САМОСТІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ УЧНІВ ПРИ ВИВЧЕННІ МАТЕМАТИКИ

Анотація

Згідно з новими тенденціями в освіті дитині потрібно надавати можливість здобувати знання максимально самостійно. Якщо учень у школі не навчився сам нічого творити, то в житті він завжди буде тільки наслідувати і копіювати, діяти репродуктивно. Вміння самостійно набувати знання, осмислювати їх, систематично розширювати власний кругозір має бути однією з головних рис кожного випускника школи. Сучасні інформаційні технології дають можливість спростити розвʼязування цілого ряду математичних задач, але не вчать дітей приймати рішення, творчо мислити. Метою статті є висвітлення проблеми самостійної діяльності учнів у процесі навчання математики у контексті питання підвищення ефективності навчального процесу та підготовки молодого покоління до життя, активної трудової діяльності, особливо в теперішній складний час. Застосовані методи дослідження: аналіз і синтез, систематизація, порівняння і узагальнення. Зокрема, проаналізовано еволюцію поняття самостійної роботи, її значення для формування творчої особистості. У результаті синтезу попередніх та сучасних уявлень про самостійну діяльність здобувача освіти сформовано поняття про важливість урахування вчителем загальних та математичних здібностей, потреб, умінь та навичок учнів при побудові системи їх самостійної діяльності. Для виявлення взаємозвʼязку між самостійною роботою та розвитком творчих здібностей використано метод порівняння впливу на особистість виникнення початкового інтересу до предмету та створення в школяра стійкої потреби в отриманні нових знань, дослідженні навколишнього світу. При вивченні даного питання було систематизовано різні види самостійної роботи, враховано їх поетапне впровадження в освітній процес. Наведено математичні задачі та шляхи їх розвʼязування, які відображають тісний звʼязок між вмінням учня самостійно працювати та творчо мислити.