СПІВВІДНОШЕННЯ МІЖ СТИЛЕМ СПІЛКУВАННЯ ТА ЕФЕКТИВНІСТЮ ВИКЛАДАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2524-0609.2018.43.147-151Ключові слова:
ефективність викладання, педагогічне спілкування, соціо-комунікативний стиль, стиль спілкування.Анотація
Ключовою передумовою ефективності викладання є комунікативна компетентність. Метою статті є висвітлення проблема стилю спілкування, як однієї зі складових педагогічного спілкування, виділення основних підходів до вивчення стилю спілкування, аналіз основних теоретичних положень, емпіричних здобутків та імплікацій в контексті ефективності викладання, що передбачає застосування ряду теоретичних методів дослідження, таких як аналіз, порівняння, синтез та узагальнення. В ході дослідження було виділено наступні підходи до вивчення стилю спілкування: 1. напрямок, орієнтований на традиції біхевіоризму; 2. дослідження, що поєднують теорії біхевіоризму та особистості в соціологічній призмі; 3. напрямок, що ґрунтується на теорії особистості; 4. діяльнісний підхід та теорія взаємодії. За даними досліджень, стиль спілкування впливає на наступні складові навчально-виховного процесу: навчальну успішність, ставлення учнів до вчителя, навчального матеріалу та дисципліни в цілому, навчальну активність, атмосферу навчального середовища, мотивацію учнів тощо.
Посилання
References
Andersen, J.F., Norton, R.W., Nusbaum, J.F. (1981). Three investigations exploring relationships between percieved teacher communication behaviours and student learning. Communication Education, 30, 377-392.
Bednar, D.A., Brandenburg, M. (1984). Relationships between communicator style and perceived teaching effectiveness in management classes. Academy of Management Proceedings, 111-116. DOI:10.5465/AMBPP.1984.4978285
Kan-Kalik, V.A. (1987). Uchitelyu o pedagogicheskom obschenii (On pedagogical communication to the teacher). Moscow: Prosveshchenie [in Russian].
Kearney, P., McCroskey, J. (1980). Relationships among teacher communication style, trait and state communication apprehension and teacher effectiveness, Annals of the International Communication Association, 4:1, 533-551, DOI: 10.1080/23808985.1980.11923823
Markova, A.K. (1993). Psikhologia truda uchitelya: Kniga dlya uchitelya (Psychology of teacher's work: Teacher's book). Moscow: Prosveshchenie [in Russian].
Martin, M.M., Chesebro, J.C., Mottet, T.P. (1997). Students' perceptions of instructors socio-communicative style and the influence on instructor credibility and situational motivation. Communication Research Reports, 14, 431-440.
McCrae, R.R., Costa, P.T. (1996). Toward a new generation of personality theories: Theoretical contexts for the Five-Factor Model. In J. S. Wiggins (Ed.), The FiveFactor Model of Personality: Theoretical perspectives (PP.51- 87). New York, NY: Guilford Press.
McCroskey, J.C., Richmond, V.P. (1998). Willingness to communicate. in J.C. McCroskey, J.A. Daly, M.M. Martin, & M.J. Beatty, (Eds.), Communication and personality. Cresskill, NJ: Hampton Press. 119-131.
McCroskey, J.C., Richmond, V.P. and Stewart, R.A. (1986). One on one: The fundamentals of interpersonal communication. Englewood Cliffs, NJ: Prentice-Hall
Merrill, D.W., and Reid, R.H. (1981). Personal styles and effective performance. Bradner, PA: Chilton Book Company.
Myers , S.A., & Rocca, K.A. (2007). The relationship between college student class participation and perceived instructor communication style. Speech and Theatre Association of Missouri Journal, 37, 114–127.
Norton, R. (1978). Foundation of a communicator style construct. Human Communication Research, 4, 99-112.
Norton, R. (1983). Communicator Style: Theory, Applications and Measures (Vol. 1). Beverly Hills, California: Sage.
Norton, R., Nussbaum, J. (1980). Dramatic behaviours of the effective teacher teacher. In D.Nimno (Ed.), Communication Yearbook 4 (pp. 565-579). New Brunswick, NJ: Transaction Books.
Norton, R.V., Pettergrew, L.S. (1977). Communicator style as an effect determinant of attraction. Communication Research, Vol.4, No 3, 257-282.
Richmond, V.P., McCroskey, J.C. (1990). Reliability and separation factors on the assertiveness-responsiveness measure. Psychological Reports, 67, 449-450.
Richmond, V.P., Martin, M.M. (1998). Socio-communicative Style and Socio-communicative Orientation, in J.C. McCroskey, J.A. Daily, M.M. Martin and M.J. Beatty. Communication and personality: Trait perspectives. New York: Hampton Press, 133-148.
Waldherr, A., Muck, P. (2011). Towards an integrative approach to communication styles: The Interpersonal Circumplex and the Five-Factor Theory of personality as frames of reference. Communications, 36, 1-27.
Wanzer, M.B., McCroskey, J.C. (1998). Teacher socio-communicative style as a correlate of student affect toward teacher and course material. Communication Education, 47(1), 43-52.
Wooten, A.G., McCroskey, J.C. (1996). Student trust of teacher as a function of socio-communicative style of teacher and socio-communicative orientation of student. Communication Research Reports [Electronic], 13: 94-100. Available: http://www.jamescmccroskey.com/publications/165.pdf
Wubbels, T., Créton, H., Hooymayers, H. P. (1992). Review of research on teacher communication styles with use of the Leary model. Journal of Classroom Interaction, 27(1), 1-11.
Zimnyaa, I.A. (2006). Pedagogicheskaya psikhologia (Educational psychology). Moscow: Logos (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
