ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ ЯК ЗНАЧУЩА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСОБИСТОСТІ СУЧАСНОГО ВЧИТЕЛЯ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2524-0609.2018.42.192-194Ключові слова:
особистість, якості особистості, індивідуальність, особистість вчителя.Анотація
Тенденція гуманізації освіти обумовлює появу нових, більш високих вимог до якості професійної підготовки майбутніх вчителів. Для ефективного виконання своєї роботи, вчитель, перш за все, сам повинен бути особистістю. Метою статті є дослідження проблем розвитку особистості сучасного вчителя та індивідуальності як однієї із значущих його характеристик. У ході дослідження були застосовані такі методи: загальнонаукові (аналіз, синтез, індукція, дедукція); теоретичного рівня (аналіз наукової, навчальної та методичної літератури з питань розуміння понять «особистість» та «індивідуальність», професійної підготовки майбутніх вчителів); емпіричного рівня (педагогічне спостереження, бесіди, вивчення результатів навчальної діяльності студентів). Особистість – це воєдино пов’язана сукупність внутрішніх умов, через які переломлюються всі зовнішні впливи; саме ці внутрішні умови і складають основу індивідуальності. Специфіка педагогічної творчої індивідуальності полягає у тому, що педагог вживається в основні педагогічні відносини, що направлені на особисту індивідуальність учнів, а не просто на їх індивідуальні особливості. Індивідуальність особистості педагога може бути сформована лише у педагогічному співтоваристві, в процесі творчої педагогічної взаємодії, на основі якої виникає новий характер взаємовідносин між суб’єктами освітнього процесу та розвивається досить значиме відношення до педагогічної професії. Розвитку професійно важливих якостей особистості майбутнього вчителя допомагає спеціально організоване навчання, в результаті якого формується як його професійна так і методична компетентності.
Посилання
References
Abulkhanova-Slavskaia, K.A. (1989). Fylosofsko-psykholohycheskaia kontseptsyia S. L. Rubynshteina [Philosophical and psychological concept of S.L. Rubinshtein]. Moscow: Nauka [in Ukrainian].
Derzhavna natsionalna prohrama «Osvita». Ukrayina XX st. [State national program «Education». Ukraine XXI cen.] (1994). Kyiv: Raiduha [in Ukrainian].
Honcharenko, S. (Ed.). (1997). Ukrainskyi pedahohichnyi slovnyk [Ukrainian pedagogical dictionary]. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].
Kokhan, V.V. (2009). Tlumachnyi slovnyk-dovidnyk z sotsiolohiyi [Explanatory dictionary of sociology]. Chernivtsi: Chernivetskyi natsionalnyi universytet [in Ukrainian].
Krupskyi, Ya.V. & Mikhalevich, V.M. (2010). Tlumachnyi slovnyk z informatsiino-pedahohichnykh tekhnolohii [Explanatory dictionary of information and pedagogical technologies]. Vinnytsia: VNTU [in Ukrainian].
Pro osvitu: Zakon Ukrainy vid 05.09.2017 r. № 2145-VIII [Law of Ukraine on Education] (2017). Retrieved from http://vnz.org.ua/zakonodavstvo/110-zakon-ukrayiny-pro-osvitu [in Ukrainian].
Prykhodko, V.O. (2014). Psykholohichnyi slovnyk-dovidnyk [Dictionary of psychology]. Kyiv: Karavella [in Ukrainian].
Rubynshtein, S. L. (1989). Osnovy obshchey psikhologii [Fundamentals of general psychology]. Moscow: Pedahohyka [in russian].
Shynkaruk, V.I. (Ed.). (2002). Filosofskyi entsyklopedychnyi slovnyk [Philosophical encyclopedic dictionary]. Kyiv: Abrys [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).