СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ СОЦІОКОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ

Анотація

Мета дослідження: обґрунтування стратегічних напрямів формування соціокомунікативної компетентності фахівців соціальної сфери та конкретизації їх значення у процесі набуття професійних компетентностей. На основі логічного, змістового, порівняльного аналізу наукових джерел досліджено, що формування соціокомунікативної компетентності у майбутніх фахівців соціальної сфери у закладах вищої освіти передбачає комплексну та системну роботу, що реалізується через низку взаємопов’язаних напрямів, зокрема комунікативний, соціальний, психологічний, етичний та інтегративний. Кожен із цих напрямів спрямований на формування певних знань, умінь і особистісних якостей майбутнього фахівця, проте їх поєднання забезпечує цілісний розвиток здатності до ефективної професійної взаємодії у соціальній сфері. Конкретизовано, що реалізація комунікативного, соціального, психологічного, етичного та інтегративного напрямів у процесі професійної підготовки забезпечує комплексне формування соціокомунікативної компетентності майбутніх фахівців соціальної сфери та визначено їх значення у процесі набуття професійних компетентностей фахівців соціальної сфери. Їх взаємодія сприяє формуванню фахівця, який володіє необхідними комунікативними навичками, високим рівнем соціальної відповідальності, психологічною готовністю до роботи з різними категоріями населення та здатністю ефективно діяти у складних умовах сучасного суспільства. Доведено, що стратегічні напрями формування соціокомунікативної компетентності не існують ізольовано, а взаємодіють між собою, сприяючи формуванню високого рівня комунікативної культури та підвищенню готовності до ефективної діяльності у соціальній сфері, створюють комплексну систему набуття професійних компетентностей.