ГЕНЕЗИС І ПЕРІОДИЗАЦІЯ РОЗВИТКУ АЛЬТЕРНАТИВНОЇ ОСВІТИ В США

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24144/2524-0609.2024.54.145-149

Ключові слова:

альтернативна освіта, розвиток, періодизація, США.

Анотація

Стаття присвячена питанням розвитку альтернативної освіти в США. Мета статті – розкрити особливості становлення альтернативної освіти в США та її періодизації. Методи дослідження – теоретичні (вивчення наукової літератури, аналіз, систематизація, порівняння, узагальнення отриманої інформації). В процесі дослідження встановлено, що альтернативні методи забезпечення освіти й теоретичні передумови, які сьогодні використовуються альтернативними педагогами в межах суспільної освіти, існують уже більш ніж 200 років і розвиваються, ґрунтуючись на внеску багатьох представників різних країн. Альтернативний рух у США зʼявився на противагу системі державних шкіл, стандартизованість і бюрократизм яких породили певний опір з боку суспільства. Тому альтернативні школи стали, по суті, альтернативою пануючій системі освіти, оскільки ці школи закликали до різноманітності на тлі загальних стандартів і однорідності освітніх систем, до надання більшої свободи для розвитку індивідуальних особливостей і здібностей учнів, максимального врахування їх можливостей і планів на майбутнє. У процесі дослідження виявлено, що альтернативна освіта в США пройшла кілька етапів у своєму розвитку, починаючи з ХУІ століття, які визначаються, як: фрагментарний; уніфікований; прогресивістсько-експериментальний; пошуковий; інноваційно-реформаторський; варіативний. Здійснено характеристику кожного з етапів. Сьогодні альтернативна освіта в США має значні здобутки і продовжує розвиватися і вдосконалюватися.

Біографія автора

Віталія Палкуш, кафедра загальної педагогіки та педагогіки вищої школи, ДВНЗ «Ужгородський національний університет», м.Ужгород, Україна

аспірантка

Посилання

Список використаної літератури

Raywid, M.A. Alternative schools: the state of the art. Educational Leadership. 2004. №52 (1). Р.26‒31.

Young T. Public alternative education. New York: Teachers College Press. 1990. 132 p.

Settles D., Orwick B. Alternative education: past, present and next steps. Kentucky: Center for School Safety, Clearinghouse, 2013. 118 р.

Kleiner B., Porch R., Farris, E. Public alternative schools and programs for students at risk of education failure. Washington DC: U.S. Department of Education, National Center for Education Statistics, 2004. 127 р.

Rutherford R., Quinn M. Special education in alternative education programs. The Clearing House. 2008. № 3(2). Р.79‒81.

Dewey J., Dewey E. Schools of tomorrow. Middle works. 1915. Vol.8. P.205‒404.

References

Raywid, M.A. (2004). Alternative schools: the state of the art. Educational Leadership, 52(1), 26‒31.

Young, T. (1990). Public alternative education. Teachers College Press.

Settles, D., & Orwick, B. (2013). Alternative education: past, present and next steps. Center for School Safety, Clearinghouse.

Kleiner, B., Porch, R., & Farris, E (2004). Public alternative schools and programs for students at risk of education failure. U.S. Department of Education,

Rutherford, R., & Quinn, M. (2008). Special education in alternative education programs. The Clearing House, 73 (2), 79‒81.

Dewey, J. & Dewey, E. (1915). Schools of tomorrow. Middle works, 8, 205-404.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-13

Як цитувати

Палкуш, В. . (2024). ГЕНЕЗИС І ПЕРІОДИЗАЦІЯ РОЗВИТКУ АЛЬТЕРНАТИВНОЇ ОСВІТИ В США. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна робота», (1(54), 145–149. https://doi.org/10.24144/2524-0609.2024.54.145-149

Номер

№ 1(54) (2024)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).