МУЛЬТИМЕДІЙНА СКЛАДОВА У ПЕДАГОГІЧНІЙ ТЕХНОЛОГІЇ ГРА-ТРЕНІНГ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2524-0609.2018.42.264-267Ключові слова:
мультимедійні технології, педагогічні технології, профільне навчання.Анотація
Значну роль у підвищенні якості освітнього процесу в умовах профільного навчання старшокласників відіграють мультимедійні технології. Під мультимедіа розуміють таке дидактичне полісередовище, у якому подається навчальна інформація в естетично оформленому інтерактивному вигляді з інтеграцією звукової і візуальної модульностей, що позитивно впливає на ефективний перебіг перцептивно-мнемічних процесів і сприяє формуванню та розвиткові компетентностей особистості. Метою статті є висвітлення дидактичних особливостей мультимедійної складової в структурі педагогічних технологій профільного навчання та розгляду конкретних практичних прикладів застосування мультимедійних візуалізацій в складі педагогічної технології гра-тренінг. Дослідження здійснюється на основі таких методів, як: розкриття сутності педагогічних закономірностей, спрямованих на висунення і формулювання загальних принципів, методологічних підходів, способів та дидактичних умов реалізації мультимедійної складової педагогічних технологій профільного навчання, які будуть сприяти виконанню завдань профільного навчання. Основною дидактичною одиницею мультимедіа-візуалізації навчальної інформації є візуально-звуковий образ, або мультимедіа-ілюстрація. У цьому контексті основне завдання створення візуально-звукового образу полягає у наданні допомоги учню під час процесу сприйняття і мисленого створення у власній свідомості наочного психічного образу явища чи то процесу, які вивчаються, що, своєю чергою, полегшує організацію самостійної роботи старшокласників в ході освітньої діяльності. Наявність мультимедійного забезпечення дає також змогу компенсувати недостатність лабораторної бази, завдяки можливості моделювання процесів і явищ природи, що є важливим для професійного самовизначення старшокласників в умовах профільного навчання. Для цього потрібний вибір найефективніших елементів комп’ютерних технологій для вирішення конкретних завдань конкретного уроку.
Посилання
References
Chornous, O., & Trubacheva, S. (2017). Multymediina vizualizatsiia u realizatsii metapredmetnykh tekhnolohii profilnoho navchannia [Multimedia visualization in the realization of meta-object technologies of profile education]. Dydaktyka: teoriia i praktyka [Didactics: Theory and Practice], 64–70 [in Ukrainian].
Volynskyi, V.P., Chornous, O.V., Yakushyna, T.V., & Krasovskyi, O.S. (2013). Dydaktychni osnovy stvorennia audiovizualnykh elektronnykh zasobiv dlia serednoi zahalnoosvitnoi shkoly [Dyadactic bases for the creation of audio-visual electronic means for secondary comprehensive school]. Kyiv: Pedahohichna. Dumka [in Ukrainian].
Zabolotnyi, V.F. Vprovadzhennia multymedia pid chas vyvchennia metodyky navchannia fizyky [Introduction of multimedia while studying methods of physics teaching]. Pedahohichni nauky [Pedagogical sciences], 43, 392–399 [in Ukrainian]
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).