ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ ДОПОВНЕНОЇ РЕАЛЬНОСТІ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2524-0609.2018.43.226-229Ключові слова:
технології доповненої реальності, підготовка майбутніх інженерів, Aurasma.Анотація
Система освіти України нерозривно пов’язана із світовими освітніми тенденціями, а тому потребує постійного оновлення та розширення. Одним із перспективним напрямом організації процесу навчання є створення такого освітнього середовища, що надасть студенту можливість розкрити свій інтелектуальний потенціал у процесі пошуку необхідних знань. Саме тому метою статті є аналіз поняття доповненої реальності та перспективи її застосування у процесі підготовки майбутніх інженерів; об’єктом дослідження є система підготовки майбутніх інженерів, а предметом – використання технологій доповненої реальності у процесі навчання майбутніх інженерів. Методом дослідження є аналіз впливу технологій доповненої реальності на процес навчання майбутніх інженерів. У процесі дослідження було виокремлено позитивні моменти застосування технологій доповненої реальності у процесі підготовки майбутніх інженерів та визначено етапи створення деяких компонент методичної системи навчання фундаментальних дисциплін у вищий технічній школі шляхом міжпредметної інтеграції через технології доповненої реальності.
Посилання
References
Azuma, R. Т. (1997). A Survey of Augmented Reality. Teleoperators and Virtual Environments, 4, 355–385.
Azuma, R., Baillot, Y., Behringer, R., Feiner, S., Julier, S., & MacIntyre, B. (2001, November). Recent advances in augmented reality. Computer Graphics and Applications, 21 (6), 34–47.
Bova, V. V., Lezhebokov, A. A., & Nuzhnov, E. V. (2015). Obrazovatelnye informatcionnye sistemy na osnove mobilnykh prilozhenii s dopolnennoi realnostiu [Educational information systems based on mobile applications with augmented reality]. Izvestiia IuFU: Tekhnicheskie nauki, 6 (167), 200-210 [in Russian].
Chang, Y.H., & Liu, J. (2013, July). Applying an AR Technique to Enhance Situated Heritage Learning in a Ubiquitous Learning Environment. The Turkish Online Journal of Educational Technology, 1 (3), 21–32.
Civelek, T., Ucar, E., Ustunel, H., & Aydin M.K. (2014). Effects of a Haptic Augmented Simulation on K-12 Students’ Achievement and their Attitudes towards Physics. Eurasia Journal of Mathematics, Science & Technology Education, 10 (6), 565-574.
Coimbra, T., Cardoso, T., & Mateus, A. (2015). Augmented Reality: an Enhancer for Higher Education Students in Math’s learning? Procedia Computer Science: 6th International Conference on Software Development and Technologies for Enhancing Accessibility and Fighting Infoexclusion, (DSAI 2015), 67, 332 – 339.
Daineko, E. A., Ipalakova, M. T., Serikov, S. S., & Zhanabai, G. K. (2016). Primenenie tekhnologii dopolnennoi realnosti v obrazovanii [Application of Augmented Reality Technologies in Education]. Fundamentalnye i prikladnye issledovaniia v sovremennom mire, 13-1, 26-28 [in Russian].
Estapa, A., & Nadolny, L.. (2015). The Effect of an Augmented Reality Enhanced Mathematics Lesson on Student Achievement and Motivation. Journal of STEM Education: Innovations and Research, 16 (3), 40-48.
Ferrer-Torregrosa, J., Torralba, J., Jimenez, M. A., García, S., & Barcia, J. M. (2015). ARBOOK: Development and Assessment of a Tool Based on Augmented Reality for Anatomy. Journal of Science Education and Technology, 24 (1), 119-124.
Ismail, I., Idrus, R.M., & Gunasegaran, Th. (2010). Motivation, Psychology and Language Effect on Mobile Learning in Universiti Sains Malaysia. International Journal of Interactive Mobile Technologies, 4 (4). 31-36.
Ivanchenko, A. E., & Ignatova, T. A. (2017). Tekhnologiia dopolnennoi realnosti v obrazovanii [Augmented Reality Technology in Education]. Nauchno-prakticheskii elektronnyi zhurnal Alleia Nauki, 4 (10), 322-324 [in Russian].
Lu, S. J., & Liu, Y.C. (2015). Integrating augmented reality technology to enhance children’s learning in marine education. Environmental Education Research, 21 (4), 525-541.
Martin-Gutierrez, J., Guinters, E., & Perez-Lopez, D. (2012). Improving strategy of self-learning in engineering: laboratories with augmented reality. Procedia - Social and Behavioral Sciences, 51, 832-839.
McMahon, D., Cihak, D. F., & Wright R. (2015). Augmented reality as a navigation tool to employment opportunities for postsecondary education students with intellectual disabilities and autism. Journal of Research on Technology in Education, 47 (3), 157-172.
Milgram, P., & Kishino, F. (1994). Taxonomy of mixed reality visual displays. IEICE Transactions on Information and Systems, E77-D № 12, 1321-1329.
Pérez-López, D., & Contero, M. (2013, October). Delivering educational multimedia contents through an augmented reality application: A case study on its impact on knowledge acquisition and retention. TOJET: The Turkish Online Journal of Educational Technology, 12 (4), PР. 19-28.
Vakhrusheva, T. S. (2017). Primenenie tekhnologii dopolnennoi realnosti v obrazovanii [Application of Augmented Reality Technologies in Education]. Nauka nastoiashchego i budushchogo, 1, 37-39 [in Russian].
Vorobev, E. V. (2016). Dopolnennaia realnost kak sredstvo vzaimodeistviia s abiturientami [Augmented reality as a means of interaction with applicants]. Virtualnaia i dopolnennaia realnost – 2016: sostoianie i perspektivy, Moscow, Russia (pp. 81-85) [in Russian].
Wang H.-Y., Duh H.B.-L., Li N., Lin T.-J., & Tsai Ch.-Ch. (2014). An investigation of university students’ collaborative inquiry learning behaviors in an augmented reality simulation and a traditional simulation. Journal of Science Education and Technology, 23 (5), 682-691.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
