ВИКОРИСТАННЯ КОНТЕКСТНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ВЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧИХ НАУК
DOI:
https://doi.org/10.24144/2524-0609.2018.43.270-273Ключові слова:
підготовка вчителів, інтеграція, природничі науки, контекстна технологія навчання, система завдань.Анотація
Обгрунтовано актуальність проблеми підвищення якості природничо-наукової підготовки майбутніх учителів. Реалізовано мету – виявлено чинник її вирішення (використання контекстної технології навчання). За допомогою теоретичних (аналізу, синтезу, зіставлення, абстрагування, узагальнення, моделювання) та емпіричних (спостереження, анкетування, вивчення документації) методів дослідження, формувального експерименту, проаналізовано сучасний стан реалізації проблеми в теорії навчання та практиці педагогічних університетів. Висвітлено особливості використання контекстної технології навчання при підготовці вчителів природничих наук, яка вперше розглядається в контексті інтеграції змісту природничо-наукової підготовки. Окреслено умову ефективного її застосування: інтеграція змісту шкільних програм навчальних предметів зі змістом природничо-наукової підготовки майбутніх вчителів. Запропоновано систему навчально-пізнавальних завдань із впровадження контекстної технології навчання, системотвірним чинником якої є ідея інтеграції змісту природничо-наукової підготовки майбутніх учителів та змісту навчального матеріалу програм вивчення шкільних предметів. Її основна мета – формування цілісного сприйняття об’єктів, явищ і процесів навколишнього природного середовища. Вона досягається через реалізацію трьох взаємопов’язаних завдань: засвоєння методологічних знань (знань про систему, сутність видів знань, структурно-логічні схеми їх опису та структури системного пізнання світу) як виду знань та способу діяльності; вивчення навчального матеріалу (сприйняття інформації, її уточнення та розширення, узагальнення) на основі використання методологічних знань; залученням студентів до рефлексивної діяльності.
Посилання
References
Bak, V. F., & Stepanjuk, A. V. (2015). Vysvitlennja tendenciji integhraciji pryrodnychykh nauk ta etyky v zmisti biologhichnoji osvity starshoklasnykiv [Considering the tendencies of integration of natural sciences and ethics in the content of biological education of senior pupils]. Ternopil: Vektor [in Ukrainian].
Kedrov, B.M. (1981). O sovremennoj klassifikacii nauk (osnovnye tendencii v ee jevoljucii) [On the modern classification of sciences (main trends in its evolution)]. Moscow: Nauka, Vol. 1. [in Russian].
Olendr T. M., & Stepanjuk A. V. (2018) Monitoryngh jakosti pryrodnychoji osvity v universytetakh SShA [Monitoring the quality of natural sciences education at US universities]. Ternopil: Vektor. [in Ukrainian].
Stepanjuk, A. V. (2012). Formuvannja cilisnykh znanj shkoljariv pro zhyvu pryrodu [Formation of holistic knowledge of schoolchildren about wildlife]. 2nd ed. Ternopil: Vektor. [in Ukrainian].
Verbickij, A. (2010). Pedagogicheskaja tehnologija s pozicij teorij kontekstnogo obuchenija [Pedagogical technology in terms of contextual learning theories]. Pedagogy and psychology, 2, 53–60. [ in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).