ГОТОВНІСТЬ УЧНІВ ГІМНАЗІЙ ДО ВИКОРИСТАННЯ ДОПОВНЕНОЇ РЕАЛЬНОСТІ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2524-0609.2022.50.158-164Ключові слова:
доповнена реальність, готовність до використання доповненої реальності, учні гімназій, якість освітнього контенту, підручники з доповненою реальністю.Анотація
Широкомасштабна пандемія, спричинена Covid-19, вимушені довготривалі канікули із-за нестабільної ситуації в країні підняли одну з глобальних проблем освіти – якісний освітній контент. Сучасні цифрові технології дозволяють створювати такий освітній контент, що дасть можливість учню побудувати свою траєкторію навчання та досягнути кращих освітніх результатів. Учителі гімназій помітили, що учні легше відтворюють і запам’ятовують навчальний матеріал, що викладався з використанням технологій доповненої реальності. Метою статті є обґрунтувати дидактичні функції доповненої реальності в освітньому процесі гімназії та визначити готовність і проблеми її використання учнями при вивченні різних навчальних предметів. Для досягнення мети дослідження були використані систематичний та порівняльний аналіз; анкетування учнів щодо їхнього ставлення до AR та готовності використовувати цю технологію, інтерпретація результатів дослідження. Встановлено, що одним із основних факторів, що впливають на використання AR-технології є наявність засобів для відтворення доповненої реальності в учнів, а саме мобільних пристрів: смартфону або планшету. Як з’ясувалося мобільні телефони мають 99% учнів, а планшетами забезпечені 23%. Встановлено, що 9% учнів знають що таке AR-технологія, 68% – чули про неї, 18% – мали змогу використати для навчання або розваг. З’ясовано, що учні готові використати таку технологію на різних уроках − у пріоритеті фізика, біологія, географія. На думку учнів розташування AR-об’єктів має бути в атласах – 40%, контурних картах – 36%, підручниках – 64%, робочих зошитах – 29% та аркушах – 29%, на окремих картках – 46%. Визначено, що 79% учнів гімназій мають бажання навчатися з використанням нових технологій, а 66% – позитивно ставляться до такого нововведення. Аналізуючи отримані дані ми дійшли висновку, що учні гімназій готові до використання доповненої реальності для навчання. Важливими аспектами для досягнення ефективності залишаються: встановлення програмного забезпечення на мобільні пристрої, первинні навички учнів щодо використання AR, навігація та пошук AR (наявність переліку, списку), інтеграція AR в зміст навчання. Залишаються відкритими питання щодо учнів які не мають мобільних пристроїв і потребують соціальної підтримки в питаннях придбання техніки та організації їхнього навчання.
Посилання
Список використаної літератури
Akçayır M., Akçayır G. Advantages and challenges associated with augmented reality for education: A systematic review of the literature. Educ. Res. Rev. 2017. Issue 20. P.1–11.
Alhumaidan H. Co-design of Augmented Reality Textbook for Children’s Collaborative Learning Experience in Primary Schools. URL: https://hdl.handle.net/2134/32810. (дата звернення: 09.01.2022)
Augmented and Virtual reality survey report. Presented by Perkins Coie. URL: https://www.perkinscoie.com/images/content/2/3/v4/231654/2020-AR-VR-Survey-v3.pdf. (дата звернення: 09.01.2022)
Augmented and Virtual reality survey report. Presented by Perkins Coie. URL: https://www.perkinscoie.com/content/designinteractive/xr2021/ (дата звернення: 09.01.2022)
Azuma R.T. Making Augmented Reality a Reality. In: Proceedings Imaging and Applied Optics. San Francisco, California, United States, OSA Publishing. URL: https://www.ronaldazuma.com/papers/OSA2017_invited_paper_Azuma.pdf
Billinghurst M., Clark A., Lee G. A Survey of Augmented Reality Augmented Reality. Foundations and Trends in Human-Computer Interaction. 2015. №8 (2–3). P.73–272.
Burov O., Bykov V., Lytvynova, S. ICT evolution: From single computational tasks to modeling of life. CEUR Workshop Proceedings. 2020. № 2732. Р.583–590.
Chen P., Liu X., Cheng W., Huang R. A review of using Augmented Reality in Education from 2011 to 2016. In Innovations in Smart Learning. Singapore: Springer, 2017. P.13–18.
Dunleavy M., Dede C. Augmented reality teaching and learning. In Handbook of Research on Educational Communications and Technology. New York: Springer, 2014. P.735–745.
Lasica I-E, Meletiou-Mavrotheris M, Katzis K. Augmented Reality in Lower Secondary Education: A Teacher Professional Development Program in Cyprus and Greece. Education Sciences. 2020. № 10(4). P.121.
Lase D. Education and Industrial Revolution 4.0. URL: https://www.researchgate.net/publication/334837153_Education_and_Industrial_Revolution_40 (дата звернення: 09.01.2022)
Pozo-Sánchez S., Lopez-Belmonte J., Moreno-Guerrero A.J., Fuentes-Cabrera A. Effectiveness of flipped learning and augmented reality in the new educational normality of the Covid-19 era. Belo Horizonte-MG. 2021. V. 14, No. 2. P.e34260.
Soroko N.V. The augmented reality functions to support the STEAM education at general education institutions. Фізико-математична освіта. 2021. № 29 (3). Р.24–30.
Грановська Т.Я. Формування пізнавальної самостійності учнів 7–9 класів засобами мобільних технологій в освітньому процесі з природничих дисциплін: дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук (доктора філософії). Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, Харків, 2020. Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, Полтава, 2020.
Литвинова С.Г., Буров О.Ю., Семеріков С.О. Концептуальні підходи до використанням засобів доповненої реальності в освітньому процесі. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. 2020. Вип. 55. С.46−62.
Семеріков С.О., Литвинова С.Г., Мінтій М.М. Впровадження курсу з розробки програмних засобів віртуальної та доповненої реальності для майбутніх викладачів STEM-дисциплін. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. 2020. Вип. 57. С. 55−63.
Скакун Н.С. Розвиток креативності майбутніх учителів біології у процесі фахової підготовки: дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії. Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького МОН України, Черкаси, 2021.
Шевчук Л.Д. Теоретичні та методичні засади неперервної професійної підготовки майбутніх учителів математики засобами ІКТ: дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук. Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київ, 2021.
References
Akçayır, M., & Akçayır, G. (2017). Advantages and challenges associated with augmented reality for education: A systematic review of the literature. Educ. Res. Rev. 20, 1–11.
Alhumaidan, H. (2019). Co-design of Augmented Reality Textbook for Children’s Collaborative Learning Experience in Primary Schools. https://hdl.handle.net/2134/32810.
Augmented and Virtual reality survey report (2020). https://www.perkinscoie.com/images/content/2/3/v4/231654/2020-AR-VR-Survey-v3.pdf.
Augmented and Virtual reality survey report (2021). https://www.perkinscoie.com/content/designinteractive/xr2021/
Azuma, R.T. (2017) Making Augmented Reality a Reality. In: Proceedings Imaging and Applied Optics. OSA Publishing. https://www.ronaldazuma.com/papers/OSA2017_invited_paper_Azuma.pdf
Billinghurst, M., Clark, A., & Lee, G. (2015) A Survey of Augmented Reality Augmented Reality. Foundations and Trends in Human-Computer Interaction, 8 (2-3), 73-272.
Burov, O., Bykov, V., Lytvynova, S. (2020). ICT evolution: From single computational tasks to modeling of life. CEUR Workshop Proceedings, 2732, 583-590.
Chen, P., Liu, X., Cheng, W., & Huang, R. (2017). A review of using Augmented Reality in Education from 2011 to 2016. In Innovations in Smart Learning (pp.13−18). Springer.
Dunleavy, M., & Dede, C. (2014). Augmented reality teaching and learning. In Handbook of Research on Educational Communications and Technology (pp.735−745). Springer.
Lasica, I-E, Meletiou-Mavrotheris, M, Katzis, K. (2020). Augmented Reality in Lower Secondary Education: A Teacher Professional Development Program in Cyprus and Greece. Education Sciences, 10(4), 121.
Lase, D. (2019). Education and Industrial Revolution 4.0. https://www.researchgate.net/publication/334837153_Education_and_Industrial_Revolution_40
Pozo-Sánchez, S., Lopez-Belmonte, J., Moreno-Guerrero, A.J., & Fuentes-Cabrera, A. (2021). Effectiveness of flipped learning and augmented reality in the new educational normality of the Covid-19 era. Belo Horizonte-MG, 14 (2), e34260.
Soroko, N.V. (2021). The augmented reality functions to support the STEAM education at general education institutions. Fizuko-matematychna osvita, 29 (3), 24–30.
Hranovsʹka, T.Ya. (2020). Formuvannya piznavalʹnoyi samostiynosti uchniv 7–9 klasiv zasobamy mobilʹnykh tekhnolohiy v osvitnʹomu protsesi z pryrodnychykh dystsyplin [Formation of cognitive independence of pupils of 7th–9th grades by means of mobile technologies in the educational process in natural sciences] [Unpublished Candidate dissertation]. Kharkivsʹkyy natsionalʹnyy pedahohichnyy universytet imeni H.S.Skovorody, Poltavsʹkyy natsionalʹnyy pedahohichnyy universytet imeni V.H.Korolenka. [in Ukrainian].
Lytvynova, S.H., Burov, O.Yu., & Semerikov, S.O. (2020). Kontseptualʹni pidkhody do vykorystannyam zasobiv dopovnenoyi realʹnosti v osvitnʹomu protsesi. [Conceptual approaches to the use of augmented reality means within the educational process]. Suchasni informatsiyni tekhnolohiyi ta innovatsiyni metodyky navchannya u pidhotovtsi fakhivtsiv: metodolohiya, teoriya, dosvid, problemy, 55, 46−62. [in Ukrainian].
Semerikov, S.O., Lytvynova, S.H., & Mintiy, M.M. (2020). Vprovadzhennya kursu z rozrobky prohramnykh zasobiv virtualʹnoyi ta dopovnenoyi realʹnosti dlya maybutnikh vykladachiv STEM-dystsyplin [The implementation of the course on the development of virtual and augmented reality software for future teachers of STEM courses]. Suchasni informatsiyni tekhnolohiyi ta innovatsiyni metodyky navchannya u pidhotovtsi fakhivtsiv: metodolohiya, teoriya, dosvid, problemy, 57, 55−63. [in Ukrainian].
Skakun, N.S. (2021). Rozvytok kreatyvnosti maybutnikh uchyteliv biolohiyi u protsesi fakhovoyi pidhotovky [Enhancing Creativity of Teacher-Trainees of Biology in the Process of Professional Training] [Unpublished Phd dissertation]. Cherkasʹkyy natsionalʹnyy universytet imeni Bohdana Khmelʹnytsʹkoho. [in Ukrainian].
Shevchuk, L.D. (2021). Teoretychni ta metodychni zasady neperervnoyi profesiynoyi pidhotovky maybutnikh uchyteliv matematyky zasobamy IKT [Theoretical and methodical bases of continuous professional training of future Maths teachers by means of ICT] [Unpublished Doctoral dissertation]. Natsionalʹnyy pedahohichnyy universytet imeni M.P. Drahomanova. [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).