СТРУКТУРА ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ ВИЩИХ МЕДИЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ У США

Автор(и)

  • Tetiana Horpinich кандидат педагогічних наук, доцент кафедра іноземних мов, ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України», м.Тернопіль, Україна https://orcid.org/0000-0003-2160-4535

DOI:

https://doi.org/10.24144/2524-0609.2019.45.46-51

Ключові слова:

викладач, медичний університет, професійна компетентність, компетентнісний підхід, США.

Анотація

Анотація. Пропонована стаття ставить за мету проаналізувати структуру професійної компетентності викладача медичного університету в США. Актуальність розвідки зумовлюється трансформаціями в межах української освітньої системи і необхідністю критичного осмислення позитивного досвіду передових країн. Своєчасність дослідження підсилюється тим, що якість підготовки лікарів в США залежить від послідовного втілення засад компетентнісного підходу. Під час дослідження використано елементи загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення, систематизація) та історико-педагогічних (логіко-системний) методів. Доведено, що професійна компетентність викладача медичного університету – складне утворення, яке визначається його місцем у структурі його взаємин у межах соціуму. Проаналізовано основні підходи до розуміння цього поняття американськими педагогами. Виокремлено предметну, психологічну, педагогічну, методичну, професійно-комунікативну компетентності як складові професійної компетентності викладача медичного університету в США.

Посилання

References

Albanese, M. A., Mejicano, G., Mullan, P., Kokotailo, P., & Gruppen, L. (2008). Defining characteristics of educational competencies. Medical Education, 42 (3), 248-255.

Bhatti, N. I., & Cummings, C. W. (2007). Competency in surgical residency training: defining and raising the bar. Academic Medicine, 82 (6), 569−573.

Bordage, G., & Harris, I. (2011). Making a difference in curriculum reform and decision-making processes. Medical Education, 45 (1), 87−94.

Calhoun, J. G., Davidson, P. L., Sinioris, M. E., Vincent, E. T, & Griffith, J. R. (20022). Toward an understanding of competency identification and assessment in health care management. Quality Managemant in Health Care, 11 (1). 14−38.

Carraccio, C., Wolfsthal, S. D., Englander, R., Ferentz, K., & Martin, C. (2002). Shifting paradigms: from Flexner to competencies. Academic Medicine, 77 (5), 361−67.

Fernandez, N., Dory, V., Ste-Marie, L. G., & Chaput, M. (2012). Varying conceptions of competence: an analysis of how health sciences educators define competence. Medical Education, 46, 357-365.

Harden, R. M., Crosby, J. R., Davis, M. H., & Friedman, M. (1999). AMEE Guide No. 14. Outcome-based education, part 5. From competency to meta-competency: a model for the specification of learning outcomes. Medical Teacher, 21 (6), 546−552.

Hordijk, R., Hendrickx, K., Lanting, K., MacFarlane, A., Muntinga, M., & Suurmond, J. (2019). Defining a framework for medical teachers’ competencies to teach ethnic and cultural diversity: Results of a European Delphi study. Medical Teacher, 4 (1), 68−74.

Leung, W. C. (2002). Competency based medical training: review. The BMJ, 325 (7366), 693−696.

Mitrofanova, K. A. (2015). Kompetentnostnyy podkhod v meditsinskom obrazovanii: opyt zarubezhnykh issledovateley [Competence-based approach in medical education: the experience of foreign researchers]. Professional Education in Russia and Abroad, 3 (19), 167−171. [in Russian]

Nguyen, D. Q., & Blais, J. G. (2007). Approche par objectifs ou approche par compétences ? Repères conceptuels et implications pour les activités d’enseignement, d’apprentissage et d’évaluation au cours de la formation clinique. Revue Internationale Francophone D’Éducation médicale, 8 (4), 232-251.

Tardif, J. (2006). L’évaluation des compétences. Documenter le parcours de développement. Montréal: Chenelière Education.

Wagner, E. H., Austin, B. T., Davis, C., Hindmarsh, M., Schaefer, J., & Bonomi, A. (2001). Improving chronic illness care: Translating evidence into action. Health Affairs, 20 (6), 64−78.

Whitcomb, M. (2002). Competency-based graduate medical education? Of course! But how should competency be assessed? Academic Medicine, 77 (5), 359-60.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-06-24

Як цитувати

Horpinich, T. (2019). СТРУКТУРА ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ ВИЩИХ МЕДИЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ У США. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна робота», (2(45), 46–51. https://doi.org/10.24144/2524-0609.2019.45.46-51

Номер

№ 2(45) (2019)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).