ІНФОРМАЦІЙНО-КОМП’ЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ У РОЗВИТКУ ПРОЄКТНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-БУДІВЕЛЬНИКІВ В УМОВАХ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2524-0609.2026.58.124-128Ключові слова:
проєктна компетентність, інформаційно-комунікаційні технології, програмне забезпечення, університетська освіта, моделювання.Анотація
Розглянуто питання щодо ролі ІКТ в підготовці інженерів-будівельників. Наголошено, що на сучасному етапі розвитку інженерної освіти важливо акцентувати увагу на соціальній відповідальності інженера за безпеку інженерних об’єктів, у звязку з чим діяльність інженера ХХІ століття потребує відповідних компетентностей в контексті проєктування, моделювання та конструювання. Мета статті: обгрунтувати особливості застосування ІКТ у розвитку проєктних компетентностей майбутніх інженерів-будівельників в умовах університетської освіти. Методи наукового пошуку: для визначення теоретичних відомостей щодо розвитку проєктних компетентностей майбутніх інженерів-будівельників застосовано метод аналізу наукової інформації; систематизацію - для виявлення компонентів освітньо-професійної програми, що спрямовані на розвиток проєктної компететності; герменевтичний метод – для з’ясування сутності проєктної компетентності; узагальнення – для формулювання висновків. Визначено проєктну компетентність інженера-будівельника як інтегровану здатність фахівця застосовувати комплекс знань, умінь та особистих якостей для ефективної реалізації будівельних проєктів від етапу ідеї до здачі об’єкта в експлуатацію. Зазначено, що використання комп’ютерних програм сприяє зацікавленості майбутніх інженерів; розвитку критичного та просторового мислення, проєктного бачення; формуванню конструкторських компетентностей та проєктної грамотності, під якою розуміється якісне виконання інженерно-проєктних робіт та здійснення моделювання. Виявлено переваги комп’ютерної підготовки у розвитку проєктної компетентності майбутніх інженерів-будівельників: мінімізація інженерних помилок, управління даними (студенти вчаться працювати не просто з кресленнями, а з базою даних об’єкта), командна робота (використання хмарних сервісів дозволяє майбутнім інженерам працювати над спільним проєктом дистанційно). Зроблено висновок, що завдання формування проєктної культури майбутнього інженера-будівельника сьогодні зумовлене інформатизацією освіти та автоматизацією виробництва, необхідністю формування знань щодо застосування комп’ютерних технологій на всіх циклах інженерно-будівельної діяльності.
Ключові слова: проєктна компетентність, інформаційно-комунікаційні технології, програмне забезпечення, університетська освіта, моделювання.
Список використаної літератури
- Бойко В.А. Комп’ютерне геометричне моделювання у професійній проєктно-конструкторській діяльності. Молодь і ринок. 2016. Вип. С.145–150.
- Бушуєв С., Тихонович Ю., Черниш О., Сухонос Н., Халілов А. Креативні принципи управління інноваційними проєктами в середовищі BANI. Управління розвитком складних систем. 2024. Вип. С.6–11. https://doi/org/10.32347/2412-9933.2024.57.6-11
- Горбатюк Р. Теоретичні основи моделювання системи професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп’ютерного профілю. Педагогічна освіта: теорія і практика. 2012. Вип.11. С.184–190.
- Кирлик В. Розвиток проєктних компетентностей майбутніх інженерів-будівельників як предмет психолого-педагогічних досліджень. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна робота». Вип.1(54). С.72–77. https://doi.org/10.24144/2524-0609.2024.54.72-77.
- Наконечна М.В. Формування проєктної компетентності майбутніх бакалаврів з будівництва та цивільної інженерії в процесі вивчення фахових дисциплін: дис.... докт. філософії: 015 «Професійна освіта (за спеціалізаціями)». Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2022. 310 с.
- Методи та засоби проектування програмних систем: робоча програма навчальної дисципліни. Київ: Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського. URL: https://ipze.kpi.ua/wp-content/uploads/2024/01
- Петруньок Т.Б. Використання відеороликів для самостійної підготовки майбутніх інженерів-будівельників до виконання лабораторних робіт. Розвиток сучасної науки та освіти: реалії, проблеми якості, інновації: матеріали міжнар. наук.-практ. інтернет-конференції (м.Мелітополь, 27-29 травня 2020р.). Мелітополь, 2020. С.307–311.
- Поважнюк О.Ю. Особливості підготовки інженера промислового та цивільного будівництва. Актуальні проблеми психологічної та соціальної адаптації в умовах кризового суспільства: збірник матеріалів Ювілейної Х Міжнародної науково-практичної конференції (м.Ірпінь, 23-25 квітня 2025року). Ірпінь: Державний податковий університет, 2025. С.183–185.
- Прошкін В.В. Формування проєктно-конструкторської компетентності майбутніх інженерів засобами ІКТ. Вісник університету імені Альфреда Нобеля. Серія: Педагогіка і психологія. Педагогічні науки. 2017. Вип.1(13). С.247–252.
- Стандарт вищої освіти, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 18 березня 2021 р. за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти галузі знань 19 – Архітектура та будівництво, спеціальність 192 «Будівництво та цивільна інженерія» (2025 р. – G19 Будівництво цивільна та інженерія). URL: https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/vyshcha/standarty/2021/03/19/192-Budivn.ta.tsyvil.inzhener-bakalavr-VO.18.01.pdf
- Міське будівництво та господарство: освітньо-професійна програма підготовки здобувачів вищої освіти на другому (магістерському) рівні вищої освіти галузі G Інженерія, виробництво та будівництво спеціальності G19 Будівництво та цивільна інженерія. Ужгородський національний університет. URL: https://www.uzhnu.edu.ua/uk/infocentre/get/93391
- Халілов А. Менеджмент будівельних проєктів з застосуванням BIM технологій та штучного інтелекту на цифровій платформі: дис.… доктора філософії: 073 «Менеджмент». Київський національний університет будівництва і архітектури. Київ, 2024. 176 с.
Посилання
Бойко В.А. Комп’ютерне геометричне моделювання у професійній проєктно-конструкторській діяльності. Молодь і ринок. 2016. Вип. С.145–150.
Бушуєв С., Тихонович Ю., Черниш О., Сухонос Н., Халілов А. Креативні принципи управління інноваційними проєктами в середовищі BANI. Управління розвитком складних систем. 2024. Вип. С.6–11. https://doi/org/10.32347/2412-9933.2024.57.6-11
Горбатюк Р. Теоретичні основи моделювання системи професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп’ютерного профілю. Педагогічна освіта: теорія і практика. 2012. Вип.11. С.184–190.
Кирлик В. Розвиток проєктних компетентностей майбутніх інженерів-будівельників як предмет психолого-педагогічних досліджень. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна робота». Вип.1(54). С.72–77. https://doi.org/10.24144/2524-0609.2024.54.72-77.
Наконечна М.В. Формування проєктної компетентності майбутніх бакалаврів з будівництва та цивільної інженерії в процесі вивчення фахових дисциплін: дис.... докт. філософії: 015 «Професійна освіта (за спеціалізаціями)». Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2022. 310 с.
Методи та засоби проектування програмних систем: робоча програма навчальної дисципліни. Київ: Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського. URL: https://ipze.kpi.ua/wp-content/uploads/2024/01
Петруньок Т.Б. Використання відеороликів для самостійної підготовки майбутніх інженерів-будівельників до виконання лабораторних робіт. Розвиток сучасної науки та освіти: реалії, проблеми якості, інновації: матеріали міжнар. наук.-практ. інтернет-конференції (м.Мелітополь, 27-29 травня 2020р.). Мелітополь, 2020. С.307–311.
Поважнюк О.Ю. Особливості підготовки інженера промислового та цивільного будівництва. Актуальні проблеми психологічної та соціальної адаптації в умовах кризового суспільства: збірник матеріалів Ювілейної Х Міжнародної науково-практичної конференції (м.Ірпінь, 23-25 квітня 2025року). Ірпінь: Державний податковий університет, 2025. С.183–185.
Прошкін В.В. Формування проєктно-конструкторської компетентності майбутніх інженерів засобами ІКТ. Вісник університету імені Альфреда Нобеля. Серія: Педагогіка і психологія. Педагогічні науки. 2017. Вип.1(13). С.247–252.
Стандарт вищої освіти, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 18 березня 2021 р. за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти галузі знань 19 – Архітектура та будівництво, спеціальність 192 «Будівництво та цивільна інженерія» (2025 р. – G19 Будівництво цивільна та інженерія). URL: https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/vyshcha/standarty/2021/03/19/192-Budivn.ta.tsyvil.inzhener-bakalavr-VO.18.01.pdf
Міське будівництво та господарство: освітньо-професійна програма підготовки здобувачів вищої освіти на другому (магістерському) рівні вищої освіти галузі G Інженерія, виробництво та будівництво спеціальності G19 Будівництво та цивільна інженерія. Ужгородський національний університет. URL: https://www.uzhnu.edu.ua/uk/infocentre/get/93391
Халілов А. Менеджмент будівельних проєктів з застосуванням BIM технологій та штучного інтелекту на цифровій платформі: дис.… доктора філософії: 073 «Менеджмент». Київський національний університет будівництва і архітектури. Київ, 2024. 176 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
1.Автори передають журналу право першої публікації свого рукопису на умовах ліцензії Creative Commons ("Із зазначенням авторства - Некомерційне використання - Поширення на тих же умовах") 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0) [https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk], котра дозволяє іншим особам вільно використовувати (читати, копіювати і роздруковувати) представлені матеріали, здійснювати пошук та посилатись на опубліковані статті, поширювати їх повний текст з будь-якою законною некомерційною метою (у тому числі, з навчальною або науковою) та обов'язковим посиланням на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі.
2.Опубліковані оригінальні статті в подальшому не можуть використовуватись користувачами (окрім авторів) з комерційною метою або поширюватись сторонніми організаціями-посередниками на платній основі.