МЕТОД КРОССЕНСА ЯК ЕЛЕМЕНТ ЕДЬЮТЕЙНМЕНТА. ВИКОРИСТАННЯ НА УРОКАХ ХІМІЇ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2524-0609.2024.54.225-231Ключові слова:
едьютейнмент, кроссенс, уроки хімії, мотивація, ігрові технології.Анотація
Мета статті полягає у розкритті особливостей використання інтерактивного засобу кроссенс як елемента едьютейнменту на уроках хімії та виокремлені переваги та труднощі їх використання. Методи наукового дослідження: аналіз літературних джерел та думок експертів щодо освітніх тенденцій; визначення сутності досліджуваних понять «кроссенс», «едьютейнмент»; узагальнення та систематизація наукових джерел для встановлення стану проблеми; порівняння різних підходів та визначення провідних концепцій дослідження. Стаття досліджує метод кроссенса як ключовий елемент едьютейнменту та його застосування на уроках хімії. Цей метод базується на використанні запитань, спрямованих на розвиток критичного мислення та глибшого засвоєння матеріалу. Автор висвітлює важливість впровадження методу кроссенса в навчальний процес хімії та демонструє його ефективність у залученні учнів до предмету та підвищенні їхнього успіху. Шляхом аналізу практичних прикладів і наукових досліджень автор показує, як використання методу кроссенса може зробити навчання хімії захоплюючим та результативним. Відзначається, що з розвитком ІКТ елементи едьютейнменту стали надзвичайно популярними та успішними серед різних вікових груп, що сприяє підвищенню інтересу до навчання та покращенню його результатів учасників навчального процесу. Представлені результати опитування учнів з метою визначення їх ставлення до кроссенсів. Було встановлено, що більшість опитаних ставляться позитивно до використання кроссенсів на уроках хімії.
Посилання
Список використаної літератури
Okan Z. Edutainment: Is Learning At Risk? British Journal of Educational Technology. 2003. Vol.34, №3. P.255–264.
Шафорост Ю.А., Лут О.А., Смалиус В.В., Шевченко О.П. Хакатон як інноваційний метод вивчення хімії. Вісник Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького. Серія: Педагогічні науки. 2023. №.4. С.80–86.
Лiciна Л.О., Шафорост Ю.А. Формування готовності майбутніх педагогів до професійної інноваційної діяльності. Вісник науки та освіти. 2023. №9 (15). С.486–497.
Бортун К.О. Використання інтерактивних дистанційних методів навчання у закладах вищої освіти. Освіта України в умовах воєнного стану: управління, цифровізація, євроінтеграційні аспекти: збірник тез доповідей ІV Міжнародної науково-практичної конференції (наукове електронне видання) (м.Київ, 25 жовтня 2022 р.). Київ: ДНУ «Інститут освітньої аналітики», 2022. С.175–176.
Guilford J.P. New frontiers of testing in the discovery and development of human talent. Testing for the Discovery and Development of Human Talent: 7th Annual Western Regional Conference on Testing Problems. Los Angeles: ERIC, 1958. P.20‒28.
Guilford Y.P. The nature of humane intelligence. New York: McGraw-Hill Book Company, 1967. 538 p.
Базилик А.В. Розробка математичного кроссенсу для учнів 5 класу загальноосвітньої школи засобами логічного мислення. Вісник студентського наукового товариства ДонНУ імені Василя Стуса. Природничі та технічні науки. 2020. Т.2. №12. С.334–337.
Бялик Л.П., Кулик З.І. Кроссенс як технологія розвитку критичного мислення на уроках історії (10 кл.). Практично-наочний посібник. Полонне: б.в., 2020. 25 с.
Charsky D. From edutainment to serious games: a change in the use of game characteristics. Games and Culture. 2010. Vol.5, №2. P.177–198.
Anikina O.V., Yakimenko E.V. Edutainment as a modern technology of education. Procedia ‒ Social and Behavioral Sciences. 2015. Vol.166. P.475–479.
Aksakal N. Theoretical view to the approach of the edutainmen. Procedia ‒ Social and Behavioral Sciences. 2015. Vol.186. P.1232–1239.
Чухно І.А., Астапова Я. В., Олентьев Р. В. Кроссенс – як навчальна технологія реалізації інновацій у освітньому процесі в ХНМУ. Громадське здоров’я в Україні: проблеми та способи їх вирішення: матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю (до 95-річного ювілею з дня заснування кафедри громадського здоров’я та управління охороною здоров’я ХНМУ) (м.Харків, 24 жовтня 2018 р.). Харків: ХНМУ, 2018. С.132–135.
Антонченко М.О., Ніколаєнко М.С. Кроссенс як засіб формування інформаційної компетенції вчителя. Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах Європи та Азії. Секція: Педагогіка ‒ матеріали XLI Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції (м. Переяслав-Хмельницький, 30‒31 серпня 2017 р.). Переяслав-Хмельницький: Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, 2017. С.45–47.
References
Okan, Z. (2003). Edutainment: Is Learning At Risk? British Journal of Educational Technology, 34 (3), 255–264.
Shaforost, Yu.A., Lut, O.A., Smalyus, V.V., & Shevchenko, O.P. (2023) Khakaton yak innovatsiinyi metod vyvchennia khimii [Hackathon as an innovative method of studying chemistry]. Visnyk Cherkaskoho natsionalnoho universytetu imeni Bohdana Khmelnytskoho. Seriia: Pedahohichni nauky, 4, 80–86. (in Ukrainian).
Licina, L.O., & Shaforost, Yu.A. (2023). Formuvannia hotovnosti maibutnikh pedahohiv do profesiinoi innovatsiinoi diialnosti [Formation of readiness of future teachers for professional innovative activity]. Visnyk nauky ta osvity, 9 (15), 486–497. (in Ukrainian).
Bortun, K.O. (2022). Vykorystannia interaktyvnykh dystantsiinykh metodiv navchannia u zakladakh vyshchoi osvity. Osvita Ukrainy v umovakh voiennoho stanu: upravlinnia, tsyfrovizatsiia, yevrointehratsiini aspekty ‒ Proceedings of IV International scientific-practical conference (pp.175‒176). DNU «Instytut osvitnoi analityky». (in Ukrainian).
Guilford, J.P. (1958). New frontiers of testing in the discovery and development of human talent. Testing for the Discovery and Development of Human Talent ‒ Proceedings of 7th Annual Western Regional Conference on Testing Problems (pp.20‒28). ERIC.
Guilford, J.P. (1967). The nature of human intelligence. McGraw-Hill Book Company.
Bazylyk, A.V. (2020). Rozrobka matematychnoho krossensu dlia uchniv 5 klasu zahalnoosvitnoi shkoly zasobamy lohichnoho myslennia [Development of mathematical cross-examination for students of the 5th grade of a comprehensive school by means of logical thinking]. Visnyk studentskoho naukovoho tovarystva DonNU im.V.Stusa. Pryrodnychi ta tekhnichni nauky, 2 (12), 334–337. (in Ukrainian).
Bialyk, L.P., & Kulyk, Z.I. (2020). Krossens yak tekhnolohiia rozvytku krytychnoho myslennia na urokakh istorii (10 kl.) [Crossense as a technology for the development of critical thinking in history lessons (10th grade)]. B.v. (in Ukrainian).
Charsky, D. (2010). From edutainment to serious games: a change in the use of game characteristics. Games and Culture, 5 (2), 177–198.
Anikina, O.V., & Yakimenko, E.V. (2015). Edutainment as a modern technology of education. Procedia - Social and Behavioral Sciences, 166, 475–479.
Aksakal, N. (2015). Theoretical view to the approach of the edutainmen. Procedia ‒ Social and Behavioral Sciences, 186, 1232–1239.
Chukhno, I.A., Astapova, Ya.V., & Olentev, R.V. (2018). Krossens – yak navchalna tekhnolohiia realizatsii innovatsii u osvitnomu protsesi v KhNMU. Hromadske zdorovia v Ukraini: problemy ta sposoby yikh vyrishennia ‒ Proceedings of scientific-practical conference (pp.132‒135). KhNMU. (in Ukrainian).
Antonchenko, M.O., & Nikolaienko, M.S. (2017). Krossens yak zasib formuvannia informatsiinoi kompetentsii vchytelia [Crossense as a means of forming the teacher’s informational competence]. Problemy ta perspektyvy rozvytku nauky na pochatku tretoho tysiacholittia u krainakh Yevropy ta Azii. Sektsiia: Pedahohika ‒ Proceedings of XLI International scientific-practical conference (pp.45‒47). Pereyaslav-Khmelʹnytsʹkyy derzhavnyy pedahohichnyy universytet imeni Hryhoriya Skovorody. (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
