ОЧНА ТА ЗАОЧНА ФОРМА ЗДОБУТТЯ ОСВІТИ У КОНТЕКСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТРАДИЦІЙНОГО, ЗМІШАНОГО ТА ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ: ПОГЛЯДИ СТУДЕНТІВ, АСПІРАНТІВ, ВИКЛАДАЧІВ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24144/2524-0609.2022.50.264-268

Ключові слова:

очна/заочна форма здобуття освіти, традиційне (аудиторне, віч-на-віч) навчання, змішане навчання, дистанційне навчання.

Анотація

Актуальність проблеми зумовлена необхідністю пошуку співвідношення традиційного та дистанційного навчання для очної та заочної форми здобуття вищої освіти. Метою статті є дослідження поглядів студентів, аспірантів, викладачів щодо очної та заочної форми здобуття вищої освіти у контексті використання традиційного (аудиторного, віч-на-віч), змішаного та дистанційного навчання в умовах класичного університету. Методи дослідження: теоретичні – з метою огляду наукових праць, формулювання висновків проведеного дослідження тощо (аналіз і синтез, порівняння, узагальнення та ін.); емпіричні – розроблення питань та проведення онлайн опитування, педагогічне спостереження; математичні – для обробки отриманих результатів із використанням комп’ютерної програми IBM SPSS Statistics 23. Результати дослідження: проведено онлайн опитування 1373 респондентів у 2020 р. та 443 – у 2021 р. Студенти бакалаврату та магістратури однакового року опитування висловлюють подібні погляди щодо вибору моделі організації навчання для очної та заочної форми здобуття вищої освіти. Порівняння більшості інших груп респондентів показує статистично значущу відмінність (p≤0,05) у таких поглядах. В усіх випадках для заочної форми порівняно з очною респонденти пропонують більше використовувати змішане та дистанційне навчання.

Біографія автора

Volodymyr Starosta

доктор педагогічних наук, професор

професор кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи

ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

м. Ужгород, Україна

Посилання

Список використаної літератури

Рекомендації щодо впровадження змішаного навчання у закладах фахової передвищої та вищої освіти. О. Бершадська, Ю. Зубань, О. Іларіонов та ін. МОН, 2020. 58 с.

Allen I.E., Seaman, J. Changing course: Ten years of tracking online education in the United States. Babson Park, MA: Babson Survey Research Group and Quahog Research Group, 2013. 47 p.

Byrnes R., Ellis A. The prevalence and characteristics of online assessment in Australian universities. Australasian Journal of Educational Technology. 2006. Vol.22, no.1. P.104-125.

Ebrahimi M.R., Toroujeni S.M.H., Shahbazi V. Score Equivalence, Gender Difference, and Testing Mode Preference in a Comparative Study between Computer-Based Testing and Paper-Based Testing. International journal of emerging technologies in learning. 2019. Vol. 14, N 7. Р.128−143.

Flynn S., Collins J., Malone L. Pandemic pedagogies: the impact of ERT on part-time learners in Ireland. International Journal of Lifelong Education URL: https://www.webofscience.com/wos/woscc/full-record/WOS:000740091100001. (дата звернення6 17.02.0222)

Li-Ling Hsu. Blended learning in ethics education: A survey of nursing students. Nursing ethics. 2011. Vol. 18, N 3. P. 418-430.

Spring K.J., Graham C.R. Thematic patterns in international blended learning literature, research, practices, and terminology. Online Learning. 2017. Vol. 21, N 4. P.337−361.

Starosta V.I. Postgraduate students’ attitude towards computer-based testing of learning results. Information Technologies and Learning Tools. 2021. Vol. 82, N 2. P.215−230.

Theory and practice of online learning / edited by T.Anderson. 2nd ed. Athabasca University: AU Press, 2008. 484 p.

References

Bershadska, O., Zuban, Yu., Ilarionov, O., et al. (Eds.). (2020). Rekomendatsii shchodo vprovadzhennia zmishanoho navchannia u zakladakh fakhovoi peredvyshchoi ta vyshchoi osvity [Recommendations for the introduction of blended learning in institutions of professional higher and higher education]. Ministry of Education and Science of Ukraine. [in Ukrainian].

Allen, I.E., & Seaman, J. (2013). Changing course: Ten years of tracking online education in the United States. Babson Survey Research Group and Quahog Research Group.

Byrnes, R., & Ellis, A. (2006). The prevalence and characteristics of online assessment in Australian universities, Australasian Journal of Educational Technology, 22(1), 104−125.

Ebrahimi, M.R., Toroujeni, S.M.H., & Shahbazi, V. (2019). Score Equivalence, Gender Difference, and Testing Mode Preference in a Comparative Study between Computer-Based Testing and Paper-Based Testing. International journal of emerging technologies in learning, 14(7), 128-143.

Flynn, S., Collins, J., & Malone, L. (2022). Pandemic pedagogies: the impact of ERT on part-time learners in Ireland. International Journal of Lifelong Education. https://www.webofscience.com/wos/woscc/full-record/WOS:000740091100001

Li-Ling Hsu (2011). Blended learning in ethics education: A survey of nursing students. Nursing ethics, 18(3), 418−430.

Spring, K.J., & Graham, C.R. (2017). Thematic patterns in international blended learning literature, research, practices, and terminology. Online Learning, 21(4), 337−361.

Starosta, V.I. (2021). Postgraduate students’ attitude towards computer-based testing of learning results. Information Technologies and Learning Tools, 82(2), 215−230. [in Ukrainian].

Anderson, T. (ed.). (2008). Theory and practice of online learning. 2nd ed. AU Press.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-05-31

Номер

Розділ

Статті