social pedagogy: theory and practice, 2, 76–82. [in Ukrainian].
Vodopianova, N. E., Starchenkova, E. S. (2017). Syndrom vyhoranyya. Dyahnostyka y profylaktyka [The burnout syndrome. Diagnosis and prevention]. Moscow: Yurayt. [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
