МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ІГРОВИХ СИМУЛЯТОРІВ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ М’ЯКИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПРОГРАМІСТІВ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2524-0609.2018.42.105-108Ключові слова:
ігровий симулятор, симуляція, інженери-програмісти, формування, компетентності, професійні м’які компетентності.Анотація
Основним чинником невдалого завершення ПРПЗ є відсутність або низький рівень володіння професійними м’якими компетентностями в учасників проектів, у тому числі в інженерів-програмістів. Мета статті: описати методику використання ігрових симуляторів для формування професійних м’яких компетентностей майбутніх інженерів-програмістів. Методи дослідження: теоретичні (аналіз, порівняння, класифікація, систематизація, узагальнення) – для встановлення сутності та структури професійних компетентностей майбутніх інженерів-програмістів. В статті уточнено поняття «професійні м’які компетентності майбутніх інженерів-програмістів», «ігровий симулятор», «ігрова симуляція». З’ясовано, чому наявність таких компетеностей є важливим для майбутньої професійної діяльності інженерів-програмістів. Запропоновано авторську методику використання ігрових симуляторів для формування професійних м’яких компетентностей майбутніх інженерів-програмістів, розглянуто та описано її окремі компоненти: мета, зміст, засоби, форми та методи. Описано основні методи в межах даної методики: метод проектів, адаптивне навчання, симуляційне навчання, моделювання ситуацій, тестування. Охарактеризовано кожен з перелічених методів. Розглянуто різні форми організації роботи студентів у межах даної методики: тренінги, практичні заняття, самостійна робота, консультації, тести, залік. Обґрунтовано, які саме професійні м’які компетентності формуються при вивченні дисципліни «Професійна практика програмної інженерії».
Посилання
References
Clarke, P., & O’Connor, R.V. (2012) The situational factors that affect the software development process: Towards a comprehensive reference framework. Information and Software Technology, 54(5), 433-447.
De Smale, S., Overmans, T., Jeuring, J., & Van de Grint, L. (2015). The Effect of Simulations and Games on Learning Objectives in Tertiary Education: A Systematic Review. GALA, 506-516.
El Emam, K., & Koru, A.G. (2008) A replicated survey of IT software project failures. IEEE software, 25(5), 84−90.
Hansen, D. S, & Storjord, D. Learning through a Game Retrieved. Retrieved from: http://daim.idi.ntnu.no/masteroppgaver/012/12508/masteroppgave.pdf
Isayeva, G. (2005). Metod proektiv − efektyvna tekhnolohiya navchannya [The method of projects is an effective learning technology]. Retrieved from: http://osvita.ua/school/method/technol/1415
Vakaliuk, T.A. (2013). Pidhotovka maibutnih vchyteliv informatyki do rozvytku logichnogo myslennia starshoklasnykiv: teoretyko-metodologichnyi aspect [Preparation of Future Teachers of Informatics for the Development of Logical Thinking of Senior Students: Theoretical and Methodological Aspect]. Zhytomyr: I.Franko’s Print Center [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
