ПЕДАГОГІЧНІ ІДЕЇ У ТВОРЧОСТІ ВАСИЛЯ ҐРЕНДЖІ-ДОНСЬКОГО МІЖВОЄННОГО ПЕРІОДУ 20-30-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ

Анотація

Вивчення педагогічних ідей Василя Ґренджі-Донського в міжвоєнний період XX століття має значення у зв’язку з його впливом на розвиток педагогіки та освіти. Розуміння його концепцій допомагає сучасним педагогам та дослідникам зрозуміти важливі аспекти процесу навчання  та виховання. Мета статті полягає у аналізі внеску українського письменника та культурно-освітнього діяча Закарпаття В.Ґренджі-Донського в розвиток дитячої літератури 20–30-х рр. ХХ ст. та з’ясувати її виховний потенціал. У процесі підготовки дослідження використано такі методи: евристично-пошуковий, аналізу і синтезу, контент-аналізу, дискурс-аналізу, біографічний. З’ясовано, що збірки поезій В. Ґренджі-Донського «Квіти з терням» (1923), «Золоті ключі» (1923), «Шляхом терновим» (1924), «Китиця квіток» (1925) та ін. стали першими на Закарпатті творами, написаними літературною українською мовою. Результати дослідження розкривають важливі аспекти педагогічної діяльності Василя Ґренджі-Донського, зокрема його погляди на виховання, методи навчання та виховання, організацію навчального процесу та роль вчителя у формуванні особистості учня. Його поезія, проза і драматичні твори були широко представлені в «народовецьких» дитячих, молодіжних та культурно-освітніх виданнях («Русин». «Наш рідний край», «Пчілка» та ін.). Показано національно-патріотичне звучання поезій митця («Любім над все свій рідний край», «Розділили Україну поміж ворогів», «Шумить», «Верховино, мати» та ін.).