Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна робота»

ЗАСТОСУВАННЯ ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ ЯК УНІВЕРСАЛЬНОГО ЗАСОБУ ПІДГОТОВКИ СУЧАСНИХ СПЕЦІАЛІСТІВ

Ярослав Андрєєв — 2025-05-19

У статті розглядається застосування методу проблемного навчання як універсального засобу підготовки сучасних фахівців різних галузей. Актуальність дослідження пояснюється існуванням соціального замовлення у сучасному суспільстві на спеціаліста – гармонійно розвинену, творчу особистість, здатну логічно мислити, знаходити рішення в різних проблемних ситуаціях, систематизувати й накопичувати знання, здатну до адекватного самоаналізу, саморозвитку й самокорекції, а також відкриту до діалогу й спроможну працювати в колективі. Застосування проблемного навчання у вишах дозволяє виховати саме такого фахівця, формує критичне мислення, вміння швидко ухвалювати рішення та адаптуватися до складних ситуацій. Метою статті є обґрунтування необхідності застосування технології проблемного навчання у вищих закладах освіти для підвищення ефективності підготовки сучасних фахівців та демонстрація конкретних проблемних кейсів для майбутніх лікарів, фармацевтів, фахівців ІТ-сфери та спеціалістів з екстремальної та кризової психології. Методи дослідження: під час дослідження використані частково-пошуковий та описовий методи, для відбору матеріалу проблемних кейсів проаналізовані магістерські освітні програми «Фармація», «Кібербезпека» та «Екстремальна та кризова психологія». Наведено конкретні проблемні кейси для здобувачів, які навчаються за спеціальностями ІТ-сфера, фармація, екстремальна та кризова психологія із зазначенням дослідження, методи та результати дослідження. Зроблено висновки, що застосування проблемного навчання спонукає здобувачів освіти використовувати критичне мислення, сприяє отриманню практичного досвіду та активному засвоєнню знань. Проблемне навчання є не тільки універсальним способом здобуття необхідних знань, умінь й навичок, а й сприяє інтелектуальному розвитку, формує здатність самостійно опановувати нову інформацію через творчу діяльність, підвищує інтерес до навчального процесу та забезпечує якісні результати навчання.

ПОТРЕБИ ВНУТРІШНЬО ПЕРМІЩЕНИХ ОСІБ ЯК СФЕРА РЕАГУВАННЯ ГУМАНІТАРНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ (НА ПРИКЛАДІ ТОВАРИСТВА ЧЕРВОНОГО ХРЕСТА УКРАЇНИ)

Дмитро Афанасьєв — 2025-05-19

Четвертий рік триває повномасштабна війна в Україні і потреби внутрішньо переміщених осіб зазнають сильних трансформацій. Серед найбільш очевидних потреб виокремлюють забезпечення власним житлом, матеріальна допомога, медичне забезпечення, отримання власної освіти та навчання дітей, юридична допомога та багато інших. Організації гуманітарного сектору України спрямовують свою діяльність на допомогу постраждалому від війни населення. Наприклад, Товариство Червоного Хреста України (ТЧХУ) є однією з ключових організацій, що реагує на потреби ВПО в Україні. Основні напрями діяльності включають: надання екстреної гуманітарної допомоги, організація мобільних медичних бригад для надання медичних послуг у віддалених регіонах, проведення психосоціальної підтримки для ВПО, зокрема для дітей та осіб, які пережили травматичні події, реалізація програм грошової допомоги для підтримки найуразливіших категорій, організація навчальних курсів з першої медичної допомоги, підвищення обізнаності щодо мінної безпеки. Тому метою даного дослідження стало з’ясування особливостей реагування Товариством Червоного Хреста України на потреби внутрішньо переміщених осіб в нашій країні. Мета досягається шляхом аналізу вітчизняних та зарубіжних наукових розвідок, соціологічного дослідження щодо перегляду Стратегічного плану ТЧХУ на 2026-2030 роки.

ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ТА ВПЛИВ ГЛОБАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ СПОЖИВАННЯ НА ГЛОБАЛЬНУ ІДЕНТИЧНІСТЬ

Олена Бартош — 2025-05-19

Глобальна ідентичність є важливим явищем, оскільки відображає важливість, яку люди надають світовій спільноті, переплітається з різними діями окремих людей. Глобалізація справила значний вплив на трансформацію суспільств із єдиного або переважно регіонального утворення до спільного культурного. Динаміка людства зараз формується глобальними рухами спільних ідей, продуктів і людей, які прагнуть споживати продукти та послуги, доступні по всьому світу. Збільшення всесвітнього обміну інформацією, медіа, мистецтвом і культурою між людьми породило нове, більш-менш однорідне міжкультурне розуміння між людьми в усьому світі. По суті, це нове культурне розуміння, яке замінює місцеві культурні традиції на користь спільної глобальної культури, тобто глобальної культури споживання. Мета статті: розглянути зростаючу роль та вплив глобальної культури споживання на глобальну ідентичність. Методи наукового пошуку: аналіз та узагальнення наукової літератури для з’ясування підходів до визначення понять «глобалізація», «глобальної культури споживання», «ландшафти споживання»; теоретичне узагальнення для формулювання висновків щодо впливу глобальної культури споживання на глобальну ідентичність. Глобалізація не тільки прискорює потік капіталу та товарів, але й спричинює гомогенізацію ідей, інформації, людей і культур у всьому світі, що розширює міжкультурний вплив людей на інтелектуальні, соціальні та мистецькі елементи інших культур у формі медіа, символів, метафор тощо.

СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА РОБОТА В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ У ВОЄННИЙ ТА ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД: МЕХАНІЗМИ ВІДНОВЛЕННЯ ТА ЗГУРТОВАНОСТІ

Дар’я Бибик — 2025-05-19

Розглядаються ключові особливості соціально-педагогічної роботи в закладах освіти України у воєнний та повоєнний період. Мета дослідження: виявлення основних викликів, з якими стикаються соціальні педагоги, та розробка практичних рекомендацій щодо ефективних механізмів відновлення і згуртованості учасників освітнього процесу. Застосовані методи дослідження: кількісні та якісні, описові, пояснювальні, розвідувальні та прогностичні, теоретичні та емпіричні (анкетування). Проведено анкетування соціальних педагогів, що дозволило проаналізувати їхні підходи до роботи з дітьми, які пережили травматичний досвід, а також оцінити ефективність впроваджених методик психологічної підтримки. Результати свідчать про необхідність комплексного підходу до соціально-педагогічної діяльності, що включає психологічну підтримку, формування безпечного середовища, розвиток навичок емоційної регуляції та зміцнення соціальних зв’язків між учасниками освітнього процесу. Практичне значення дослідження полягає у розробці рекомендацій для педагогічних працівників, спрямованих на вдосконалення методів роботи з дітьми та підлітками, які перебувають у стані стресу чи мають посттравматичні прояви. Отримані результати можуть бути використані у подальших наукових дослідженнях, а також у розробці освітніх програм і стратегій підтримки дітей в умовах кризових ситуацій.

ПРОЄКТНИЙ ПІДХІД У РОБОТІ З ЛЖВ У ПЕРІОД ВІЙНИ

Надія Бутенко — 2025-05-19

Стаття присвячена дослідженню соціальних проєктів, що реалізуються для підтримки людей, які живуть з ВІЛ в Україні. Актуальність роботи обумовлена необхідністю зафіксувати практику реалізації основних напрямків соціальної роботи, що здійснюються з даною категорією населення: профілактика поширенню ВІЛ, доступ до лікування, підвищення якості життя у ситуації невизначеності. Метою статті є висвітлення результатів короткотривалих проєктів, які реалізуються в межах однієї громади, у період війни: спрямованих на надання гуманітарної допомоги, організації і проведенні психосоціальних послуг для людей, які живуть з ВІЛ. Дослідження проведено з використанням якісного аналізу проєктних заявок, що розроблялися соціальними організаціями громадського сектору для надання допомоги цільовим клієнтським групам. Визначено, що клієнтська категорія громадських та державних організацій, які працюють з людьми, що живуть з ВІЛ, підпадає під вплив негативних явищ, які виникають в українському суспільстві у період війни. І вони так, само, які інші категорії клієнтів соціальної роботи потребують підтримки з боку фахівців, що полягає у створенні умов для підтримки соціального добробуту населення. Результати дослідження показали, що створення проєктів, що відповідають вимогам та потребам в межах конкретної громади, сприяють не лише підвищенню якості життя, а й сприяють формуванню позитивного образу організацій, які надають послуги і потенційно підвищують рівень довіри громади до їх діяльності.

КОМУНІКАТИВНІ БАР’ЄРИ В РОБОТІ СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА З КЛІЄНТАМИ

Петер Вансач — 2025-05-19

Метою дослідження було виявити найпоширеніші комунікативні бар’єри, з якими клієнти стикаються під час вербального спілкування з соціальним працівником. Методи дослідження: застосовано теоретичні (класифікація, узагальнення, порівняльний аналіз, аналіз наукової літератури) та емпіричні (спостереження, опис, опитування) методи з метою структуризації отриманих знань, формулювання висновків щодо найпоширеніших комунікативних бар’єрів, з якими клієнти стикаються під час вербального спілкування з соціальним працівником. Результати дослідження показали, що найбільшою перешкодою у спілкуванні соціальних працівників із людьми похилого віку є використання професійних термінів. Під час аналізу у сфері вербальної комунікації серед найпоширеніших комунікативних бар’єрів ми виявили ‒ використання професійних термінів, які клієнти часто не розуміють. Ці терміни створюють бар’єр між клієнтом і соціальним працівником, оскільки клієнт відчуває, що працівник його не зрозумів або не враховує його досвід і рівень освіти. З іншого боку, дуже спрощена комунікація, навіть якщо вона полегшує розуміння, здається клієнту неповною або поверхневою. Ці висновки показують необхідність адаптації мови соціального працівника до потреб клієнта та рівня його розуміння. Тому вкрай важливо, щоб соціальні працівники приділяли особливу увагу використанню простої, але чіткої мови, яка була б зрозумілою широкій громадськості. Результати дослідження показують, що вербальне спілкування між соціальним працівником і клієнтом є переважно позитивним, причому найвищими оцінками є чіткість висловлювання та відповідний темп мови. Клієнти відчувають, що соціальні працівники намагаються пояснити їм незрозумілі поняття та підтримувати відповідну швидкість розмови, що покращує загальне спілкування. Водночас було підтверджено, що чітке та зрозуміле спілкування підвищує задоволеність та розуміння клієнта, що важливо для ефективності соціальної роботи.

КІБЕРБЕЗПЕКА В СИСТЕМІ СУЧАСНОЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ: РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ

Євгенія Гайович — 2025-05-19

Актуальність проблеми кібербезпеки в закладах вищої освіти зростає через постійне збільшення кількості атак на освітні мережі та цифрову інфраструктуру освіти. Кіберзлочинність може суттєво впливати на освітній процес, порушуючи роботу навчальних платформ, компрометуючи персональні дані студентів і викладачів, а також створюючи ризики для безпеки інформаційних систем. Метою дослідження є аналіз загроз кіберзлочинності в освіті та розробка пріоритетних заходів для їх запобігання. Методи дослідження включають науковий аналіз та синтез, порівняльний підхід, експертну оцінку, метод моделювання. Результати дослідження демонструють, що ключовими факторами успішного забезпечення кібербезпеки є рівень підготовки учасників освітнього процесу, їхня відповідальність і професійні навички, а також ефективність функціонування освітніх платформ. Запропоновані заходи включають удосконалення політики кіберзахисту, підвищення цифрової грамотності, кіберобізнаності та впровадження національної стратегії кібербезпеки. Реалізація цих заходів сприятиме стабільному функціонуванню закладів вищої освіти та зменшенню ризиків кіберзагроз.

МОНІТОРИНГ ТА ОЦІНКА НАДАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ПОСЛУГИ З ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄСТІЙКОСТІ У ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАДАХ

Ірина Єнгаличева — 2025-05-19

Одним із напрямом соціальної політики України є здійснення моніторингу та оцінки надання соціальних послуг, що дозволяє забезпечити їхню ефективність та відповідність реальним потребам населення. Мета статті полягає у здійснені моніторингу та оцінки надання соціальної послуги з формування життєстійкості у територіальних громадах. Методи дослідження: аналіз та узагальнення наукових досліджень щодо реалізації соціальної послуги з формування життєстійкості та моніторингової діяльності; аналіз діяльності центрів життєстійкості територіальних центрів Черкаської області. З’ясовано зміст та особливості надання соціальної послуги з формування життєстійкості; визначено показники оцінювання ефективності надання послуги життєстійкості; здійснено моніторинг та оцінку надання соціальної послуги з формування життєстійкості на рівні територіальних громад Черкащини. За результатами моніторингу та оцінки діяльності центрів життєстійкості Черкаської, Смілянської, Чигиринської, Уманської, Звенигородської територіальних громад визначено ефективність надання соціальної послуги з формування життєстійкості. Дана послуга в територіальних громадах Черкащини здійснюється з урахуванням потреб населення, встановлених стандартів якості та за участю кваліфікованих спеціалістів, які забезпечують їх ефективність і доступність для всіх мешканців громади.

САМОВДОСКОНАЛЕННЯ ВЧИТЕЛЯ ЗЗСО ЯК ДЕТЕРМІНАНТА ІННОВАТИЗАЦІЇ СУЧАСНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Вікторія Желанова — 2025-05-19

Актуальність поданої статті зумовлена інноватизацією сучасної освіти, що є стратегічним орієнтиром професійної діяльності вчителя ЗЗСО й потребує його постійного самовдосконалення. Метою статті є висвітлення феномену самовдосконалення як суттєвої детермінанти інноватизації сучасної середньої освіти. У дослідженні застосовано такі методи науково-педагогічного дослідження, як-от: аналіз наукової літератури з проблеми інноваційності освіти, інноваційної особистості та самовдосконалення вчителя; синтез, порівняння, систематизація наукових джерел; дефініційний аналіз базових понять дослідження. Представлено трактування ґрунтовних феноменів дослідження, якими є «інновація», «освітня інновація», «інноватизація», «інноваційна особистість», «самовдосконалення вчителя». Презентовано модель інноваційної особистості та імплементовано її у контексті структури інноваційної особистості вчителя ЗЗСО, що містить інноваційну спрямованість, інноваційно-когнітивний, інноваційно-праксіологічний, рефлексивно-прогностичний компоненти. Визначено вектори самовдосконалення інноваційного вчителя ЗЗСО. Доведено детермінаційні функції самовдосконалення вчителя ЗЗСО як суб’єкта інноватизації середньої освіти.

СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РЕІНТЕГРАЦІЇ ВЕТЕРАНІВ У НЕВОЄННИЙ СОЦІУМ

Тетяна Захаріна — 2025-05-19

Збільшення частки ветеранів, які мають досвід участі у бойових діях спонукає науковців і практиків досліджувати проблему реінтеграції ветеранів у невоєнний соціум шляхом організації процесу реінтеграції через створення умов для успішного їх повернення у невоєнний соціум. Здійснено аналіз наукових праць з проблеми дослідження з метою визначення поняття «соціальна реінтеграція ветеранів». Представлено результати дослідження щодо виявлення соціально-педагогічних умов соціальної реінтеграції ветеранів. Мета дослідження полягає у виявленні соціально педагогічних умов реінтеграції ветеранів у невоєнний соціум. Застосовані методи структурно-логічного аналізу наукових джерел, офіційних сайтів України, що дозволило визначити соціально педагогічні умови реінтеграції ветеранів у невоєнний соціум (метод структурного аналізу, контент-аналіз, логічного аналізу, категоріального аналізу, семантичного аналізу, метод синтезу). Представлено методологічні підходи у межах яких визначено особливості процесу соціальної реінтеграції ветеранів: системний, андрагогічний, особистісно-орієнтований та екосистемний. Визначено роль концептуального підходу Quadruple Helix у процесі соціальної реінтеграції ветеранів. Виявлено соціально-педагогічні умови соціальної реінтеграції ветеранів у невоєнний соціум: партисипативна участь інституційних суб’єктів у процесі соціальної реінтеграції ветеранів; фокусування на потребах ветеранів російсько-української війни; цілеспрямоване визначення технологій з метою активізації реінтеграційного потенціалу всіх учасників реінтеграційного процесу; активізація грантової діяльності у громадах. Ефективність соціальної реінтеграції ветеранів залежить від процесу реалізації соціально-педагогічних умов реінтеграції ветеранів, що визначають зміст і спрямованість процесу реінтеграції.

ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ВИКЛАДАННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ

Олександра Канюк — 2025-05-19

У статті досліджено використання інтерактивних технологій у викладанні іноземної мови за професійним спрямуванням, що є актуальним у контексті модернізації освітнього процесу та адаптації до сучасних вимог ринку праці. Проаналізовано основні інтерактивні методи, зокрема метод проєктів, рольові ігри, дебати, кейс-стаді та використання мультимедійних засобів, їхню ефективність у формуванні комунікативних компетенцій майбутніх фахівців. Окрему увагу приділено теоретичним засадам інтерактивного навчання, розглянуто основні концепції та дослідження вітчизняних і зарубіжних науковців у цій сфері. Проаналізовано переваги інтерактивних методів перед традиційними, зокрема їхню роль у підвищенні мотивації студентів, активізації навчального процесу та розвитку професійно орієнтованих мовних навичок. Мета статті – дослідити вплив інтерактивних технологій на ефективність викладання іноземної мови за професійним спрямуванням, виявити перспективи подальшого розвитку їх використання та застосування. Методи дослідження: аналіз наукових джерел, порівняльний метод, метод синтезу та узагальнення. Практичне значення дослідження полягає у можливості адаптації інтерактивних технологій у навчальних програмах закладів вищої освіти для покращення мовної підготовки здобувачів освіти.

ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ НАКОПИЧУВАЛЬНОГО РІВНЯ ПЕНСІЙНОГО СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ

Олександр Кацьора — 2025-05-19

Пенсійна система України стикається з серйозними викликами, зокрема демографічними змінами, дефіцитом Пенсійного фонду України та низьким рівнем довіри громадян до державних пенсійних програм. Запровадження накопичувального рівня пенсійного страхування є важливим кроком для забезпечення фінансової стабільності пенсіонерів та зменшення навантаження на солідарну систему. Водночас, ефективність такого впровадження залежить від законодавчих змін, інституційних механізмів управління та рівня фінансової грамотності населення. Стаття спрямована на аналіз перспектив впровадження накопичувального рівня пенсійного страхування в Україні з урахуванням економічних, соціальних та законодавчих аспектів. Розглядаються основні переваги та ризики цієї системи, а також механізми її регулювання та інтеграції в загальну модель пенсійного забезпечення країни. Використано структурний аналіз для оцінки існуючих моделей пенсійного страхування, метод узагальнення для систематизації наукових і практичних підходів до реформування пенсійної системи, а також прогностичний метод для оцінки потенційних соціально-економічних наслідків запровадження накопичувального рівня. Впровадження змішаної моделі пенсійного страхування дозволить диверсифікувати ризики, підвищити фінансову стійкість системи та сприятиме економічному розвитку країни завдяки залученню довгострокових інвестицій.

ДО ПИТАННЯ АЛЬТРУЇЗМУ УЧИТЕЛЯ ІНКЛЮЗИВНОГО КЛАСУ

Марія Клепар — 2025-05-19

Сьогодення висуває нові вимоги до педагогічної діяльності, виокремлює завдання різної складності, які повинен вирішити учитель, як-от: організація навчання в умовах воєнних дій, поєднання дистанційної та очної форми, упровадження інновацій, здійснення педагогічного всеобучу, інтегрування дітей з особливими освітніми потребами та надання їм освітніх послуг. Підвищення ефективності інклюзивного навчання передбачає не лише обізнаність педагога, а й наявність важливих професійних й особистих якостей, чільне місце з-поміж яких посідає альтруїзм, що базується на визнанні особистості найвищою цінністю на Землі. Мета статті: розкрити функціонально-змістові складові альтруїзму сучасного учителя інклюзивного класу. Основними методами дослідження є: порівняльний аналіз наукових, навчально-методичних джерел, нормативно-правової бази; теоретичні та емпіричні, методи узагальнення. У результаті нашого дослідження ми дійшли висновку про потребу подальшого вивчення функціонально-змістових характеристик альтруїзму учителя інклюзивного закладу освіти та його трансформацій на різних етапах професійної його діяльності.

ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ ЗАСОБАМИ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Ірина Козубовська — 2025-05-19

В статті розглядаються питання формування вмінь іншомовного ділового спілкування майбутніх фахівців. Підкреслюється, що сучасні широкі міжнаціональні звʼязки обумовили життєву необхідність володіння випускниками немовних ЗВО уміннями міжкультурного ділового спілкування. Мета статті – проаналізувати деякі особливості формування вмінь іншомовного ділового спілкування майбутніх фахівців. Методи дослідження: аналіз, синтез, конкретизація, узагальнення. Відзначається, що ефективне міжкультурне ділове спілкування передбачає, насамперед, вільне володіння іноземною мовою. У процесі навчання діловій іноземній мові вирішуються наступні завдання: 1) навчальні: формування лінгвістичної компетентності: оволодіння лексикою ділового спілкування найбільш загального призначення, специфічними лексико-граматичними зворотами й конструкціями, характерними для найбільш затребуваних у діловому світі й тому пріоритетних у навчальному процесі регістрів ділового спілкування, які забезпечать письмову й усну комунікацію; соціолінгвістичної компетентності: здатності використовувати й перетворювати мовні одиниці відповідно до ситуації ділового спілкування, уміння монологічного і діалогічного мовлення; міжкультурної компетентності: розуміння й застосування прийнятих у країні конкретної іноземної мови, яка вивчається, культурних реалій, етики ділового спілкування; 2) розвиваючі: розвиток творчих здібностей, ініціативи, самостійності студентів, їх індивідуальності; розвиток комунікативнх здібностей, уміння працювати в команді, здатності формувати й аргументувати власну позицію по темі або інших проблемах; 3) виховні: розвиток міжкультурної сприйнятливості й такту, культури спілкування, самоповаги і поваги до людей інших національностей; формування адекватної оцінки студентом своїх вчинків, результатів діяльності; розвиток самоосвітнього потенціалу студентів. Провідною умовою оптимізації навчання студентів умінням іншомовного ділового спілкування є використання інтерактивних форм і методів роботи (мозкова атака, дискусія, бесіда, ділова гра, кейс-метод).

МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ З ЕЛЕКТРИЧНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ ЗА ДОПОМОГОЮ СМАРТ-ТЕХНОЛОГІЙ

Любомир Колодійчук — 2025-05-19

Завданнями підвищення якості професійної підготовки фахівців в агротехнічному закладі вищої освіти визначається моделювання освітнього процесу. Мета дослідження: розкрити деякі аспекти моделювання процесу підготовки фахівців з електричної інженерії за допомогою смарт-технологій. За методологічну основу публікації взято такі загальнонаукові методи дослідження: аналіз власного досвіду роботи в галузі та науково-технічної літератури з метою з’ясування підходів до визначення сутності з проблем дослідження; вивчення офіційних сайтів виробників смарт-пристроїв; систематизації для упорядкування інформації щодо сучасних смарт-рішень; моделювання з метою формування програмних результатів навчання майбутнього фахівця електротехнічного профілю; практичне узагальнення для формування висновків роботи. У публікації розглядалися деякі аспекти моделювання процесу підготовки майбутніх фахівців у контексті проектування професійної діяльності. Зокрема, досліджувалося питання моделювання електротехнічних установок у виробничих приміщеннях сільськогосподарського призначення за допомогою сучасних прикладних програмних продуктів. Особлива увага звернена на безкоштовне програмне забезпечення для студентів Cisco Packet Tracer, що має широкий набір пристроїв, он-лайн візуалізацію обміну даними, можливість імітації реальних процесів у системах відновлюваної енергетики та дослідження їх інтеграції у розумні будинки та мікромережі. Загалом, дослідження підкреслює, що моделювання відтворює виробничий процес здобуття знань і сприяє суттєвому наближенню освітнього процесу до виробничої діяльності.

ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК КОМПОНЕНТ ФОРМУЛИ РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ВЧИТЕЛІВ

Тетяна Короід — 2025-05-19

Проблематика статті стосується актуального питання емоційного інтелекту у структурі творчого потенціалу. Мета статті: розкрити структуру творчого потенціалу, сутність поняття і складових, функцій емоційного інтелекту на основі вивчення й аналізу психолого-педагогічної літератури й узагальнення наукових підходів щодо управління розвитком творчого потенціалу вчителів. Методи дослідження: теоретичні (класифікація, узагальнення, порівняльний аналіз, аналіз літератури), емпіричні (спостереження, моделювання). Обґрунтовано основні теоретичні підходи до визначення творчого потенціалу, емоційного інтелекту, конкуренції. Досліджено характеристики творчого потенціалу, компонентом якого є емоційний інтелект. Емоційний інтелект розглянуто як компетентність, що скерована на тлумачення емоцій особистісних й інших людей. Розглядається кваліметричний підхід до вивчення рівня розвитку творчого потенціалу вчителів. Доведено важливість розроблення менеджерами закладів загальної середньої освіти кваліметричної моделі й інструментарію діагностування цього рівня щодо динаміки трансформації особистості.

МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ВПРОВАДЖЕННЯ КООПЕРАТИВНОГО НАВЧАННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ОСВІТІ

Манзура Косімова — 2025-05-19

Досліджено методичні основи впровадження технології кооперативного навчання в початковій школі, акцентовано увагу на її актуальності та ефективності в контексті освіти XXI століття. В епоху, коли наголошується на навчанні, орієнтованому на студента, кооперативне навчання є потужним педагогічним підходом, який сприяє залученню, незалежності та критичному мисленню. Актуальність дослідження полягає у зростанні потреби вчителів початкової школи в оволодінні не лише предметом, але й сучасними навчальними технологіями та інтерактивними методами, які підтримують середовище навчання у співпраці. Мета дослідження: вивчити, як стратегії кооперативного навчання можна ефективно інтегрувати в систему початкової освіти та визначити компетенції, необхідні вчителям для успішного застосування цих стратегій. Зокрема, розглядаються педагогічні, психологічні та інтелектуальні навички, які педагоги повинні розвивати, щоб направляти учнів у рамках кооперативного навчання. Для оцінки динаміки та результатів впровадження кооперативного навчання було застосовано якісну методологію, включаючи аналіз наукової літератури та методи спостереження в класі. Висновки показують, що студенти в умовах кооперативного навчання демонструють покращену академічну успішність, підвищену креативність і більшу мотивацію. Крім того, взаємодія вчителя та учня стає більш значущою та сприятливою, коли вона підкріплюється добре сформованою культурою співпраці. Отже, сприяння атмосфері співпраці в початковій освіті вимагає систематичної підтримки, включаючи професійний розвиток вчителів та інституційне заохочення інноваційних підходів до навчання. Створення такого середовища не тільки збагачує досвід навчання, але й готує молодших учнів до спільного вирішення проблем у майбутніх академічних і життєвих контекстах.

РОЗВИТОК БІЗНЕС-ОСВІТИ В УКРАЇНІ (1991-2025 рр.): АНДРАГОГІЧНИЙ ПІДХІД

Олександр Краснов — 2025-05-19

Актуальність проблеми застосування андрагогічного підходу до вивчення змісту та перспектив розвитку бізнес-освіти в Україні визначається сучасними соціально-економічними та соціокультурними реаліями українського соціуму, а також глобалізаційними тенденціями у світовому освітньому просторі. З огляду на це становлення й розвиток бізнес-освіти видається закономірним результатом соціально-економічних, соціокультурних та особистісних синергетичних процесів в загальному розвитку сфери освіти нашої держави. Мета статті полягає в обґрунтуванні провідних засад андрагогічного підходу для аналізу процесу розвитку бізнес-освіти в Україні періоду незалежності. Для реалізації означеної мети використовувався комплекс наукових методів дослідження: аналізу наукових джерел, синтезу наукових ідей вітчизняних та зарубіжних дослідників, порівняння їхніх теоретичних викладок, класифікації принципів організації освіти упродовж життя, моделювання освітніх процесів на засадах сучасної андрагогіки, та екстраполяції загальнотеоретичних міркувань на проблему розвитку вітчизняної бізнес-освіти. У процесі дослідження встановлено, що вітчизняна бізнес-освіта ґрунтується й розвивається на засадах андрагогічного підходу, у зв’язку з чим визначено принципи здійснення освіти упродовж життя та їх відображення у системі бізнес-освіти в Україні: нові базові знання і навички для всіх; збільшення інвестицій в людські ресурси; інноваційні методики викладання й навчання; нова система оцінки отриманої освіти; розвиток наставництва й консультування; наближення освіти до місця проживання. Представлено три основні форми бізнес-освіти: формальну (представлену у системі бізнес-освіти економічними напрямами підготовки фахівців та бізнес-школами у вітчизняних університетах), неформальну (складається з сертифікованих курсів, віртуальних семінарів, вебінарів, тренінгів тощо) та інформальну (основою якого є індивідуальна пізнавальна діяльність всіх субʼєктів бізнес-освіти). Відзначено, що сучасні моделі бізнес-освіти активно використовують саме неформальний складник неперервної освіти, оскільки він сприяє реалізації комунікацій між учасниками освітнього процесу, та передбачає різні форми освітньої мобільності, поїздки і подорожі, відвідання бізнес-установ.

СОЦІАЛЬНО ВРАЗЛИВА СІМ’Я В УКРАЇНІ: ВИЗНАЧЕННЯ ТА СТАН ПРОБЛЕМИ

Наталія Кучумова — 2025-05-19

Сучасна сім’я в Україні потребує особливої уваги та соціальної підтримки. Війна, невизначеність та всі наслідки збройного нападу на нашу країну впливають на повноцінне функціонування родини, виснажують її ресурс. Соціальна робота з сім’єю передбачає оцінку потреб та врахування всіх особливостей сім’ї, спроможність виконувати основні свої функції, пошук оптимальних шляхів підтримки та наснаження. Важливо розуміти, якою є соціально вразлива сім’я сьогодні, щоб врахувати всі її потреби при наданні соціальної допомоги та послуг. Сьогодні особливо соціально вразливими є сім’ї внутрішньо переміщених осіб (страждають від травми покинутого дому, відчувають невпевненість та втрачають стабільність), учасників бойових дій (перебувають у постійному стресі та страху за життя), сім’ї, де є ризик відмови від дитини (порушення системи батьківсько-дитячих відносин), в яких проживає особа з інвалідністю (страждають від ізольованості та неспроможності самостійно забезпечити власні потреби), в яких є ситуація домашнього насильства (відчувають небезпеку та втрату базової потреби у захисті). Розуміння сімейної ситуації, впливу складних життєвих обставин на продуктивність сім’ї це складова успішного ведення випадку в соціальній роботі. Метою нашого дослідження стало охарактеризувати типи та особливості соціально вразливої сім’ї в Україні. Методи дослідження: аналіз наукової літератури, законодавства, статистики, практичного досвіду з досліджуваної теми.

ЄВРОПЕЙСЬКІ ПРАКТИКИ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Маріанна Леврінц — 2025-05-19

Оцінювання результативності досліджень та науково-дослідницької діяльності вчених є актуальним питанням сьогодення. Мета статті – дослідити європейський досвід оцінювання результативності досліджень та науково-дослідницької діяльності вчених. Методи дослідження – аналіз наукової літератури, систематизація, компаративний аналіз, узагальнення. Виявлено основні підходи до оцінювання наукової діяльності вчених і досліджень: економічний, наукометричний, проблемно орієнтований тощо. Визначено, що оцінювання науково-дослідницької діяльності вчених у Великій Британії передбачає урахування їхньої публікаційної активності, визнання результатів їхніх досліджень у науковому середовищі. При оцінці результативності наукових досліджень використовуються такі критерії: чисельність працівників, які виконують наукові розвідки, їх ефективність, вплив досліджень на різні сфери поза академічним середовищем та на дослідницьке середовище закладу. У Швеції визначення рівня результативності наукової роботи дослідників здійснюється на основі самооцінювання закладу і залучення міжнародних експертів, що дає змогу отримати більш якісну оцінку виконаних досліджень. Метою проведення процедури оцінювання діяльності вчених у Норвегії є отримання рекомендацій щодо підвищення якості та ефективності досліджень, що суттєво мотивує до підвищення прозорості критеріїв оцінки, більшої відповідальності та збільшення рівня інституційної автономії. У Нідерландах застосовується система оцінювання досліджень, яка провадиться університетами самостійно і координується на національному рівні Стандартним протоколом оцінки. Проаналізовано Сан-Франциську декларацію про оцінювання наукових досліджень і Лейденський маніфест щодо наукометрії. Встановлено, що всебічна оцінка якості наукових досліджень є ефективною за умови використання змішаного формату, що передбачає урахування як наукометричних показників, так і експертної думки.

МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ СТАРШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Василь Лендел — 2025-05-19

Нові підходи до організації освітньої діяльності пов’язані з переходом від знаннєвої парадигми освіти до компетентнісної, що полягає у формуванні підвищення інтересу до навчання та застосування діагностичних методи. Мета статті: обґрунтувати педагогічні засади діагностики соціальної компетентності учнів старшого шкільного віку. Застосовано методи наукового пошуку: вивчення наукових досліджень з проблем моніторингу і діагностики соціальної компетентності учнів в шкільній освіті – для з’ясування особливостей моніторингової діяльності; узагальнення, систематизація результатів наукових досліджень - з метою визначення теоретико-методологічних засад і основних підходів до діагностики рівнів соціальної компетентності учнів старшого шкільного віку, методика визначення соціальної компетентності «Опитувальник соціальних навичок». Виявлено структуру педагогічної діагностики: констатація певної проблеми у діяльності та поведінці учня; усвідомлення можливих причин соціального неблагополуччя, аналіз особливостей випадку; висування робочої гіпотези шляхом аналізу сукупності наявних даних; збирання додаткової інформації, необхідної для перевірки гіпотези; перевірка робочої гіпотези шляхом аналізу сукупності даних тощо.

ВИКОРИСТАННЯ МОБІЛЬНОГО ЗАСТОСУНКУ ARLOOPA В УМОВАХ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ УЧНІВ

Світлана Литвинова — 2025-05-19

Мета статті: обґрунтувати підходи до використання мобільного застосунку ARLOOPA в умовах змішаного навчання учнів. Розглянуто можливості використання мобільного застосунку ARLOOPA в умовах змішаного навчання учнів закладів загальної середньої освіти. Представлено результати досліджень щодо впливу доповненої реальності на якість освіти в різних країнах, зокрема Індонезії, Туреччині, Україні. Проаналізовано потенціал AR для підвищення ефективності навчального процесу, зростання мотивації учнів і розвитку їхніх когнітивних навичок. Здійснено аналіз вікових особливостей учнів у контексті використання ARLOOPA шляхом теоретичного узагальнення. Проведено порівняльний аналіз використання ARLOOPA у форматах очного та дистанційного навчання, окреслено можливості створення інтерактивного освітнього середовища та персоналізованого підходу до навчання. Використано метод моделювання для побудови алгоритму інтеграції ARLOOPA в освітній процес. Описано етапи впровадження, включаючи аналіз технічних можливостей, підготовку педагогів, розробку AR-контенту та оцінку ефективності. Розглянуто технічні аспекти застосунку: вимоги до обладнання, платформну інтеграцію та методичні рекомендації для педагогів. Встановлено, що використання імерсивних технологій розширює професійний інструментарій педагогів, сприяє зацікавленості учнів та покращенню навчальних результатів. Наголошено на необхідності розробки навчальних програм, що враховують специфіку роботи з AR-технологіями.

ФОРМУВАННЯ НОВИХ ФАХОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ У ЖІНОК ВПО ЗАСОБАМИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

Сергій Маловічко — 2025-05-19

Актуальність проблеми формування нових фахових компетеностей у жінок ВПО обумовлена низкою причин, серед яких відсутність вакансій на ринку праці та зокрема на території приймаючої громади, потребою у гнучкому графіку роботи, пов’язаною із наявністю неповнолітніх дітей, пошуком більш високооплачуваної роботи, адже внутрішня міграція в Україні супроводжується втратою майта та різким зниженням рівня і якості життя. Мета статті полягає у дослідженні процесу формування нових фахових компетентностей у жінок ВПО в процесі навчання, зокрема причин прийняття рішення щодо необхідності здобуття нових фахових компетенцій, специфіки життєвих змін, пов’язаних із самим навчанням, особливості здобуття нових знань, мотивації та образу майбутнього, пов’язаного зі здобуттям нових фахових компетенцій. Методом дослідження є фокус-групове інтерв’ю, яке дозволяє отримати якісну інформацію від самих жінок ВПО, вільну від стандартизованих форм. В результаті дослідження виявлено, що процес навчання жінок ВПО новим фаховим компетентностям відзначається потребою у зміні стилю життя; вивільненні додаткового часового ресурсу для навчання; коливанням рівня мотивації; потребою у підтримці; формуванням стійкого позитивного образу майбутніх змін. Для збільшення ефективності процесу запропоновано практики поширення співпраці з донорами; розробки системи внутрішньої підтримки; надання можливості звернення із запитами після завершення навчання та надання постнавчальної підтримки.

KIMOCHIS ЯК ІННОВАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ РОБОТИ З ДІТЬМИ РАНЬОГО І ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Ірина Масловська — 2025-05-19

Метою статті є аналіз сутності та змісту технології «Kimochis», можливостей її упровадження в українські заклади дошкільної освіти для підтримки емоційного розвитку дітей, особливо тих, хто пережив травматичний досвід війни. Авторами використано переважно теоретичні методи дослідження, а саме: аналіз, синтез, узагальнення, класифікація. Сучасний освітній процес в закладах дошкільної освіти вимагає використання інноваційних підходів у роботі з дітьми раннього і дошкільного віку. Однією з ефективних технологій, що сприяють емоційному розвитку, є технологія Kimochis, що сприяє усвідомленню дітьми власні емоцій, формуванню навичок комунікації та соціальної взаємодії, що є вкрай важливим у складні для України часи. Розглянуто методику Kimochis як інноваційну технологію розвитку емоційного інтелекту дітей раннього і дошкільного віку. Визначено актуальність використання цієї методики в освітньому процесі, її вплив на формування комунікативних та соціальних навичок у дітей. Автори визначають сутність технології, її провідні принципи (навчання через гру; робота з дітьми різного віку; реалізація у різних соціальних інститутах, у тому числі, в закладах дошкільної освіти; систематична підготовка вихователів; супровід і підтримка дітей при проживанні складних емоційних станів; адаптованість до різних культур і мов), напрями роботи, характеризують персонажів-іграшок, які є важливою складовою реалізації технології. Реалізація технології відбувається шляхом взаємопов’язаних етапів: ознайомчого, етапу інтеракції та практичного. Окреслено основні переваги інтеграції Kimochis у систему дошкільної освіти, зокрема її роль у розвитку емпатії, саморегуляції та взаємодії з однолітками. Досліджено потенційні можливості впровадження цієї технології у педагогічну практику та окреслено перспективи подальших наукових розвідок у цій сфері.

ПРОФЕСІЙНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЯК ЧИННИК КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ФАХІВЦІВ ІТ-СФЕРИ

Галина Мешко — 2025-05-19

Статтю присвячено дослідженню проблеми професійної відповідальності, яка є невідʼємним складником успішної та етичної діяльності фахівця будь-якої сфери. Значення професійної відповідальності виходить далеко за межі формального дотримання норм і правил, встановлених у певній організації. Професійна відповідальність є одним із ключових чинників, які визначають конкурентоспроможність фахівця. Мета дослідження передбачала теоретичний аналіз проблеми професійної відповідальності в контексті діяльності фахівців IT сфери, визначення місця та ролі професійної відповідальності у розвитку їх конкурентоспроможності. Окреслено теоретичні підходи до трактування поняття «професійна відповідальність» і проаналізовано наукові праці, які розкривають особливості професійної відповідальності в різних галузях. Встановлено, що професійна відповідальність» охоплює технічну компетентність, етичність, надійність, комунікацію, здатність до постійного навчання і відповідальність за безпеку. Відповідальний підхід до роботи сприяє підвищенню довіри до фахівця та його репутації на ринку праці, що сприяє розширенню його карʼєрних можливостей і конкурентоспроможності у висококонкурентному середовищі IT. У дослідженні на основі аналізу наукових праць визначено місце та роль професійної відповідальності у формуванні конкурентоспроможного фахівця IT сфери й забезпеченні професійної успішності, підкреслено важливість не лише наявності професійної відповідальності, але й необхідність її постійного розвитку. Формування відповідального ставлення до професії має починатися на етапі професійної підготовки у закладі вищої освіти і продовжуватися упродовж усієї карʼєри.

ОСНОВНІ ОСВІТНІ ПАРАДИГМИ В США І ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ В КІНЦІ ХХ НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ ТА ЇХ РЕАЛІЗАЦІЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Жанна Милян — 2025-05-19

Реформування системи освіти в Україні передбачає вивчення зарубіжного досвіду з метою пошуку можливостей використання найбільш прогресивних ідей у вітчизняному освітньому просторі. На нашу думку, доцільним є вивчення досвіду реформування освіти в США і Великій Британії, де розвиток шкільної освіти перебуває на досить високому рівні. Мета статті – проаналізувати основні освітні парадигми в США і Великій Британії кінця ХХ початку ХХІ століття та особливості їх реалізації в початковій освіті. Методи дослідження: аналіз, синтез, порівняння, конкретизація, узагальнення. У процесі дослідження виявлено, що в кінці ХХ-го на початку ХХІ-го століття основними парадигмами в шкільній освіті США і Великої Британії є: прагматична, технократична, ліберально-демократична, когнітивна, гуманістична. Розвиток прагматичної парадигми пов’язаний із діяльністю Джона Дьюї. Обґрунтований Дж. Дьюї принцип «навчання через діяльність» передбачає формування процесу пізнання нового знання на активній основі, через цілеспрямовану діяльність учнів. Прагматична парадигма — це сукупна система знань, що забезпечує вирішення проблем соціалізації особистості, яка навчається, формування вмінь і практичних навичок через реалізовану у процесі пізнання діяльність. Технократична парадигма передбачає стандартизацію системи наукового знання й формалізацію освітнього процесу. Ліберально-демократична парадигма визначається як сукупна система знань і досвіду, спрямованих на розвиток вільного мислення й ціннісних орієнтирів учнів, що включають творчість, самостійність вибору, відповідальність за здійснювану діяльність, норми й ідеали толерантності й індивідуальності. Когнітивна парадигма – це сукупна міждисциплінарна система наукового знання, що ґрунтується на психології пізнавальних процесів, антропології й соціології, а першочерговою метою школи є формування особистості школяра з урахуванням розвитку його інтелектуальних здатностей, що включає базові вміння самостійного й творчого мислення. На початку ХХІ століття в центрі уваги перебуває гуманістична парадигма, яка ґрунтується на визнанні цінності кожної людини, визнанні її права на свободу, повагу, розвиток своїх здібносте. Ці парадигми реалізуються у змісті освіти США і Великої Британії.

ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРЕБИ ГРОМАДИ У СОЦІАЛЬНІЙ ПОСЛУЗІ ДОГЛЯДУ ТА ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ В УМОВАХ, НАБЛИЖЕНИХ ДО СІМЕЙНИХ

Ольга Мороз — 2025-05-19

Створення та фінансування соціальних послуг в Україні відбувається за програмно-цільовим методом, який передбачає визначення потреб громади у послугах з подальшим обрахунком витрат на їх утримання або закупівлю. Правильно проведене дослідження попиту на послугу дозволяє забезпечити економічно обґрунтоване її фінансування. Загальна практика визначення потреб базується на обрахунку запиту на послугу за попередній календарний рік та спроможності громади для його задоволення, на основі чого приймається рішення про необхідність розвитку нових послуг або збільшення потужності наявних надавачів. Проте, коли мова йде про послугу для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, то усталена процедура не працює, оскільки не передбачена процедура звернення дітей про їх влаштування або надання послуги. У статті, із застосуванням методів аналізу, синтезу та узагальнення – проаналізовано наукові джерела та нормативно-правові документи, що регламентують процес визначення потреби у соціальних послугах адміністративно-територіальної одиниці, зміст соціальної послуги догляду та виховання дітей в умовах, наближених до сімейних, узагальнено особливості формування та визначення попиту на дану послугу, здійснено пошук процедури для визначення її потреби. Метою статті є аналіз та узагальнення процедури визначення потреб громади у наданні соціальної послуги догляду та виховання дітей в умовах, наближених до сімейних, у малому груповому будинку.

МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ТЕКСТУРУВАННЯ ТА СТВОРЕННЯ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ 3D МОДЕЛЕЙ У ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ІНФОРМАТИКИ

Олександр Мосіюк — 2025-05-19

Активне залучення технологій тривимірної графіки у різноманітні сфери підготовки промислового виробництва та створення 3D контенту посприяло внесенню відповідних модулів у навчальні програми основної і старшої школи з інформатики. Проте, варто визнати й той факт, що педагоги, у більшості випадків, були не достатньо готовими до того щоб якісно пояснити учням теми, пов’язані з тривимірним моделювання. Серед причин складнощів варто відзначити обмежену увагу до цього питання з боку методистів, а отже й недоступність якісного методичного забезпечення. Якщо ж аналізувати теми модулів, які безпосередньо пов’язані з тривимірними технологіями, то серед найскладніших варто виділити моделювання, створення матеріалів й текстур та анімацію. Останні майже не висвітлені у вітчизняній методичній літературі. Враховуючи цей момент за мету цієї роботи було обрано розкриття методичних аспектів вивчення текстурування та створення матеріалів для 3D моделей у шкільному курсі інформатики. Серед основних методів наукового пошуку використовувався аналіз, систематизація, порівняння та класифікація інформації з відповідної тематики. В основній частині розглядається значення впливу на візуалізацію навичок коректної побудови полігональної сітки поверхні; розкривається роль і місце процесу дослідження для моделювання оптичних властивостей віртуальних тривимірних предметів, звертається увага на особливостях роботи з редактором матеріалів в програмі Blender. Висновки узагальнюють представлені у роботі напрацювання та окреслюють напрям подальших досліджень.

СУТНІСТЬ І ЗМІСТ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ РОБОТИ З ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМИ, ВЕТЕРАНАМИ ВІЙНИ ТА ЧЛЕНАМИ ЇХ РОДИН

Антон Назмієв — 2025-05-19

У статті розкрито сутність і зміст соціально-психологічної роботи з військовослужбовцями, ветеранами війни та членами їх родин в умовах повномасштабної війни в Україні. Актуальність проблеми зумовлена різким зростанням кількості осіб, які зазнали психологічної травматизації, а також необхідністю формування цілісної системи підтримки та реінтеграції. Метою статті є аналіз змісту і специфіки соціально-психологічної роботи з військовослужбовцями, ветеранами та їхніми родинами в українських реаліях, а також визначення напрямів її оптимізації на основі вивчення міжнародного досвіду. У дослідженні використано методи аналізу наукової літератури, порівняння міжнародного та українського досвіду, узагальнення практик реабілітаційних центрів. У результаті визначено ключові компоненти ефективної допомоги: міжвідомча взаємодія, залучення родин, використання сучасних терапевтичних методів і цифрових рішень. Наголошено на потребі подолання стигми, забезпеченні доступності послуг та формуванні політики довготривалої підтримки ветеранів у повоєнний період.

РОЗВИТОК КООРДИНАЦІЙНИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ СЕРЕДНІХ КЛАСІВ ЗАСОБАМИ ГЕЙМІФІКОВАНИХ ОНЛАЙН ЗАВДАНЬ

Олена Несен — 2025-05-19

Мета статті – встановити зміни показників координаційних здібностей учнів середніх класів та їх зацікавленості уроками фізичної культури під впливом гейміфікації дистанційного навчання. Методи дослідження: аналіз наукової та методичної літератури, опитування, педагогічне тестування (тест Бондаревського, визначення показнику динамічної рівноваги та влучність кидків м’яча у ціль), педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Впровадження гейміфікованих онлайн завдань під час уроків фізичної культури у дистанційному форматі призвело до підвищення зацікавленості учнів уроками на 36,16% в ЕГ1 та на 19,43% в ЕГ2. Достовірно (p˂0,05) покращились показники координаційних здібностей учнів ЕГ1: статична рівновага покращилась на 16,78%, динамічна рівновага 17,96%, влучність метання на 18,39%. Показники же рівноваги у ЕГ2 та КГ не зазнали статистично достовірних змін, хоча показники мали тенденцію до поліпшення. Висновок. Гейміфікація таких уроків позитивно впливає на зацікавленість учнів дистанційними уроками фізичної культури і на збільшення їх рухової активності.

ДИДАКТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ ЦИФРОВИХ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ

Дмитро Нищак — 2025-05-05

Система освіти та педагогічна наука мають оперативно реагувати на будь-які трансформаційні зміни у суспільстві. Реалізація багатьох завдань, які стоять перед системою освіти на сучасному етапі, неможлива без широкого використання цифрових технологій та розроблених на їх основі цифрових освітніх ресурсів. Системне впровадження цифрових освітніх ресурсів визначається як одна з пріоритетних умов належного функціонування системи освіти та модернізації вітчизняної освітньої галузі в цілому. Відтак мета статті спрямована на виявлення та дослідження дидактичних можливостей сучасних цифрових освітніх ресурсів у процесі професійної підготовки майбутніх учителів технологій. Мета досягається шляхом аналізу наукових праць учених-дослідників, а також вивчення, систематизації й узагальнення дидактичних можливостей сучасних цифрових освітніх ресурсів. Результатом дослідження стало представлення авторського формулювання змісту поняття «цифровий освітній ресурс», наведення класифікації цифрових освітніх ресурсів та окреслення їх дидактичних можливостей у процесі професійної підготовки майбутніх учителів технологій.

ОКРЕМІ АСПЕКТИ ПІДГОТОВКИ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ ТА МЕДСЕСТЕР ДО РОБОТИ З ВРАЗЛИВИМИ ГРУПАМИ НАСЕЛЕННЯ В СЛОВАЧЧИНІ

Владімір Нога — 2025-05-05

Метою статті є представити окремі аспекти підготовки соціальних працівників і медсестер з уразливими групами населення в Словаччині. Методи дослідження: застосовано теоретичні методи дослідження (класифікація, узагальнення, порівняльний аналіз,аналіз наукової літератури, систематизація для з’ясування ключових понять дослідження, узагальнення з метою формування авторських висновків. Подано визначення соціального працівника та асистента із соціальної роботи відповідно до Постанови Уряду Словської Республіки № 219/2014 «Про соціальну роботу та про умови провадження професійної діяльності у сфері соціальних справ та сімʼї», а також визначення медичної сестри в розумінні Постанови Уряду Словацької Республіки № 296/2010 «Про професійну компетентність для виконання медичної професії, способи підвищення кваліфікації медичних працівників, систему спеціалізованих галузей і систему сертифікованої трудової діяльності». Схарактеризовано підготовку соціальних працівників та медсестер на ступенях бакалавра та магістра та подальшу освіту соціальних працівників та медсестер. Ці фахівці відіграють ключову роль у підтримці окремих осіб, сімей та громад, які опинилися у складних життєвих обставинах. Освіта має відображати поточні потреби суспільства та динаміку вразливих груп, щоб професіонали могли адекватно реагувати на їхні індивідуальні потреби. Це включає не лише технічні, але й етичні та культурні навички, які є важливими для роботи в різноманітному та мультикультурному середовищі.

ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ У НІМЕЧЧИНІ

Петро Оленчук — 2025-05-19

Мета статті ‒ дослідження формування міжкультурної компетентності майбутніх фахівців зовнішньоекономічного профілю через аналіз міжнародних ініціатив, нормативно-правових засад міжкультурного діалогу та вивчення інтеграції міжкультурної складової у магістерські програми німецьких університетів. Методологія: аналіз спеціалізованої літератури, міжнародних ініціатив та документів, законодавства, порівняльний аналіз освітніх програм. Наукова новизна полягає в аналізі досвіду формування міжкультурної компетентності майбутніх магістрів зовнішньоекономічного профілю у ЗВО Німеччини. Визначено, що міжкультурна компетентність є ключовою складовою професійної підготовки фахівців у глобалізованому світі, що підтверджується міжнародними ініціативами та документами. Аналіз магістерських програм німецьких університетів (Фуртванген, Гайльбронн, Пассау) свідчить, що міжкультурна складова є важливим елементом професійної підготовки магістрів зовнішньоекономічного профілю у закладах вищої освіти. Програми поєднують теоретичну та практичну підготовку, спрямовану на розвиток міжкультурної комунікації, менеджменту та мовних навичок, сприяють професійній підготовці фахівців, здатних працювати в багатокультурному середовищі, відповідаючи вимогам сучасного ринку праці. Прогресивні ідеї досвіду німецької вищої освіти можуть бути корисними для адаптації в освітніх системах інших країн, зокрема України.

ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ ДОКУМЕНТІВ ЩОДО ОСОБОВОГО СКЛАДУ В КУРСІ «УКРАЇНСЬКА МОВА (ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ)»

Олена Пасічна — 2025-05-05

Мовна підготовка в закладах фахової передвищої освіти включає формування умінь і навичок здобувачів освіти оформлювати документи різного призначення. Актуальність проблеми зумовлена необхідністю впровадження дієвих форм роботи у процесі вивчення теми «Укладання документів щодо особового складу». Мета статті: описати систему роботи з вивчення документів щодо особового складу задля формування практичних умінь і навичок здобувачів освіти укладати ділові папери цієї групи. Методи дослідження: аналіз і синтез наукової літератури (для з’ясування стану розробленості питання), теоретичне узагальнення (для формулювання підсумкових положень та висновків). У статті розкрито загальні особливості резюме, заяви, наказу щодо особового складу, автобіографії та характеристики. Задля формування умінь і навичок здобувачів освіти укладати означені ділові папери запропоновано систему різноманітних завдань, а саме: розкриття змісту понять за поданими визначеннями; вибір нормативного варіанта вживання слова в текстах документів щодо особового складу; редагування стійких конструкцій, що використовуються в ділових паперах цієї групи; продовження поданих речень; виправлення помилок, спричинених порушенням стилістичної та орфографічної норми; встановлення виду документа за поданими ознаками; складання формулярів-зразків документів; складання тексту документа за вказаними даними.

ПОТЕНЦІАЛ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА, ОРІЄНТОВАНОГО НА ДОСЛІДЖЕННЯ, У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ

Михайло Повідайчик — 2025-05-19

У сучасних умовах конкурентні відносини між освітніми закладами різних форм власності, велика різноманітність освітніх програм, розширення доступу молоді до різних рівнів навчання сприяють розвитку конкуренції на ринку освітніх послуг та зумовлюють необхідність підготовки конкурентоспроможних педагогів, зокрема учителів математики. Встановлено, що дієвим чинником реалізації цього процесу є освітнє середовище, орієнтоване на дослідження. Мета статті – дослідити феномен освітнього середовища, орієнтованого на дослідження, як чинника формування конкурентоспроможності майбутніх педагогів. Методи дослідження – аналіз наукової літератури, систематизація (для з’ясування ключових понять дослідження), узагальнення (з метою формування авторських висновків). Встановлено, що освітнє середовище, орієнтоване на дослідження, – це система впливів і умов формування особистості, а також можливостей для її розвитку, які знаходяться в певному соціальному і просторово-предметному оточенні. Складовими освітнього середовища, орієнтованого на дослідження є підсередовища: навчальне, практико-професійне, позааудиторної професійно спрямованої роботи. Навчальне підсередовище забезпечує формування конкурентоспроможності майбутніх учителів математики через фундаментальність змісту навчання, внесення елементів досліджень у різні форми теоретичної підготовки, активізацію їхньої самостійної пошукової діяльності. Практико-професійне – передбачає створення специфічного простору для професійної підготовки майбутніх учителів під час практики, волонтерської роботи, неформальної освіти. Підсередовище позааудиторної професійно спрямованої роботи визначає способи науково-дослідницької діяльності студентів у різних видах позанавчальної діяльності.

СЕМАНТИКА ТА ЕТИМОЛОГІЯ ПОНЯТТЯ «СОЦІАЛЬНА РОБОТА»

Олег Приймак — 2025-05-19

Відправним кроком в окресленій актуальності статті є теза про те, що дослідження ґенези понятійно-категоріальної бази є невід’ємною складовою методології будь-якої науки, в тому числі й соціальної роботи. Саме в цьому руслі авторами визначена теоретична та практична значущість висвітлення питання походження і еволюції сутності поняття «соціальна робота». Мета публікації полягає у дослідженні семантики та етимології поняття «соціальна робота». Методологічною основою статті став міждисциплінарний когнітивний підхід, принципи неупередженості, об’єктивності, історизму та багатофакторності. Реалізація їх стала можливою шляхом використання методів індукції, дедукції, логічного, історичного, синтезу, класифікації, ретроспективного, просопографії, наративного, а також етимологічного, семантичного та когнітивного аналізу. В статті охарактеризовано комплекс передумов інституціалізації понятійної номінації «соціальна робота». Доведено, що він формувався у ІІ пол. ХІХ ст. в контексті перетворення соціально орієнтованих практик з добровільно-факультативних на професійні, визнання науковцями попередніх назв застарілими та невідповідними потребам часу. В ході аналізу виявлено умови та причини вибору поняття «соціальна робота», як маркеру соціально орієнтованих практик із семантичного ряду однотипних назв. Досліджено процес популяризації, поширення та узвичаєння його у відповідному професійному лексиконі протягом ХХ ст. Значної уваги відведено проблемі інституціалізації, семантичної та етимологічної еволюції поняття «соціальна робота» в Україні.

ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО СТАНУ СТУДЕНТІВ ЗВО В УМОВАХ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ

Марина Радченко — 2025-05-19

Проаналізовано соціально-психологічні особливості самопочуття студентів у контексті змішаного навчання. Даний формат передбачає поєднання традиційних занять у аудиторії з дистанційною формою навчання, що відкриває нові освітні можливості, але водночас створює специфічні виклики для емоційного та соціального стану молоді. Особливості організації змішаного навчання можуть спричиняти підвищений рівень стресу та ризик емоційного вигорання, особливо серед першокурсників та студентів другого курсу, які знаходяться у процесі адаптації до навчального середовища закладів вищої освіти. Крім того, зміни в характері міжособистісних взаємин можуть знижувати рівень соціальної підтримки та послаблювати відчуття приналежності до академічної спільноти. Враховуючи це, дослідження соціально-психологічного самопочуття студентів набуває значної актуальності для покращення освітнього процесу та формування ефективних психологічних стратегій підтримки. Наведено підсумки проведеного на початку та наприкінці парного семестру 2024 року дослідження соціально-психологічного самопочуття студентів 2-го, 3-го та 4-го курсів факультету психології, комунікацій та перекладу КАІ. Мета дослідження – виявити особливості соціально-психологічного самопочуття студентів гуманітарного профілю за умов змішаного навчання, описати ключові проблеми, з якими стикаються студенти, а також розробити рекомендації для поліпшення їхнього емоційного комфорту та соціальної адаптації. Застосовано комбінацію кількісних та якісних дослідницьких підходів: кількісний аналіз результатів опитувань та якісний аналіз фокус-груп, які дозволили детальніше зрозуміти емоційні переживання студентів і специфіку їхньої соціальної взаємодії. Практична значущість статті полягає у визначенні факторів, які суттєво впливають на соціально-психологічне самопочуття студентів у змішаному форматі навчання. Доведено необхідність запровадження спеціальних заходів підтримки, особливо для студентів молодших курсів, серед яких психологічний супровід, використання технік емоційної саморегуляції та відповідне коригування освітнього процесу відповідно до індивідуальних особливостей адаптації здобувачів вищої освіти.

ІННОВАЦІЙНО-ТРАНСФОРМАТИВНИЙ ПІДХІД ІМЕРСИВНОГО НАВЧАННЯ

Наталя Рашевська — 2025-05-05

Стаття присвячена дослідженню інноваційно-трансформативного підходу до організації процесу навчання на основі імерсивних технологій в академічних ліцеях. Порівняльний аналіз підходів до імерсивного навчання надав можливість оцінити їх ефективність та узагальнити ці підходи єдиним інноваційно-трансформативним підходом. Розглянуто теоретичні засади та ключові характеристики цього підходу, який поєднує в собі системний, діяльнісний, особистісно-орієнтований, когнітивний та диференційований підходи з метою створення ефективного середовища навчання, керованого штучним інтелектом. Визначено, що інноваційно-трансформативний підхід спрямований на трансформацію традиційного навчання шляхом інтеграції сучасних інформаційно-комунікаційних технологій та забезпечення дослідницького характеру навчання. Ключовими характеристиками цього підходу є індивідуалізація навчання, використання сучасних технологій, організація активного та дослідницького навчання, що сприяють гнучкості та адаптивності навчання. Розглянуто можливості використання імерсивних технологій для формування інтерактивного середовища навчання, керованого штучним інтелектом, що сприяє організації самостійної роботи учнів, підвищенню їх мотивації та залученості. Визначено задачі інноваційно-трансформативного підходу: реалізація навчання через втілене пізнання, підвищення мотивації та зацікавленості, формування практичних навичок, розвиток критичного мислення та індивідуалізація навчання.

СОЦІАЛЬНО-ЕМОЦІЙНЕ НАВЧАННЯ: СИСТЕМНИЙ ПІДХІД

Галина Розлуцька — 2025-05-19

Актуальність соціально-емоційного навчання (СЕН) зумовлена темпоральними викликами, серед яких ‒ війни, техногенні та природні катастрофи, епідемії. Зміни у ментальному та фізичному здоровʼї населення України, що відбулись з початком військових дій детермінують увагу освітян на психологічних аспектах здобувачів освіти. Психологічний тиск, фізичні втрати, невизначеність майбутнього суттєво впливають на емоційний стан людини, що зумовлює необхідність її підтримки в процесі здобуття освіти. Через стрес, тривогу та травми, з якими стикаються сучасні здобувачі освіти, СЕН стає не тільки важливою складовою освітньої процесу, але й інструментом для адаптації освіти до нових реалій та підтримки психічного здоровʼя населення України. Метою дослідження є проєктування комплексної моделі соціально-емоційного навчання, на підставі аналізу існуючих підходів до соціально-емоційного навчання. Для досягнення поставленої мети застосовано методи системного аналізу, синтезу наукових концепцій, порівняльного дослідження та узагальнення емпіричних даних. Результати дослідження свідчать, що інтеграція СЕН в освітній процес сприяє підвищенню не лише академічної успішності, але й покращує їхню емоційну стабільність та соціальні навички. СЕН покликане виробити навички у сфері емоційної взаємодії, емоційного інтелекту, самоорганізації та міжособистісної взаємодії, соціальної емпатії. Відтак, сприяє не лише академічному успіху, але й психологічній стійкості та здатності здобувача освіти адаптуватися до складних життєвих ситуацій.

ПРОФЕСІЙНА САМОВИЗНАЧЕНІСТЬ ЯК НЕОБХІДНА УМОВА СТАНОВЛЕННЯ МАЙБУТНЬОГО СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА

Валентина Санжаровець — 2025-05-05

Зроблено спробу дослідження теоретичних засад та підходів щодо визначення поняття «професійне самовизначення особистості», описано основні етапи, компоненти та чинники професійного самовизначення майбутніх соціальних працівників. Метою статті є дослідження формування професійного самовизначення майбутніх соціальних працівників в умовах сучасного українського суспільства. Застосовувались теоретичні, загальнонаукові та емпіричні методи дослідження. Професійне самовизначення є системотворчим центром для всієї системи можливих caмовизначень молоді, як суб’єкта діяльності та громадянина. Розглянуто питання, пов’язані з професійно-особистісним саморозвитком, його складові, виокремлюють суб’єктивні і об’єктивні чинники, що впливають на вибір професії, позначають етапи цього багатогранного процесу. Звертається увага на те, що професійне самовизначення – частина загального процесу соціалізації молоді, необхідна умова їх успішності та конкурентоспроможності у сучасних соціально-економічних реаліях. Суспільству особливо необхідні люди, які мають високий загальноосвітній та професійний рівень підготовки, здатні до вирішення складних соціальних, економічних, політичних, науково-технічних питань.

ТРАНСФОРМАЦІЙНІ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЯК ОРІЄНТИРИ ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ 2030

Ігор Смагін — 2025-05-19

У 2015 році Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) ініціювала проєкт «Освіта 2030», орієнтований на оновлення переліку компетентностей, необхідних сучасним випускникам для успішного життя. Ця ініціатива знаменувала концептуальний зсув: ключові компетентності перестали розглядатися як кінцева мета освіти, натомість було висунуто ідею трансформаційних компетентностей. Вони не лише допомагають учням адаптуватися до змін, а й надають інструменти для активного впливу на власне майбутнє, сприяючи як особистісному розвитку, так і суспільному добробуту. У статті на основі аналізу наукових джерел, освітніх документів та рекомендацій ОЕСР розкривається сутність трансформаційних компетентностей і обґрунтовується їхня необхідність для вдосконалення державних освітніх стандартів України. Автори роблять висновок, що інтеграція трансформаційних компетентностей у шкільну освіту є ключовим кроком для формування відповідальних громадян і забезпечення успішної самореалізації українських учнів у динамічному світі.

ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК СТУДЕНТІВ – МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ (ПРАКТИЧНІ КЕЙСИ КАФЕДРИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ ТА УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНИМИ ПРОЦЕСАМИ ДНІПРОВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА)

Аліна Солнишкіна — 2025-05-05

Практична підготовка професійних та кваліфікованих фахівців в галузі соціальної сфери є запорукою повоєнного відновлення громад та однією із умов надання якісних соціальних послуг для людей, які постраждалі від наслідків повномасштабного вторгнення. Метою статті є аналіз практичних інструментів професійного розвитку майбутніх фахівців соціальної сфери. Автор використовує особистісно-орієнтовані, ситуаційні, психоедукаційні методи для професійного розвитку майбутніх соціальних працівників для вдосконалення їх компетенцій та практичних навичок. Описові та аналітичні методи мають пріоритет у вивченні структурних елементів теоретико-аналітичної схеми розвитку професійних компетенцій майбутніх фахівців соціальної сфери. Робота досліджує теоретичні підходи, які обґрунтовують необхідність поєднання теорії та практики у підготовці майбутніх соціальних працівників. Висвітлено практичні кейси навчання студентів кафедри соціальної роботи та управління соціальними процесами Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара на основі Теоретико-аналітичної схеми професійного розвитку майбутніх фахівців соціальної сфери. Подано приклади ознайомчих візитів, лекцій, тренінгів та успішні соціальні практики взаємодії з міжнародними гуманітарними організаціями, неурядовими організаціями та благодійними фондами, державними установами. Розкрито ефективні технології розвитку професійних навичок соціальних працівників.

ЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА: ВИКЛИКИ СЬОГОДЕННЯ

Наталія Сорокіна — 2025-05-05

Специфіка роботи соціального працівника полягає в тому, що вона вимагає від фахівця не тільки професійних знань, умінь, навичок, а й певного набору особистісних якостей, що визначають етичну чутливість та готовність фахівця до реалізації професійної діяльності на основі моральних цінностей та професійно-етичних принципів. Актуальність дослідження загострюється умовами воєнного стану, в яких соціальні працівники стають першою лінією підтримки для тих, хто опинився в складних життєвих обставинах. Метою статті є дослідження етичних аспектів професійної діяльності соціального працівника в контексті сучасних викликів. Основними методами дослідження є: узагальнення, порівняння, систематизації, абстрактно-логічний, методи аналізу та синтезу. Встановлено, що основними категоріями професійної етики соціального працівника, які визначають не тільки поведінку фахівця, але й ефективність його роботи та характер його взаємодії з клієнтами, є: гуманізм, емпатія, відповідальність, соціальна справедливість, чесність, відкритість, конфіденційність, прагнення до самовдосконалення тощо. З’ясовано, що в умовах воєнного стану для соціальних працівників актуалізуються такі важливі якості як стійкість до стресу, резильєнтність, гнучкість та адаптивність. Отже, дотримання високих етичних стандартів поведінки є вельми важливим завданням для соціальних працівників, адже це підсилює авторитет професії та підвищує довіру до соціальних служб в цілому.

ГУМАНІТАРНІ ПРОГРАМИ ДОПОМОГИ ВРАЗЛИВИМ ГРУПАМ НАСЕЛЕННЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО ЧАСУ В УКРАЇНІ

Тетяна Спіріна — 2025-05-05

Серед важливих аспектів подолання негативних наслідків російської агресії в Україні, відновлення її територій, забезпечення населення базовими потребами та підвищення якості життя є гуманітарні програми допомоги. Метою статті є проаналізувати гуманітарні програми допомоги вразливим групам населення в умовах воєнного часу в Україні. За час російської агресії в українському суспільстві спостерігається значне зниження економічних та соціальних показників якості життя; актуальною залишається потреба у налагодженні взаємодії громадських організацій з державними установами для реалізації соціально значущих для населення України послуг. Проаналізовано досвід гуманітарної діяльності організацій на міжнародному та державному рівнях, зокрема, програми гуманітарної допомоги для населення України в умовах воєнного часу. Визначено ключові напрямки гуманітарної допомоги населення України в умовах воєнного часу (покриття базових потреб вразливих груп населення; допомога вразливим домогосподарствам, створення нових джерел доходу та підтримка людей у досягненні прожиткового мінімуму; підтримка локальних гуманітарних ініціатив у громадах; забезпечення доступу до необхідної медичної допомоги, соціальних та інших необхідних послуг; надання послуг соціально-психологічної підтримки та захисту дітям, молоді та дорослим на рівні громади; ремонти помешкань, що зазнали пошкоджень через воєнні дії тощо). Успіх реалізації гуманітарних програм допомоги залежить від прийняття відповідальних управлінських рішень з боку держави, а також співпраця і координація дій державних структур з міжнародними гуманітарними організаціями та громадськими організаціями.

ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ПРИ ВИКЛАДАННІ МАТЕМАТИКИ

Мирослав Стойка — 2025-05-05

Трансформація освіти повʼязана із проникненням цифрових технологій у повсякдення. Спостерігається інформаційне перенасичення, яке вимагає уміння працювати з інформацією, оцінювати, розглядати різні аспекти вирішення проблем і робити правильні висновки. Постає потреба у формуванні в учнів однієї із ключових компетентностей – інформаційно-цифрової при викладанні предметів, зокрема, математики. Метою статті є дослідження особливостей формування інформаційно-цифрової компетентності здобувачів освіти та опис завдання з математики, які із застосуванням цифрових технологій і сучасних методів викладання сприяють формуванню в учнів навичок 21 століття. Для цього використані методи досліджень: аналіз літератури, нормативних документів, опис, узагальнення. Аналіз літератури та нормативних документів показав, що міжнародна освітня політика, зокрема і в Україні, зосереджена на особистісно-компетентнісне навчання, що передбачає формування інформаційно-цифрової компетентності здобувачів освіти. Висвітлено авторське бачення формування інформаційно-цифрової компетентності здобувачів освіти на уроках математики і зроблено опис реалізації через завдання на знаходження найменшого значення величини. Виявлено вплив на формування інформаційно-цифрової компетентності учнів підбору завдань з математики розвивального характеру із застосуванням діяльнісного та пошуково-дослідницького підходів, які сприяють розвитку гнучкості, креативності мислення, здатності до продукування нового. У результаті дослідження зроблено висновок, що формування інформаційно-цифрової компетентності учнів на уроках математики в сучасних реаліях є необхідною умовою якісної освіти.

СТВОРЕННЯ ДОСТУПНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ТА ВИКОРИСТАННЯ АДАПТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ СТУДЕНТІВ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Ольга Тарнопольська — 2025-05-05

Метою статті є виявлення основних проблем, що постають перед студентами з особливими освітніми потребами у ЗВО, та оцінка ефективності технологічних рішень для створення інклюзивного середовища. Методи досліджень: аналіз і синтез наукової літератури; емпіричний метод через вивчення досвіду. Розглянуто питання створення інклюзивного освітнього середовища у закладах вищої освіти для студентів із особливими освітніми потребами. Акцент зроблено на застосуванні адаптивних технологій, що забезпечують доступність навчального процесу для студентів з порушенням зору. Проаналізовано функціональні можливості дисплеїв і принтерів Брайля, програмного забезпечення для озвучення тексту та мультимедійних навчальних ресурсів, а також їхній вплив на академічну успішність і соціалізацію студентів. Практичну значущість дослідження розкрито на основі аналізу діяльності Ресурсного центру з інклюзивної освіти Львівського національного університету імені Івана Франка. Охарактеризовано технічне забезпечення центру, методичну підтримку студентів із порушеннями зору, адаптацію навчальних матеріалів, а також заходи, спрямовані на підвищення рівня обізнаності викладачів щодо особливостей інклюзивного навчання. Результати дослідження засвідчили ефективність комплексного підходу, що поєднує використання сучасних адаптивних технологій, методичний супровід та соціальну інтеграцію студентів із порушеннями зору. Визначено перспективні напрями розвитку інклюзивної освіти, серед яких інтеграція штучного інтелекту, удосконалення тактильних дисплеїв, розширення мобільних технологій та міжнародної співпраці у сфері інклюзивного навчання.

ФОРМУВАННЯ БЕЗПЕЧНОГО ПСИХОЛОГІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА НА УРОКАХ МОВНО-ЛІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Ганна Товканець — 2025-05-05

Психологічний комфорт та безпека сприяють удосконаленню навчального процесу, підвищенню у школярів рівня мотивації до навчання, зняття психологічних бар’єрів, спрямування енергії на освіту. Мета статті: виявити форми і методи педагогічної діяльності щодо забезпечення психологічного середовища через проведення інноваційних уроків мовно-літературної освітньої галузі у початковій школі. Використано методи наукового пошуку: вивчення наукових досліджень − для з’ясування теоретичних відомостей щодо формування безпечного освітнього середовища у початковій школі, зокрема на уроках мовно-літературної освітньої галузі; систематизація – для виявлення особливостей застосування інноваційних технологій на уроках мовно-літературної освітньої галузі; прогностичний – для визначення перспектив розвитку безпечного освітнього середовища у початковій школі. Обгрунтовано організацію безпечного освітнього середовища у навчальному закладі на уроках мовно-літературної освітньої галузі як активне попередження проблемного, деструктивного розвитку учня в школі; ефективного застосування відповідних методик навчання. Систематизовано вимоги до уроку з мовно-літературної освітньої галузі у початковій школі щодо забезпечення позитивного психологічного безпечного середовища.

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ІКТ У ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ З ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ

Оксана Товканець — 2025-05-19

Процес інформатизації освіти актуалізує розробку підходів до використання потенціалу ІКТ для розвитку особистості студентів, підвищення рівня креативності їх мислення, формування умінь розробляти стратегію пошуку рішення як навчальних, так і практичних завдань. Мета статті: теоретично обгрунтувати психолого-педагогічні особливості застосування ІКТ у підготовці фахівців з телекомунікацій. Використано методи дослідження: бібліографічний аналіз – з метою виявлення наукової педагогічної та психологічної літератури з проблем застосування ІКТ в освітній діяльності; порівняння існуючих підходів до використання ІКТ у вищій освіті для виявлення психологічних особливостей особистості та можливостей використання інноваційних освітніх методик і досвіду найкращих практик та інші. В статті обгрунтовано педагогічні умови застосування ІКТ у підготовці фахівців з телекомунікацій. Виокремлено психолого-педагогічні особливості застосування ІКТ у підготовці фахівців з телекомунікацій: врахування в системі організації навчання освітніх потреб, інтересів, ставлення особистості майбутнього фахівця телекомунікаційної сфери та когнітивного стилю здобувачів освіти, тобто індивідуальних особливостей мислення, які визначають, як людина сприймає, обробляє та використовує інформацію. Зроблено висновок, що з допомогою ІКТ вирішуються такі дидактичні завдання, як удосконалення організації викладання, підвищення продуктивності самопідготовки здобувачів освіти; прискорення доступу до досягнень педагогічної практики; посилення мотивації здобувачів освіти до навчання; можливість залучення їх до дослідницької діяльності; забезпечення гнучкості процесу навчання.

ЦИФРОВА ПЕДАГОГІКА У СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ: ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Оксана Цюняк — 2025-05-19

У статті розглянуто проблему впровадження цифрової педагогіки у систему професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів. Мета дослідження полягає у визначенні основних викликів та перспектив цифрової педагогіки, аналізі сучасних підходів до професійної підготовки майбутніх учителів, а також розробці рекомендацій щодо ефективного впровадження цифрових технологій у освітньому процесі закладів вищої освіти. Використано методи аналізу і синтезу; порівняння та узагальнення; теоретичні методи, пов’язані з вивченням наукової літератури, періодичних видань; пошук інформації здійснювався в електронній базі Google Scholar, українських і зарубіжних веб-сайтах. Проаналізовано основні виклики цифровізації освіти, зокрема, необхідність модернізації освітніх програм, підвищення рівня цифрової грамотності викладачів і здобувачів вищої освіти, забезпечення доступу до сучасних освітніх технологій та цифрових ресурсів, а також збереження балансу між традиційними та інноваційними методами навчання. З’ясовано, що цифрова педагогіка є невід'ємною складовою сучасного освітнього процесу, що забезпечує якісну підготовку майбутніх учителів початкових класів відповідно до викликів цифрової епохи. Окрім того, цифрові інструменти дають змогу майбутнім учителям не лише отримувати інформацію, а й активно проводити дослідження, брати участь у онлайн-курсах, форумах, вебінарах тощо. Визначено перспективи розвитку цифрової педагогіки, що включають створення інтерактивного навчального середовища, інтеграцію адаптивних і персоналізованих технологій, використання штучного інтелекту та гейміфікації у освітньому процесі закладів вищої освіти. Окреслено можливості для підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів у контексті цифрової трансформації освіти. Зроблено висновки, що сучасний учитель початкових класів повинен володіти інноваційними практиками для впровадження таких моделей навчання, як: адаптивне навчання, синхронне та асинхронне навчання, змішане навчання, самостійно направлене навчання, дистанційне навчання, хмарне та мобільне навчання, віртуальний клас, перевернутий клас, система управління e-learning, система управління навчальним процесом, геймифікація, персоналізація тощо.

ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ЛОГІСТИКИ В УКРАЇНІ: ОКРЕМІ АСПЕКТИ ТЕОРЕТИЧНОГО НАВЧАННЯ

Ліцун Чжан — 2025-05-05

Стратегічно розташована на перехресті Європи та Азії, Україна відіграє ключову роль у регіональній та світовій торгівлі. Оскільки важливість логістичної галузі зростає, зростає і попит на кваліфікованих фахівців, які можуть керувати дедалі складнішими ланцюжками поставок, транспортними системами та митними процесами. Мета статті – проаналізувати окремі аспекти теоретичної підготовки майбутніх фахівців з логістики в Україні. Методи дослідження: кейс-аналіз, порівняльний аналіз. Ми використовуємо для прикладу професійні логістичні освітні компоненти Київського національного транспортного університету, Національного авіаційного університету України, Львівської політехніки. Аналізуючи їх систему навчання з логістики, отримуємо ширше розуміння того, як навчити наступне покоління фахівців з логістики, як країни з економікою, що розвивається, реагує на мінливі потреби логістичної галузі. Партнерство між закладами вищої освіти та відомими логістичними компаніями (такими як Нова Пошта, Укрпошта, DHL Україна) відіграє важливу роль у посиленні освітніх програм. Заклади вищої освіти співпрацюють з рядом логістичних компаній, щоб надати студентам практичний досвід роботи з логістичними системами, управлінням транспортом та оптимізацією ланцюгів поставок. Український уряд, університети та логістична галузь визнають, що в інтернаціоналізації логістики все ще існують певні прогалини, зокрема такі: як необхідність поглибити співпрацю між галузями та університетами, посилити використання цифрових інструментів у навчанні та збільшити інвестиції в проекти інфраструктури логістичної освіти, щоб зробити випускників більш конкурентоспроможними та відповідати світовій освітній практиці з логістики.

ФОРМУВАННЯ ШІ-ГРАМОТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА

Данило Чурсінов — 2025-05-05

Стаття присвячена проблемі формування ШІ-грамотності майбутніх фахівців, зокрема, майбутніх учителів, що зумовлено стрімким розвитком та прогресом інформаційних і цифрових технологій, технологій штучного інтелекту, вільним доступом до великого масиву різної інформації, необхідністю критично мислити, аналізувати та створювати навчальний контент. Метою статті є – на основі аналізу законодавчих актів, нормативно-правових документів, науково-педагогічних джерел щодо використання штучного інтелекту в освіті, виокремити шляхи формування ШІ-грамотності майбутніх учителів в освітньому процесі закладів вищої педагогічної освіти. Методами дослідження є такі, як: теоретичні (аналіз науково-педагогічних джерел, нормативно-правової бази), синтез, та узагальнення отриманих результатів, а також емпіричні. У статті подано визначення сутті таких понять, як от: «ШІ-грамотність», «ШІ-компетентності», здійснено огляд чинної нормативно-правої вітчизняної бази щодо імплементації технологій штучного інтелекту в освіту. Представлено рамку компетенцій для вчителів, розроблену UNESCO. Визначено та представлено шляхи формування ШІ-грамотності майбутніх учителів у закладах вищої педагогічної освіти. Окреслено перспективи здійснення подальших досліджень.

УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ В УСТАНОВАХ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ПОЛЬЩІ: ДОСВІД І МОЖЛИВОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ

Катерина Шестакова — 2025-05-05

Вивчення світового досвіду управління персоналом дозволяє оцінити ефективність соціальної допомоги в різних умовах. Недостатнє фінансування закладів соціального захисту населення призводить до кадрового голоду та перевантаження. У цьому контексті проєкти, що фінансуються ЄС, відіграють ключову роль у розвитку польських центрів соціальної допомоги, сприяючи впровадженню сучасних рішень і підтримці вразливих груп. Однак їхня ефективність залежить від навчання персоналу, планування та управління ресурсами. Дослідження зосереджене на системі управління людськими ресурсами в сфері соціального захисту в Польщі та варіантах її адаптації в Україні. Метою статті є аналіз польського досвіду управління людськими ресурсами у сфері соціального захисту, зокрема в контексті проєктів ЄС. Розглядаються проблеми центрів соціальної допомоги (фінансування, нестача персоналу, цифровізація), структура та виклики управління людськими ресурсами в Польщі, а також роль європейських проєктів у розвитку соціальних послуг. Описано спільні проблеми між Польщею та Україною, а також обговорено можливість адаптації польських підходів до реформування української системи соціального захисту. У статті запропоновано практичні рекомендації щодо впровадження європейських стандартів в Україні. Аналіз базується на аналізі статистичних даних та SWOT-аналізі соціальних проєктів у польських центрах допомоги.

ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В СИСТЕМІ БЕЗПЕРЕРВНОГО РОЗВИТКУ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ ПОЛЬЩІ

Марія Шостацька — 2025-05-19

Актуальність даної проблеми полягає в аналізі закордонного досвіду професійної підготовки майбутніх фахівців охорони здоров’я в закладах вищої та освіти. Описано основні принципи, методи та підходи, що застосовуються у міжнародній практиці для підготовки медичних кадрів. Зокрема, акцентується увага на ефективних моделях навчання, таких як використання симуляційних технологій, малих груп та інтерактивних методик, що значно підвищують рівень практичних навичок у медичних працівників. Метою статті є вивчення професійної підготовки майбутніх фахівців охорони здоров’я в системі безперервного розвитку в закладах вищої освіти в Польщі. Методи дослідження: емпіричні (спостереження та порівняння), методи теоретичного дослідження (ретроспективний аналіз), статистичні методи дослідження. Аналізується тенденція міграції медичних кадрів та їх прагнення до професійного вдосконалення, що підкреслює важливість створення сприятливих умов для медиків в Україні. У закордонних навчальних закладах значну увагу приділяють поєднанню теоретичних знань із практичними навичками, що дозволяє студентам набувати реального досвіду у клінічній практиці під керівництвом досвідчених наставників. Використання модульної системи навчання в багатьох університетах сприяє інтеграції різних дисциплін і спеціалізацій, що дає змогу майбутнім медичним фахівцям швидко реагувати на зміни в галузі охорони здоров’я. Підвищення кваліфікації медичних працівників є обов’язковим і включає курси післядипломної освіти, сертифікаційні веб-заходи, стажування та участь у конференціях. Закордонні програми мають міжнародну спрямованість, що сприяє розвитку глобального медичного досвіду і обміну знаннями. Впровадження новітніх технологій, таких як симуляційне і дистанційне навчання, а також інтерактивні платформи, дозволяє створювати безпечне середовище для навчання складним медичним маніпуляціям. Закордонні навчальні заклади дотримуються міжнародних стандартів, що забезпечує високий рівень медичної освіти та акредитацію програм в міжнародних організаціях. Індивідуалізований підхід до навчання дозволяє здобувачам освіти отримувати знання, що відповідають їхнім кар’єрним цілям і спеціалізації.

СОЦІАЛЬНА РОБОТА З РЕСОЦІАЛІЗАЦІЇ НАРКОЗАЛЕЖНИХ ОСІБ В УМОВАХ РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ЦЕНТРІВ

Сергій Щербина — 2025-05-19

Ескалація проблеми наркозалежності в українському суспільстві та необхідність ефективної ресоціалізації постраждалих осіб підкреслюють важливість цього дослідження. Реабілітаційні центри відіграють ключову роль у процесі реінтеграції наркозалежних до повноцінної участі в суспільстві; однак їх операційні рамки вимагають постійного вдосконалення та систематичного підходу. У статті розглядаються аспекти соціальної роботи щодо ресоціалізації наркозалежних у середовищі реабілітаційних центрів, з особливим акцентом на визначенні ефективних методологічних стратегій та інтервенційних підходів. Методи дослідження: комплексна методологічна основа для збору даних, що включає ретельний теоретичний аналіз існуючої літератури, що стосується предмета дослідження та цілей дослідження. Результати дослідження підтверджують, що ефективна ресоціалізація осіб, які борються із залежністю від наркотиків, потребує багатовимірної стратегії втручання, яка включає психосоціальні, медичні та освітні ініціативи. Особливе значення мають спеціалізовані програми, спрямовані на соціальну адаптацію, професійне навчання та механізми постцентральної підтримки. Встановлено, що адиктивна поведінка має такі ознаки: стійка фізична та психологічна залежність особистості від психоактивних речовин; розлади фізичних, психічних, емоційно-поведінкових функцій особистості; труднощі або навіть неможливість встановлення соціальних зв'язків та адаптації як у макро-, так і в мікросоціальному середовищі. Крім того, для подолання проблеми необхідна комплексна підтримка, яка включає як медико-психологічне (або психіатричне) втручання, так і заходи щодо ресоціалізації та реабілітації осіб з наркотичною залежністю, зокрема в спеціалізованих реабілітаційних центрах. Перспективним напрямком подальших досліджень є систематизація методології соціальної роботи, спрямованої на ресоціалізацію осіб з наркотичною залежністю в реабілітаційних центрах.