ГЛОБАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ ЯК ТИП СОЦІАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2524-0609.2024.55.14-18Ключові слова:
вплив, глобалізація, глобальна ідентичність, локальна ідентичність, соціальна ідентичність.Анотація
Глобалізація вплинула на те, як люди живуть, налаштовують своє фізичне середовище, створюють інститути, які керують їхньою діяльністю, і будують ринки, на яких відбувається обмін ресурсами, товарами та послугами. Економічні та культурні обміни, викликані хвилями глобалізації, призвели до змін у демографії та психографії споживачів. Завдяки прогресу в технологіях, транспорті, глобальному експорті та медіа-інноваціях глобальні потоки інформації, продуктів і послуг стали більш поширеними та швидкими. Культурні обміни не тільки сприяють формуванню експансивної культури, але й впливають на психологічну та соціальну ідентичність людей. Глобалізація сприяє вільному обміну думками та спілкуванню в усьому світі, що веде до підвищення обізнаності людей про навколишній світ у цілому. Психологічні наслідки локальної культури для ідентичності так само ефективні, як і вплив глобальної культури на ідентичність. Локальна ідентичність може набувати багатьох форм, від етнічної приналежності до національності до навіть менших локальних ототожнень, наприклад, із сусідством. Мета статті: розглянути глобальну ідентичність як тип соціальної ідентичності. Методи дослідження: аналіз та узагальнення наукової літератури для з’ясування підходів до визначення сутності глобальної та локальної ідентичності; теоретичне узагальнення для формулювання висновків щодо глобальної ідентичності як типу соціальної ідентичності.
Посилання
Список використаної літератури
Friedman T.L. DOScapital. Foreign Policy. 1999. No. 116. Р.110–116.
Steenkamp J., Hofstede F.T. International market segmentation: issues and perspectives. International Journal of Research in Marketing. 2002. No.19. P.185‒213.
Keegan W.J., Green M. Global marketing: global addition. London: Pearson, 2016. 624 p.
Levitt Th. The globalization of markets. Harvard Business Review. No.61 (3). P.92‒102.
Schuh A. Global standardization as a success formula for marketing in Central Eastern Europe? Journal of World Business. 2000. No.35 (2). P.133‒148.
Steenkamp J.-B. Global versus local consumer culture: theory, measurement, and future research directions. Journal of International Marketing. No.27 (1). P.1–19.
Steenkamp J.-B. How global brands create firm value: the 4V model. International Marketing Review. 2014. No.31 (1). P.5–29.
Arnett J.J. The psychology of globalization. American Psychologist. 2002. No.57 (10). P.774–783.
Robertson R. Globality and modernity. Theory, Culture & Society. 1992. No.9 (2). P.153–161.
Shaw M. Global society and international relations: sociological and political perspectives. Cambridge: Cambridge Polity Press, 1994. 211 p.
De Mooij M. Consumer behavior and culture: consequences for global marketing and advertising. Thousand Oaks, CA: Sage, 2010. 424 p.
Alden D.L., Steenkamp J., Batra R. Consumer attitudes toward marketplace globalization: structure, antecedents and consequences. International Journal of Research in Marketing. 2006. No.23. P.227‒239.
Adler A Problems of neurosis. New York, NY: Harper Torchbooks, 1929. 216 p.
Allport G.W. Personality: normal and abnormal. The Sociological Review. 1958. No.6 (2). P.167–180.
McFarland S., Hornsby W. An analysis of five measures of global human identification. European Journal of Social Psychology. 2015. No.45 (7). P.806–817.
Tajfel H., Turner J.C. An integrative theory of intergroup conflict. The social psychology of intergroup relations. 1979. No.33 (47). P.74‒88.
Brewer M.B. The social self: on being the same and different at the same time. Personality and Social Psychology Bulletin. 1991. No.17 (5). P.475–482.
McFarland S., Hackett J., Hamer K., Katzarska-Miller I., Malsch A., Reese G., Reysen S. Global human identification and citizenship: a review of psychological studies. Political Psychology. 2019. No.40. P.141‒171.
Oyserman D., Lee S.W.S. Does culture influence what and how we think? Effects of priming individualism and collectivism. Psychological Bulletin. 2008. No.134 (2). P.311–342.
Oyserman D. Identity-based motivation and consumer behavior. Journal of Consumer Behaviour. 2009. No.19 (3). P.276‒279.
Tu L., Khare A., Zhang Y. A short 8-item scale for measuring consumers’ local–global identity. International Journal of Research in Marketing. 2012. No.29 (1). P.35‒42.
References
Friedman, T.L. (1999). DOScapital. Foreign Policy, 116, 110–116.
Steenkamp, J., & Hofstede, F.T. (2002). International market segmentation: issues and perspectives. International Journal of Research in Marketing, 19, 185‒213.
Keegan, W.J., & Green, M. (2016). Global marketing: global addition. Pearson.
Levitt, Th. (1983). The globalization of markets. Harvard Business Review, 61 (3), 92‒102.
Schuh, A. (2000). Global standardization as a success formula for marketing in Central Eastern Europe? Journal of World Business, 35 (2), 133‒148.
Steenkamp, J.-B. (2019). Global versus local consumer culture: theory, measurement, and future research directions. Journal of International Marketing, 27 (1), 1–19.
Steenkamp J.-B. (2014). How global brands create firm value: the 4V model. International Marketing Review, 31 (1), 5–29.
Arnett, J.J. (2002). The psychology of globalization. American Psychologist, 57 (10), 774–783.
Robertson, R. (1992). Globality and modernity. Theory, Culture & Society, 9 (2), 153–161.
Shaw, M. (1994). Global society and international relations: sociological and political perspectives. Cambridge Polity Press.
De Mooij, M. (2010). Consumer behavior and culture: consequences for global marketing and advertising. Sage.
Alden, D.L., Steenkamp, J., & Batra, R. (2006). Consumer attitudes toward marketplace globalization: structure, antecedents and consequences. International Journal of Research in Marketing, 23, 227‒239.
Adler, A (1929). Problems of neurosis. Harper Torchbooks.
Allport, G.W. (1958). Personality: normal and abnormal. The Sociological Review, 6 (2), 167–180.
McFarland, S., & Hornsby, W. (2015). An analysis of five measures of global human identification. European Journal of Social Psychology, 45 (7), 806–817.
Tajfel, H., & Turner, J.C. (1979). An integrative theory of intergroup conflict. The social psychology of intergroup relations, 33 (47), 74‒88.
Brewer, M.B. (1991). The social self: on being the same and different at the same time. Personality and Social Psychology Bulletin, 17 (5), 475–482.
McFarland, S., Hackett, J., Hamer, K., Katzarska-Miller, I., Malsch, A., Reese, G., & Reysen, S. (2019). Global human identification and citizenship: a review of psychological studies. Political Psychology, 40, 141‒171.
Oyserman, D., & Lee, S.W.S. (2008). Does culture influence what and how we think? Effects of priming individualism and collectivism. Psychological Bulletin, 134 (2), 311–342.
Oyserman, D. (2009). Identity-based motivation and consumer behavior. Journal of Consumer Behaviour, 19 (3), 276‒279.
Tu, L., Khare, A. & Zhang, Y. (2012). A short 8-item scale for measuring consumers’ local–global identity. International Journal of Research in Marketing, 29 (1), 35‒42.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
