ПЕРЦЕПТИВНІ АСПЕКТИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2524-0609.2018.42.242-245Ключові слова:
педагогічна взаємодія, перцепція, міжособистісне спілкування.Анотація
В статті розглядається проблема перцепції у педагогічній взаємодії. Метою статті є обґрунтування особливостей перцепції в педагогічній взаємодії. Завданнями дослідження: обґрунтування теоретичних підходів щодо перцепції у педагогічній взаємодії та визначення особливостей сприймання суб’єктів у міжособистісному спілкуванні. У дослідженні використані методи аналізу, систематизації та концептуалізації наукових ідей, узагальнення. Підкреслено, що в міжособистісній комунікації як особлива проблема виступає інтерпретація повідомлення, що надійшло від педагога до учня і навпаки. Виявлено найбільш важливі властивості суб’єкта сприйняття: активність, інтегративність, субстанціальність, двоплановість. При здійсненні педагогічної взаємодії важливими є психологічні механізми взаємосприйняття і розуміння людьми один одного: ідентифікація, емпатія, рефлексія, казуальна атрибуція, установки. Зроблено висновок, що сприймання людини детермінується якостями та властивостями об’єкта і сприймання суб’єкта. Врахування особливостей сприймання дозволяє здійснювати міжособистісне спілкування якісно і ефективно, досягаючи поставлених педагогічних цілей, сприяти стимулюванню оптимального емоційного настрою особистості, максимального прояву її, розвитку суспільно схвалюваних схильностей і здібностей.
Посилання
References
Abulkhanova, K. (1973). O subyekte psikhicheskoy deyatelnosti [About the subject of mental activity]. Moscow: Nauka [in Russian].
Ananev, B. (1960). Psykholohyja chuvstvennoho poznanyja. [Psychology of sensory cognition]. Moscow: APN RSFSR [in Russian].
Andreeva, H.(1994). Sotsyalnaia psykholohyia [Social Psychology]. Moscow: Nauka [in Russian].
Andreeva, H. (1997). Psykholohyia sotsyalnoho poznanyja [Psychology of social cognition]. Moscow: Aspekt-Press [in Russian].
Artemieva, E. (1999). Osnovy psykholohyy subjektyvnoi semantyky [The basis of the psychology of subjective semantics]. Moscow: Nauka-Smysl [in Russian].
Bodalev, A. (1983). Lychnost i obshchenije: izbrannye trudy [Personality and communication: selected works]. Moscow: Pedagogyka [in Russian].
Kholodnaia, M. (1997). Psykholohyia yntellekta: paradoksy yssledovanyia [Psychology of the intellect: the paradoxes of research]. Retrieved from http:intellect-invest.org.ua/content/userfiles/ files/library/Holodnaya
Kozubovska, I., & Tovkanets, H. (1998). Sotsialna profilaktyka deviantnoi povedinky: korektsiia vidkhylen u povedintsi vazhkovykhovuvanykh ditei u protsesi profesiinoho pedahohichnoho spilkuvannia [Social prevention of deviant behavior: correction of deviations in the behavior of difficult children in the process of professional pedagogical communication]. Uzhhorod: UzhDU [in Urainian].
Kriuchkova, V. (1994). Symvolizm v izobrazytelnom iskusstve [Symbolism in the visual arts]. Moscow: Yzobrazytelnoe yskusstvo [in Russian].
Levyn, K. (2000). Teoryia polia v sotsyalnykh naukakh [Field Theory in Social Sciences]. Spb.: Rech [in Russian].
Moskalenko, V. (2008). Sotsialna psykholohiia [Social Psychology]. Kyiv: TsUL [in Urainian].
Psychological mechanisms and «effects» of perception. Psykholohichni mekhanizmy i «efekty» pertseptsii. Retrieved from http:studme.com.ua /111211035530/psihologiya
Varaksyn, V. (2015). Mezhlychnostnoje obshchenye kak ynstrument reshenyia problemnych voprosov [Interpersonal communication as a tool for solving problematic issues.] Mezhdunarodnyi zhurnal prykladnych i fundamentalnykh issledovanyi [International Journal of Applied and Fundamental Research], 8(1), 172-175 [in Russian].
Vyhotskyj, L. (1996). Psykholohyia razvytyia kak fenomen kultury [Developmental psychology as a phenomenon of culture]. Voronezh: APSN [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
