ПЕДАГОГІЧНИЙ ДИЗАЙН ОСВІТНЬОГО КОНТЕНТУ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ЦИФРОВОЇ ЕМПАТІЇ У ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2524-0609.2026.58.134-141Ключові слова:
педагогічний дизайн освітнього контенту, цифрова емпатія, цифрова трансформація вищої освіти, моніторинг, емоційний інтелект, професійна підготовка майбутнього педагога.Анотація
Здійснено обґрунтування педагогічного дизайну освітнього контенту як чинника розвитку цифрової емпатії здобувачів вищої освіти. Освітній контент перестає бути лише носієм інформації, він набуває функції організації когнітивного досвіду, емоційної підтримки та професійного становлення здобувача освіти. Актуальність дослідження зумовлена потребою гуманізації цифрового освітнього середовища в умовах цифрової трансформації освіти. Метою статті є теоретичне обґрунтування педагогічного дизайну освітнього контенту як чинника формування цифрової емпатії у здобувачів вищої освіти та визначення його ролі в розвитку емоційного інтелекту та професійної готовності майбутнього педагога. Особлива увага приділена розвитку емоційного інтелекту, що здатний стимулювати відповідальне мислення здобувачів вищої освіти. В межах дослідження було проведено анкетування магістрантів щодо розуміння ними функцій моніторингу та його ролі в освітньому процесі. В умовах цифрової трансформації освіти моніторинг набуває не лише контролюючої, а й комунікативно-емпатійної функції. Доведено, що педагогічний дизайн розглядається як структурно організований процес створення контенту, який поєднує когнітивні, емоційні й комунікативні компоненти цифрової взаємодії. Розроблено гуманістично орієнтовану модель педагогічного дизайну освітнього контенту й рівні сформованості цифрової емпатії здобувачів вищої освіти. Модель охоплює цільовий, змістовно-структурний, процесуально-комунікативний, моніторингово-рефлексивний й результативний блоки. Визначено різницю між традиційним педагогічним дизайном освітнього контенту й гуманістично орієнтованим. У межах дослідження пропонується авторське трактування поняття «цифрова емпатія». Розкрито зміст поняття «цифрова емпатія» у контексті авторської моделі. Доведено зв’язок рівневої динаміки цифрової емпатії з професійною готовністю майбутнього викладача. Обґрунтовано доцільність інтеграції інтерактивних, рефлексивних і персоналізованих елементів навчання як засобів розвитку емоційної чутливості й відповідальної цифрової комунікації.
Посилання
Биков В. про наукову й науково-організаційну діяльність інституту цифровізації освіти НАПН України за 2018-2022 рр. та перспективи його розвитку. Вісник НАПН України. 2022. Вип.4 (1). С.1–11. https://doi.org/10.37472/v.naes.2022.4143
Бирка М. Педагогічний дизайн уроку інформатики Нової української школи: сутність та основні принципи. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. 2024. Вип.214. С.17–25. https://doi.org/36550/2415-7988-2024-1-215-16-21
Єльникова Г., Рябова З. Моніторинг як ефективний засіб оцінювання якості загальної середньої освіти в навчальному закладі. Теорія та методика управління освітою. 2008. С.35–43.
Короід Т. Модель інноваційного розвитку емоційного інтелекту здобувачів вищої освіти. Acta Paedagogica Volynienses. 2025. Вип. С.119–128. https://doi.org/10.32782/apv/2025.6.17
Короід Т. Кваліметрія як педагогічний підхід до визначення рівня розвитку творчого потенціалу вчителів. Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. 2025. Вип.42. С.27–38. http://dx.doi.org/10.30970/vpe.2025.42.13453
Кримчак Л. Емпатія як професійно важлива якість фахівця з соціальної роботи. Міжнародний науковий журнал «Грааль науки». Вип.56. С.217–224. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.19.09.2025.025
Ляшенко О., Спірін О., Литвинова С., Пінчук О., Овчарук О., & Сухіх А. Концептуальні засади цифровізації освітнього середовища закладу загальної середньої освіти. Інформаційні технології і засоби навчання. 2024. Вип.102 (4). С.1–25. https://doi.org/10.33407/itlt.v102i4.5829
Пометун О. Енциклопедія інтерактивного навчання. Київ: [б.в.], 2007. 141 с.
Процай Л., Гібалова Н., & Макаренко Я. Особливості дизайну цифрового освітнього контенту для молодших школярів. Педагогічні науки. 2024. Вип.107. С.84–93. https://doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2024-107-13
Романенко Н., Тарахтій Л. Педагогічний дизайн та інновації в дизайн-освітянському просторі. SworldJournal. Вип.4 (31-04). С.57–69. https://doi.org/10.30888/2663-5712.2025-31-04-046
Савін С., Бериславський С. Моніторинг рівня організаційної культури підприємства на основі кваліметричної факторно-критеріальної субмоделі. Адаптивне управління: теорія і практика. Серія Економіка. 2025. Вип.21 (42). С.1–24. https://doi.org/10.33296/2707-0654-21(42)-09
Cornuault S. Teach the brain: neuroscience tools for educators to empower learning and growth. Mindset Publishing LLC, 2025. 129 p.
Dick W., Carey L., & Carey J. The Systematic Design of Instruction. Allyn & Bacon, 2000. 448 р.
Goleman D. Emotional Intelligence. Bloomsbury, 2009. 249 р.
Konaszewski K., Skalsky-Bednarz B.S., Surzykiewicz J. Educational resilience: A few reflections and theoretical analyses on resilient pupils, teachers and schools. Edukacja. No.1 (172). P.1–10. https://doi.org/10.24131/3724.250101
McAusland L., Addington J. Biofeedback to treat anxiety in young people at clinical high risk for developing psychosis. Early Intervention in Psychiatry. 2018. No.12. P.694– https://doi.org/10.1111/eip.12368
Mayer J.D., Di Paolo M., Salovey P. Perceiving affective content in ambiguous visual stimuli: a component of emotional intelligence. Journal of Personality Assessment. 1990. No.54 (3-4). P.772–781. https://doi.org/10.1080/00223891.1990.9674037
Munro R., Bennett M. J., & Macleod S. Design for digital education. Heriot-Watt University. Learning + Teaching academy, 18. URL: https://lta.hw.ac.uk/wp-content/uploads/GuideNo18_Design-for-digital-education.pdf
Smith P., Ragan T. Instructional Design. Wiley, 2012. 402 p.
Vestena, C., Berg, J., Silva, W. & Costa-Lobo, C. Intelligence and creativity: Epistemological connections and operational implications in educational contexts. Creative Education. No.11. P.1179–1200. https://doi.org/10.4236/ce.2020.117088
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
1.Автори передають журналу право першої публікації свого рукопису на умовах ліцензії Creative Commons ("Із зазначенням авторства - Некомерційне використання - Поширення на тих же умовах") 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0) [https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk], котра дозволяє іншим особам вільно використовувати (читати, копіювати і роздруковувати) представлені матеріали, здійснювати пошук та посилатись на опубліковані статті, поширювати їх повний текст з будь-якою законною некомерційною метою (у тому числі, з навчальною або науковою) та обов'язковим посиланням на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі.
2.Опубліковані оригінальні статті в подальшому не можуть використовуватись користувачами (окрім авторів) з комерційною метою або поширюватись сторонніми організаціями-посередниками на платній основі.
