ЗМІСТ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ З ЛІНГВІСТИКИ В УНІВЕРСИТЕТАХ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2524-0609.2021.49.75-78Ключові слова:
лінгвістика, фахівець з лінгвістики, освітня програма, Велика Британія, УкраїнаАнотація
Сучасні виклики лінгвістичної глобалізації посилили увагу до професійної підготовки фахівців з лінгвістики. Аналіз наукових праць із порівняльної педагогіки засвідчив, що порушена проблема в зарубіжному досвіді, зокрема у Великій Британії, не поставала предметом спеціальних досліджень в Україні. Відтак, метою статті є аналізування змісту професійної підготовки фахівців з лінгвістики в університетах Великої Британії. Для реалізації виокремленої мети використано такі методи дослідження: аналіз і синтез, індукція і дедукція, структурно-функціональний, компаративно-педагогічний, пошуковий, прогностичний. Аналіз змістового компонента професійної підготовки фахівців з лінгвістики в університетах Великої Британії засвідчив, що структуризація та відбір змісту освіти відбувається на основі компетентнісного підходу, принципів предметної спеціалізації міждисциплінарності, модульності, елективності, фундаменталізації. Структура навчальних планів охоплює обов’язкові та вибіркові дисципліни, а також підготовку дисертації. Обов’язкові дисципліни охоплюють ключові сфери лінгвістики (фонетику, фонологію, семантику, морфологію, синтаксис, прагматику). Вибіркові модулі зосереджені на галузях лінгвістики (психолінгвістиці, соціолінгвістиці, нейролінгвістиці, прикладній, когнітивній, комунікативній та криміналістичній лінгвістиці).
The current challenges of linguistic globalization have increased the attention of researchers to professional training of specialists in linguistics. A detailed analysis of relevant scientific works on comparative pedagogy has shown that the problem in question in foreign experience, in particular in the UK, has not been sufficiently justified by Ukrainian researchers. Therefore, the article aims to analyze and justify the content of professional training for specialists in linguistics at the UK universities. The following research methods have been used to achieve the above-mentioned aim: analysis and synthesis, induction and deduction, structural-functional, comparative-pedagogical, exploratory, prognostic. A detailed study of content characteristics of professional training for linguists at the UK universities has proved that both the structurization and selection of training content rely on the competency-based approach, the principles of subject-specific specialization, interdisciplinarity, modularity, electiveness, fundamentalization. The structure of degree programmes consists of compulsory and optional courses, as well as dissertation preparation. Compulsory courses cover the key areas of linguistics (phonetics, phonology, semantics, morphology, syntax, pragmatics). Optional courses are focused on different linguistic fields (neurolinguistics, applied linguistics, cognitive linguistics, communicative linguistics, forensic linguistics). It must be noted that a wide range of optional courses highlights the innovativeness of the UK approach to student autonomy, given that British educators consider students as the full participants in the educational process, who can choose their own path to achieve expected learning outcomes due to the constructive and effective content of degree programmes in linguistics. This article does not disclose all the aspects of the problem in question. Consequently, further research should aim to substantiate the main characteristics of doctoral degree programmes in the field of linguistics at the UK universities.
Посилання
Список використаної літератури
Boyce S., Pahl C. Developing domain ontologies for course content. Educational technology & society. 2007. № 10 (3). P.275–288.
Halliday M. Language and education. London: Continuum. 2007. 418 p.
Hudson R. Why education needs linguistics (and vice versa). Journal of linguistic. 2004. № 40. P.105–130.
Komochkova O. Linguistics undergraduate and postgraduate courses: experience of Lancaster University (UK). Comparative Professional Pedagogy. 2015. № 6 (1). P.61–66.
Widdowson H. On the limitations of linguistics applied. Applied linguistics. 2000. № 21 (1). P.3–25.
Become a linguist: step-by-step career guide. URL: https://study.com/articles/Become_a_Linguist_Step-by-Step_Career_Guide.html. (дата звернення: 10.08.2021).
UK Quality Code for Higher Education. Subject Benchmark Statements. URL: http://www.qaa.ac.uk/assuring-standards-and-quality/the-quality-code/subject-benchmark-statements. (дата звернення: 14.08.2021).
Belcher D. English for specific purposes: teaching to perceived needs and imagined futures in worlds of work, study, and everyday life. TESOL quarterly. 2006. № 40. P.133–156.
Bowskill S. Guest editorial: considering postgraduate study in languages, linguistics and area studies? Debut: the undergraduate journal of languages, linguistics and area studies. 2010. № 1 (2), P.45–47.
Malmkjaer K. The Linguistics Encyclopedia (2nd ed.). London; New York, NY: Rouledge. 2002. 688 p.
Linguistics. Program specification. URL: http://www.bangor.ac.uk/ar/main/KIS-docs/Final/Q100.pdf. (дата звернення: 14.08.2021).
BA Linguistics. Course details. URL: http://www.manchester.ac.uk/study/undergraduate/courses/2018/00291/ba-linguistics/course-details/#course-profile. (дата звернення: 12.08.2021).
Degree programme specification. MA Honours in Linguistics. URL: http://www.drps.ed.ac.uk/15-16/dps/utlings.htm. (дата звернення: 12.08.2021).
BA in Linguistics. URL: https://www.essex.ac.uk/coursefinder/course_details.aspx?course=ba++q100. (дата звернення: 12.08.2021).
References
Boyce, S., & Pahl, C. (2007). Developing domain ontologies for course content. Educational technology & society, 10 (3), 275–288.
Halliday, M. (2007). Language and education. Continuum.
Hudson, R. (2004). Why education needs linguistics (and vice versa). Journal of linguistics, 40, 105–130.
Komochkova, O. (2015). Linguistics undergraduate and postgraduate courses: experience of Lancaster University (UK). Comparative Professional Pedagogy, 6(1), 61–66.
Widdowson, H. (2000). On the limitations of linguistics applied. Applied linguistics, 21 (1), 3–25.
Study.com. (2015). Become a linguist: step-by-step career guide. https://study.com/articles/Become_a_Linguist_Step-by-Step_Career_Guide.html.
Quality Assurance Agency. (2015). UK Quality Code for Higher Education. Subject Benchmark Statements. http://www.qaa.ac.uk/assuring-standards-and-quality/the-quality-code/subject-benchmark-statements.
Belcher, D. (2006). English for specific purposes: teaching to perceived needs and imagined futures in worlds of work, study, and everyday life. TESOL quarterly, 40, 133–156.
Bowskill, S. (2010). Guest editorial: considering postgraduate study in languages, linguistics and area studies? Debut: the undergraduate journal of languages, linguistics and area studies, 1 (2), 45–47.
Malmkjaer, K. (2004). The Linguistics Encyclopedia (2nd ed.). Rouledge.
Bangor University. (2011). Linguistics. Program specification. http://www.bangor.ac.uk/ar/main/KIS-docs/Final/Q100.pdf.
Manchester University. (2017). BA Linguistics. Course details. http://www.manchester.ac.uk/study/undergraduate/courses/2018/00291/ba-linguistics/course-details/#course-profile.
The University of Edinburgh. (2015). Degree programme specification. MA Honours in Linguistics. http://www.drps.ed.ac.uk/15-16/dps/utlings.htm.
University of Essex. (2015). BA in Linguistics. https://www.essex.ac.uk/coursefinder/course_details.aspx?course=ba++q100.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).