МЕТОДИЧНА СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ БЕЗПЕКИ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В МАЙБУТНІХ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ БУДІВЕЛЬНОГО ПРОФІЛЮ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2524-0609.2018.43.138-141Ключові слова:
культура безпеки професійної діяльності, методична система, майбутні кваліфіковані робітники будівельного профілю.Анотація
Професійна освіта майбутніх будівельників вимагає термінового вдосконалення з питань забезпечення їхньої особистої та корпоративної безпеки, створення безпечного виробничого середовища. Розв’язанню цих завдань сприяє формування у них культури безпеки професійної діяльності. Метою статті є теоретичне обґрунтування та розроблення методичної системи формування культури безпеки професійної діяльності у майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю в закладах професійної (професійно-технічної) освіти. Методи дослідження: теоретичний аналіз психолого-педагогічної і навчально-методичної літератури, нормативно-правових документів; інтерпретація виокремленого матеріалу та моделювання; синтез, порівняння, класифікація; систематизація й узагальнення. Запропонована авторкою методична система формування культури безпеки професійної діяльності у майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю містить: структурні складові (ціль, зміст, засоби, педагогічної комунікації, викладачів, учнів, діагностику та контроль, наступну методичну систему); функціональні компоненти (проектувальний, пізнавальний, процесуальний, гностичний, рефлексивний, контрольно-оцінний та прогностичний).
Посилання
References
Feschenko, T.S. (2013). K voprosu o ponyatii «metodicheskaya sistema» [To the issue of the concept of "methodical system"]. Young scientist, 7(54). 432–435. in Russian].
Kuzmina, N.V. (2002). Ponyatie «pedagogicheskoy sistemyi» i kriterii eyo otsenki. Metodyi sistemnogo pedagogicheskogo issledovaniya [The concept of "educational system" and the criteria for its evaluation. Methods of systemic pedagogical research]. Mosow: Narodnoe obrazovanie. [in Russian].
Ponomaryova, O.N. (2013). Metodicheskie podhodyi k prepodavaniyu kursa «Okruzhayuschaya sreda i zdorove cheloveka» [Methodical approaches to teaching the course “Environment and human health”]. Proceedings of higher educational institutions. Volga region. Humanitarian sciences, 3(27), 170–175. [in Russian].
Ryzhakov, M.V. (2005). Obschaya metodologiya, kontseptualnyie osnovyi, funktsii i struktura gosudarstvennyih obrazovatelnyih standartov vtorogo pokoleniya [General methodology, conceptual framework, functions and structure of state educational standards of the second generation]: Collection of scientific papers. Moskow: GNU ISMO RAO. [in Russian].
Smyikovskaya, T.K., Ivanova, T.M. (2009). Didakticheskie osnovyi razrabotki elektivnyih kursov po matematike dlya ekonomicheskogo profilya [Didactic basis for the development of elective courses in mathematics for the economic profile]. Profile school, 1, 20–21. [in Russian].
Zhuchkov, V.M. (2001). Teoreticheskie osnovyi kontseptsii modernizatsii predmetnoy oblasti «Tehnologiya» dlya pedagogicheskih vuzov [The theoretical basis of the concept of modernization of the subject area "Technology" for pedagogical universities]. Sankt-Peterburg: RGPU im. A.I.Gertsena. [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
