ФОРМИ І МЕТОДИ ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВИКЛАДАЧА ВИЩОЇ ШКОЛИ США В МАГІСТРАТУРІ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2524-0609.2020.47.33-38Ключові слова:
професійна підготовка, майбутній викладач вищої школи США, дослідницька компетентність, педагогічна діяльність, науково-дослідницька робота, форми і методи навчання.Анотація
У статті проаналізовано специфіку формування дослідницької компетентності майбутнього викладача вищої школи в магістратурі США. Обґрунтовано, що особливістю американської вищої школи є її гнучкість, диференціація та індивідуалізація, застосування широкого спектра інноваційних технологій і програм, здатність швидко адаптуватися до вимог практики. Це суттєво впливає на якість та ефективність підготовки педагогів вищої школи та забезпечення їх конкурентоспроможності на ринку праці. Метою статті є дослідження форм і методів формування дослідницької компетентності майбутнього викладача вищої школи США. Застосовані методи дослідження: аналіз, синтез, узагальнення, наукова інтерпретація педагогічних фактів і явищ, вивчення досвіду діяльності. Встановлено, що дослідницька компетентність майбутнього педагога вищої школи – це інтегральна якість особистості, яка відображає єдність теоретичної і практичної готовності фахівця до науково-дослідницької роботи, спрямованої на перетворення педагогічної практики, і передбачає здатність до самостійного, відповідального, ініціативного вирішення дослідницьких завдань у професійній діяльності. Складовими дослідницької компетентності є професійна дослідницька компетенція, компетенція наукового спілкування, освітня компетенція. Формування дослідницької компетентності майбутнього викладача вищої школи США є неперервним процесом і відбувається протягом його професійної підготовки через застосування певних форм і методів навчання: лекцій і семінарів, побудованих за моделлю «навчання як дослідження», практики, індивідуальної, групової і самостійної роботи, консультацій, написання наукової роботи, виконання дослідження, проекту, дослідницьких завдань, аналіз конкретного випадку, портфоліо, когнітивної майстерні, імітаційного моделювання, карт самооцінки, рефлексивного аналізу та ін.
Посилання
Список використаної літератури
Pope L. Colleges that change lives. New York: Penguin books. 2000. 302 p.
Лазарева И. Н. Теория и практика интеллектуально развивающего обучения в современной высшей школе США: дисс. канд. пед. наук / 13.00.01 – общая педагогика, история педагогики и образования. Хабаровск: Дальневосточный государственный гуманитарный университет, 2012. 197 с.
Hanson D., Wolfskill T. Process workshops: A new model for instruction. Journal of Chemistry Education. 2000. №.77. P.120–134.
Manning B.H., Rayne B.D. A cognitive self-direction model for teacher education. Journal of Teacher Education. 1989. Vol.40. №3. P. 27–39.
Vasquez C. The role of pragmatics in the Master’s TESOL Curriculum. Findings from a nationwide survey TESOL Quarterly. 2009. Vol.43. № l. P.5–28.
Ситарам К., Когделл Р. Основы межкультурной коммуникации. Человек. 1992. №4. С.112.
Мачинська Н. І. Педагогічна освіта магістрантів вищих навчальних закладів непедагогічного профілю. Львів: ЛьвДУВС, 2013. 416 с.
Gaff J. G., Pruitt-Logan A. S., Sims L. M., Denecke D. D. Preparing future faculty in the humanities and social sciences. A guide for change. Washington: Council of Graduate Schools Association of American Colleges and Universities, 2003. 130 p.
Бельмаз Я. М. Професійна підготовка викладачів вищої школи у Великій Британії та США. Горлівка: Вид-во ГДППМ, 2010. 304 с.
References
Pope, L. (2000). Colleges that change lives. Penguin books.
Lazareva, I.N. (2012). Teoriya i praktika intellektualno razvivayushego obucheniya v sovremennoj vysshej shkole SShA [Theory and practice of intellectually developing education in modern US higher education] (Unpublished doctoral dissertation). Far Eastern State Humanitarian University. [in Russian].
Hanson, D., & Wolfskill, T. (2000). Process workshops: A new model for instruction. Journal of Chemistry Education, 77, 120–134.
Manning, B.H., & Rayne, B.D. (1989). A cognitive self-direction model for teacher education. Journal of Teacher Education, Vol.40, Issue 3. 27–39.
Vasquez, C. (2009). The role of pragmatics in the Master's TESOL Curriculum. Findings from a nationwide survey TESOL Quarterly, 43 1. 5–28.
Sitaram, K., & Kogdell, R. (1992). Osnovy mezhkulturnoj kommunikacii [Basics of Intercultural Communication]. Chelovek, 4, P.112. [in Russian].
Machynska, N.I. (2013). Pedahohichna osvita mahistrantiv vyshchykh navchalnykh zakladiv nepedahohichnoho profiliu [Pedagogical education of undergraduates of higher educational institutions of non-pedagogical profile]. Lviv State University of Internal Affairs. [in Ukrainian].
Gaff, J. G., Pruitt-Logan, A. S., Sims, L. M., & Denecke, D. D. (2003). Preparing future faculty in the humanities and social sciences. A guide for change. Council of Graduate Schools Association of American Colleges and Universities.
Belmaz, Ya.M. (2010). Profesiina pidhotovka vykladachiv vyshchoi shkoly u Velykii Brytanii ta SShA [Professional training of high school teachers in Great Britain and the USA]. GDPPM Publishing House. [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).