ДІАГНОСТИКА СФОРМОВАНОСТІ ЗДАТНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2524-0609.2019.45.213-216Ключові слова:
професійна взаємодія, здатність, критерії, показники, рівні.Анотація
Анотація. У запропонованій статті автор намагається розкрити актуальність та сутність діагностичної системи визначення рівня сформованості здатності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної взаємодії. Задля отримання достовірних та надійних результатів проблеми діагностики сформованості здатності до професійної взаємодії, автором проаналізовано педагогічну та психологічну наукову літературу щодо питань професійної освіти, підготовки фахівців військових та правоохоронних формувань, моніторингу педагогічних явищ та процесів, прояву професійної взаємодії у різних сферах життя. Розкрито зміст дефініцій «діагностика», «критерій», «показник». З метою якісного аналізу представленої проблеми автор використовував такі методи дослідження: узагальнення та систематизація інформації; логічні процедури аналізу, синтезу та порівняння щодо визначення змісту понять та категорій; контент-аналіз наукових праць (дисертацій, монографій, публікацій тощо). В результати узагальненого аналізу виокремлено теоретичну складову діагностики (критерії) зазначеної здатності: когнітивно-інформаційний (сукупність знань щодо реалізації професійної взаємодії), операційний (система умінь та навичок щодо здійснення професійної взаємодії майбутніми офіцерами-прикордонниками), рефлексивно-особистісний (здатність до самоаналізу та самоосвіти, а також комплекс особистісних якостей майбутніх офіцерів-прикордонників), ціннісний (пріоритетні інтереси, потреби та мотиви щодо реалізації професійної взаємодії), а також практичну (показники) – конкретний прояв цих критеріїв. Враховуючи зазначені критерії та показники, автор обґрунтував відповідні рівні, як глибину прояву конкретних критеріїв та показників: високий, середній, низький. Основним результатом дослідження є створення діагностичної системи сформованості здатності до професійної взаємодії, що є необхідною складовою професійної підготовки майбутніх фахівців прикордонного відомства.
Посилання
References
Bezrukova, V.S. (1999). Pedagogyka. Proektyvnaya pedagogyka [Pedagogics. Projective pedagogy]. Yekaterinburg: Business Book. [in Russian].
Bespalko, V. P. (1990). O vozmozhnostyax systemnogo podxoda v pedagogyke. [About the possibilities of the system approach in pedagogy]. Soviet pedagogy, 7, 59−60. [in Russian].
Bilyakovskaya, O.O., Mishchyshyn, I.Ya., & Tsura, S.B. (2013). Dydaktyka vyshhoyi shkoly [Didactics of Higher Education] Lviv: LNU named after Ivan Franko. [in Ukrainian].
Dakhin, A.N. (2003). Pedagogycheskoe modelyrovanye: sushhnost i effektyvnost [Pedagogical Modeling: Essence, Effectiveness and Uncertainty]. Pedagogy, 4, 21−26. [in Russian].
Fitsula, M.M. (2006). Pedagogika vyshhoyi shkoly [Pedagogics of the higher school]. Kyiv: Akademvidav. [in Ukrainian].
Kyyredal'g, A. (1980). Metody isledovanyj v professyonal`noj pedagogyke. [Methods of research in professional pedagogy]. Tallinn: Valgus. [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
