ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЗМІСТОВІ АСПЕКТИ АКАДЕМІЧНОЇ МОБІЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ У США

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24144/2524-0609.2021.49.228-231

Ключові слова:

система вищої освіти США, академічна мобільність, інтернаціоналізація вищої освіти, програми академічної мобільності

Анотація

Інтеграційні процеси, які відбуваються в сучасному суспільстві не оминули й систему вищої освіти. Формується єдиний світовий освітній простір, що виражається, насамперед у координації освітніх стандартів, програм, підходів до підготовки майбутніх фахівців у закладах вищої освіти різних країн. Інтеграція системи вітчизняної вищої освіти у світовий освітній простір є фактором її інтернаціоналізації та зумовлює зростання академічної мобільності студентів, значний досвід реалізації якої має вища школа США. Метою статті є дослідження організаційно-змістових аспектів академічної мобільності студентів у вищій школі США. Методи дослідження: аналіз і синтез психолого-педагогічної літератури, вивчення досвіду діяльності провідних американських університетів у контексті академічної мобільності, систематизація, узагальнення. Встановлено, що основними цілями академічної мобільності студентів у США є оволодіння здобувачами професійною та міжкультурною компетенціями, придбання культурного досвіду країни перебування через навчання за програмами академічної мобільності, підготовку у літніх і вечірніх мовних школах, виконання проекту, дослідження.

The integration processes, taking place in modern society, impact the system of higher education. The united world educational environment is being formed, demonstrating the coordination of educational standards, programmes, approaches to the training of future specialists in higher educational institutions of various countries. The integration of the system of Ukrainian higher education into the world educational environment determines the growth of academic mobility of students, for which the USA higher education is famous about. The aim of the article is to study the organizational and aontent aspects of academic mobility of students in the USA higher education. Research methods applied: analysis and synthesis of psychological and pedagogical literature; study of experience of particular American universities in the context of academic mobility, systematization, and generalization. Internationalization has been defined as one of the most important principles of academic mobility organization in the USA. Internationalization is a process in which the goals, functions and organization of educational services acquire an international dimension. This process involves the integration of national education systems, defining and development of general and universal concepts and components of their functioning, i.e. those principles that form the basis of diversity of national cultures, contribute to their mutual enrichment and provide systemic changes in higher education. Academic mobility is a form of organization of the educational process (in particular, by distance learning means), which provides the opportunity to study, teach, train or carry out research in another educational institution, even abroad, resulting in self-realization in learning and professional activities. The temporary study in other institutions of higher education is a characteristic feature of academic mobility of students. The main goals of academic mobility of students in the USA are the acquisition of professional and intercultural competencies, cultural experience of the host country through training in academic mobility programmes, in summer and evening language schools, project implementation, and research.

Біографії авторів

Svitlana Khomynets 

аспірант, кафедра загальної педагогіки та педагогіки вищої школи, ДВНЗ «Ужгородський національний університет», м.Ужгород, Україна

Oleksandra Kanyuk 

кандидат педагогічних наук, доцент, кафедра іноземних мов, ДВНЗ «Ужгородський національний університет», м.Ужгород, Україна

Посилання

Список використаної літератури

Белякин А.М. Высшее профессиональное образование в США: основные тенденции преобразований. Педагогика. 2009. №7. С.119–123.

Knight J. Updated definition of internationalization. International higher education. 2003. №33. P.2−3.

Billing D. International comparisons and trends in external quality assurance of higher education: commonality or diversity. Higher education. 2004. Vol.47. Р.113–137.

Dolby N. Encountering the self: study abroad and national identity. Comparative education. 2004. Vol. 48. № 2. Р.150–173.

Deardorff D.K. Internationalization: in search of intercultural competence. Journal of Studies in International Education. 2006. №2. Р.241–266.

Altbach G. The internationalization of higher education: motivations and reali¬ties. Journal of studies in international education. 2007. Vol.11. №7. Р.290–305.

Stromquist N. P. Internationalization as a response to globalization: radical shifts in university environments. Higher education. 2007. Vol. 53. № l. Р.81–105.

Микова И.М. Академическая мобильность студентов в вузах России и США: дисс. канд. пед. наук: 13.00.01. Рязань: РГУ, 2013. 235 с.

Марджинсон С., Карпинская Е., Кузьмина К., Ларионова А., Бочаров И. Реакция систем высшего образования и национальных правительств на вызовы пандемии. Москва: НП РСМД, 2020. 72 с.

References

Beljakin, A.M. (2009). Vysshee professional'noe obrazovanie v SShA: osnovnye tendencii preobrazovanij [Higher vocational education in the United States: major trends of change]. Pedagogy, 7, 119-123. [in Russian].

Knight, J. (2015). Updated definition of internationalization. International higher education, 33, 2−3.

Billing, D. (2004). International comparisons and trends in external quality assurance of higher education: commonality or diversity. Higher education, 47, 113–137.

Dolby, N. (2004). Encountering the self: study abroad and national identity. Comparative education, 48, 2, 150–173.

Deardorff, D.K. (2006). Internationalization: in search of intercultural competence. Journal of Studies in International Education, 2, 241–266.

Altbach, G. (2007). The internationalization of higher education: motivations and realities. Journal of studies in international education, 11 (7), 290–305.

Stromquist, N. P. (2007). Internationalization as a response to globalization: radical shifts in university environments. Higher education, 53 (1), 81–105.

Mikova, I.M. (2013). Akademicheskaya mobilnost studentov v vuzah Rossii i SShA [Academic mobility of students in universities in Russia and the USA] [Unpublished Candidate dissertation]. Ryazan State University. [in Russian].

Mardzhinson, S., Karpinskaya, E., Kuzmina, K., Larionova, A., & Bocharov, I. (2020). Reakciya sistem vysshego obrazovaniya i nacionalnyh pravitelstv na vyzovy pandemii [The response of higher education systems and national governments to the pandemic]. Nekommercheskoye Partnerstvo Rossiyskiy Sovet Po Mezhdunarodnym Delam. [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-18

Як цитувати

Khomynets , S., & Kanyuk , O. (2021). ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЗМІСТОВІ АСПЕКТИ АКАДЕМІЧНОЇ МОБІЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ У США. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна робота», (2(49), 228–231. https://doi.org/10.24144/2524-0609.2021.49.228-231

Номер

Розділ

Статті