ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙНЯТЛИВОСТІ МОЛОДІ ДО ДЕСТРУКТИВНОГО ВПЛИВУ СОЦІАЛЬНИХ ІНТЕРНЕТ-МЕРЕЖ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2524-0609.2021.48.250-253Ключові слова:
гендер; Інтернет-мережа; деструктивний вплив; психологічний захист.Анотація
Стрімке зростання кількості користувачів соціальних мереж є основною тенденцією сучасного інформаційного суспільства. Нажаль, інформація в соціальних мережах не завжди носить позитивний характер. А молодь, в силу своїх психологічних та вікових особливостей, є сензитивною до деструктивного віртуального впливу. Тому мета статті – виявити та охарактеризувати гендерні особливості поведінки молоді в соціальних Інтернет-мережах, та їх сприйнятливість до деструктивного впливу. Для досягнення мети дослідження використано методи аналізу, узагальнення та систематизація інформації 58 (29 юнаків та 29 дівчат) сторінок користувачів соціальних мереж із числа студентів; бесіди та тестування для визначення сприйнятливості до деструктивного впливу. Отримані у ході дослідження результати показали, що у хлопців відзначається більший рівень сугестивності та критичності до отримуваної інформації, що робить їх складними об’єктами для деструктивного впливу. Автором зроблено припущення, що молодь з низьким рівнем маніпулятивної поведінки та зі заниженим рівнем сугестивності більш схильна до сприйнятливості деструктивному впливу, в тому числі з Інтернет-мережі. Автор робить висновок про те, що з метою нейтралізації деструктивного впливу віртуальних мереж в процесі соціальної роботи у молодих людей, необхідно сформувати, перш за все, стійку критичність до негативного впливу з боку деструктивних сегментів сучасних соціальних мереж через усвідомлене ставлення змістом виходить від них інформації.
Посилання
Список використаної літератури
Вся статистика интернета и соцсетей на 2021 год. URL: https://www.web-canape.ru/business/vsya-statistika-interneta-i-socsetej-na-2021-god-cifry-i-trendy-v-mire-i-v-rossii/ (дата звернення: 15.03.2021).
Plutchik R., Kellerman H. Emotions and psychotherapy: A psychoevolutionary perspective. Emotion: Theory, research and experience. San Diego: Academic press, 1990. Vol. 5. PP.3–41.
Елисеев О.П. Практикум по психологии личности. 3-е изд., перераб. СПб.: Питер, 2010. 512 с.
Прутченков А.С. Наедине с собой: психологические тесты и психотехнические упражнения для подростков и старшеклассников. Москва: Российское педагогическое агентство, 1996. 174 с.
References
Organizational Author. (n.d.).All internet and social media statistics for 2021. URL: https://www.web-canape.ru/business/vsya-statistika-interneta-i-socsetej-na-2021-god-cifry-i-trendy-v-mire-i-v-rossii/
Plutchik, R., & Kellerman, H. (1990). Emotions and psychotherapy: A psychoevolutionary perspective. Emotion: Theory, research and experience, 5, 3–41.
Elyseev, O.P. (2010). Praktykum po psykholohyy lychnosty [Workshop on personality psychology]. Piter. [In Russian]
Prutchenkov, A.S. (1996). Naedine s soboj: psihologicheskie testy i psihotekhnicheskie uprazhneniya dlya podrostkov i starsheklassnikov [Alone: psychological tests and psychotechnical exercises for adolescents and high school students]. Russian Pedagogical Agency. [in Russian]
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).