ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИКЛАДАЧА ВИЩОЇ ШКОЛИ США
DOI:
https://doi.org/10.24144/2524-0609.2018.42.38-41Ключові слова:
викладач вищої школи США, професійна діяльність, викладацька робота, науково-дослідницька діяльність, особистісні і професійні якості викладача.Анотація
Стаття присвячена проблемі професійної діяльності викладача вищої школи. Обґрунтовано, що в сучасних умовах поряд з традиційною культуротворчою місією, робота педагога спрямовується на ефективність, раціональність, організованість і мобільність. Ці тенденції сприяють трансформації професійних цінностей і моделей поведінки викладачів, які притаманні зарубіжній вищій школі, зокрема американській. У зв’язку з цим актуалізується питання вивчення специфіки професійної діяльності викладача вищої школи США з метою формування практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності фахової діяльності вітчизняних педагогів. Метою даної статті є виявлення особливостей професійної діяльності викладача вищої школи США. Методи дослідження: теоретичний аналіз і синтез, узагальнення інформації, наукова інтерпретація конкретних педагогічних фактів, ретроспективний аналіз професійної діяльності викладача вищої школи США. Встановлено, що на сьогоднішній день професійна діяльність педагога вищої школи в університетах США передбачає два основні види діяльності – педагогічну і науково-дослідницьку. Викладач повинен мати вищу педагогічну освіту, глибокі знання навчального предмету, володіти методикою викладання у вищій школі, навичками ефективної комунікації, володіти високим рівнем готовності до науково-дослідницької роботи. Наукові дослідження, які реалізуються педагогами вищої школи США, дають можливість здійснювати процес викладання на високому науковому рівні, а також залучати студентів до науково-дослідницької роботи, що робить навчальний процес більш активним і ефективним.
Посилання
References
Astin, A.W., & Lee, C.B. (1998). Current Practices in the Evaluation and Teaching of College Teachers. Washington D.C.: American Council of Education.
Bayer, A.E., & Dutton, J. (1977) Career Age & Research – Professional Activities of Academic Scientists. Journal of Higher Education, 48, 259-282.
Collins, M. (1978). Effеcts of Еnthusiasm training on prеservicе elеmеntary teachеrs. Journal of Teacher Еducation, 29, 53-57.
Feldman, K.A. (1976) Grades and College Students' Evaluations of their Courses and Teachers. Research in Higher Education, 4, 69-111.
Kostina, N.I. (2003). Professiogramma prepodavatelja vysshej shkoly Ameriki [Professiogram of the higher school teacher in the USA] / In Lingvodidakticheskie problemy obuchenija inostrannym jazykam v shkole i vuze [Linguodidactic problems of teaching foreign languages in school and university] (pp. 135-139) [in Russian].
Mussella, D., & Rusch, R. (1968) Student Opinion and College Teaching. Improving College and University Teaching, 16, 137-140.
Sherman, Th., & Armistead, L. (1987). Quest for Excellence in University Teaching. Journal of Higher Education, 48, 66-83.
Snyder, G. (1993) Post-Tenure Review: Politics and Practices. Washington D.C.: American Association for Higher Education.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).