ПРИНЦИПИ НАВЧАННЯ ІНШОМОВНОМУ ДІЛОВОМУ СПІЛКУВАННЮ СТУДЕНТІВ НЕМОВНИХ ФАКУЛЬТЕТІВ В КОНТЕКСТІ СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ПІДХОДУ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2524-0609.2018.42.87-91Ключові слова:
соціокультурний підхід, принципи навчання, ділове іншомовне спілкування, навчання іншомовному спілкуванню, майбутній фахівець.Анотація
В статті розглянуті основні принципи навчання іншомовному діловому спілкуванню студентів немовних факультетів в контексті соціокультурного підходу. Беручи до уваги існуючі підходи до оволодіння вміннями і навичками іншомовного спілкування (лінгвокраєзнавчий, комунікативно-етнографічний, соціокультурний), обґрунтовано доцільність використання соціокультурного підходу в реалізації завдань іншомовної освіти майбутніх фахівців, суть якого полягає в одночасному вивченні мови і культури, врахуванні соціокультурного контексту вивчення мови. Стисло охарактеризовано загальнодидактичні принципи навчання іншомовному спілкуванню та виокремлено специфічні принципи навчання іншомовному діловому спілкуванню студентів, а саме принцип ситуативності, новизни, зв’язку теорії з практикою, культурно-прагматичної спрямованості навчання, які є невід’ємними складовими соціокультурного підходу до оволодіння вміннями і навичками іншомовного спілкування. Для досягнення мети дослідження і розв’язання завдань використовувались такі методи: теоретичний аналіз філософської, педагогічної, психологічної, філологічної літератури для виявлення існуючих підходів до формування вмінь іншомовного спілкування студентів у процесі професійної підготовки; контент-аналіз наукової літератури з теорії і практики соціальної роботи для з’ясування ролі комунікативної компетентності у професійній діяльності соціального працівника; емпіричні методи: спостереження, бесіди, аналіз продуктів діяльності з метою виявлення рівня сформованості вмінь іншомовного ділового спілкування студентів.
Посилання
References
Argyle, M. (1969). Social interaction. London: Tavistock.
Kamenskaya, O.L. (1990). Tekst i kommunikatsiya [Text and communication]. Moskva: Vysshaya shkola [in Russiann].
Khaleyeva, I.I. (1998). Osnovy teorii obucheniya ponimaniyu inoyazychnoy rechi [Fundamentals of the theory of teaching the understanding of foreign speech]. Moskva: Vysshaya shkola [in Russian].
Leontyev, A.A. (1997). Yаzyk, rech, rechevaya deyatelnost [Language, Speech, Speech Activity]. Moskva: Smysl [in Russian].
Passov, Y.I. (1991). Kommunikativnyy metod obucheniya inoyazychnomu govoreniyu [Communicative method of teaching foreign speaking]. Moskva: Prosveschenie [in Russian].
Serikov, V.V. (1999). Obrazovaniye i lichnost. Teoriya i praktika proyektirovaniya pedagogicheskikh sistem [Education and Personality. Theory and practice of designing pedagogical systems]. Moskva: Logos [in Russian].
Skalkin, V.A. (1991). Rechevyye situatsii kak sredstvo razvitiya nepodgotovlennoy rechi [Speech situations as a means of developing unprepared speech]. In Leontyev, A.A. (Ed.). Obshchaya metodika obucheniya inostrannym yazykam [General methodology of teaching foreign languages]. Moskva: Russkiy yazik [in Russian].
Volkova, N.P. (2001). Pedahohika [Pedagogics]. Kyiv: Academiya [in Ukrainian].
Zahalnoyevropeyski Rekomendatsiyi z movnoyi osvity: vyvchennya, vykladannya, otsinyuvannya [All-European Recommendations on Language Education: Study, Teaching, Evaluation] / Scientific editor of the Ukrainian edition prof. Sophia Yurievna Nikolaev]. Kyiv: Lenvit [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
