СОЦІАЛЬНО-ІСТОРИЧНІ ТА ПЕДАГОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ СТАНОВЛЕННЯ ДОМАШНЬОЇ ОСВІТИ У США (1970-1990-ТІ РР.)
DOI:
https://doi.org/10.24144/2524-0609.2022.51.42-45Ключові слова:
домашня освіта, історія домашньої освіти, домашня освіта в США, ідеї Дж.Холта.Анотація
У статті розглянуто процес становлення домашнього навчання як однієї з альтернативних форм освіти у США. Проаналізовано історичні та соціальні передумови розвитку руху прихильників домашньої освіти. Метою статті є вивчення соціально-історичних і педагогічних передумов виникнення і становлення домашньої освіти в Сполучених Штатах Америки. Методи дослідження: систематизація результатів психолого-педагогічних досліджень, аналіз та синтез відомостей науково-педагогічної та історичної літератури з питання становлення та розвитку домашньої освіти у США, узагальнення для формулювання висновків дослідження. Висвітлено погляди прихильників і критиків домашньої освіти, їх основні аргументи та міркування. У результаті аналізу науково-педагогічної літератури, проаналізовано погляди педагогічних та філософських діячів, які зробили значний внесок в утвердження домашньої освіти у США. Окрім цього, поетапно розглянуто особливості становлення домашньої освіти та підвищення інтересу до навчання вдома в історичному контексті. З’ясовано особливості формування та сутність нормативно-правової бази домашньої освіти. У висновках констатовано відсутність єдиних освітніх стандартів та наявність значної автономії штатів у формуванні вимог щодо організації домашнього навчання. Проведено аналіз досліджень, що активно здійснювались в кінці XX ст., результати яких виявляли причини запровадження домашнього навчання у США. Встановлено рівні високого, помірного та низького законодавчого регулювання освітніх питань у різних штатах залежно від наявності та дотримання нормативно-правової документації.
Посилання
Список використаної літератури
Вєтрова І. Методика навчання інформатики в школах нового типу: автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.02 / Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. Київ, 2001. 20 c.
Рубан І. Домашнє навчання як альтернативна форма здобуття початкової освіти (за ідеями американського педагога Джона Холта). Порівняльно-педагогічні студії. 2014. №6 (20). С.161‒168.
Basham P., Merrifield J., Claudia R. Hepburn home schooling: from the extreme to the mainstream. Canada: The Fraser Institute, 2007. 24 p.
Collom E. The ins and outs of homeschooling: the determinants of parental motivations and student achievement. Education and Urban Society. 2005. No 37(3). P.307–335.
Moran C.E. How to regulate homeschooling: why history supports the theory of parental choice. University of Illinois Law Review. 2011. No 3. P.1061–1094.
Davidson T. Homeschooling / In Longe J.L. (Ed.). Gale encyclopedia of children`s health, 4th edition. Gale, Detroit: Mich., 2021. P.1376–1379.
Gaither M. Theory and homeschooling in the USA: past, present and future. Theory and Research in Education. No 7 (3). 2009. P.331–346.
Heuer W., Donovan W. Homeschooling: the ultimate school Choice. Boston, MA: Pioneer Institute, 2017. 20 p.
Jolly J.L., Matthews M.S., Nester J. Homeschooling the gifted: a parent’s perspective. Gifted Child Quarterly. 2012. No 57(2). P.121–134.
Kaya T. An evaluation of the historical development and recent state of homeschooling in the USA. Turkish Journal of Sociology. 2015. No 1. P.99–118.
References
Vietrova, I. (2001). Metodyka navchannia informatyky v shkolakh novoho typu [Methodology of teaching informatics in schools of a new type]. Extended abstract of Candidate dissertation. Kyiv, M.P.Drahomanov National Pedagogical University. [in Ukrainian].
Ruban, I. (2014). Domashnie navchannia yak alternatyvna forma zdobuttia pochatkovoi osvity (za ideiamy amerykanskoho pedahoha Dzhona Kholta) [Homeschooling as an alternative form of primary education (according to the ideas of the American educator John Holt]. Porivnialno-pedahohichni studii, 6 (20), 161‒168. [in Ukrainian].
Basham, P., Merrifield, J., & Hepburn, C. (2007). Home schooling: from the extreme to the mainstream. The Fraser Institute.
Collom, E. (2005). The ins and outs of homeschooling: the determinants of parental motivations and student achievement. Education and Urban Society, 37 (3), 307–335.
Moran, C.E. (2011). How to regulate homeschooling: why history supports the theory of parental choice. University of Illinois Law Review, 3, 1061–1094.
Davidson, T. (2011). Homeschooling / In J.L.Longe (Ed.). Gale encyclopedia of children`s health, 4th edition. Mich.
Gaither, M. (2009). Theory and homeschooling in the USA: past, present and future. Theory and Research in Education, 7 (3), 331–346.
Heuer, W., & Donovan, W. (2017). Homeschooling: the ultimate school choice. Pioneer Institute.
Jolly, J.L., Matthews, M.S., & Nester, J. (2012). Homeschooling the gifted: a parent’s perspective. Gifted Child Quarterly, 57 (2), 121–134.
Kaya, T. (2015). An evaluation of the historical development and recent stateof homeschooling in the USA. Turkish Journal of Sociology, 1, 99–118.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
