ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МАГІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ В УМОВАХ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ ОСВІТИ

Анотація

Інтернаціоналізація сучасної освітньої галузі корелює з якістю підготовки сучасного фахівця філологічної галузі, його конкурентоспроможністю на національному і світовому ринку праці, тому осмислюється в дослідженні як актуальна проблема сучасної освіти. Проаналізовано процес інтернаціоналізації в контексті підготовки магістрів української філології з огляду на актуальність переосмислення підходів до формування гуманітаріїв в сучасних ЗВО України. Автори ставили за мету описати сучасні тенденції з інтернаціоналізації на основі кейсу академічних заходів, механізмів і результатів інтернаціоналізації факультету філології і журналістики Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Проведений аналіз дозволив увиразнити відмінності між внутрішньою і зовнішньою інтернаціоналізацією, окреслити основні шляхи їхньої реалізації. У результаті простежено вплив процесів інтернаціоналізації на зміни освітньої діяльності здобувачів другого (магістерського) рівня факультету філології і журналістики, зокрема формування їхньої індивідуальної траєкторії професійного розвитку.

The internationalization of the modern educational field correlates with the quality of training of a modern philology specialist, its competitiveness in the national and world labour market, moreover it is outlined as an urgent problem of modern education. The process of internationalization in the context of training Ukrainian philology masters is analysed in view of the urgency of rethinking approaches to the formation of the humanities in Ukraine’s modern higher education institutions. The authors aimed to describe current trends in internationalization based on the case of academic activities, mechanisms and results of internationalization of the Faculty of Philology and Journalism of Ternopil Volodymyr Hnatyuk National Pedagogical University. Theoretical methods have been used to interpret the basic provisions and concepts related to the internationalization of national higher education: analysis of scientific developments; comparison of the proposed scientific approaches; synthesis of the content of basic concepts; identification of contradictions during the process of internationalization. At the same time, the study of the peculiarities of professional training of Ukrainian philology masters in terms of internationalization is based on empirical methods: analysis of the regulatory framework; monitoring the activities of all participants in the educational process; survey of students and teachers of the Faculty of Philology and Journalism; study and generalization of the experience of the departments, the department of international relations, the scientific department, the Career Bureau, other structural subdivisions related to internationalization during the training of masters of Ukrainian philology. The systematic approach, which is the basis of the study, allows to consider the educational process (formation of masters of philology) as a dynamic, open to change and quality updates, which actively interacts with the external environment. The analysis allowed to highlight the differences between internal and external internationalization, to outline the main ways of their implementation. As a result, the influence of internationalization processes on changes in the educational activities of applicants for the second (master's) level of the Faculty of Philology and Journalism, in particular the formation of their individual trajectory of professional development. The results of empirical research indicate that the main activities of the university are the development of academic mobility of applicants, the opening of joint educational programs with foreign institutions, the development of international research. The process of internationalization is stimulated by the requirements of the labour market, competitive conditions in the educational environment. The analysis of strategies aimed at improving the level of foreign language proficiency of all participants in the educational process, motivation, methodological and organizational readiness of applicants and research and teaching staff to participate in academic mobility programs, international research projects are the prospects for further research.