ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ ЯК МАРКЕРУ ЙОГО ПРОФЕСІЙНОЇ КАР’ЄРИ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2524-0609.2018.42.114-117Ключові слова:
професійна діяльність, професійна кар’єра, професійна підготовка, маркер професійної кар’єри, конкурентоспроможність фахівця, технології формування конкурентоспроможності.Анотація
Актуальність досліджуваної проблеми обумовлена вимогами, що висуваються до закладів вищої освіти в підготовці фахівців, здатних здійснювати майбутню професійну діяльність у мінливих умовах, приймати й реалізовувати нестандартні рішення, долати стереотипи у виробничій й особистісній сферах, бути конкурентоспроможними та професійно успішними. Мета дослідження − охарактеризувати етапи формування конкурентоспроможності майбутнього фахівця як маркеру його професійної кар’єри. Методи дослідження – загальнонаукові: загальнотеоретичні (абстракція, конкретизація, аналіз, синтез, порівняння, протиставлення, індукція, дедукція); конкретно-наукові: теоретичні (аналіз літератури, аналіз поняттєво-термінологічної системи, побудова гіпотез). У дослідженні ретельно схарактеризовано етапи формування конкурентоспроможності майбутнього фахівця. Початком формування дослідженої якості визначено осмислення професійних аспектів: професіональних фактів, явищ, подій; засвоєння професійних норм, цінностей, формування ідеалів; формування професійних переконань, етичних принципів; реалізація і їх творчий розвиток у професійній діяльності, спілкуванні. Визначено поетапні технології формування конкурентоспроможності фахівця як маркера професійної кар’єри,а саме: технології колективної і групової взаємодії (форсайт-технології зокрема «Гойдалка часу», Rapid Foresight»); технології імітаційного моделювання реальної діяльності професіонала («Професійно-кар’єрний ліфт фахівця», створення портфоліо професійних досягнень); створення реальних ситуацій професійно-особистісного розвитку «Гудвілл» (Goodwill)-технології, «Проектування кар’єрних маршрутів майбутніх фахівців»; технологія самоіміджування й самопрезентації Self-branding.
Посилання
References
Mezinov, V., Zaharova, M., & Karpacheva, I. (2011). Formirovanie konkurentosposobnosti uchitelya v usloviyah pedagogicheskoy praktiki [Formation of competitiveness of the teacher in student teaching conditions]. Elets: EGU im. I.A. Bunina [in Russian].
Mitina, L.M. (2003). Psihologiya razvitiya konkurentosposobnoy lichnosti [Psychology of development of the competitive person]. Moskva: Moscow psihologo-social institute [in Russian].
Mogilevkin, E.A. (2005). Psihologo-akmeologicheskaya kontseptsiya kareryi professionala [Psihologic-akmeologic concept of a сareer of the professional]. Vladivostok: Izd-vo VGUEC [in Russian].
Porter, M. (1997). Stratehiia konkurentsii: Metodyka analizu haluzei i diialnosti konkurentiv [Competition Strategy: A methodology for analyzing branches and competitor activities]. Kyiv: Osnovy [in Ukrainian].
Zavalevskyi, Y. (2010). Konkurentospromozhnyi vchytel: teoriia i praktyka [Competitive Teacher: Theory and Practice]. Chirnivtsi: Bukrek [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
