ОВОЛОДІННЯ МЕТОДАМИ ЕМПІРИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЯК ОДИН З КРИТЕРІЇВ СФОРМОВАНОСТІ НАУКОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ

Анотація

Метою статті є визначити сутність емпіричних методів дослідження та обґрунтувати важливість їх проведення для здійснення наукових досліджень у педагогіці шляхом пізнання безпосередньої дійсності, зовнішніх зв’язків та відношень. Основою стали такі теоретичні методи: аналітичний та описовий методи опрацювання теоретичних і критичних джерел та ресурсів; узагальнення отриманих наукових даних; синтез та узагальнення власного багаторічного досвіду підготовки магістрів − майбутніх вчителів іноземної мови. У статті обґрунтовано важливість формування у студентів-магістрів наукового світогляду, методологічної культури; оволодіння методикою проведення наукового дослідження з педагогіки; прищеплення студентам умінь та навичок науково-дослідницької діяльності; розширення наукової ерудиції майбутнього фахівця-педагога вищої школи; розвитку творчих якостей особистості, здатності до інноваційної діяльності, інтелекту. Визначено сутність емпіричних методів дослідження та обґрунтовано важливість їх проведення для здійснення наукових досліджень у педагогіці шляхом пізнання безпосередньої дійсності, зовнішніх зв’язків та відношень. Визначено сутність та обґрунтовано групи методів емпіричного дослідження, до яких належать: спостереження, опитування (бесіда, інтерв’ю, анкетування), тестування, рейтинг, вивчення продуктів діяльності досліджуваних (письмових, графічних, творчих і контрольних робіт), вивчення й узагальнення педагогічного досвіду, педагогічний експеримент. Результати дослідження дозволяють переконатись у тому, що важливою складовою професійного підготовки у закладах вищої освіти студентів-магістрів, як майбутніх учителів є науково-дослідна діяльність, яка активізує їхню пізнавальну діяльність, формує творче ставлення до вирішення проблеми науково-педагогічного дослідження, дає змогу студенту-досліднику краще орієнтуватися у невпинно зростаючому потоці наукової інформації, сприяє формуванню наукової компетентності, а відтак і умінь проведення науково-педагогічних досліджень, спрямованих на виявлення суперечностей протікання певного педагогічного процесу та окреслення шляхів подолання даних суперечностей та обґрунтування правильності знайдених розв’язків проблеми.