МОДЕЛЮВАННЯ СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ МІЖЕТНІЧНОЇ ТОЛЕРАНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ В МАГІСТРАТУРІ: МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2524-0609.2020.47.13-17Ключові слова:
майбутні учителі початкової школи, фахова підготовка, система, система формування міжетнічної толерантності, педагогічне моделювання, структурно-функціональна модель.Анотація
Мета статті полягає в обґрунтуванні доцільності розробки системи формування міжетнічної толерантності майбутніх учителів початкової школи у процесі фахової підготовки в магістратурі через аналіз методологічних аспектів, що були використані у процесі педагогічного моделювання. Для реалізації поставленої мети було використано комплекс методів, а саме: теоретичні – системно-структурний аналіз та систематизація філософських, психологічних і педагогічних праць, які дали можливість обґрунтувати концептуальні засади розробки системи формування міжетнічної толерантності майбутніх учителів початкової школи; порівняльно-педагогічний аналіз й синтез, дедукція й індукція, класифікація та узагальнення (для уточнення сутності наукових дефініцій «система», «моделювання» та «структурно-функціональна модель»); педагогічне моделювання, що сприяло розробці структурно-функціональної моделі системи формування міжетнічної толерантності майбутніх учителів початкової школи у процесі фахової підготовки в магістратурі. У статті представлено обґрунтування доцільності розробки системи формування міжетнічної толерантності майбутніх учителів початкової школи в процесі фахової підготовки в магістратурі. Доведено вагомість модернізації вітчизняної системи професійної підготовки студентів, яка має бути збагаченою теоретичними знання. Системна діяльність у площині формування міжетнічної толерантності розширить методологічні орієнтири та дозволить майбутнім магістрам оволодіти практичними вміннями й навичками професійної діяльності в поліетнічному освітньому середовищі початкової школи. Проведений аналіз наукових джерел дозволив охарактеризувати концептуальні засади розробки системи формування міжетнічної толерантності майбутніх учителів початкової школи, а порівняльно-педагогічний аналіз наукової літератури й класифікація – уточнити сутність ключових дефініцій дослідження; систематизація та педагогічне моделювання використовувалось для розробки структурно-функціональної моделі системи формування міжетнічної толерантності майбутніх учителів початкової школи у процесі фахової підготовки в магістратурі. Раціональне та цілеспрямоване впровадження авторської системи мало позитивний вплив на формування освіченого, національно свідомого, толерантного вчителя, готового до професійної діяльності в поліетнічному середовищі сучасної початкової школи.
Посилання
Список використаної літератури
Атрощенко Т.О. Система формування міжетнічної толерантності майбутніх учителів початкової школи у процесі фахової підготовки: дис. докт. пед. наук: 13.00.04 / Атрощенко Тетяна Олександрівна. Мукачево, 2020. 649 с.
Великий тлумачний словник сучасної української мови: 250 000 слів / уклад. і гол. ред. В.Т. Бусел. К.; Ірпінь: Перун, 2009. 1736 с.
Гуренко О. І. Полікультурна освіта майбутніх соціальних педагогів: теоретико-методичний аспект: [монографія]. Бердянськ: Видавець Ткачук О.В., 2014. 588 с.
Гуренко О. І. Полікультурна освіта майбутніх соціальних педагогів: теоретико-методичний аспект: [монографія]. Бердянськ: Видавець Ткачук О.В., 2014. 588 с.
Дубасенюк О. А. Умови підвищення рівня ефективності професійної полікультурної підготовки майбутнього вчителя. ХХ століття – етнонаціональний вимір та проблеми Голокосту: зб. наук. праць за матеріалами між нар. наук.-практ. конф. (м.Житомир, 22–23 жовтня 2010 р.). Дніпропетровськ: Видавництво Центр «Ткума», 2011. С.34–39.
Про кількість та склад населення Закарпатської області за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Новини Закарпаття. 2003. 11 січня. С.6.
Юр’єва К. А. Дослідження готовності вчителів початкових класів до роботи в умовах поліетнічного соціуму. Гуманізація навчально-виховного процесу: Зб. наук. праць. Вип. ХLV / За заг. ред. проф. В. І. Сипченка. Слов’янськ : СДПУ, 2009. С. 145–150.
Якса Н. Соціальна педагогіка; [за ред. проф. О.А. Дубасенюк]. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2010. 320 с.
Bartosh O. Intercultural competence as a part of professional qualities. Logos. 2020. Issue 104. PP. 148−155. https://doi.org/10.24101/logos.2020.59
Kozubovska I. Intercultural competence as a part of cultural-competent training of social sphere specialists in Ukraine. Logos. 2019. Issue 101. PP.184−191. https://doi.org/10.24101/logos.2019.85
References
Atroshchenko, T.O. (2020). Systema formuvannya mizhetnichnoyi tolerantnosti maybutnikh uchyteliv pochatkovoyi shkoly u protsesi fakhovoyi pidhotovky [The system of formation of interethnic tolerance of future primary school teachers in the process of professional training] (Unpublished doctoral dissertation). Mukachevo State University. [in Ukrainian].
Busel, V.T. (Ed.). (2009). Velykyy tlumachnyy slovnyk suchasnoyi ukrayinsʹkoyi movy: 250 000 sliv [Large explanatory dictionary of the modern Ukrainian language: 250 000 words]. Perun. [in Ukrainian].
Gurenko, O.I. (2014). Polikulʹturna osvita maybutnikh sotsialʹnykh pedahohiv: teoretyko-metodychnyy aspekt [Multicultural education of future social pedagogues: theoretical and methodological aspect]. Vydavnytstvo Tkachuk O. V. [Ukrainian].
Gurenko, O.I. (2014). Polikulʹturna osvita maybutnikh sotsialʹnykh pedahohiv: teoretyko-metodychnyy aspekt [Multicultural education of future social pedagogues: theoretical and methodological aspect]. Vydavnytsvo Tkachuk O.V. [in Ukrainian].
Dubaseniuk, O.A. (2011, October 22). Umovy pidvyshchennya rivnya efektyvnosti profesiynoyi polikulʹturnoyi pidhotovky maybutnʹoho vchytelya [Conditions for raising the level of effectiveness of professional multicultural training of future teachers]. In Husev, V.I., et al. (Eds.). Proceedings of Scientific-practical conference «XX stolittya – etnonatsionalʹnyy vymir ta problemy Holokostu» (pp.34−39). Tsentr “Tkuma». [in Ukrainian].
Pro kilʹkistʹ ta sklad naselennya Zakarpat·sʹkoyi oblasti za pidsumkamy Vseukrayinsʹkoho perepysu naselennya 2001 roku [On the number and composition of the population of the Transcarpathian region following the results of the All-Ukrainian census of 2001]. (2003). Transcarpathian news. January,11, 1−6. [in Ukrainian].
Yurieva, K.A. (2009). Doslidzhennya hotovnosti vchyteliv pochatkovykh klasiv do roboty v umovakh polietnichnoho sotsiumu [Research of readiness of primary school teachers to work in a polyethnic society]. Humanizatsiya navchalʹno-vykhovnoho protsesu, XLV, 145–150. [in Ukrainian].
Yaksa, N. (2010). Sotsialʹna pedahohika [Social pedagogy]. Publishing House of Zhytomyr State University. [in Ukrainian].
Bartosh O. (2020). Intercultural competence as a part of professional qualities. Logos, 104, 148−155. https://doi.org/10.24101/logos.2020.59
Kozubovska, I. (2019). Intercultural competence as a part of cultural-competent training of social sphere specialists in Ukraine. Logos, 101, 184−191. https://doi.org/10.24101/logos.2019.85
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
