Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна робота»

ВПРОВАДЖЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ COMMUNITY ENGAGEMENT В ДІЯЛЬНОСТІ ТОВАРИСТВА ЧЕРВОНОГО ХРЕСТА УКРАЇНИ

Дмитро Афанасьєв — 2024-05-13

Мета дослідження: з’ясувати особливості та перспектив впровадження концепції community engagement в діяльності Товариства Червоного Хреста України (ТЧХУ). Методи дослідження: аналіз програмних документів ТЧХУ. У 2019 році Рада делегатів Міжнародного Руху Червоного Хреста та Червоного Півмісяця прийняла Резолюцію про впровадження зобов’язань щодо залучення спільнот та політики відкритості. Резолюція стосується операційних програм усіх організацій, які пов’язані з Рухом та дотримуються його принципів. З початку російської збройної агресії в Україні, ТЧХУ як найбільша гуманітарна організація в країні зосередила свої зусилля на допомозі найбільш уразливих категорій громадян, зокрема, внутрішньо переміщених осіб (ВПО), чисельність яких в рази збільшилась. Залучення спільнот (зокрема, ВПО) полягає в прийнятті спільних рішень щодо того, як розробляються, управляються та реалізуються програми й операції ТЧХУ та у впливі на управлінські та оперативні рішення.

ДИСЕРТАЦІЙНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА АЛЬТЕРНАТИВНІ МОЖЛИВОСТІ ПРЕЗЕНТАЦІЇ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БАКАЛАВРІВ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ

Олена Бартош — 2024-05-13

Дисертаційні дослідження завжди розглядалися як ефективний засіб наукової підготовки та заохочення дослідницького підходу до навчання. Суттєва увага звертається на зростаючу роль випускних робіт, які студенти виконують під час завершення навчання на бакалавраті, як ключового способу формування та розвитку дослідницьких умінь та навичок, досягнення результатів навчання за освітньою програмою. Дослідники вказують на необхідність пропонувати і альтернативні варіанти презентації результатів дослідницької діяльності студентів. Вони можуть відрізнятися за своєю концепцією, функціями, організацією та характером результатів. Мета статті: розглянути зростаючу роль дисертаційних досліджень, які студенти у Великій Британії виконують під час завершення навчання на бакалавраті, як ключового способу формування та розвитку дослідницьких умінь та навичок, досягнення результатів навчання за освітньою програмою. Методи дослідження: аналіз та узагальнення педагогічної літератури (для з’ясування: зв’язків «дослідження» і «викладання та навчання» у світлі формування дослідницьких умінь та навичок майбутніх фахівців; зростаючої роль дисертаційних досліджень та альтернативних можливостей презентації результатів дослідницької діяльності бакалаврів у Великій Британії); теоретичне узагальнення (для формулювання авторських висновків).

МОДЕЛІ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ

Валентина Бойчук — 2024-05-13

У статті обґрунтовано актуальність проблеми міжкультурної компетентності у контексті розуміння особливостей різних культур. Зазначено причини актуальності даної проблематики: глобалізаційні й інтеграційні процеси, феномен міжкультурної взаємодії. Метою поданого дослідження є здійснення порівняльного аналізу моделей міжкультурної компетентності. Провідними методами обрано аналіз та систематизацію наукової літератури, дефініційний аналіз поняття «міжкультурна компетентність», зіставно-порівняльний аналіз. Представлено позиції, що є ґрунтовними у контексті проблеми дослідження, а саме: індивідуалістичні моделі, причинно-наслідкові моделі та системні моделі. З’ясовано, що індивідуалістичні моделі розглядають міжкультурну компетентність індивіда через призму його особистісних характеристик; причинно-наслідкові – досліджують роль та значення кожного компонента в системі міжкультурної компетентності; системні моделі – зосереджують увагу на визначенні і виявленні рівнів міжкультурної компетентності особистості. Відзначається, що міжкультурна компетентність виконує важливу роль для досягнення розуміння між різними культурами та їх представниками, забезпечує ефективну взаємодію з культурою, звичаями і традиціями іншої нації.

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ СТУДЕНТІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ У ЗВО

Галина Бондар — 2024-05-13

Мета статті: розгляд особливостей формування міжкультурної комунікативної компетенції студентів у процесі навчання іноземних мов у ЗВО в контексті сучасних підходів. Методи дослідження: опис, аналіз, узагальнення та систематизація поглядів дослідників. Розглянуто поняття комунікації, міжкультурної комунікативної компетенції, визначено спектр напрямів формування міжкультурної комунікативної компетенції в умовах навчання іноземних мов у ЗВО. Представлено теоретичний аналіз уявлень про міжкультурну комунікативну компетенцію у працях вітчизняних і зарубіжних учених. Міжкультурна комунікативна компетенція ‒ це сформований комплекс знань і вмінь, що дасть змогу особистості, як комуніканту адекватно й ефективно вступати в комунікацію з представниками інших культур. Оволодіння міжкультурною комунікативною компетенцією інтегруватиме особистість в систему світової та національних культур, усуне, попередить конфліктні ситуації та непорозуміння. Той, хто вивчає іноземну мову, повинен не лише вміти правильно формулювати думки іноземною мовою, він повинен також дотримуватися культурних норм, прийнятих у носіїв мови, що вивчається. Потреба в міжкультурній комунікації сьогодні очевидна в багатьох професійних сферах. Оскільки профілі людей, які беруть участь у тій чи іншій діловій взаємодії, стають все більш багатонаціональними та мультикультурними, здатність ефективно спілкуватися через культурні кордони часто очікується від випускників, які прагнуть практикувати в різних професійних середовищах.

СТАН ДОСЛІДЖУВАНОСТІ ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНО-ЕМОЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Лейла Гасанова — 2024-05-13

Мета статті: вивчення стану досліджуваності проблеми соціально-емоційного навчання (СЕН) як ефективної практики розвитку навичок ХХІ століття, узагальнення результатів реалізації української освітньої реформи НУШ. Методи дослідження: теоретичні, а саме: аналіз і синтез теоретичних, науково-методичних, психолого-педагогічних та соціологічних джерел для осмислення: основних підходів до розвитку навичок ХХІ століття серед учнів в закладах загальної середньої освіти, факторів та умов формування соціальної активних та відповідальних випускників шкіл; цінності СЕН як практики формування м’яких навичок. Репрезентовано результати дослідження проблеми СЕН. Обґрунтовано необхідність впровадження СЕН в систему української освіти, як ефективну практику розвитку «м’яких навичок» в умовах сучасних викликів реформи освіти в Україні, а саме Нової української школи (НУШ). Проаналізовано, що в контексті реалізації освітньої реформи НУШ СЕН виступає як інструмент ефективної реалізації із забезпечення формування здорового способу життя, налагодження соціальних зв’язків, розширення духовних принципів, підвищення емоційної грамотності, сприяє навчанню впродовж життя.

КОМУНІКАТИВНЕ ВИКЛАДАННЯ ГРАМАТИКИ В РАМКАХ УНІВЕРСИТЕТСЬКОГО КУРСУ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ

Катерина Гільдебрант — 2024-05-13

Обговорюється необхідність застосування комунікативного підходу до процесу навчання граматики в рамках курсу англійської мови за професійним спрямуванням у вищих навчальних закладах України. Оскільки граматика є важливою та невід’ємною частиною вивчення мови, і неможливо передати зміст чи зрозуміти інших без правильно структурованого та граматично точного повідомлення, методиці викладання граматики слід відводити особливе значення в процесі оволодіння іноземною мовою, і приділяти їй особливу увагу. У сфері вивчення англійської мови за професійним спрямуванням (АМПС), метою якої є формування у студентів професійної комунікативної компетенції, вивчення граматики слід підпорядковувати розумінню як використовувати граматичні правила та структури для досягнення певної комунікативної мети. Таким чином, набуття граматичної компетенції студентів АМПС має бути зосереджено на тому, як використовувати граматичні правила в комунікативних цілях для задоволення професійних потреб, а не просто на запам’ятовуванні чи тренуванні їх за допомогою подальших письмових вправ відокремлених від змістовного контексту. Розглядаються різні підходи до викладання граматики, уточнюються поняття та принципи комунікативного навчання граматичній грамотності, розкриваються шляхи застосування комунікативного підходу до навчання граматики в рамках вивчення англійської мови за професійним спрямуванням студентами економічних спеціальностей, а також аналізуються спеціальні види діяльності, які сприяють комунікативному викладанню граматики на заняттях з АМПС. Дослідження показує, що комунікативний підхід до викладання граматики інтегрує граматичні принципи у комунікативні рамки, підтримує увагу як до мовної форми, так і до функції, надає перевагу студентоцентричній інтерактивній моделі навчання і визначає контекстуалізацію як свою важливу вимогу. Автор статті зосереджується на індивідуальних завданнях, роботі в парах та груповій роботі як найефективніших методах комунікативного навчання граматиці та визначає незаповнені речення, класове дослідження, замінний діалог, пірамідальне обговорення, ігри із запитаннями як деякі з плідних видів діяльності, що стимулюють розвиток граматичної компетенції через вирішення комунікативних завдань.

АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПЕРЕКЛАДАЧІВ ДО ЛОКАЛІЗАЦІЇ

Юлія Головацька — 2024-05-13

Процеси подальшого оновлення системи вищої лінгвістичної освіти об’єктивно спрямовані насамперед на забезпечення потреб суспільства й держави у кваліфікованих перекладачах, що передбачає відповідні зміни в професійній підготовці, розвитку та саморозвитку особистості майбутніх перекладацьких кадрів у напрямі формування готовності до локалізації. Метою статті є загальна характеристика результатів реалізації експериментальної системи професійної підготовки майбутніх перекладачів до локалізації та їх аналіз. З метою доведення ефективності презентованих результатів використовували теоретичний аналіз наукової літератури з проблеми дослідження для відбору й осмислення дидактичного матеріалу; критично-аналітичний аналіз концепцій, теорій та методик, з метою виявлення шляхів розв’язання досліджуваної проблеми; методи математичної статистики – для кількісного підрахунку отриманих даних. З метою доведення результативності та ефективності впливу авторської експериментальної педагогічної системи на процес підготовки майбутніх перекладачів на засадах локалізації порівнювали показники сформованості чотирьох компонентів й загалом готовності майбутніх перекладацьких кадрів до локалізації. Узагальнені результати сформованості готовності майбутніх перекладачів до локалізації увиразнюють результативність авторської методики впровадження усіх запропонованих експериментальних інноваційних конструктів у процес професійної підготовки майбутніх перекладачів до локалізації. Це відображується в динаміці сформованості досліджуваного феномену в студентів КГ та ЕГ та початку й наприкінці експерименту. Так, високий рівень готовності в студентів КГ зріс з 7,28% (11) студентів до 15,23% (23) здобувачів, тоді як в ЕГ – з 7,33% (11) майбутніх перекладачів до 25,33% (38) студентів, що на 10.01% більше ніж в КГ. Достатній рівень готовності в КГ зріс з 15,89% (24) майбутніх перекладачів до 23,84% (36) студентів, а в ЕГ – від 16,67% (25) студентів до 38,00% (57) студентів, що на 21,33% більше ніж в КГ. Задовільний рівень готовності в студентів КГ зріс від 53,64% (81) студентів, до 60,26% (91) здобувачів, своєю чергою в ЕГ знизився (на 16,00%) від 53,33% (80) МП до 37,33% (56) студентів. Низький рівень готовності знизився в КГ від 23,18% (35) майбутніх перекладачів до 1,32% (2) студентів, а в ЕГ – від 23,33% (35) до 0.

НАРАТИВНЕ ІНТЕРВ’Ю, ЯК МЕТОД ОЦІНЮВАННЯ ПОТРЕБ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ

Руслана Джуган — 2024-05-13

Метою статті є характеристика наративного інтерв’ю, як методу оцінювання потреб людей похилого віку. Для досягнення поставленої мети нами використано наступні загально наукові методи дослідження: узагальнення використано для визначення сутнісних ознак цього методу, аналіз, який полягає у поєднанні, відтворенні зв’язків окремих елементів, сторін, компонентів складного явища і тим самим у осягненні цілого в його єдності його компонентів. Актуальність статті обумовлена процесом прогресивного старіння населення, тому вимагає від суспільства пошуку нових шляхів соціальної роботи з людьми похилого віку. При визначенні плану надання допомоги конкретному клієнту вирішальним є оцінювання його потреб та наявних і необхідних ресурсів для їх задоволення. Наприклад, у соціальних службах Великобританії розроблено спеціальні бланки, на яких перелічено понад 80 видів потреб і проблем. Оцінювання, дослідження потреб, які відчуває клієнт і спостерігає фахівець соціальної роботи, стає основою індивідуального плану догляду. У статті наведено результати дослідження наративного інтерв’ю із підопічними Ужгородського міського територіального центру соціального обслуговування (n =12).

СОЦІАЛЬНА АДАПТАЦІЯ ЯК ВИД СОЦІАЛЬНОЇ ПОСЛУГИ НЕЗАХИЩЕНИХ КАТЕГОРІЙ НАСЕЛЕННЯ

Ірина Єнгаличева — 2024-05-13

Сьогодні питання надання соціальних послуг незахищеним категоріям населення набуває особливої уваги, що зумовлено нестабільністю в країні через військовий стан, погіршення умов проживання тощо. Збільшується кількість внутрішньо переміщених осіб, людей з інвалідністю, учасників бойових дій, осіб, які втратили житло чи рідних та потребують особливої підтримки з боку держави й громадськості. Зросла необхідність у наданні особливого виду соціальної послуги як соціальної адаптації. Мета статті: охарактеризувати соціальну адаптацію, як особливий вид послуги та проаналізувати надання даної послуги незахищеним категоріям населення на Черкащині. Методи дослідження: аналіз літературних джерел та нормативно-правової бази для визначення особливостей надання соціальних послуг; аналіз діяльності державних і недержавних організацій Черкащини з визначення рівня та особливостей надання соціальної адаптації незахищеним категоріям населення. Соціальну адаптацію розглядаємо як систему адаптаційних заходів призначених для усунення або зміни обмежень життєдіяльності з метою збереження соціальної незалежності, збереження та продовження соціальної активності; розвиток соціальних навичок, здібностей і компетенції через навчання або розробку стратегій адаптації. Встановлено, що надання послуги соціальної адаптації визначається відповідними нормативно-правовими документами. На Черкащині надання послуги соціальної адаптації охоплено значну кількість вразливих груп населення: людей похилого віку, людей з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб, ветеранів війни та їх сімей, осіб, які відбули покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі тощо. Серед основних заходів у межах соціальної адаптації відзначимо: надання юридичних та психологічних консультацій, допомога в оформленні необхідної документації, допомога у вивченні державної мови, налагодження зв’язків внутрішньо переміщених осіб із іншими членами громади, проведення майстер-класів, гурткова робота з дітьми, тренінги для внутрішньо переміщених осіб.

КОНТЕКСТИ ІННОВАЦІЙНОСТІ СУЧАСНОЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ: РІВНЕВА ІЄРАРХІЯ

Вікторія Желанова — 2024-05-13

Актуальність поданої статті об’єктивно детермінована інноваційними орієнтирами сучасного суспільства, що зумовлюють необхідність зміни парадигми вищої освіти у напрямі інноватизації, яка потребує її переосмислення у стратегічному й технологічному вимірах. Метою статті є висвітлення ієрархії контекстів інноваційності сучасної вищої освіти. У дослідженні застосовано такі методи науково-педагогічного дослідження, як-от: міждисциплінарний аналіз, синтез, порівняння, систематизація наукових джерел з проблеми інноваційності вищої освіти та її контекстів; аналіз освітньо-професійних програм; дефініційний аналіз базових понять дослідження. Презентовано ієрархію та розгляд контекстів інноваційності вищої освіти, що містить нормативно-стратегічний (передбачає пріоритет інноватизації сучасної вищої освіти, а також створення умов для розвитку і впровадження інновацій в закладах вищої освіти на державному рівні); науково-теретичний (пов’язаний з обґрунтуванням ціннісно-смислової доцільності й умов інноватизації сучасної вищої освіти на теоретичному рівні у напрямі розвитку різних сфер інноватики як наукової галузі); дидактико-технологічний (зорієнтований на впровадження інноваційних освітніх програм та інноваційних освітніх технологій).

ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ СТРІЧКИ ЧАСУ У ДОСЛІДЖЕННЯХ ПРОБЛЕМ ЖІНОК ВПО

Руслан Жиленко — 2024-05-13

Забезпечення об’єктивного та неупередженого підходу до вивчення поточних соціальних проблем завжди було предметом гострих дискусій в соціальних науках. Залученість дослідника до явищ і процесів, що вивчаються, їхня динаміка безумовно впливають на всі етапи його роботи. Це є цілком справедливим і у випадку з вивченням такої масштабної та травматичної проблеми як внутрішнє переміщення мільйонів людей в результаті війни у країні. На нашу думку, одним із можливих рішень даної проблеми є ретельний добір таких методів збирання емпіричних даних, які б дозволили, з одного боку, забезпечити достатню інформативність, а, з іншого боку, максимально нівелювати суб’єктивний вплив дослідника. Мета статті: узагальнення досвіду застосування методу стрічки часу для вивчення трансформації повсякденного життя внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Методи дослідження: стрічка часу як метод вивчення трансформації повсякденного життя ВПО. У статті представлено результати апробації методу стрічки часу для вивчення змін у повсякденному житті жінок, що є внутрішньо переміщеними особами. Практично продемонстровано його можливості щодо збирання емпіричної інформації, придатної до подальшої обробки та математико-статистичного аналізу. Визначено переваги методу та обмеження у його використанні для вивчення проблем ВПО. Сформульовано рекомендації щодо більш ефективного застосування стрічки часу, зокрема у поєднанні з іншими методами дослідження.

АКАДЕМІЧНЕ МЕНТОРСТВО У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ

Оксана Іваницька — 2024-05-13

Формування освітнього середовища у закладах вищої освіти (ЗВО) України відбувається за принципом студентоцентризму, що передбачає особистісний підхід як до освітнього процесу, так і до соціокультурної адаптації та розвитку студентів. Впровадження менторських програм у ЗВО дає можливість індивідуалізувати освітній процес згідно потреб кожного студента, зокрема, одночасно, об’єднавши усіх студентів у спільних прагненнях та потребах. Мета дослідження: поглиблення наукової розвідки особливостей академічного менторства у ЗВО України. Застосовані методи дослідження: феноменологічний ‒ для дослідження академічного менторства завдяки аналізу соціальної практики; герменевтичний ‒ для тлумачення специфічної термінології; компаративний – для порівняння менторської діяльності за різних умов і щодо категорій студентів; когнітивний – у процесі пізнання явища менторства в сучасному освітньому просторі. Ментор – досвідчений і надійний наставник чи консультант, який може бути працівником ЗВО, або інших організацій чи підприємств та який, отримуючи заробітну плату і виконуючи свої посадові обов’язки, надає консультації студентам, психологічну та організаційну підтримку, координує студентські проєкти у визначених напрямках (IT, економіка тощо), сприяє розвитку загальних компетентностей з метою забезпечення комфортного навчального середовища, та підвищення рівня академічної успішності. Академічне менторство у ЗВО ефективно реалізується в Центрах менторства через залучення до співпраці науково-педагогічних працівників, стейкхолдерів та фахівців з досвідом практичної діяльності. Така практика допоможе уникнути ризиків неправомірної соціальної адаптації студентів.

ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ СЕРВІСІВ ПРИ ВИВЧЕННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ СТУДЕНТАМИ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ПРИКЛАДНА ЛІНГВІСТИКА»

Олександра Канюк — 2024-05-13

Мета статті: розглянути аспекти використання цифрових ресурсів у процесі вивчення іноземної мови студентами спеціальності «Прикладна лінгвістика». Методи дослідження: аналіз та узагальнення педагогічної літератури; теоретичне узагальнення. Об’єктивні процеси становлення українського суспільства зумовлюють пошук ефективних шляхів підвищення якості освітнього процесу. Окрім професійних компетенцій, що включають певний набір умінь і навичок, сучасний фахівець повинен, відповідно до державних освітніх стандартів, володіти однією з іноземних мов та належним чином застосовувати її у своїй професійній діяльності. Рівень оволодіння студентами іноземною мовою безпосередньо залежить від ефективної методики викладання та застосування інформаційних технологій. Використання інформаційно-цифрових технологій підвищує інтерес студентів до навчання та сприяє зростанню їх мотивації щодо вивчення іноземної мови. Наш аналіз зосереджений на розкритті переваг і можливих викликів, які супроводжують використання цифрових інструментів у вивченні іноземних мов на вказаній спеціальності.

РОЗВИТОК ПРОЄКТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-БУДІВЕЛЬНИКІВ ЯК ПРЕДМЕТ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Василь Кирлик — 2024-05-13

Мета статті: здійснити аналіз бібліографічних джерел з проблеми розвитку проєктних компетентностей майбутніх інженерів-будівельників. Методи наукового пошуку: вивчення наукових досліджень з розвитку проєктних компетентностей; абстрагування, систематизація та групування; теоретичний аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури щодо вивчення наукового фонду; індуктивно-дедуктивні методи та метод узагальнення; прогностичний; узагальнення. Проблема розвитку проєктних компетентностей є багатоаспектною, зокрема визначено напрями аналізу бібліографічних джерел, серед яких вплив глобальних тенденцій на розвиток інженерної освіти та на формування загальнокультурних і професійних компетентностей майбутніх інженерів-будівельників; історико-педагогічні аспекти розвитку інженерної освіти та розвитку проєктних компетентностей майбутніх інженерів-будівельників; компетентнісний підхід у розвитку професійних і особистісних якостей фахівця; роль інформаційно-комунікаційних технологій у забезпеченні якості інженерної освіти.

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СОЦІОНОМІЧНОЇ СФЕРИ

Ірина Козубовська — 2024-05-13

Стаття присвячена аналізу проблеми формування професійної спрямованості майбутніх фахівців соціономічної сфери. Мета дослідження: розкрити сутність спрямованості особистості та особливості формування професійної спрямованості у фахівців соціономічних професій. Методи дослідження: теоретичні (вивчення наукової літератури, аналіз, систематизація, порівняння, узагальнення отриманої інформації). Встановлено, що в найбільш загальному значенні під спрямованістю особистості розуміють сукупність стійких мотивів, що орієнтують діяльність особистості й визначають її вибірковість і активність. Спрямованість особистості характеризується її переконаннями, ідеалами, інтересами, схильностями, у яких виражається світогляд людини. У своїй структурі види спрямованості містять потреби, установки, відносини. Якщо мова йде про спрямованість особистості при виконанні конкретної діяльності, то використовується поняття «професійна спрямованість». Будучи важливою стороною загальної спрямованості особистості, професійна спрямованість представляє сукупність потреб, установок, інтересів, схильностей, ідеалів, переконань і визначає вибір життєвих цілей. Формувати професійну спрямованість у майбутніх фахівців – це означає зміцнювати в них позитивне ставлення до майбутньої професії, інтерес, схильності і здібності до неї, прагнення вдосконалювати свою кваліфікацію після закінчення навчального закладу, розвивати ідеали, погляди, переконання, престиж професії у власних очах майбутнього фахівця. Готовність майбутнього фахівця соціономічної сфери до професійної діяльності визначається: психологічною готовністю, науково-професійною, практичною, психофізіологічною, фізичною.

НАУКОВИЙ ІНШОМОВНИЙ ЕТИКЕТ ЯК ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ГУМАНІТАРНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ

Тетяна Кравченко — 2024-05-13

У статті досліджено значення наукового іншомовного етикету у формуванні гуманітарної культури майбутніх учителів іноземних мов. Актуальність цього дослідження обумовлена комплексністю наукової комунікації, яка включає передачу знань та врахування соціокультурних аспектів. Центральне значення в цьому процесі має етикет, що регулює взаємодію учасників наукового спілкування. Доведено, що володіння елементами наукового мовленнєвого етикету є важливим для здобувачів освіти, оскільки воно є ключовим компонентом підготовки вчителя іноземної мови. Мета статті полягає у висвітленні ролі наукового іншомовного етикету у формуванні гуманітарної культури майбутніх вчителів іноземних мов. Для досягнення цієї мети використано методи аналізу, узагальнення та систематизації інформації з наукових джерел. Розглянуто загальні функції етикету та надані стратегії впровадження навичок наукового іншомовного етикету.

ПЕДАГОГІЧНІ ІДЕЇ У ТВОРЧОСТІ ВАСИЛЯ ҐРЕНДЖІ-ДОНСЬКОГО МІЖВОЄННОГО ПЕРІОДУ 20-30-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ

Оксана Лемак — 2024-05-13

Вивчення педагогічних ідей Василя Ґренджі-Донського в міжвоєнний період XX століття має значення у зв’язку з його впливом на розвиток педагогіки та освіти. Розуміння його концепцій допомагає сучасним педагогам та дослідникам зрозуміти важливі аспекти процесу навчання та виховання. Мета статті полягає у аналізі внеску українського письменника та культурно-освітнього діяча Закарпаття В.Ґренджі-Донського в розвиток дитячої літератури 20–30-х рр. ХХ ст. та з’ясувати її виховний потенціал. У процесі підготовки дослідження використано такі методи: евристично-пошуковий, аналізу і синтезу, контент-аналізу, дискурс-аналізу, біографічний. З’ясовано, що збірки поезій В. Ґренджі-Донського «Квіти з терням» (1923), «Золоті ключі» (1923), «Шляхом терновим» (1924), «Китиця квіток» (1925) та ін. стали першими на Закарпатті творами, написаними літературною українською мовою. Результати дослідження розкривають важливі аспекти педагогічної діяльності Василя Ґренджі-Донського, зокрема його погляди на виховання, методи навчання та виховання, організацію навчального процесу та роль вчителя у формуванні особистості учня. Його поезія, проза і драматичні твори були широко представлені в «народовецьких» дитячих, молодіжних та культурно-освітніх виданнях («Русин». «Наш рідний край», «Пчілка» та ін.). Показано національно-патріотичне звучання поезій митця («Любім над все свій рідний край», «Розділили Україну поміж ворогів», «Шумить», «Верховино, мати» та ін.).

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ В ШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ ЧЕХІЇ

Василь Лендел — 2024-05-13

Мета статті: обґрунтувати особливості розвитку соціальної компетентності учнів в шкільній освіті Чехії. Для з’ясування поставленої мети використано різні методи наукового пошуку: вивчення наукових досліджень з розвитку соціальної компетентності учнів в шкільній освіті – для виявлення чинників розвитку соціальних компетентностей; аналіз, узагальнення, систематизація психолого-педагогічної літератури - з метою визначення теоретико-методологічних засад і основних підходів до розв’язання зазначеної проблеми, дефініційний аналіз поняття «соціальна компетентність»; індуктивно-дедуктивні методи та метод узагальнення - для визначення особливостей розвитку соціальної компетентності учнів в шкільній освіті в Чехії; систематизація – для виявлення напрямів освітньої діяльності в закладах освіти, що сприяють розвитку соціальних компетентностей школярів. В статті обґрунтовано особливості розвитку соціальної компетентності учнів в шкільній освіті Чехії. Визначено, що в шкільній системі освіти в Чехії особливим є врахування можливостей розвитку соціальних навичок та компетенцій соціального характеру, які визначаються як конкретні освітні цілі і завдання в контексті навчальних програм. Запропоновано рівні та виявлено передумови розвитку соціальних навичок: розвиток особистості в умовах природнього і освітнього середовища школи, спілкування та взаємодія з соціальним середовищем на основі міжособистісних відносин і стосунків.

3D-КОНТЕНТ В ОСВІТНІЙ ПРАКТИЦІ ВЧИТЕЛЯ ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Світлана Литвинова — 2024-05-13

Стрімкий розвиток цифрових технологій, збільшення ролі Інтернету в організації освітнього процесу та інтенсивний розвиток дистанційної та змішаної форм навчання спричинили справжню цифрову трансформацію в галузі освіти. Природничо-математична освіта в умовах цифрової трансформації освіти потребує створення та використання контенту різних форматів: комп’ютерних моделей, симуляцій, віртуальної та доповненої реальностей. Цей процес значно вплинув на потреби вчителів в освітньому цифровому контенті, що створило умови для систематизації та розвитку 3D‑контенту, зокрема використання 360-градусного відео в системі загальної середньої освіти. Мета статті: проаналізувати освітній 3D-контент, зокрема 360-градусне відео, як цифровий інструмент вчителя. Методи дослідження: систематизація та узагальнення наукових джерел з метою вивчення сучасних тенденцій у сфері використання 3D-контенту в освітній практиці, визначення теоретико практичних засад професійного розвитку вчителів, необхідних для ефективного впровадження 360-градусного відео в освітній процес, розробку практичних рекомендацій щодо удосконалення освітнього середовища ЗЗСО з урахуванням можливостей 3D-контенту, зокрема 360-градусного відео. Розглядаються важливі аспекти використання 3D‑контенту, зокрема 360-градусного відео, в освітній практиці вчителів закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО). Автор проводить аналіз дидактичних можливостей цієї інноваційної технології, підкріпленого як аналізом науково-педагогічної літератури, так і особистим досвідом. Стаття розглядає еволюцію 3D-контенту з історичного погляду та висвітлює переваги його використання в освітньому процесі. Автор детально досліджує різні види 3D-контенту, визначаючи їх особливості та відмінності. Основна увага приділяється дидактичним характеристикам 360-градусного відео, а також вивченню його потенціалу в освітній практиці. Автор аналізує відмінності між 360-градусним відео та віртуальною реальністю (VR), підкреслюючи унікальні можливості обох технологій. Це дослідження вносить значний внесок у розуміння еволюції та застосування 3D-контенту в освіті. Воно не лише розкриває особливості використання цієї технології в навчальному процесі, а й сприяє розвитку дидактичних стратегій для оптимального впровадження технології 360‑градусного відео в педагогічну практику.

СТРАТЕГІЇ ПРОЕКТУВАННЯ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА БРИТАНСЬКОЇ ВИЩОЇ ШКОЛИ У СВІТЛІ ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ УМІНЬ ТА НАВИЧОК У СТУДЕНТІВ

Тетяна Логвиненко — 2024-05-13

Нині одним із провідних світових трендів університетської освіти є інтеграція науково-дослідницького компоненту в процес підготовки майбутніх фахівців. У своїх поглядах науковці дуже різняться щодо природи зв’язку між науковими дослідженнями та викладанням. Мета статті: розглянути стратегії щодо розробки та проектування освітнього середовища у світлі формування дослідницьких умінь та навичок майбутніх фахівців у Великій Британії. Методи дослідження: аналіз та узагальнення психолого-педагогічної літератури; теоретичне узагальнення. Вища школа визначає дослідницькі навички як один із важливих атрибутів випускників. Британська система освіти розробила спеціальні стратегії (strategic research capacity) для поетапного формування дослідницьких умінь та навичок майбутніх фахівців. Стратегії являють собою стійку сукупність цілеспрямовано організованих суб’єктом діяльності (педагогом) дій для вирішення різного роду дослідницьких завдань, що входять до змісту навчальних курсів, завдань для самостійної роботи, контрольно-оцінювальних матеріалів тощо. Стратегії визначають зміст, методи і технології дослідницької діяльності, характеризують спрямованість і виконавську діяльність майбутніх дослідників.

СОЦІАЛЬНА РОБОТА З НАЦІОНАЛЬНИМИ МЕНШИНАМИ: ДОСВІД США

Марʼяна Ляшко — 2024-05-13

Сучасний світ організований таким чином, що в складі кожної держави є різноманітні соціальні групи, які створюють унікальне та неповторне обличчя націй. Не останню роль тут відіграють етнічні (національні) меншини, поява яких у складі населення поліетнічних держав наслідком різноманітних процесів. Інтенсифікація міграційних та демографічних процесів, глобалізація, яка охопила всю світову спільноту зумовлюють полікультурність соціального середовища, як в Україні, так і в інших державах. Великий досвід та значна кількість напрацювань в сфері соціальної роботи з етнічними меншинами у США є тим матеріалом, який можна частково використати в роботі з національними меншинами в Україні. Мета статті: проаналізувати специфіку та напрямки соціальної роботи з етнічними (расовими) меншинами у США. Методи дослідження: історичний, аналітичний, системного аналізу, порівняльний. Проведене теоретичне дослідження дозволяє зробити наступний висновок: у США розроблено дієву систему підтримки етнічних (расових) меншин, виділено напрямки соціальної роботи відповідно до етнічної структури суспільства, напрацьовано рекомендації по конкретній практичній взаємодії соціального працівника та клієнта даної категорії. Невелика кількість наукових публікацій з даної тематики відкриває перспективи для подальших досліджень.

ДІАГНОСТИКА РІВНЯ РОЗВИТКУ ОСНОВ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Олена Максимова — 2024-05-13

В епоху швидких змін, коли інновації та креативність стають ключовими, розвинене критичне мислення є складником успішної особистості. Воно сприяє розвитку вміння аналізувати інформацію, відрізняти факти від припущень, встановлювати зв’язки між подіями, робити об’єктивні висновки, ефективно використовувати наявні ресурси та шукати нові шляхи досягнення мети. Мета статті: висвітлення сутності критичного мислення, обґрунтування критеріїв діагностики та опис результатів розвитку його основ у дітей старшого дошкільного віку. Методи дослідження: аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури, метод гри, бесіда за картинками, розв’язок педагогічних ситуацій, спостереження за дітьми. Проведене дослідження показало, що 30,5% знаходяться на низькому рівні розвитку критичного мислення, елементарний рівень мають 47,8%, позитивний рівень виявлено у 21,7%.

МІСЦЕ ІСТОРИЧНОГО МАТЕРІАЛУ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ

Лівіа Месарош — 2024-05-13

Актуальність дослідження полягає необхідності підвищення рівня знань учнів з математики. Одним із засобів ефективного навчання є системне використання історичного матеріалу. Мета статті: висвітлення проблем у процесі навчання математики у контексті питання покращення ефективності навчального процесу через введення елементів історії. Методи дослідження: синтез і систематизація наукової літератури; аналіз динаміки історії математики у навчальному процесі; узагальнення; педагогічний досвід. Розглянуто можливості включення історико-математичних знань до навчального процесу у школі. Наведено математичні задачі із використанням історичних фактів, через які відображаються міжпредметні зв`язки. Існують перешкоди, з якими стикаються вчителі при впровадженні історичного матеріалу у свою роботу, такі як відсутність єдиного методичного підходу, обмеження в часі, потреба додаткової підготовки.

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ СТРЕСОСТІЙКОСТІ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ ЯК УМОВИ ЇХ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

Галина Мешко — 2024-05-13

Статтю присвячено актуальній проблемі психолого-педагогічної науки – формування професійної стресостійкості менеджерів у вимірах їх конкурентоспроможності. Проаналізовано стан дослідженості у наукових джерелах проблеми професійної стресостійкості менеджерів та обґрунтовано необхідність цілеспрямованого впливу для підвищення рівня професійної стресостійкості майбутніх менеджерів на етапі магістерської підготовки у закладі вищої освіти. Мета дослідження: з’ясувати сутність професійної стресостійкості, розробленні комплексної програми її формування у майбутніх менеджерів, визначенні змісту, напрямів, шляхів її реалізації на етапі магістерської підготовки. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури й освітньої практики, результатів діагностичного дослідження з використанням розробленого опитувальника та опитувальника SACS-стратегії і моделі поведінки подолання (С. Хобфолл) створено комплексну програму формування професійної стресостійкості майбутніх менеджерів й окреслено шляхи її реалізації ва етапі магістерської підготовки у закладі вищої освіти. Означена програма передбачає пошук та активізацію ресурсів стресостійкості, формування конструктивних копінг-стратегій в управлінській діяльності, розвиток асертивності, гармонізацію особистості майбутніх менеджерів. Визначено шляхи реалізації комплексної програми формування професійної стресостійкості майбутніх менеджерів: навчальна діяльність (лекції, практичні заняття, самостійна робота), індивідуальна консультативно-методична робота, участь у роботі тренінгових груп, самостійна та науково-дослідницька робота, участь у волонтерській діяльності/волонтерських освітніх проєктах, неформальна освіта магістрантів. Розкрито роль антистрестренінгу у підвищенні професійної стресостійкості. Окреслено перспективи подальших наукових досліджень, що полягають у розробленні системи формування професійної стресостійкості майбутніх менеджерів у закладі вищої освіти.

ОРГАНІЗАЦІЙНО-УПРАВЛІНСЬКІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ЗМІСТУ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ

Жанна Милян — 2024-05-13

У сучасних умовах глобалізації вивчення основних закономірностей, що впливають на формування й модернізацію змісту початкової освіти у Великій Британії, є актуальним і необхідним для розвитку системи вітчизняної національної освіти. Мета статті: виявити організаційно-управлінські умови формування змісту початкової освіти у Великій Британії. Методи дослідження: теоретичні ‒ аналіз, синтез, узагальнення, конкретизація, порівняння, узагальнення. Початкова освіта у Великій Британії посідає чільне місце в системі освіти, вона є основою шкільного навчання. Зміст освіти, в тому числі й початкової) ґрунтується на поєднанні трьох ключових компонентів: формування системи керування на основі врахування освітніх результатів; стимулювання різноманітного співробітництва субʼєктів освіти; реалізація принципів свободи вибору. Освітня політика країни спрямована на розвиток і модернізацію змісту початкової освіти зі збереженням базових принципів, характерних для культури й історії країни. Організаційно-управлінські дії розглядаються в умовах сучасних тенденцій децентралізації й централізації керування в галузі шкільної освіти. Модель стратегічного розвитку, фінансування й керування загальною шкільною освітою є організаційною умовою формування змісту початкової шкільної освіти.

СУТНІСТЬ ТА СТРУКТУРА ФАСИЛІТАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА

Артур Молдованов — 2024-05-13

Актуальність статті об’єктивно детермінована викликами сьогодення, пов’язаними з повномасштабною війною, що розширила діапазон функціоналу соціальних працівників й зумовила підвищення вимог до якості їх професійної підготовки в університеті у напрямі формування фасилітаційної компетентності. Мета статті: висвітлення сутності та структури фасилітаційної компетентності соціального працівника. Методи дослідження: дефініційний аналіз ґрунтовних понять дослідження, аналіз, синтез, порівняння, систематизація й узагальнення наукових джерел. Висвітлено феномен фасилітації у межах реалізації компетентнісного підходу. Обґрунтовано і визначено феномен фасилітаційної компетентності майбутнього соціального працівника як інтегрований професійно-особистісний конструкт, що синтезує фасилітаційну спрямованість, сукупність фасилітаційних знань та умінь, особистісних якостей, які забезпечують ефективну реалізацію професійних функцій соціального працівника, пов’язаних з його фасилітаційною діяльністю. З’ясовано структуру фасилітаційної компетентності соціального працівника, що містить мотиваційно-аксіологічний, когнітивно-гносеологічний, праксіологічний компоненти.

МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ СТАНДАРТУ xAPI ДЛЯ ПРОЕКТУВАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ НАВЧАЛЬНИХ РЕСУРСІВ НА БАЗІ МІКРОСЕРВІСНОЇ АРХІТЕКТУРИ

Олександр Мосіюк — 2024-05-13

Педагогічно виважене впровадження електронних навчальних ресурсів є важливим напрямом наукових пошуків педагогів і науковців. У епоху глобальної цифровізації та поширення систем штучного інтелекту традиційні підходи до створення відповідних педагогічних програмних продуктів вже не задовольняють вимогам сьогодення, а у перспективі мають бути докорінно переглянутими. Серед важливих тенденцій у сфері проектування та розробки освітніх застосунків спостерігається тренд на створення відповідного програмного забезпечення (далі ПЗ) з використанням концепцій мікросервісної архітектури. Цьому також посприяло затвердження IEEE стандарту xAPI, який дозволяє обмінюватися інформацією про навчальну діяльність здобувача, яку він здійснює не тільки у межах однієї чітко визначеної LMS, а й у різних симуляторах, мобільних застосунках, при проходженні тестових завдань тощо. Зважаючи на актуальність, метою цієї роботи було проаналізувати можливості використання стандарту xAPI для проектування електронних навчальних ресурсів на базі мікросервісної архітектури. У статті було наведено і описано приклад моделі такого ресурсу, в основу якого було закладено концепції мікросервісної архітектури та стандарт xAPI як базового набору правил для передачі даних про навчальну активність людей, що здобувають знання у межах запропонованого освітнього ПЗ. Подано опис та призначення ключових елементів запропонованої моделі.

СОЦІАЛЬНА УСПІШНІСТЬ ЯК СКЛАДОВА АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Ірина Нохріна — 2024-05-13

Потреба особистості в отриманні соціального успіху та здатність вирішувати нагальні проблеми суспільства стає наразі все більш важливою. Активна діяльність є запорукою соціального успіху особистості та формуванню соціально успішної особистості. Соціальна успішність студента в умовах вищого навчального закладу формується у процесі певної діяльності, соціальної активності та міжособистісній взаємодії. Мета статті: обґрунтувати соціальну успішність як умову формування соціальної активності студентської молоді. Застосовано методи теоретичного аналізу сучасної наукової літератури українських та зарубіжних дослідників, узагальнення й систематизації для поглиблення розуміння поняття соціальна успішність та активність студентської молоді. Дослідницька увага приділена питанням важливості сприяння підвищенню рівня соціальної активності студентської молоді та соціальної успішності, оскільки це впливає не тільки на формування активної життєвої позиції здобувачів, а й допомагає поліпшити рівень засвоєння знань. У статті розкрито поняття соціальної активності студента, зокрема як якість особистості, яка виявляється у різних формах соціально важливої діяльності, зокрема тої, що є проявом соціальної успішності. Досягнення соціального успіху особистістю неможлива без її соціальної активності у важливих сферах життєдіяльності. Саме тому формування соціальної активності студентської молоді є одним із важливих завдань закладу вищої освіти, бо саме це у перспективі допоможе у формуванні успішної особистості, що буде мати активну життєву позицію та мати бажання впливати не тільки на життя своєї громади, а й на життя країни.

ГЕНЕЗИС І ПЕРІОДИЗАЦІЯ РОЗВИТКУ АЛЬТЕРНАТИВНОЇ ОСВІТИ В США

Віталія Палкуш — 2024-05-13

Стаття присвячена питанням розвитку альтернативної освіти в США. Мета статті – розкрити особливості становлення альтернативної освіти в США та її періодизації. Методи дослідження – теоретичні (вивчення наукової літератури, аналіз, систематизація, порівняння, узагальнення отриманої інформації). В процесі дослідження встановлено, що альтернативні методи забезпечення освіти й теоретичні передумови, які сьогодні використовуються альтернативними педагогами в межах суспільної освіти, існують уже більш ніж 200 років і розвиваються, ґрунтуючись на внеску багатьох представників різних країн. Альтернативний рух у США зʼявився на противагу системі державних шкіл, стандартизованість і бюрократизм яких породили певний опір з боку суспільства. Тому альтернативні школи стали, по суті, альтернативою пануючій системі освіти, оскільки ці школи закликали до різноманітності на тлі загальних стандартів і однорідності освітніх систем, до надання більшої свободи для розвитку індивідуальних особливостей і здібностей учнів, максимального врахування їх можливостей і планів на майбутнє. У процесі дослідження виявлено, що альтернативна освіта в США пройшла кілька етапів у своєму розвитку, починаючи з ХУІ століття, які визначаються, як: фрагментарний; уніфікований; прогресивістсько-експериментальний; пошуковий; інноваційно-реформаторський; варіативний. Здійснено характеристику кожного з етапів. Сьогодні альтернативна освіта в США має значні здобутки і продовжує розвиватися і вдосконалюватися.

СИСТЕМА РОБОТИ З ВИВЧЕННЯ ДІЛОВОЇ КОРЕСПОНДЕНЦІЇ В КУРСІ «УКРАЇНСЬКА МОВА (ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ)»

Олена Пасічна — 2024-05-13

Актуальною проблемою сучасної професійної освіти є формування умінь і навичок здобувачів фахової передвищої освіти працювати з різними видами писемних зразків ділового мовлення, зокрема ділової кореспонденції. Мета статті: опис системи роботи з вивчення ділової кореспонденції задля формування умінь і навичок здобувачів фахової передвищої освіти оформлювати службові листи різного функціонального призначення. Методи дослідження: аналіз і синтез наукової літератури, теоретичне узагальнення. Запропоновано систему завдань, скерованих на засвоєння особливостей службових листів різного функціонального призначення, вдосконалення культури ділового листування. Окреслені завдання допоможуть здобувачам фахової передвищої освіти навчитись доречно вживати лексеми в різних типах листів; точно й лаконічно висловлювати думку в офіційній формі за допомогою мовних конструкцій офіційно-ділового стилю; розвинути навички редагування ділової кореспонденції; засвоїти типові мовні звороти, що використовуються в службових листах; використовувати узвичаєні фрази мовленнєвого етикету; правильно оформлювати звертання, що включають посаду, ім’я та по батькові адресата листа.

КОНЦЕПЦІЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ЯК ОСНОВА НЕПЕРЕРВНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ

Оксана Повідайчик — 2024-05-13

Посилення уваги до екологічної підготовки молоді в системі сучасної освіти є однією з важливих проблем сьогодення. Гарантії збереження довкілля проявляються в екологічних знаннях, уміннях і навичках, а також у соціокультурній поведінці та світогляді населення. Відтак одним із пріоритетних завдань освітньої системи є формування екологічного культури молоді через впровадження системи неперервної екологічної освіти на засадах сталого розвитку. Мета статті – дослідити проблему неперервної екологічної підготовки майбутніх педагогів на засадах сталого розвитку. Методи дослідження: аналіз і синтез наукової літератури, систематизація, узагальнення. Встановлено, що забезпечення сталого розвитку суспільства передбачає позитивну життєдіяльність людей через створення умов, які сприяють гармонізації їх взаємин, розвитку і задоволенню їхніх потреб у соціоприродному середовищі, надання можливостей з формування екологічної культури в освітній сфері. Досліджено особливості неперервної екологічної підготовки майбутніх педагогів на основі концепції сталого розвитку, виокремлено зміст і результат цього процесу.

ІНТЕГРАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ І НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ

Володимир Прошкін — 2024-05-13

Актуалізується потреба у формуванні конкурентоспроможності майбутніх педагогів, яка виявляється в глибоких знаннях у сфері професійної діяльності, розвинених професійно-особистісних якостях, здатності адекватно та швидко реагувати на динамічні зміни в освітній сфері, високому рівні особистісної відповідальності щодо виконання професійних функцій. Ефективність формування конкурентоспроможності майбутніх вчителів забезпечується через інтеграцію навчальної і науково-дослідницької діяльності студентів, вбудованої в зміст професійної підготовки. Мета статті – дослідити особливості інтеграції навчальної і науково-дослідницької діяльності в процесі формування конкурентоспроможності майбутніх педагогів у вищій школі. Методи дослідження – аналіз і синтез, порівняння, систематизація (для з’ясування ключових понять дослідження), узагальнення (з метою формування авторських висновків). Поняття конкурентоспроможності педагога розглянуто з позиції різних галузей наукових знань. Обґрунтовано, що ефективність формування конкурентоспроможності майбутніх педагогів забезпечується через інтеграцію навчальної і науково-дослідницької діяльності за умови дотримання визначених принципів і впровадження системи відповідних заходів з інтеграції освіти і науки у вищій школі.

ПРОФІЛАКТИКА ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ ВИКЛАДАЧІВ В УМОВАХ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ

Марина Радченко — 2024-05-13

Стаття присвячена проблемі профілактики професійного вигорання викладачів в умовах змішаного навчання. Дана форма навчання поєднує онлайн-ресурси та традиційні заняття. Підкреслюється, що умови, в яких організується змішане навчання, чинять негативний вплив на членів педагогічного колектив, викликаючи у них сильне емоційне напруження і стрес. Все це призводить до виснаження внутрішніх ресурсів і професійного вигорання викладачів, що і зумовлює актуальність проблеми профілактики професійного вигорання викладачів в умовах змішаного навчання. У статті розглядаються результати трьох етапів дослідження рівня емоційного вигорання у викладачів кафедри соціальних технологій НАУ та кафедри психології та педагогіки КНЕУ, яке проводилось у 2022 та 2023 роках. Мета статті: огляд та характеристика методів професійного вигорання викладачів закладів вищої освіти в умовах змішаного навчання. Методи дослідження: теоретичні, емпіричні, інтерпретаційні. Практичним результатом дослідження, представленого в статті, є конкретні рекомендації з гармонізації психофізичного стану викладачів, які потерпають від професійного вигорання, на всіх трьох рівнях регуляції психофізичного стану, а саме: фізіологічному, емоційно-вольовому та ціннісно-смисловому.

АНАЛІЗ ДЕЯКИХ СИСТЕМ ТА ЗАСТОСУНКІВ В МОДЕЛІ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ В ЗАКЛАДАХ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Наталя Рашевська — 2024-05-13

Сучасний світ ставить перед людиною задачу знаходитися в постійному пошуку навчальних відомостей, вчитися та самореалізовуватися в будь-яких умовах, вміти вибудовувати персональну траєкторію навчання, насичену засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Метою статті є аналіз деяких інформаційно-комунікаційних технологій та засобів, що можуть бути використані у процесі організації навчання у закладах середньої освіти за моделлю змішаного навчання. Методи дослідження: порівняльний аналіз деяких систем та технологій для підтримки змішаного навчання в закладах середньої освіти для виокремлення найбільш дієвих в сучасних умовах. В статті проаналізовано деякі інформаційно-комунікаційні технології та засоби, що можуть бути використані в процесі організації навчання в закладах середньої освіти за моделлю змішаного навчання; розглянуто їх переваги та недоліки з точки зору вчителя, учнів та батьків. Наведено порівняльний аналіз таких систем підтримки навчання як Moodle, Google Classroom, Human та Microsoft Teams, що є найбільш поширеними в закладах середньої освіти України; розглянуто системи зворотного зв’язку Google Forms, Survio та Online Test Pad, які можуть бути використані для перевірки навчальних досягнень учнів як під час аудиторного так і позааудиторного навчання. Описано можливості, переваги та недоліки наведених систем тестування. Розглянуто імерсивний застосунок AR Book для візуалізації процесу навчання та можливості створення персонального освітнього середовища як для учня так і вчителя.

ФЕНОМЕН ГОТОВНОСТІ ОСОБИСТОСТІ: СУТНІСТЬ, СТРУКТУРА ТА ТАКСОНОМІЯ ТИПІВ

Юлія Рій — 2024-05-13

Розглянуто синтез психолого-педагогічних підходів до визначення поняття «готовність». Мета статті ‒ на основі аналізу сутності та структури готовності обґрунтувати таксономію її типів. Методи дослідження, як аналіз психолого-педагогічної літератури, систематизація та узагальнення дослідницьких матеріалів, їх синтез та порівняння. З’ясовано зміст і сутність поняття «психологічна готовність до діяльності». Педагогічне трактування готовності пов’язане з поняттям «готовність вчителя до різних видів професійної діяльності» Обґрунтовано та визначено структурні компоненти готовності особистості до діяльності, що містить такі компоненти як-от: мотиваційний (мотиви, ставлення особистості до діяльності, здійснює регулятивну функцію); когнітивний (теоретичні знання про предмет, здійснює інформаційно-орієнтаційну функцію); операційний (вміння та навички, здійснює конструктивну функцію). Обґрунтовано таксономію типів готовності, що складається з кількох класифікацій: за компонентами (мотиваційний, когнітивний, операційний); за напрямом наукових досліджень (психологічна, педагогічна, управлінська); за підходами (функціональний, особистісний); за часовими характеристиками (довгострокова, тимчасова), та відображає загальну структуру поняття готовність в психолого-педагогічній літературі.

ВІРТУАЛІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Галина Розлуцька — 2024-05-13

Розглянуто віртуалізацію освітнього середовища як ключовий засіб сучасної освіти, акцентуючи увагу на інтеграції цифрових технологій для створення більш гнучких, масштабованих, доступних та індивідуалізованих навчальних освітніх процесів. Мета статті: проаналізувати як віртуалізація впливає на методики навчання, взаємодію між вчителями та учнями, та загалом на якість освітнього процесу. Методи дослідження: аналітико-синтетичні, контент-аналіз, аналіз авторського досвіду в галузі ІТ-технологій. Розкрито зміст понять «освітнє середовище», «віртуалізація освітнього середовища», «хмарні технології» та «платформи віртуального навчання». Зроблено висновки про необхідність віртуалізації освітнього середовища. Проаналізовано платформу Moodle та її інтеграції з хмарними платформами та сервісами Google, які сприяють розвитку колаборативного навчання та самостійності здобувачів освіти. Наголошено на потенціалі віртуалізації освіти для створення інклюзивного, адаптивного та гнучкого освітнього середовища, здатного задовольнити виклики сучасного інформаційного суспільства.

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПСИХОЛОГІЇ ЛОЯЛЬНОСТІ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ: ВПЛИВ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОСВІТИ

Марина Ростока — 2024-05-13

У статті йдеться про актуалізацію необхідності переосмислення існуючих інформаційно-освітніх середовищ, які під впливом цифрової трансформації отримують певну розбудову в постмодерному трансдисциплінарному просторі сьогодення. Зазначено на соціально-турбулентних обставинах, спричинених надзвичайно небезпечним станом існування закладів освіти України в умовах воєнного стану, що провокує проблему балансування соціально-психологічної організації лояльності науково-педагогічних працівників. Мета статті: наведення певних аналітичних роздумів щодо визначення теоретико-методологічних засад психології лояльності науково-педагогічних працівників у контексті впливу глобальної цифрової трансформації та обставин форсмажору. Методи дослідження: кластерний аналіз, контент-аналіз та інші емпіричні методи, у тому числі структурно-семантичне моделювання, що дає змогу отримати проміжні результати аналітичного пошуку: узагальнення та систематизацію. понятійно-категоріального апарату та визначення більш релевантних дефініцій. Розкрито такі поняття, як: «лояльність», «лояльність науково-педагогічних працівників», «соціально-психологічна організація лояльності».

СОЦІАЛЬНА АДАПТАЦІЯ ЖІНОК ВПО В ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Вікторія Рюль — 2024-05-13

У статті досліджується соціальна адаптація жінок ВПО, які з повномасштабним вторгненням знайшли прихисток на Закарпатті. Мета статті: вивчення способів адаптації жінок ВПО в новому середовищі, а саме в Закарпатській області, задля допомоги у вирішенні найважливіших потреб жінок ВПО на теперішній час, а також ряду пов’язаних з цим досі невирішених проблем. Методи дослідження: аналіз, синтез та систематизації даних про соціальну адаптацію ВПО в Україні; проведено власне пілотажне дослідження жінок ВПО методом анкетування за допомогою Google forms з подальшим аналізом даних в SPSS. Дослідження вивчає способи соціальної адаптації жінок ВПО в новому середовищі, а саме в Закарпатській області, задля допомоги у вирішенні найважливіших потреб жінок ВПО на теперішній час, а також ряду пов’язаних з цим досі невирішених проблем. Проведено аналіз останніх публікацій на дану тему, а також здійснено аналіз основних понять. Також виокремлено інструменти соціальної адаптації ВПО в новому середовищі та проведено власне пілотажне дослідження жінок ВПО методом анкетування за допомогою Google forms з подальшим аналізом даних в SPSS.

СОЦІАЛЬНЕ ПРОЄКТУВАННЯ: СУТНІСТЬ, ПРИЗНАЧЕННЯ, МЕТОДОЛОГІЯ

Тетяна Серга — 2024-05-13

Сучасна суспільна практика та виробництво в умовах ресурсного дефіциту ставить перед людством завдання затвердження проєктного мислення, для формування якого необхідне чітке розуміння всіх аспектів проєктування як своєрідного методологічного підходу. Це й обумовлює актуальність подібних наукових пошуків. Мета дослідження – вибудувати загальну картину соціального проєктування як соціальної технології, за рахунок аналізу поняття, особливостей, закономірностей, умов та розгляду його методологічних аспектів. Методи дослідження: системний, критичний, порівняльний, структурний методи, аналіз та синтез, метод логічного узагальнення, типологізація, систематизація, інтерпретація та метод аналізу документів. Дослідження змісту соціального проектування як соціальної технології, дало змогу визначити, що соціальне проєктування, засноване на концептуальному аналізі ситуації, створює ідеальну картину бажаного майбутнього, виявляє тенденції розвитку, планує зміни, що, в свою чергу, оптимізує розвиток соціальної сфери та зменшує прояв небажаних суспільних тенденцій. Соціальне проєктування має бути спрямоване на вдосконалення існуючих соціальних явищ, в цілому соціальної інфраструктури сучасного суспільства, рішення проблем соціально незахищених категорій населення, шляхом розробки проєктів та їх реалізації в реальній українській практиці. Також соціальне проєктування можна розглядати в біль широкому сенсі, а саме – як своєрідний методологічний соціально-технологічний підхід до вирішення багатьох суспільних проблем в різних сферах громадського життя.

ФОРМУВАННЯ ІНФОМЕДІЙНОЇ ГРАМОТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА

Тетяна Cобченко — 2024-05-13

Стаття присвячена проблемі формування інфомедійної грамотності майбутніх фахівців, що зумовлено динамічним прогресом інформаційних і медійних технологій, вільним доступом до великого масиву різної інформації, необхідністю критично мислити, аналізувати та створювати медіапродукти. Мета статті: аналіз сутності поняття інфомедійної грамотності здобувачів вищої освіти. Методи дослідження: теоретичні (аналіз науково-педагогічних джерел, нормативно-правової бази), синтез, узагальнення отриманих результатів. Здійснено огляд чинної нормативно-правої вітчизняної бази щодо регулювання діяльності медіа та інформаційної сфери в Україні. Розглянуто Концепцію впровадження медіаосвіти в Україні, зокрема питання імплементації медіаосвіти в освітній процес вишів тощо. Проаналізовано підходи вітчизняних науковців щодо визначення сутності поняття «інфомедійна грамотність». Представлено авторську позицію сутності поняття «інфомедійна грамотність здобувачів вищої освіти», як складне особистісне утворення, що синтезує комплексні знання, вміння, навички, що необхідні людині для здійснення пошуку різного типу інформації, критичного аналізу та осмислення цієї інформації, створення та розповсюдження інформаційних і медійних продуктів відповідно професійних та особистісних потреб.

ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ У НАВЧАННІ ШКІЛЬНОЇ МАТЕМАТИКИ

Мирослав Cтойка — 2024-05-13

Освіта України зазнає значної трансформації. Педагогіка сучасного етапу розвитку української освіти відзначається її інноваційністю. Починаючи з 2020 року у зв’язку з непередбачуваними викликами навчальні заклади широко практикують дистанційне та змішане навчання і автоматично стали в певній мірі використовувати перевернуте навчання і елементи білінгвального. Адже, багато учнів і вчителів опинилися за кордоном і таке навчання допомагає інтегруватися у глобальний світ. Уже в ранньому віці у дитини формується інноваційне мислення, що виражається у сприйнятливості та створенні нового. Мислення учня на шкільних уроках розвивається вчителем, зокрема у найбільшій мірі вчителем математики. Адже, при вивченні математики школяр вчиться аналізувати, систематизувати і узагальнювати, виділяти суттєве, знаходити закономірності, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, міркувати за аналогією, мислити алгоритмічно і логічно, конструктивно і абстрактно, робити висновки. Тому важливою професійною якістю педагога є його готовність до інноваційної діяльності, яка сприяє формуванню і розвитку в учня інтелектуально-творчого потенціалу, що буде вкрай потрібний йому у подальшому дорослому житті. Мета статті: висвітлення особливостей впровадження перевернутого та білінгвального навчання як затребуваних інноваційних технологій та опис авторського бачення їх реалізації при вивченні окремих тем шкільного курсу математики. Методи дослідження: аналіз літератури, узагальнення. Зроблено висновок, що при викладанні математичних дисциплін використання інноваційних підходів та запровадження елементів дво(три)мовності є запорукою успішної реалізації Концепції «Нова українська школа», яка проголошує становлення учня як успішної особистості у соціумі. Зроблено опис реалізації деяких інноваційних технологій при вивченні окремих тем шкільного курсу математики.

МЕТОДИ СТИМУЛЮВАННЯ І МОТИВАЦІЇ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІЧНОГО ПЕРСОНАЛУ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

Оксана Товканець — 2024-05-13

Мета статті: дослідження методів стимулювання і мотивації інноваційної діяльності педагогічного (науково-педагогічного) персоналу закладів освіти. Методи дослідження: системно-структурного аналізу наукової літератури та проблемно-цільовий метод, які дали змогу показати розвиток педагогічної думки з досліджуваної проблеми; аналіз і синтез застосовано для виявлення особливостей методів стимулювання до інноваційної діяльності педагогів в умовах закладу освіти; прогностичний – для визначення перспектив застосування сучасних методів мотивації педагогічного персоналу; узагальнення – для формулювання висновків. Обґрунтовано особливості застосування методів стимулювання і мотивації інноваційної діяльності педагогічного (науково-педагогічного) персоналу закладу освіти. Виявлено методи матеріального стимулювання і мотивації інноваційної діяльності: метод управління за цілями; метод партисипативного управління; метод збагачення змісту педагогічної і освітньої діяльності; зосередження зусиль працівників на робочих завданнях; метод зв’язку ефективності роботи педагогічного (науково-педагогічного) персоналу із винагородою тощо.

ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩА ЯК ЧИННИК ОПТИМІЗАЦІЇ ПІДГОТОВКИ ТВОРЧОГО ВЧИТЕЛЯ У ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Ганна Товканець — 2024-05-13

Мета статті: обґрунтувати особливості освітнього середовища як чинника оптимізації підготовки творчого вчителя в умовах закладу вищої освіти. Методи наукового пошуку: вивчення наукових досліджень з проблем змісту і розвитку освітнього середовища - для з’ясування теоретичних відомостей щодо особливостей розвитку освітнього середовища; аналіз і синтез - для виявлення особливостей впливу освітнього середовища закладу освіти на розвиток креативності особистості; прогностичний – для визначення перспектив моделювання і проектування освітніх процесів; узагальнення – для формулювання висновків. Обгрунтовано освітнє середовища як чинник оптимізації підготовки творчого вчителя в умовах закладу вищої освіти Визначено цілі і завдання освіти: передача культурного досвіду; соціалізація молоді; формування загальнокультурних і професійних компетентностей. Підкреслено, що професійний розвиток майбутніх педагогів в умовах закладу вищої освіти здійснюється засобами цілеспрямованої, систематичної, педагогічно організованої підготовки в процесі діяльності та спілкування. Освітнє середовище забезпечує створення умов для професійного зростання студентів, надання допомоги їм у набутті впевненості в правильності професійного визначення, удосконалення механізмів сприяння та підтримки, розвитку індивідуальності, стимулювання ціннісно-морального, когнітивного. комунікативного, науково-методичного виду діяльності.

ІГРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ЕДЬЮТЕЙНМЕНТУ І ГЕЙМІФІКАЦІЇ У СПОРТИВНОМУ ТРЕНУВАННІ НА ПОЧАТКОВИХ ЕТАПАХ ПІДГОТОВКИ ЮНИХ СПОРТСМЕНІВ

Валерій Товт — 2024-05-13

Сучасний розвиток спорту характеризується інтенсивним впровадженням нових засобів, методів і форм організації тренувального процесу. Застосування інноваційних технологій в спортивній підготовці дає можливість значно підвищити її ефективність. Це має особливе значення на початкових етапах занять спортом, коли успішний початок спортивної підготовки створює хорошу перспективу для розвитку фізичного, технічного, тактичного і мотиваційного потенціалів спортсмена. Метою дослідження є обґрунтування класифікації ігрових технологій едьютейнменту і гейміфікації та доцільності їх використання у спортивному тренуванні на початкових етапах підготовки юних спортсменів. В досліджені використані методи аналізу та узагальнення наукової інформації, експертної оцінки, педагогічного спостереження, кластерного аналізу, порівняльного експерименту; анонімного анкетування. Дослідженнями встановлено достовірне покращення показників загальної фізичної підготовленості після використання ігрових технологій едьютейнменту і гейміфікації у спортивному тренуванні на початкових етапах підготовки юних спортсменів. Виявлено значну зацікавленість спортсменів новими ігровими технологіями.

МЕТОД КРОССЕНСА ЯК ЕЛЕМЕНТ ЕДЬЮТЕЙНМЕНТА. ВИКОРИСТАННЯ НА УРОКАХ ХІМІЇ

Юлія Шафорост — 2024-05-13

Мета статті полягає у розкритті особливостей використання інтерактивного засобу кроссенс як елемента едьютейнменту на уроках хімії та виокремлені переваги та труднощі їх використання. Методи наукового дослідження: аналіз літературних джерел та думок експертів щодо освітніх тенденцій; визначення сутності досліджуваних понять «кроссенс», «едьютейнмент»; узагальнення та систематизація наукових джерел для встановлення стану проблеми; порівняння різних підходів та визначення провідних концепцій дослідження. Стаття досліджує метод кроссенса як ключовий елемент едьютейнменту та його застосування на уроках хімії. Цей метод базується на використанні запитань, спрямованих на розвиток критичного мислення та глибшого засвоєння матеріалу. Автор висвітлює важливість впровадження методу кроссенса в навчальний процес хімії та демонструє його ефективність у залученні учнів до предмету та підвищенні їхнього успіху. Шляхом аналізу практичних прикладів і наукових досліджень автор показує, як використання методу кроссенса може зробити навчання хімії захоплюючим та результативним. Відзначається, що з розвитком ІКТ елементи едьютейнменту стали надзвичайно популярними та успішними серед різних вікових груп, що сприяє підвищенню інтересу до навчання та покращенню його результатів учасників навчального процесу. Представлені результати опитування учнів з метою визначення їх ставлення до кроссенсів. Було встановлено, що більшість опитаних ставляться позитивно до використання кроссенсів на уроках хімії.