ІСТОРИЧНІ ВИТОКИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА ЩОДО СПРИЯННЯ ЗДОРОВЯЗБЕРЕЖЕННЮ В УМОВАХ КАРАНТИНУ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2524-0609.2021.48.465-468Ключові слова:
пандемія; карантинні обмеження; здоров’язбереження; санітарно-карантинне законодавство; нормативні документи.Анотація
У статті порушено питання збереження та зміцнення здоров’я в умовах пандемії, оскільки самоізоляція та обмеження пересування людей призводить до втрати фізичної активності та появи хронічних захворювань. Відомо, що усі карантинні обмеження та правила створюються та регулюються державою на законодавчому рівні. Для глибшого розуміння проблеми звертаємося до першоджерел карантинного законодавства. Метою статті є дослідження історичних витоків нормативно-правового законодавства щодо питань збереження та зміцнення здоров’я в умовах карантину. У дослідженні використовувались методи: аналізу, порівняння, узагальнення теоретичних даних. З’ясовано, що період формування карантинного законодавства поділяється на три етапи: період Середньовіччя, період перед Першою світовою війною (19-те століття) та післявоєнний період. У статті досліджується історія проведення перших карантинних заходів у Європі часів Середньовіччя та перших карантинних законодавств у Венеції, Гетьманщині та Російській імперії протягом 14-го-18-го століть. Виявлено, що в 19-му столітті вперше запроваджувалися правила боротьби з поширенням епідеміологічних захворювань, створювалися перші міжнародні санітарні конвенції та медичні органи в Російській та Османській імперіях, які мали завдання сповільнювати поширення таких небезпечних захворювань, як холера, чума та жовта лихоманка, не роблячи шкоди на той час вільній міжнародній торгівлі. Проаналізовано результати першої (1851 р.), четвертої (1874 р.), та сьомої (1892 р.) Міжнародних санітарних конференції, позитивні та негативні наслідки їх проведення. Описано створення перших міжнародних медичних організацій, а саме: Міжнародного бюро суспільної гігієни (L'Office International d'Hygiene Publique), утвореного в 1907 році, Організації охорони здоров’я Ліги Націй, утвореної в 1923 році після Першої світової війни, Комітету гігієни Ліги Націй, утвореного в 1926 році та Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), утвореної 7 квітня 1948 року як медичний орган Організації Об’єднаних Націй. Узагальнено цілі вищенаведених організацій та їхній внесок у боротьбі з епідеміологічними захворюваннями першої половини ХХ століття. Підсумовано, що в умовах пандемії коронавірусу варто дотримуватися класичних засад здоров’язбереження, щоб ефективно протидіяти поширенню цього вірусу.
Посилання
Список використаної літератури
Баришніков М.Р. Міжнародне медичне право та його вплив на медичне законодавство України. Концепція розвитку медичного права і законо давства України у галузі охорони здоров’я: матеріали круглого столу, м. Київ, 20 трав. 2008. Київ: Ліки України, 2008. С.188–190.
Гнатик Е.А., Долженкова Ю.В. Международное медицинское право: история и перспективы развития. Вестник РУДН. Серия: Юридические науки. 2014. № 2. С.281–288.
Голубятников Н.И., Бабиенко В.В., Сиденко В.П., Козишкурт Е.В. Санитарная охрана границ в истории формирования международного медико-санитарного законодательства (обзор). Журнал Гродненского государственного медицинского университета. 2014. № 4. С.21–26.
Кіндзерський В.І. Роль міжнародного та конституційного законодавства в формуванні системи охорони здоров’я в Україні. Медичне право України: правовий статус пацієнтів в Україні та його законодавче забезпечення (генезис, розвиток, проблеми і перспективи вдосконалення): матеріали II Всеукр. наук. практ. конф., м.Львів, 17-18 квіт. 2008. Львів: Львівський Обласний Благодійний Фонд, 2008. С.137–143.
Клименко Е.П. Образование и деятельность международного бюро общественной гигиены (1907-1946 гг). Ученые записки Крымского федерального университета имени В.И.Вернадского. Юридические науки. 2015, № 3. С.167–177.
Taylor A.L. Global Health Law: International Law and Public Health Policy. International Encyclopedia of Public Health. 2017. Issue 2. PР.268–281.
Chen P., Mao L., Nassis G.P., Harmer P., Ainsworth B.E., Li F. Coronavirus disease (COVID-19): The need to maintain regular physical activity while taking precautions. J Sport Health Sci. Volume 9, Issue 2, Mar 2020. PР.103–104.
References
Baryshnikov, M.R. (2008). Mizhnarodne medychne pravo ta yogo vplyv na medyche zakonodavstvo Ukrainy (The international medical law and its impact on medical legislation of Ukraine). Proceeding of the round table − Kontseptsia rozvytku medychnogo prava i zakonodavstva okhorony zdorovia, materialy kryglogo stoly [The conception of the development of medical law, the Proceedings of Round-table Conference] (pp.188−190). Liky Ukrainy. [in Ukrainian].
Hnatyk, E.A., & Dolzhenkova, Yu.V. (2014). Mezhdunarodnoe medytsynskoe pravo: ystoryia y perspektyvy razvytyia [The international medical law: history and perspectives of development]. Vestnyk RUDN. Seryia: Yurydycheskye nauky, 2, 281–288. [in Russian].
Holybiatnikov, N.I., Babienko, V.V., Sydenko, V.P., & Kozyshkurt, E.V. (2014). Sanytarnaya okhrana granyts v istoriy formyrovania mezhdunarodnogo medyko-sanitarnogo zakonodatel’stva (obzor). [The sanitary security of borders in the history of the formation of international medical and sanitaty legislation (a review)]. Zhynal Grodnenskogo gosydarstvennogo medytsynskogo unyversyteta, 4, 21–26. [in Russian].
Kindzers’kyi, V.I. (2008). Rol’ mizhnarodnogo ta konstytutsiinogo zakonodavstva v formyvanni systemy okhorony zdorovia v Ukraini [The role of internatioanl and constitutional legislation in the formation of health policy system in Ukraine]. Proceeding of the 2-nd All-Ukrainian Scientific and Practical Conference − Medychne pravo Ukrainy: pravovyi statys patsientiv v Ukraini ta yogo zakonodavche zabezpechennia (genezys, rozvytok, problemy i perspektuvy vdoskonalennia) [The medical law of Ukraine: the patients’ legal status in Ukraine and its legal support (genesis, development and perspectives of improvement)]. L’vivs’kuy Oblastnuy Blagodiinuy Fond. [in Ukrainian].
Klymenko, E.P. (2015). Obrazovanie y deyatel’nost’ mezhdynarodnogo biuro obshchestvennoy gygyeny (1907-1946 gg.) [The formation and activity of the Office International d'Hygiène Publique (1907-1946)]. Uchenye zapysy Krymskogo federal’nogo unyversyteta ymeny V.Y.Vernadskogo. Series: Yurydycheskye nauky, 3, 167−177.
Taylor, A.L. (2017). Global Health Law: International Law and Public Health Policy. International Encyclopedia of Public Health, 2, 268–281.
Chen, P., Mao, L., Nassis, G., Harmer, P., Ainsworth, B. & Li, F. (2020). Coronavirus disease (COVID-19): The need to maintain regular physical activity while taking precautions. J Sport Health Sci, 9 (2), 103–104.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
