ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ІНФОРМАТИКИ ТА МАТЕМАТИКИ В ШКОЛІ НА РАННЬОМУ ЕТАПІ ВИВЧЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2524-0609.2021.49.66-70Ключові слова:
інформатика, математика, початкова освіта, алгоритмічне мислення, порівнянняАнотація
Актуальність обраної теми дослідження полягає у висвітленні питання, пов’язаного з формуванням алгоритмічного мислення в учнів молодшого шкільного віку на уроках інформатики. Метою статті є виявити роль інформатики та математики у формуванні алгоритмічного стилю мислення. Для досягнення мети використовувалися наступні методи: аналіз, порівняння, спостереження, синтез. Також було використано обробку даних статистичними методами. У статті зазначено, що основою для алгоритмічного мислення є формування математичної компетентності молодших школярів. На уроках інформатики школярі практичними методами застосовують набуті знання з математики. Тому важливим є відповідний рівень знань учнів з математики. В статті наведено таблицю рівнів успішності з математики та з інформатики учнів третіх та четвертих класів однієї з початкових шкіл міста Ужгорода. Порівняно рівень успішності вивчення математики з рівнем успішності вивчення інформатики третьокласниками та аналогічно четвертокласниками. При порівнянні двох емпіричних розподілів ми скористалися двовибірковим критерієм узгодженості Колмогорова-Смирнова. Нами показано, що обрані генеральні сукупності є стохастично еквівалентними.
The relevance of the chosen research topic is to highlight the issue related to the formation of algorithmic thinking in primary school students in computer science lessons. The aim of the article is to identify the role of computer science and mathematics in the formation of algorithmic thinking style. To achieve this goal, the following methods were used: analysis, comparison, observation, synthesis. Statistical data processing was also used. The article states that the basis for algorithmic thinking is the formation of mathematical competence of junior high school students. In computer science lessons, students apply the acquired knowledge of mathematics by practical methods. Therefore, the appropriate level of students’ knowledge of mathematics is important. The article presents a table of success levels in mathematics and computer science for third and fourth graders of one of the primary schools in Uzhhorod. The level of success in studying mathematics was compared with the level of success in studying computer science by third-graders and similarly by fourth-graders. When comparing the two empirical distributions, we used the two-sample Kolmogorov-Smirnov agreement criterion. We have shown that the selected general populations are stochastically equivalent. Comparing the results of educational achievements in computer science and mathematics of students of 3rd and 4th grades, we came to the conclusion that the formation of mathematical competence helps in solving problems in computer science lessons that require logical thinking and algorithmic skills. We believe that more attention should be paid to the study of the basics of programming in school, the development of logical and algorithmic thinking in mathematics and computer science, as well as in elective classes.
Посилання
Список використаної літератури
Василиків І., Романчук Р. Особливості формування алгоритмічного мислення молодших школярів на уроках інформатики. Молодь і ранок. 2021. № 2 (188). С.90–94.
Вдовенко В. В. Формування алгоритмічного мислення молодших школярів на уроках інформатики. Проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти. Кіровоград. Вип. 11. Ч. 4. С.23–27.
Клакович Л.М., Левицька С.М., Костів О.В. Теорія алгоритмів: навч. посіб. Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. 140 с.
Кошелєв О. Пасічник Н. Теоретико-методичні основи розвитку алгоритмічного мислення молодших школярів. Молодь і ранок. 2017. № 8 (151). С.60–64.
Рибалко О.О. Алгоритми та математика у початковій школі. Комп’ютер у школі та сім’ї. 2014. № 3. С.26–29.
Сарієнко В. Дидактична функція формування алгоритмічного мислення. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти. 2018. Вип. 8. С. 91–99.
Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я. 3–4клас.URL:https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-1-4-klas/2020/11/20/Savchenko.pdf (дата звернення 15.09.2021).
Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Шияна Р.Б. 3–4 клас.URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-1-4-klas/2020/11/20/Shiyana.pdf (дата звернення 15.09.2021).
Освітня програма початкової науково-педагогічного проєкту «Інтелект України».URL:https://drive.google.com/file/d/1c0UKiIdI1EjKQD247bZ8eZSEqdDszXG1 (дата звернення 15.09.2021)
Сеньо П.С. Теорія ймовірностей та математична статистика: підручник. Київ: Знання, 2007. 556 с.
References
Vasylykiv, I., & Romanchuk, R. (2021). Osoblyvosti formuvannia alhorytmichnoho myslennia molodshykh shkoliariv na urokakh informatyky [Features of formation of algorithmic thinking of junior schoolchildren at computer science lessons]. Molod i rynok, 2 (188), 90–94. [in Ukrainian].
Vdovenko, V.V. (2017) Formuvannia alhorytmichnoho myslennia molodshykh shkoliariv na urokakh informatyky [Formation of algorithmic thinking of junior schoolchildren in computer science lessons]. Naukovi zapysky Kirovohradskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Vynnychenka. Seriia: Problemy metodyky fizyko-matematychnoi i tekhnolohichnoi osvity, 15 (4), 23–27. [in Ukrainian].
Klakovych, L.M., Levytska, S.M., & Kostiv, O.V. (2008). Teoriia alhorytmiv [Theory of algorithms]. Ivan Franko Lviv National University Publishing Center. [in Ukrainian].
Kosheliev, O., & Pasichnyk, N. (2017). Teoretyko-metodychni osnovy rozvytku alhorytmichnoho myslennia molodshykh shkoliariv [Theoretical and methodological foundation for the development of algorithmic thinking of junior high school students]. Molod i rynok, 2 (151), 60–64. [in Ukrainian].
Rybalko, O.O. (2014). Alhorytmy ta matematyka u pochatkovii shkoli [Algorithms and mathematics in primary school]. Kompiuter u shkoli ta simi, 3, 26–29. [in Ukrainian].
Sariienko, V. (2018). Dydaktychna funktsiia formuvannia alhorytmichnoho myslennia [Didactic function of algorithmic thinking formation]. Profesionalizm pedahoha: teoretychni y metodychni aspekty, 8, 91–99. [in Ukrainian].
Typova osvitnia prohrama, rozroblena pid kerivnytstvom Savchenko O.Ya. 3–4 klas [A typical educational program developed under the guidance of Savchenko O. 3–4 class]. https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-1-4-klas/2020/11/20/Savchenko.pdf. [in Ukrainian].
Typova osvitnia prohrama, rozroblena pid kerivnytstvom Shyiana R.B. 3–4 klas [A typical educational program developed under the guidance of Shiyan R. 3–4 class]. https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-1-4-klas/2020/11/20/Shiyana.pdf. [in Ukrainian].
Osvitnia prohrama pochatkovoi naukovo-pedahohichnoho proiektu «Intelekt Ukrainy» [Educational program of the scientific and pedagogical project «Intellect of Ukraine»]. https://drive.google.com/file/d/1c0UKiIdI1EjKQD247bZ8eZSEqdDszXG1/view. [in Ukrainian].
Senyo, P.S. (2007). Teoriya ymovirnostey ta matematychna statystyka: Pidruchnyk [Probability theory and mathematical statistics: textbook]. Znannya. [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).