КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ ТА ШКОЛА XXI СТОЛІТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2524-0609.2020.46.191-196Ключові слова:
освітня програма ЕУР, критичне мислення, неперервна освіта.Анотація
Проблема розвитку критичного мислення школою ХХ1 століття слід вважати вельми актуальною. Адже школа повинна не просто вчити, а формувати в учнів інший, «вищий тип мислення», який допоможе молоді адекватно орієнтуватися у складному інформаційному полі суспільства, гідно самореалізуватися. У зв’язку з цим гостро постало питання підвищення кваліфікації педагогічного працівника як процес поглиблення, вдосконалення та набуття ним нових професійних компетенцій, а саме – здатності критично мислити. Метою дослідження є розробка та апробація програми ЕУР − трифазноїмоделі активного навчання та розвитку критичного мислення вчителів та учнів. Стаття містить мету та зміст навчальної програми ЕУР, розробленої у відповідності до европейської освітньої стратегіїї активного навчання та розвитку критичного мислення. Реалізація програми у змісті неперервної освіти допомагає педагогічним працівникам набути навичок планування і здійснення навчального процесу таким чином, щоб забезпечити розвиток критичного мислення учнів в тім числі за допомогою комунікативних навичок. Застосовані методи дослідження: анкетування (вхідне опитування з метою визначення самооцінки критичного мислення, рівня притязань вчителя), тестування (виявлення кількісних показників мисленевого процесу, а саме особливостей пам»яті, швидкості, гнучкості мислення, уміння узагальнювати, робити умовиводи, виділяти головне), спостереження, педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний). Як показали дослідження, використання запропонованої програми ЕУР у змісті неперервої освіти забезпечує формування ключових, витребуваних метою освіти, компетенностей вчителя – уміння критично мислити і використовувати ці уміння у практичниій діяльності. Підтримка професійного розвитку вчителя у вигляді навчання за програмою ЕУР є ефективним інструментом для вдосконалення роботи школи.
Посилання
Список використаної літератури
Химинець А.О. Розвиток критичного мислення в учителів початкової школи: Європейський вимір. Ч.1. /Збірник наукових статей у 3-х частинах «Інноваційні технології розвитку особистісно-професійної компетентності педагогів в умовах післядипломної освіти»/ За заг. ред. О.В.Зосименко, Г.Л.Єфремова. Суми: Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 2020. С.135−141.
Cárová T. Učitelia nevnímajú poznatky, ktoré prinášajú neurovedy. Čo všetko by sa mohli naučiť o učení? URL: www.dennikn/minutapominute/html (дата звернення 16.09.2020)
Scriven M., Paul R. Defining Critical Thinking. Boston: Foudation for Critical Thinking, 1993. p.1
Stríženec M. Novšie prístupy ku kritickému mysleniu / In Zborník Universitas Comeniana, Psychologica XL. 2010. Bratislava: Univerzita Komenského v Bratislave. S.109−123.
Ruisel I. Od inteligencie k múdrosti. Abstrakt z konference «Psychologické dny: Já & my a oni». Brno: Masarykova univerzita, Fakulta sportovních studií: Českomoravská psychologická společnost, 2009. 75 s. + 1 CD.
Turek I. Kritické myslenie. Bratislava: Metodické-pedagogické centrum a Združenie na podporu vzdelávania EDUKÁCIA, 2003. 56 s.
Petrasová A. Od kritickému myšlení ke globálnímu občanství. Příklady dobré praxe. Praha: NIDV, 2019. S.6−8.
Fontana D. Psychologie ve školní praxi: Příručka pro učitele. Praha: Portál, 1997. s.146
References
Khymynets, A.O. (2020). Rozvytok krytychnoho myslennia v uchyteliv pochatkovoi shkoly. Yevropeysʹkyy vymir. Chastyna I. [Development of critical thinking in primary school teachers. European dimension. Part i.]. In O.V.Zosymenko, & H.L.Yefremova (Eds.). Collection of scientific articles in 3 parts «Innovative technologies for the development of personal and professional competence of teachers in postgraduate education» (p.135−141). Sumskyi oblasnyi instytut pisliadyplomnoi pedahohichnoi osvity. [in Ukrainian].
Carova, T. (2018). Uchitelia nevnimaju poznatky, ktore prinashaju neurovedy. Cho vshetko by sa mohli nauchit o ucheni? [Teachers do not perceive the knowledge that nЕУРoscience brings. What could they learn about learning?]. www.dennikn/minutapominute/html [in Slovakian].
Scriven, M., & Paul, R. (1993). Defining Critical Thinking. Foudation for Critical Thinking.
Strizhenec, M. (2010). Novshie pristupy ku kritickemu mysleniu [Newer approaches to critical thinking]. In Zborník Universitas Comeniana, Psychologica XL (pp.109-123). Univerzita Komenskeho v Bratislave. [in Slovakian].
Ruisel, I. (2009). Od inteligencie k mudrosti [From intelligence to wisdom]. Proceedings of the conference «Psychologické dny: Já & my a oni». Cheskomoravska psychologicka spolechnost. [in Slovakian].
Turek, I. (2003). Kriticke myslenie [Critical thinking]. EDUKACIA. [in Slovakian].
Petrasova, A. (2019). Od kritickemu mysleni ke globalnimu obchanstvi. Priklady dobre praxe [From critical thinking to global citizenship. Examples of good practice]. NIDV. [in Slovakian].
Fontana, D. (1997). Psychologie ve shkolni praxi. Priruchka pro uchitele [Psychology in school practice. Teacher’s guide]. Portál. [in Slovakian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).