3D-КОНТЕНТ В ОСВІТНІЙ ПРАКТИЦІ ВЧИТЕЛЯ ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2524-0609.2024.54.97-105Ключові слова:
3D-контент, 360-градусне відео, дидактичні можливості, ІКТ в освіті, ЗЗСО.Анотація
Стрімкий розвиток цифрових технологій, збільшення ролі Інтернету в організації освітнього процесу та інтенсивний розвиток дистанційної та змішаної форм навчання спричинили справжню цифрову трансформацію в галузі освіти. Природничо-математична освіта в умовах цифрової трансформації освіти потребує створення та використання контенту різних форматів: комп’ютерних моделей, симуляцій, віртуальної та доповненої реальностей. Цей процес значно вплинув на потреби вчителів в освітньому цифровому контенті, що створило умови для систематизації та розвитку 3D‑контенту, зокрема використання 360-градусного відео в системі загальної середньої освіти. Мета статті: проаналізувати освітній 3D-контент, зокрема 360-градусне відео, як цифровий інструмент вчителя. Методи дослідження: систематизація та узагальнення наукових джерел з метою вивчення сучасних тенденцій у сфері використання 3D-контенту в освітній практиці, визначення теоретико практичних засад професійного розвитку вчителів, необхідних для ефективного впровадження 360-градусного відео в освітній процес, розробку практичних рекомендацій щодо удосконалення освітнього середовища ЗЗСО з урахуванням можливостей 3D-контенту, зокрема 360-градусного відео. Розглядаються важливі аспекти використання 3D‑контенту, зокрема 360-градусного відео, в освітній практиці вчителів закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО). Автор проводить аналіз дидактичних можливостей цієї інноваційної технології, підкріпленого як аналізом науково-педагогічної літератури, так і особистим досвідом. Стаття розглядає еволюцію 3D-контенту з історичного погляду та висвітлює переваги його використання в освітньому процесі. Автор детально досліджує різні види 3D-контенту, визначаючи їх особливості та відмінності. Основна увага приділяється дидактичним характеристикам 360-градусного відео, а також вивченню його потенціалу в освітній практиці. Автор аналізує відмінності між 360-градусним відео та віртуальною реальністю (VR), підкреслюючи унікальні можливості обох технологій. Це дослідження вносить значний внесок у розуміння еволюції та застосування 3D-контенту в освіті. Воно не лише розкриває особливості використання цієї технології в навчальному процесі, а й сприяє розвитку дидактичних стратегій для оптимального впровадження технології 360‑градусного відео в педагогічну практику.
Посилання
Список використаної літератури
Evens M., Empsen M., Hustinx W. A literature review on 360-degree video as an educational tool: towards design guidelines. J. Comput. Educ. 2023. Vol. 10. P.325 375.
Pirker J., Dengel A., Dengel A. The potential of 360-degree virtual reality videos and real vr for education ‒ a literature review. IEEE Computer Graphics and Applications. 2021. Vol. 4 (41). P.76‒89.
Wei-Lin Chang, Ting Chia Hsu, Yen-Ni Chen, Morris Jong. The impact of 360 degree video on learning experience: evidence from an interdisciplinary study. Interactive Learning Environments. 2018. Vol.3 (28). P.1-15.
Lampropoulos G., Barkoukis V., Burden K., et al. 360-degree video in education: An overview and a comparative social media data analysis of the last decade. Smart Learn. Environ. 2021. Vol. 8 (20). Doi: https://doi.org/10.1186/s40561-021-00165-8.
Blair C., Walsh C., Best P., Immersive 360° videos in health and social care education: a scoping review. BMC Med Educ. 2021. Vol. 21 (590). Doi: https://doi.org/10.1186/s12909-021-03013-y.
Cai W., Liu Y. The value of immersive media in expanding chinese public cultural participation and its realization path from the perspective of cultural education. Front. Psychol. 2022. Vol. 13. Doi: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.915913.
Мельник І. Доповнена та віртуальна реальність як ресурс навчальної діяльності студентів. Інформаційні технології та компʼютерне моделювання: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м.Івано-Франківськ, 14-19 травня 2018 р.). Івано-Франківськ: п.Голіней О.М., 2018. С.61-65.
Литвинова С.Г. Організація дистанційної форми навчання в закладах загальної середньої освіти в період пандемії COVІD-19. Нова педагогічна думка. 2020. Вип.3 (103). С.55‒61.
Mukasheva, M., Kornilov, I., Beisembayev, G., Soroko, N., Sarsimbayeva, S., Omirzakova, A.. Contextual structure as an approach to the study of virtual reality learning environment. Cogent Education. 2023. Vol. 10 (1). Doi: https://doi.org/10.1080/2331186X.2023.2165788
Лупаренко Л.А., Литвинова С.Г., Пінчук О.П., Соколюк О.М. Готовність вчителів до використання доповненої реальності в освітньому процесі. Вісник післядипломної освіти. 2022. Вип.21 (50). С.144‒177.
Литвинова С.Г. Готовність учнів закладів загальної середньої освіти до використання віртуальної реальності в освітньому процесі. Перспективи та інновації науки. Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина». 2022. Вип.4 (9). C.218‒230.
Pinchuk O.P., Tkachenko V.A., Burov O.Yu. AV and VR as gamification of cognitive tasks. URL: http://ceur-ws.org/Vol-2387/20190437.pdf
Литвинова С.Г., Сороко Н.В. Готовність учнів гімназій до використання доповненої реальності в освітньому процесі. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Педагогіка. Соціальна робота. 2022. Вип. 1 (50). С.158‒164.
Соколюк О.М. Інформаційно-освітнє середовище навчання в умовах трансформації освіти. Науковi записки. Серія: Проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти. 2016. Вип.12 (3). С.48 55.
Мінтій І., Соловйов В. Доповнена реальність: український сучасний бізнес та освіта майбутнього. Освітній вимір. 2018. Вип. 51. С.290‒296.
Кузнєцов О., Висоцька В., Власенко О. Інформаційна система віртуальної реальності з елементами повного занурення. Information Systems and Networks. 2022. Вип. 12. С.52‒78.
Науково-методичне забезпечення цифровізації освіти України: стан, проблеми, перспективи. Науково-аналітична доповідь / В.Ю.Биков, О.І.Ляшенко, С.Г.Литвинова, В.І.Луговий, Ю.І.Мальований, О.П.Пінчук, О.М.Топузов / за заг. ред. В.Г.Кременя. Київ: б.в. 2022. 96 с.
Boel C., Rotsaert T., Valcke M., Rosseel Y., Struyf D., Schellens T. Are teachers ready to immerse? Acceptance of mobile immersive virtual reality in secondary education teachers. Research in Learning Technology. 2023. No. 31. Doi: https://doi.org/10.25304/rlt.v31.2855.
References
Evens, M., Empsen, M., & Hustinx W. (2023). A literature review on 360-degree video as an educational tool: towards design guidelines. J. Comput. Educ., 10, 325 375.
Pirker, J., Dengel, A., & Dengel, A. (2021). The potential of 360-degree virtual reality videos and real vr for education ‒ a literature review. IEEE Computer Graphics and Applications, 4 (41), 76‒89.
Wei-Lin, Chang, Ting Chia, Hsu, Yen-Ni, Chen, & Morris, Jong. (2018). The impact of 360 degree video on learning experience: evidence from an interdisciplinary study. Interactive Learning Environments, 3 (28), 1‒15.
Lampropoulos, G., Barkoukis, V., Burden K., et al. (2021). 360-degree video in education: An overview and a comparative social media data analysis of the last decade. Smart Learn. Environ, 8(20). Doi: https://doi.org/10.1186/s40561-021-00165-8.
Blair, C., Walsh, C., & Best, P. (2021). Immersive 360° videos in health and social care education: a scoping review. BMC Med Educ,21 (590). Doi: https://doi.org/10.1186/s12909-021-03013-y.
Cai, W., & Liu, Y. (2022). The value of immersive media in expanding chinese public cultural participation and its realization path from the perspective of cultural education. Front. Psychol, 13. Doi: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.915913.
Melnyk, І. (2018). Dopovnena ta virtualna realnist yak resurs navchalnoi diialnosti studentiv [Augmented and virtual reality as a resource for students' educational activities]. In L.Petrychyn (2018), Information technologies and computer modelling ‒ Proceedings of International Scientific Conference (pp.61‒65). Holinei. (in Ukrainian).
Lytvynova, S.H. (2020). Orhanizatsiya dystantsiynoyi formy navchannya v zakladakh zahalʼnoyi serednʼoyi osvity v period pandemiyi COVID-19 [Organization of distance learning in general secondary education institutions during the COVID-19 pandemic]. Nova pedahohichna dumka, 3 (103), 55‒61. (in Ukrainian).
Mukasheva, M., Kornilov, I., Beisembayev, G., Soroko, N., Sarsimbayeva, S., & Omirzakova, A. (2023) Contextual structure as an approach to the study of virtual reality learning environment. Cogent Education, 10 (1). Doi: https://doi.org/10.1080/2331186X.2023.2165788
Luparenko, L.A., Lytvynova, S.H., Pinchuk, O.P., & Sokoliuk, O.M. (2022). Hotovnistʼ uchniv himnaziy do vykorystannya dopovnenoyi realʼnosti v osvitnʼomu protsesi [Readiness of teachers to use augmented reality in the educational process]. Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Series: Pedagogy. Social Work, 21 (50), 144‒177. (in Ukrainian).
Lytvynova, S.H. (2022). Hotovnistʼ uchniv zakladiv zahalʼnoyi serednʼoyi osvity do vykorystannya virtualʼnoyi realʼnosti v osvitnʼomu protsesi [Readiness of students of general secondary education institutions to use virtual reality in the educational process]. Perspektyvy ta innovatsiyi nauky. (Seriya «Pedahohika», Seriya «Psykholohiya», Seriya «Medytsyna»), 4 (9), 218‒230. (in Ukrainian).
Pinchuk, O.P., Tkachenko, V.A., & Burov, O.Yu. AV and VR as Gamification of Cognitive Tasks. URL: http://ceur-ws.org/Vol-2387/20190437.pdf
Lytvynova, S.H., & Soroko, N.V. (2022). Hotovnistʼ uchniv himnaziy do vykorystannya dopovnenoyi realʼnosti v osvitnʼomu protsesi [Readiness of gymnasium students to use augmented reality in the educational process]. Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Series: Pedagogy. Social Work, 1 (50), 158‒164. (in Ukrainian).
Sokoliuk, O.M. (2016). Informatsiyno-osvitnye seredovyshche navchannya v umovakh transformatsiyi osvity [Information and educational learning environment in the conditions of educational transformation]. Naukovi zapysky. Seriya: Problemy metodyky fizyko-matematychnoyi i tekhnolohichnoyi osvity, 12(3), 48 55. (in Ukrainian).
Mintii, I., & Soloviov, V. (2018). Dopovnena realʼnistʼ: ukrayinsʼkyy suchasnyy biznes ta osvita maybutnʼoho [Augmented reality: Ukrainian modern business and education of the future]. Osvitniy vymir, 51, 290‒296. (in Ukrainian).
Kuznietsov, О., Vysotska, V., & Vlasenko, O. (2022). Informatsiina systema virtualnoi realnosti z elementamy povnoho zanurennia. Information Systems And Networks, 12, 52‒78. (in Ukraine).
Bykov, V.Yu., Liashenko, O.I., Lytvynova, S.H., Luhovyi, V.I., Malovanyi, Yu.I., Pinchuk, O.P., & Topuzov, O.M. (2022). Naukovo-metodychne zabezpechennya tsyfrovizatsiyi osvity Ukrayiny: stan, problemy, perspektyvy Naukovo-analitychna dopovidʼ [Scientific and methodological support of digitalization of education in Ukraine: state, problems, prospects. Scientific and analytical report]. B.v. (in Ukrainian).
Boel, C., Rotsaert, T., Valcke, M., Rosseel, Y., Struyf, D., & Schellens, T. (2023). Are teachers ready to immerse? Acceptance of mobile immersive virtual reality in secondary education teachers. Research in Learning Technology, 31. Doi: https://doi.org/10.25304/rlt.v31.2855
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
