Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна робота»

СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ ЩОДО ЗАЛУЧЕННЯ СПІЛЬНОТ В ДІЯЛЬНОСТІ НЕДЕРЖАВНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

Дмитро Афанасьєв — 2024-10-28

Стратегічне планування в діяльності недержаних організацій покликане намітити орієнтири щодо реагування на потреби цільової аудиторії. Організації третього сектору України спрямовують свою діяльність на допомогу постраждалому від війни населення. Наприклад, Товариство Червоного Хреста України прагне реагувати на динамічну гуманітарну кризу в Україні, адаптуючи свій стратегічний план до змінних потреб постраждалого населення. Перегляд Стратегічного плану на 2026-2030 роки має на меті забезпечити актуальність, ефективність та вплив програм і інтервенцій Товариства Червоного Хреста України. Тому метою даного дослідження стало з’ясування особливостей стратегічного планування щодо залучення спільнот в діяльності недержавних організацій на прикладі Товариства Червоного Хреста України. Мета досягається шляхом аналізу вітчизняних та зарубіжних наукових розвідок, програмних документів Товариства Червоного Хреста України. У цьому дослідженні представлено огляд наукових розробок, які містять практичні поради організаціям визначити потенціал, необхідний для підтримки залучення спільнот.

ГЛОБАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ ЯК ТИП СОЦІАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

Олена Бартош — 2024-10-28

Глобалізація вплинула на те, як люди живуть, налаштовують своє фізичне середовище, створюють інститути, які керують їхньою діяльністю, і будують ринки, на яких відбувається обмін ресурсами, товарами та послугами. Економічні та культурні обміни, викликані хвилями глобалізації, призвели до змін у демографії та психографії споживачів. Завдяки прогресу в технологіях, транспорті, глобальному експорті та медіа-інноваціях глобальні потоки інформації, продуктів і послуг стали більш поширеними та швидкими. Культурні обміни не тільки сприяють формуванню експансивної культури, але й впливають на психологічну та соціальну ідентичність людей. Глобалізація сприяє вільному обміну думками та спілкуванню в усьому світі, що веде до підвищення обізнаності людей про навколишній світ у цілому. Психологічні наслідки локальної культури для ідентичності так само ефективні, як і вплив глобальної культури на ідентичність. Локальна ідентичність може набувати багатьох форм, від етнічної приналежності до національності до навіть менших локальних ототожнень, наприклад, із сусідством. Мета статті: розглянути глобальну ідентичність як тип соціальної ідентичності. Методи дослідження: аналіз та узагальнення наукової літератури для з’ясування підходів до визначення сутності глобальної та локальної ідентичності; теоретичне узагальнення для формулювання висновків щодо глобальної ідентичності як типу соціальної ідентичності.

ГОТОВНІСТЬ МІГРАНТІВ З УКРАЇНИ ДО СОЦІАЛЬНИХ РИЗИКІВ

Руслан Жиленко — 2024-10-28

Мета статті: дослідити готовність мігрантів з України до соціальних викликів закордоном. Методи дослідження: аналіз та узагальнення літератури та соціологічних досліджень (для з’ясування рівня готовності та усвідомлення мігрантів з України до можливих соціальних ризиків); теоретичне узагальнення (для формування авторських висновків). Високі показники уникнення невизначеності та повільний зв’язок із працедавцем показує нам те, що більшість мігрантів з України належать до адміністративного типу організаційної культури. Особливості організаційної культури мігрантів можуть призвести до того, що вони можуть зустрітися із значними соціальними ризиками, а саме ризик опинитися у другому або третьому секторі світового ринку праці. Це також призводить до втрати компетентності та ініціативності, впевненості в собі, здатності приймати рішення, шукати та використовувати зворотний зв’язок із оточенням у приймаючих країнах та «марнотратства мізків».

РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ СТАНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ У ЄВРОПЕЙСЬКИХ УНІВЕРСИТЕТАХ

Олександра Канюк — 2024-10-28

Представлено історико-педагогічний аналіз становлення та розвитку системи науково-дослідницької діяльності студентів у європейських закладах вищої освіти. Досліджено еволюцію цієї системи від зародження перших університетів у середньовіччі до сучасного етапу розвитку вищої освіти в Європі. Розглянуто особливості організації науково-дослідницької діяльності студентів у провідних європейських університетах, таких як Оксфордський університет, Технічний університет м.Мюнхен та Університет Лейдена. Аналізується роль студентських наукових товариств у розвитку дослідницької культури та формуванні наукового світогляду студентів. Розглянуто питання фінансування студентської науково-дослідницької діяльності, механізмів підтримки студентських досліджень, включаючи державні гранти, університетські фонди та програми приватних компаній. Мета статті полягає у проведенні порівняльного історико-педагогічного аналізу систем науково-дослідницької діяльності студентів у різних європейських країнах, виявленні спільних тенденцій та національних особливостей. Методи дослідження: історико-педагогічний аналіз літератури, синтез, порівняння та теоретичне узагальнення. Практичне значення дослідження полягає в можливості ефективного використання студентами досвіду становлення системи науково-дослідницької діяльності студентів провідних європейських університетів.

КОРПОРАТИВНА КУЛЬТУРА ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЯК ГАРАНТ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ

Марія Клепар — 2024-10-28

Корпоративна культура посідає чільне місце у формуванні іміджу закладу вищої освіти, підвищенні його конкурентоспроможності та набутті популярності серед абітурієнтів, студентів та інших закладів. З одного боку, корпоративна культура виконує функцію регулятора поведінки педагогічних кадрів через систему норм, правил та цінностей, а з іншого – виступає гарантом успішної професійної підготовки майбутніх фахівців. Мета статті полягає у виокремленні значення та феномену корпоративної культури, визначенні її місця у системі професійної підготовки студентів. Основними методами дослідження є: порівняльний аналіз наукових і навчально-методичних джерел, нормативно-правової бази; теоретичні та емпіричні, методи узагальнення. У результаті нашого дослідження ми дійшли висновку про функціонально-змістове наповнення, структуру та значення корпоративної культури закладів вищої освіти.

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ РИЗИКІВ В УПРАВЛІННІ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИМИ ПЕРЕТВОРЕННЯМИ В ГАЛУЗІ ОСВІТИ: ДОСВІД США

Ірина Козубовська — 2024-10-28

Стаття присвячена аналізу американського досвіду врахування потенційних ризиків в управлінні інституціональними перетвореннями. Мета статті – розкрити деякі аспекти досвіду США в урахуванні ризиків в управлінні інституціональними перетвореннями в освіті. Застосовано теоретичні методи дослідження (вивчення наукової літератури, аналіз, систематизація, порівняння, конкретизація, узагальнення інформації). Здійснення трансформацій в освітній галузі (інституціональних перетворень) зв’язано з виникненням певних ризиків. До потенційних факторів ризику, з якими будь-яка організація, включаючи й ЗВО, зіштовхується постійно або тимчасово, відносяться: загрози від стихійних лих таких, як урагани, пожежі від грозових блискавок, повені та ін.; збої й відмови в роботі обслуговуючих систем типу переривань і відключень енергії, неспрацьовування захисту, відмов устаткування та ін.; зловмисні дії типу саботажу, тероризму, дій комп’ютерне шахрайство; так званий людський фактор, тобто помилки через недбалість працівників, відсутності або недоліку в них необхідних знань і вмінь. З урахуванням особливостей освітніх організацій пропонується розділити всі потенційні ризики й пов’язані з ними необхідні інституціональні перетворення на чотири основні категорії: стратегічні ризики, фінансові, законодавчі й операційні. Стратегічні ризиики передбачають довгострокові загрози, які можуть вплинути на успішну діяльність вищого навчального закладу. Фінансові ризики передбачають можливість втрати матеріальних засобів та інших активів. Законодавчі ризики передбачають неналежне виконанням державних законів і інструкцій, а також місцевих постанов при здійсненні інституціональних перетворень. Операційні ризики передбачають помилкові дії окремих людей, випадки шахрайства у вузівському середовищі. Репутація вищого навчального закладу, його імідж і престиж мають велике значення для успішного функціонування ЗВО. ЗВО повинні брати участь в оцінці своєї схильності до ризиків і мати повне уявлення про всі категорії ризиків, з якими вони можуть зустрітися. Проаналізовані можливі підходи до оцінки ризиків, які пропонуються американськими вченими. Підкреслюється доцільність використання американського досвіду в Україні, де сьогодні відбуваються суттєві інституціональні перетворення в галузі освіти.

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА У ЦЕНТРАХ ВЕТЕРАНСЬКОГО РОЗВИТКУ: ПРАКТИЧНИЙ ДОСВІД

Оксана Кравченко — 2024-10-28

Заклади вищої освіти активно долучаються до реалізації державної ветеранської політики. У статті схарактеризовано практичний досвід діяльності Центру ветеранського розвитку із надання психологічної допомоги першого рівня. Методи дослідження: аналіз діяльності Центру ветеранського розвитку Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, узагальнення основних форм соціально-психологічної підтримки ветеранів та членів їхніх родин; вивчення офіційного сайту закладу вищої освіти. Встановлено, що основною формою соціально-психологічної підтримки ветеранів та ветеранок є Центри ветеранського розвитку. Із 2023 р. такий центр створено на базі Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Колектив університету працює над створенням безбар’єрного простору та доступних послуг. Важливими формами роботи центру є: проведення індивідуального психологічного консультування, групові терапевтичні заняття, практикуються психоедукація та інформаційні сесії; розробляються реабілітаційні програми; затребуваними є заходи з підтримки сімей; ефективними є релаксаційні техніки та терапії; здійснюється індивідуальна робота щодо соціально-психологічної адаптації; користується популярністю тренінгова робота. Систематично здійснюється волонтерська діяльність фахівцями та волонтерами Центру. Надається можливість одержання ветеранами та ветеранками вищої освіти в університеті за освітнім ступенем «бакалавр» та «магістр», а також вивчення іноземної мови на мовних курсах.

АУДІОВІЗУАЛЬНИЙ МЕТОД У НАВЧАННІ ІНОЗЕМНИХ МОВ

Галина Лещук — 2024-10-28

У статті розкрито сутність аудіовізуального методу навчання іноземних мов. Схарактеризовані основні методи навчання іноземних мов (граматично-перекладний, аудіолінгвальний, комунікативний, імерсивний, прямий, сугестивний, нейролінгвістичний методи). Простежено історію виникнення аудіовізуального методу та проаналізовано внесок різних науковців у його розробку (П. Ріван, Р. Ладо, Р. Рішер). Наголошено на важливості методу в контексті подальшого розвитку мультимедійних ресурсів. Представлені основні характеристики методу та його складові: прослуховування, перегляд відео, повторення, сприйняття контексту. Визначені переваги та недоліки методу. Окреслені перспективи дослідження аудіовізуального методу та його потенціалу. Зроблено висновок, що аудіовізуальний метод є потужним інструментом для початкового етапу вивчення мов, однак для комплексного оволодіння мовою необхідно його доповнювати іншими методами.

ПРОФЕСІЙНО СПРЯМОВАНА НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ СТУДЕНТІВ ЯК ВАЖЛИВА СКЛАДОВА ПІДГОТОВКИ КОМПЕТЕНТНИХ ФАХІВЦІВ

Тетяна Логвиненко — 2024-10-28

Питання розвитку дослідницьких умінь та організації дослідницької діяльності студентів закладів вищої освіти є багатогранним. Нині одним із провідних світових трендів університетської освіти є інтеграція дослідницької складової у процес підготовки майбутніх фахівців. Мета статті: розглянути особливості професійно спрямованої науково-дослідницької діяльності студентів. Методи дослідження: теоретичний аналіз наукових джерел з проблеми науково-дослідницької діяльності як важливої складової підготовки студентів закладів вищої освіти; критичний та аналітичний аналіз концепцій, теорій і методів. Професійно орієнтована дослідницька діяльність включає: спостереження, вивчення фактів і явищ професійної дійсності; усвідомлення професійних питань, їх аналіз; розробка мети та постановка завдань; висування гіпотез, вибір методів дослідження; теоретичне вирішення задач; оцінка отриманих результатів відповідно до поставлених цілей. Основні функції професійно орієнтованої дослідницької діяльності: соціальна; міжсоціальна; системна; інтегративна; моделювання; інформаційна; комунікативна; технологічна; мотиваційна; розвивальна; рефлексивна. Окреслений зміст функцій дослідницької діяльності дозволяє виокремити та проаналізувати окремі особистісні якості, а також низку дослідницьких і професійних знань, умінь і навичок. Важливою складовою дослідницької діяльності є емоційне ставлення до науково-дослідницької діяльності. Пошук підходів до вирішення завдання додатково регулюється емоційними оцінками, які формуються в результаті виконання завдання і можуть неодноразово змінюватися. Визначальним є усвідомлення майбутньої професійної діяльності: активність студентів у науковому дослідженні залежить від того, як вони уявляють свою професію і чи вважають навички науково-дослідницької діяльності складовою компетентності фахівця. Необхідною якістю дослідників є комунікабельність і незалежність.

СТРУКТУРА ПРОФЕСІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ ДО НАДАННЯ КОМПЛЕКСНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПОСЛУГИ З ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄСТІЙКОСТІ

Діана Мельничук — 2024-10-28

У статті проаналізовано зміст та особливості професійної готовності майбутніх фахівців із соціальної роботи до надання комплексної соціальної послуги з формування життєстійкості. На основі аналізу праць науковців різних сфер розглянуто сутність понять «готовність» та «професійна готовність». Визначено професійну готовність як складну характеристику особистості, яка складається з професійних та особистісних якостей, необхідних для успішного здійснення професійної діяльності. Професійна готовність майбутніх соціальних працівників передбачає наявність кoмплексу oсoбистiсних знaнь, умiнь, нaвичoк, якoстей, здiбнoстей, прoфесiйнoї спрямoвaнoстi, які сприяють успішній реалізації фахівця соціальної сфери у професійній діяльності. Мета статті: визначення та обґрунтування структури професійної готовності майбутніх фахівців із соціальної роботи до надання комплексної соціальної послуги з формування життєстійкості. Методи дослідження: аналіз наукових публікацій з проблеми структурування готовності майбутніх фахівців із соціальної роботи до професійної діяльності та узагальнення структури професійної готовності до надання комплексної соціальної послуги з формування життєстійкості. Визначено різні наукові погляди та підходи щодо розуміння структурних компонентів професійної готовності. У рамках дослідження розкрито, проаналізовано та обґрунтовано структурні компоненти професійної готовності майбутніх фахівців із соціальної роботи до надання комплексної соціальної послуги з формування життєстійкості: мотиваційно-ціннісний, когнітивно-змістовий, операційно-діяльнісний, особистісно-психологічний, рефлексивно-оцінний.

ЗАСВОЄННЯ ПЛАВАЛЬНИХ І ТЕХНІЧНИХ НАВИЧОК У РАМКАХ ПОЧАТКОВОЇ ПІДГОТОВКИ З ВОДНОГО ПОЛО

Геннадій Мордвінцев — 2024-10-28

Мета статті ‒ розгляд змісту і послідовності засвоєння дітьми й підлітками плавальних і технічних навичок у рамках такої підготовки, надання відповідних методичних рекомендацій дитячим тренерам. Методи дослідження: аналіз наукових джерел, педагогічне спостереження, узагальнення досвіду тренерської роботи, синтез емпіричної інформації, класифікації і типологізації, порівняння. Охарактеризовані ватерпольні стилі плавання та деякі специфічні прийоми початкової плавальної підготовки, зокрема передній кроль на грудях і кроль на спині, треджен, плавання на місці і ходьба у воді з використанням різних технік, піднімання та утримування тулуба над водою, вистрибування з води, старт для ривка, зупинки і зміни напрямків руху під час плавання. Після засвоєння цих навичок початкова підготовка зосереджується на техніці роботи з м’ячем, і юні ватерполісти послідовно розучують прийоми підбирання м’яча з води в різні способи, ведення м’яча, його ловлі, перекладання з однієї руки в іншу, різних типів кидків для виконання передачі. Рекомендовано у навчально-тренувальному процесі використовувати кращий практичний досвід зарубіжних тренерів, впроваджувати у процес початкової підготовки з водного поло сплешбол як веселу і привабливу для дітей гру, яка забезпечує набуття всіх базових ватерпольних навичок у рекреаційному форматі.

РЕФЛЕКСІЯ В СТРУКТУРІ ІННОВАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Оксана Олійник — 2024-10-28

Проблематика статті стосується актуального питання інноваційної компетентності та її складових. Поставлено за мету охарактеризувати одну зі складових цього утворення, яка стосується вміння аналізувати ефективність та результативність педагогічної діяльності, а також коригувати її за потреби. Йдеться про навичку рефлексії як одну з провідних рис учителя з високо розвиненою інноваційною компетентністю, оскільки створення й упровадження інновацій потребує регулярного аналізу не лише процесу реалізації нового в освітній процес, а й спостереження й оцінювання особистості вчителя як фахівця, який здійснює інноваційну діяльність. Завдяки використанню таких методів наукового дослідження як системно-структурного та системно-функціонального аналізу, узагальнення й систематизації теоретичних аспектів теми, спостереженню, вивченню продуктів педагогічної діяльності авторка здійснила огляд наукової літератури стосовно сутності інноваційної компетентності вчителя закладу загальної середньої освіти, її структури та ключових характеристик, зокрема й навички рефлексії. У статті також охарактеризовано практичні інструменти, які сприяють розвитку чи вдосконаленню вміння рефлексувати над власною педагогічною діяльністю, зокрема інноваційною.

РЕАЛІЗАЦІЯ ІДЕЙ АЛЬТЕРНАТИВНОЇ ОСВІТИ Ф.У.ПАРКЕРА В СУЧАСНІЙ АМЕРИКАНСЬКІЙ ШКОЛІ

Віталія Палкуш — 2024-10-28

Мета статті – розкрити особливості використання ідей альтернативної освіти, обґрунтованих Ф.У.Паркером, в сучасній американській школі. Методи дослідження – теоретичні (вивчення наукової літератури, аналіз, систематизація, порівняння, конкретизація, узагальнення інформації). Альтернативна освіта суттєво відрізняється від традиційної своїм змістом, формами і методами організації навчального процесу. Вона надає більшої свободи вчителям і учням, максимально враховує індивідуальні особливості і можливості дітей. В статті підкреслюється, що ідеї альтернативної освіти почали зароджуватися в світі дуже давно. Їх можна знайти в працях відомих вчених Стародавньої Греції (Анаксимен, Геракліт, Демокріт та ін..), епохи Відродження (Т.Мор, Ф.Рабле), в період Нового часу (ХУІІ – ХІХ ст.) (Я.Коменський, Д.Локк, Д.Дідро), модерної доби другої половини ХІХ століття (І.Гегель, Г.Спенсер, Р.Штайнер), «постмодернізму» (Р.Ашер, К.Торес, М.Розенау). В працях цих вчених та багатьох інших виражалися ідеї гуманізму, свободи, рівності, справедливості, унікальності кожної особистості і необхідності забезпечення індивідуального підходу до дітей. Особливо розвинена альтернативна освіта в США, де існує дуже багато навчальних програм і шкіл, які суттєво відрізняються від традиційних. Передумовою розвитку і становлення альтернативної освіти в США стала діяльність таких видатних ученик, як Дж.Дьюї, Ф.Паркер, Дж.Каунтс, У.Кілпатрік, Х.Рагг, К.Уошберн та інші. Особливої уваги в плані розвитку альтернативної освіти заслуговує педагогічна спадщина Ф.У.Паркера(F.W. Parker) – видатного педагога-новатора, який рішуче виступав проти формалізму, бюрократизму традиційної освітньої системи. Виявлено, що сьогодні в СЩА існують школи, які активно впроваджують ідей альтернативної освіти Ф.У.Паркера (зв'язок навчання з життям, розвиток креативного мислення дітей, міждисциплінарність, різновікові класи та ін.).

СТРУКТУРА І ЗМІСТ КУРСУ «ІННОВАЦІЇ У СОЦІАЛЬНІЙ РОБОТІ» (З ДОСВІДУ ВИКЛАДАННЯ)

Анна Попович — 2024-10-28

Актуальність публікації зумовлена вимогами до підготовки фахівців соціальної роботи до інноваційної діяльності в умовах сучасних викликів. Мета: охарактеризувати структуру і зміст курсу «Інновації у соціальній роботі» для другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 231 «Соціальна робота» з врахуванням досвіду викладання. Застосовані загальнонаукові методи: узагальнення, абстрагування, пояснення, систематизації, системно-структурного і дескриптивного аналізу. Авторка відзначає важливість системного підходу до розробки загальної концепції навчального курсу і пропонує наступну структуру змістових модулів: 1) теорія інноваційної діяльності; 2) нормативно-правове забезпечення інновацій; 3) інновації як фактор подолання соціальних проблем сучасності. Наведено стислий огляд лекцій та окремі рекомендації до проведення семінарських занять. Окрему увагу приділено реформам у сфері соціального захисту населення, представленим у Плані для реалізації Ukraine Facility 2024-2027 (враховуючи відсутність у крос-секторальних нормативних документах відповідних тематичних розділів). Підкреслено, що окремі з них розглядаються в темах модуля №3 («Соціальна робота в мультидисциплінарних реабілітаційних командах», «Впровадження інституту помічника ветерана», «Еволюція реформи деінституціалізації в Україні»). Запропонований підхід може сприяти формуванню програмних результатів навчання, визначених освітнім стандартом. У висновках узагальнені виклики навчання інноваційній діяльності. Серед напрямків подальших наукових розробок згадана як теоретико-правова, так і освітня проблематика викладання курсу.

ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ СФЕРИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ І ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ

Василь Попович — 2024-10-28

Досліджено чинники цифровізації системи соціального захисту населення в умовах воєнного стану і повоєнного відновлення України. Методи дослідження: теоретичний аналіз літератури в контексті предмета і завдань дослідження. Особливої актуальності для України набуває створення ефективної системи соціального захисту, модернізація якої в умовах війни полягає в цифровізації – технологічному розвитку надання цифрових адміністративних і соціальних послуг. Сучасний етап суспільного розвитку обумовлений розвитком інформаційно-комунікаційних технологій і зумовлює переформатування традиційної соціальної держави або держави загального добробуту у цифрову форму функціонування, де розвинута система соціального захисту як основна риса соціальної держави також поступово набуває цифрового формату. Серед провідних чинників оптимізації соціального захисту відзначено: законодавче удосконалення, цифровізацію соціальної сфери, надання більших повноважень у наданні соціальних послуг територіальним громадам. Серед провідних факторів розвитку цифровізації соціального захисту населення у повоєнний період виділено: збільшення фінансування процесу цифровізації, пов’язане із видатками на відновлення інфраструктури, розвиток і впровадження новітніх ІКТ і підвищення цифрової доступності населення на території України, впровадження механізмів та інструментів проектного менеджменту в сфері цифровізації соціального захисту.

ІНКЛЮЗИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МАТЕМАТИКИ

Олександр Сильман — 2024-10-28

Мета статті: охарактеризувати інклюзивну компетентність як складову професійної компетентності та проаналізувати зміст її структурних компонентів. Методи дослідження: аналіз наукових джерел з проблеми інклюзивної освіти та формування інклюзивної компетентності педагогів з метою визначення суті поняття «інклюзивна компетентність» та її структури, порівняння, систематизація та узагальнення для характеристики змісту компонентів інклюзивної компетентності майбутніх вчителів математики. У статті аналізується поняття «інклюзивна компетентність педагога», «інклюзивна компетентність майбутнього вчителя математики», яка розглядається як складова його професійної компетентності. Виокремлено та охарактеризовано зміст структурних компонентів інклюзивної компетентності майбутнього вчителя математики: мотиваційно-ціннісного; когнітивного, діяльнісно-операційного, рефлексивного. Обґрунтовано, що зміст когнітивного та діяльнісно-операційного компонентів інклюзивної компетентності постійно поповнюється інформацією про нові ресурси, технології і можливості організації змішаного та дистанційного навчання математиці дітей з особливими освітніми потребами (програми, онлайн-платформи), збагачується досвідом учителів-практиків. Доведено, що для забезпечення ефективності інклюзивного навчання та формування математичної компетентності учнів з особливими освітніми потребами необхідно здійснювати комплексну підготовку майбутніх учителів математики до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти на засадах єдності теоретичної та практичної складових підготовки, на загальнопедагогічному, методичному та спеціальному рівнях. При цьому необхідно створювати умови та стимулювати майбутніх учителів математики до розвитку інклюзивної компетентності шляхом самоосвіти та неформальної освіти.

МЕТОДИЧНИЙ ЦИКЛ У РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПІДХОДУ

Таїса Смагіна — 2024-10-28

Впровадження концепції «Нова українська школа» супроводжується пошуком ефективних методик навчання. Метою статті є визначення поняття та аналіз функціонування циклу методичної системи вчителя в реалізації освітніх підходів. Основним методом дослідження обрано системно-структурний (аналіз наукової літератури, синтез, порівняння, систематизація, узагальнення). У статті розглядається методична система вчителя з реалізації освітнього підходу як циклічний процес, спрямований на ефективну організацію навчальної діяльності. Проаналізовано ключові етапи циклу методичної системи, зокрема визначення цілей навчання, аналіз готовності здобувачів освіти до опрацювання матеріалу, вибір змісту навчального матеріалу, методів та форм конструювання уроку. Особлива увага приділяється вибору освітнього підходу, який відповідає за досягнення результатів та віковим особливостям учнів. У статті обґрунтовано, що циклічний підхід до конструювання та проведення уроку сприяє підвищенню результативності навчального процесу та розвитку компетентностей. Надано практичні рекомендації щодо адаптації методичної системи до застосованого освітнього підходу в умовах сучасних викликів освіти.

ВИЩА МЕДИЧНА ОСВІТА В ЗАРУБІЖЖІ В ІСТОРІОГРАФІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПАРАТИВІСТИКИ

Ольга Снітовська — 2024-10-28

Актуальність дослідження обумовлюється потребою всебічного осмислення зарубіжного досвіду функціонування національних систем вищої медичної освіти в контексті складних, суперечливих процесів інтеграції України в Європейський простір вищої освіти. Метою статті є здійснення комплексного аналіз історіографії української педагогічної компаративістів про розвиток вищої медичної освіти в зарубіжних країнах для визначення тенденцій, здобутків, вузьких місць і перспектив вивчення цієї проблеми. Методи дослідження: пошуково-евристичний, аналізу, історіографічний, герменевтичний, порівняльний, феноменологічний. Аналіз близько 30 дисертацій, монографій, навчальних посібників із порушеної проблеми виявив їх вузький країнознавчий вектор та подібність формулювання предмета дослідження. Визначено основний вектор досліджень, який стосується підготовки лікарів у профільних ЗВО зарубіжних країн. Проаналізовано спільне та особливе репрезентативних дисертацій про її розвиток у США та окремих європейських країнах (Велика Британія, Польща, Німеччина та ін.); про розвиток неперервної медичної освіти в зарубіжжі; про становлення медсестринської освіти закордоном; про формування зарубіжних систем професійної підготовки лікарів ветеринарної медицини; про зарубіжний досвід організації військово-медичної освіти тощо.

ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ПРИ ВИКЛАДАННІ МАТЕМАТИКИ

Мирослав Cтойка — 2024-10-28

У сучасній освіті виникає потреба в інноваційних підходах до викладання, зокрема в контексті використання штучного інтелекту. Актуальність проблеми полягає в дослідженні можливостей застосування ChatGPT для автоматизації створення математичних завдань, що може значно знизити навантаження на вчителів. Мета дослідження полягає в оцінці потенціалу ChatGPT для генерування якісних математичних завдань з різних тем шкільної програми. Для досягнення мети було застосовано методи теоретичного аналізу наукової літератури та емпіричний експеримент, у рамках якого ChatGPT використовувався для створення завдань на пропорційність, комбінаторику, алгебру та геометрію. Результати дослідження показали, що ChatGPT здатний ефективно генерувати як прості, так і складні математичні задачі, що відкриває нові можливості для автоматизації підготовки вчителів до уроків з математики. Це відкриває нові можливості для вчителів, дозволяючи їм зосередитися на більш творчих аспектах навчання. Однак було виявлено певні обмеження, такі як залежність якості завдань від точності запитів та наявність помилок у складних розрахунках. Загалом, дослідження підкреслює, що штучний інтелект може стати цінним інструментом для вчителів математики, але його використання потребує розуміння його можливостей та обмежень.

РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ ТА КУЛЬТУРИ СПІЛКУВАННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ НА УРОКАХ МОВНО-ЛІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ

Ганна Товканець — 2024-10-28

Мета статті: обґрунтувати особливості роботи з розвитку зв’язного мовлення та формування культури спілкування на уроках мовно-літературної освітньої галузі у початковій школі. Методи наукового пошуку: аналіз наукової та методичної літератури для з’ясування теоретичних відомостей щодо розвитку зв’язного мовлення та культури спілкування учнів початкових класів на уроках мовно-літературної галузі; спостереження з метою виявлення особливостей роботи у початковій школі з формування культури спілкування учнів молодшого шкільного віку; прогностичний для визначення перспектив застосування методів і прийомів навчання з розвитку зв’язного мовлення та культури спілкування учнів початкових класів; узагальнення для формулювання висновків. Досліджено особливості розвитку зв’язного мовлення та культури спілкування учнів початкових класів на уроках мовно-літературної освітньої галузі. Одним з основних методів роботи зі зв’язного мовлення та культури спілкування є практичні вправи. Систематизовано вправи, що спрямовані на формування орфоепічних, вимовних, акцентологічних та лексичних норм, розрізнення інтонації в реченнях тощо. В результаті роботи з використанням системи вправ з формування культури мови не тільки підвищується мовленнєва культура учнів, а й покращується їх пам’ять, з’являється уважне, вдумливе ставлення до мови, до книг, підвищується рівень орфографічної грамотності дітей й інтерес до уроків української мови.

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЗАСТОСУВАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Оксана Товканець — 2024-10-28

Мета статті: обгрунтувати теоретичні засади застосування здоров’язберігаючих технологій у початковій школі. Методи дослідження: аналіз наукової та методичної літератури з метою виявлення стану досліджень в українській педагогічній науці та особливостей здоров’язберігаючих компетентностей учнів молодшого шкільного віку; систематизація для компонування груп принципів і завдань здоров’язберігаючих технологій; узагальнення для формулювання висновків; прогностичний для визначення перспектив розвитку здоров’язберігаючих технологій у початковій школі. Обгрунтовано теоретичні засади розвитку здоров’язберігаючих технологій у початковій школі. Систематизовано принципи застосування здоров’язберігаючих технологій: принцип мотиваційного забезпечення освітнього процесу, принцип співробітництва, принцип індивідуалізації та диференціації, принцип комфортності, принцип свідомості та активності, принцип удосконалення життєвих навичок, принцип наступності та неперервності. Акцентовано увагу на засобах реалізації завдань щодо використання здоров’язберігаючих технологій у початковій школі: рухова спрямованість, оздоровчі сили природи, гігієнічні умови. Визначено функції здоров’язберігаючих технологій у початковій школі: формуюча, інформативно-комунікативна, діагностична, адаптивна, рефлексивна, інтегративна.

МІЖНАРОДНЕ ТА НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ

Наталія Цвєткова — 2024-10-28

Домашнє насильство залишається критичною проблемою, що негативно впливає на фізичне та психічне здоров’я, економічний стан і соціальну інтеграцію постраждалих. Мета дослідження полягає в узагальненні міжнародних та українських правових норм, стандартів та політик, спрямованих на запобігання та боротьбу з домашнім насильством. Методи дослідження: порівняльний аналіз та контент-аналізу для вивчення міжнародних конвенцій, національного законодавства та нормативно-правових актів. Результати дослідження показали, що міжнародні документи, такі як Статут ООН, Загальна декларація прав людини, Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок та Стамбульська конвенція відіграють важливу роль у формуванні правових основ для боротьби з домашнім насильством. В Україні правова база також включає ряд законодавчих актів, таких як Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», що передбачає комплексні заходи для захисту постраждалих осіб. Проте, проблема домашнього насильства залишається актуальною і потребує подальших наукових досліджень та правових удосконалень для ефективної імплементації міжнародних норм, підвищення ефективності національних заходів.

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ДО ДІАГНОСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Михайло Чувасов — 2024-10-28

Актуальності набуває процес діагностичної діяльності в системі професійної підготовки та виявлення засобів об’єктивного оцінювання якості підготовленості майбутніх педагогів до творчості та педагогічної майстерності у сфері педагогічної праці. Мета дослідження: виявити сукупність педагогічних умов і теоретично обґрунтувати їх значення у підвищені продуктивності формування готовності майбутніх учителів до діагностичної діяльності. Методи дослідження: аналіз, синтез і систематизація філософських психолого-педагогічних і методичних досліджень, присвячених формуванню готовності майбутніх педагогів до діагностичної діяльності; порівняльний аналіз, узагальнення для виокремлення педагогічних умов продуктивності підготовки майбутніх педагогів до діагностичної діяльності в системі університетської освіти. Позитивний результат у формуванні готовності майбутніх учителів до діагностичної діяльності в освітньому процесі зумовлений сукупністю умов: створення в навчальному закладі психологічного клімату й комунікаційно-емоційного розвивального освітнього середовища для розвитку професійного потенціалу; розвиненість інноваційного потенціалу особистості й творча насиченість змісту діагностичної діяльності; особистісна активна позиція суб’єктів діагностичного процесу; методологічна грамотність в організації й реалізації діагностичної діяльності.

ВИКОРИСТАННЯ ВІРТУАЛЬНИХ СИМУЛЯЦІЙ ЯК ЗАСОБУ ЕДЬЮТЕЙНМЕНТУ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ МОТИВАЦІЇ УЧНІВ У НАВЧАННІ ХІМІЇ

Юлія Шафорост — 2024-10-28

У сучасних школах застосування віртуальних симуляцій для навчання хімії є несистемним та недостатньо комплексним. Інтеграція віртуальних симуляцій та створення уроків з використанням різноманітних матеріалів може покращити якість освіти та стимулювати інтерес учнів до хімії. Освітній потенціал використання віртуальних симуляцій у хімічному навчанні розглянуто через призму ключових складових цих симуляцій. Основні аспекти включають моделювання хімічних процесів, інтерактивність, візуалізацію молекулярних структур, можливість експериментування без ризику, навчання на основі завдань, зворотний зв’язок та оцінку, а також доступність та поширеність віртуальних симуляцій. Висвітлення цих аспектів допомагає зрозуміти важливість використання віртуальних симуляцій як інструменту для покращення якості та ефективності навчання хімії. Акцентовано увагу на те, що використання віртуальних симуляцій як інструменту едьютейнменту дозволяє поєднати теоретичні знання з практичними навичками, що сприяє активнішому залученню учнів до вивчення предмету. Зазначено, що віртуальні симуляції є ефективним інструментом для використання під час практичних занять на уроках хімії. Віртуальні симуляції можна використовувати для підвищення мотивації учнів та зацікавленості у навчанні, особливо тих, хто може виявляти недостатній інтерес до хімії. Такий підхід дозволяє зробити навчання більш доступним, захопливим та ефективним для учнів. Доведено вплив використання віртуальних симуляцій на мотивацію учнів у процесі навчання хімії та визначено ефективні методи їхнього використання з метою покращення навчального процесу.

ОРГАНІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З ОСОБАМИ, ЗВІЛЬНЕНИМИ З ПОЛОНУ

Тетяна Швець — 2024-10-28

Гостро постає питання соціальної самореалізації звільнених з полону: вони не бачать себе ні в професійній діяльності, ні в оточенні близьких та рідних, друзів, знайомих. Забезпечення соціального супроводу осіб, відносно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, як об’єкта соціальної роботи, виступає необхідною складовою здійснення соціальної допомоги таким особам після їх звільнення з полону. Мета дослідження: висвітлення особливостей процесу організації соціальної роботи з особами, звільненими з полону. Методи дослідження: аналіз нормативно-законодавчої бази та науково-методичної літератури, результатів сучасних соціологічних, психологічних, юридичних досліджень та статистичних даних. Результатом дослідження є наукове обґрунтування форм та методів соціальної роботи, а також висвітлення практичного досвіду їх використання у роботі з особами, які опинились в складній життєвій ситуації через збройний конфлікт в Україні.