ПРОБЛЕМИ ГАРМОНІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНИХ ВИМОГ У СТАНДАРТАХ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Автор(и)

  • Igor Smagin доктор педагогічних наук, доцент, директор КЗ «Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Житомирської обласної ради, м.Житомир, Україна https://orcid.org/0000-0003-3464-4595

DOI:

https://doi.org/10.24144/2524-0609.2019.45.164-168

Ключові слова:

професійний стандарт, освітній стандарт, кваліфікаційний стандарт, професійна компетентність, підвищення кваліфікації.

Анотація

Анотація. Суспільна значущість педагогічної діяльності розглядається як вагомий аргумент визнання професій у галузі освіти регульованими. Мета дослідження: обґрунтування необхідності гармонізації професійних вимог у проектах стандартів педагогічної діяльності. Автор аргументує необхідність визначати професії педагогічних працівників регульованими на основі вимог професійних, освітніх та кваліфікаційних стандартів. Автор аналізує професійний стандарт учителя початкової школи, проект освітнього стандарту бакалавра початкової освіти, Концепцію розвитку педагогічної освіти та проект положення про підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, чинне положення про атестацію педагогічних працівників. На основі аналізу зроблено висновок про розбіжності в підходах до розуміння змісту, структури та функціональної спрямованості професійної компетентності педагога. Автор визначає відсутність усталеного підходу до розуміння центрального поняття сфери стандартизації педагогічної діяльності – поняття професійної компетентності. Вживання та визначення в різних проектах документів поняття професійної компетентності в однині, в множині, в комплексі з іншими життєвими й особистісними компетентностями, відсутність кількісної і якісної визначеності складників структури цього поняття робить складним і практично незручним для використання компетентнісний інструментарій стандартів, що розробляються різними робочими групами. Зроблено висновок про необхідність узгодження кількісного складу, змісту, структури та підходів до розуміння поняття «професійна/-ні компетентність/-ті». Різноманіття підходів, яке наявне в практиці нормотворення, потребує узгодження з метою подальшого застосування вимог стандартів у практиці атестаційного та сертифікаційного процесів і в післядипломній педагогічній освіті під час підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Посилання

References

Petrenko, V. L. (2008). Standartyzatsiia osvity [Standardization of education]. Entsyklopediia osvity. Kyiv: «Yurinkom Inter» [in Ukrainian].

Pro zatverdzhennia Kontseptsii rozvytku pedahohichnoi osvity [About Approval of the Concept of Pedagogical Education Development]: nakaz Ministerstva osvity i nauky Ukrainy vid 16 lypnia 2018 r. № 776 [in Ukrainian].

Pro zatverdzhennia Metodyky rozroblennia profesiinykh standartiv [About Approval of the Professional Development Standards Methodology]: Nakaz Ministerstva sotsialnoi polityky Ukrainy vid 22 sichnia 2018 r. № 74 [in Ukrainian].

Pro osvitu [About Education]: Zakon Ukrainy vid 5 veresnia 2017 roku № 2145-VIII. Vidomosti Verkhovnoi Rady. 2017, 38-39, st.380 [in Ukrainian].

Skyba, Yu. (2016). Klasyfikatsiya metodiv pedahohichnykh doslidzhen' [Classification of Methods of Pedagogical Research]. In Vyshcha osvita Ukrayiny [Higher Education in Ukraine], 2 [in Ukrainian].

Smagin, I.I. (2017). Struktura profesiinoi kompetentnosti pedahoha: normatyvno-funktsionalnyi pidkhid [The Structure of Professional Competence of the Teacher: a Normative-Functional Approach]. Narodna osvita, 3 (33) URL: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=5001 (last accessed: 12.03.2019) [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-06-24

Як цитувати

Smagin, I. (2019). ПРОБЛЕМИ ГАРМОНІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНИХ ВИМОГ У СТАНДАРТАХ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна робота», (2(45), 164–168. https://doi.org/10.24144/2524-0609.2019.45.164-168

Номер

№ 2(45) (2019)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).