ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ЯК СЕРЕДОВИЩЕ ПО ФОРМУВАННЮ ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧОЇ САМООРГАНІЗАЦІЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2524-0609.2018.42.292-295Ключові слова:
самоорганізація, середовище, компетентність, студентська молодь, здоров’я, освіта, особистість.Анотація
В статті розглянуті проблемні питання сучасної вищої освіти по формуванню фізкультурно-оздоровчої самоорганізації майбутніх висококваліфікованих фахівців технічних галузей виробництва. Орієнтація системи вищої освіти на формування професійної компетентності майбутніх фахівців вимагає створення освітнього середовища, що спонукає до реалізації стратегічних цілей і завдань розвитку суспільства. Мета статті: аналіз освітнього процесу вищого технічного навчального закладу по формуванню фізкультурно-оздоровчої самоорганізації майбутніх висококваліфікованих фахівців технічних галузей виробництва та охарактеризувати особливості студентського середовища щодо ціннісного ставлення до здоров’я особистості. Використані методи дослідження: психолого-педагогічне спостереження; анкетування; методи психологічної діагностики, фізіологічні методи (пульсометрія, тонометрія, функціональні проби); методи рухових тестів. Результати дослідження: Обґрунтовані та експериментально перевірені педагогічні умови, які забезпечують ефективність формування фізкультурно-оздоровчої самоорганізації, ведення здорового способу життя сучасними студентами та орієнтують молодь на якісно активне, позитивно заряджене (здоров’язберігаюче) середовище у вищому технічному навчальному закладі.
Посилання
References
Griban, G.P. (2016). Tehnologiya formuvannya fizkulturno-ozdorovchih kompetentnostey u studentiv zasobami osobistisno-orientovanogo pidhodu do fizichnogo vihovannya [Technology of forming of athletic-health компетентностей for students by facilities of the personality-oriented going near P.E ]. Physical culture, sport and health of nation, 2, 18-25 [in Ukrainian].
Gushchina, T.N. (2011). Pedagogicheskaya suschnost fenomena «obrazovatelnaya sereda»: po materialam issledovaniya [Pedagogical essence of the phenomenon «educational Wednesday»: on materials of research]. Obschestvo. Sreda. Razvitie (Terra Humana) [Society, Wednesday, Development (Terra Humana)], 4, 187–190 [in Ukrainian].
Prykhodko, V. (2004). Kreativna valeologiya. Kontseptsiya i pedagogichna tehnologiya formuvannya studentiv tehnichnih i gumanitarnih spetsialnostey yak budivnichih vlasnogo zdorovya [Creative valeology. Conception and pedagogical technology of forming of students of technical and humanitarian specialities as building own health]. Dnipropetrovsk: NSU [in Ukrainian].
Тоvazhnyansky, L. (2002). Nova paradigma inzhenernoyi osviti i pidgotovka natsionalnoyi gumanitarno-tehnichnoyi eliti [The new paradigm of engineering education and preparation of national humanitarian-technical elite]. Teoriya i praktika upravlinnya sotsialnimi sistemami [Theory and practice of management the frames of society], 2, 3-9 [in Ukrainian].
Yasvin, V. (2001) Obrazovatelnaya sreda: ot modelirovaniya k proektirovaniyu [Educational environment: from designing to planning]. Мoscow: Sens [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
