ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ГІМНАЗІЇ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2524-0609.2019.45.205-208Ключові слова:
освітнє середовище гімназії, процес проектування, психолого-педагогічні особливості.Анотація
Анотація. Стаття присвячена проблемі проектування освітнього середовища гімназії в цілому та питанням визначення психолого-педагогічних особливостей цього процесу зокрема. У статті висвітлено актуальність проблеми, зумовленої необхідністю розробки науково-методичного забезпечення процесу реформування загальної середньої освіти, яке дозволить досягти належної якості базової середньої освіти в гімназіях через створення в них ефективного діючого освітнього середовища. Метою статті є акцентування на потенційних аспектах та чинниках, які стосуються психолого педагогічних особливостей організації освітнього процесу учнів і є впливовими в процесі проектування освітнього середовища гімназії з метою підвищення якості базової освіти. Методами дослідження є аналіз, синтез та узагальнення психолого-педагогічних особливостей процесу проектування освітнього середовища гімназії. Результатом є узагальнення та систематизація психолого-педагогічних особливостей в освітньому процесі, які мають потенційний вплив на ефективність процесу проектування освітнього середовища гімназії. Організаційно-педагогічні основи проектування освітнього середовища у статті розглядаються як визначення, структурна організація та раціональне використання педагогічних форм, засобів, методів, технологій і матеріально-технічних умов, функціональних структур, спрямованих на задоволення вимог обов’язкових освітніх результатів учнів і запитів і потреб суб’єктів освітнього середовища. У статті робиться акцент на тому, що значну роль в процесі проектування освітнього середовища гімназії, як освітнього закладу, що забезпечує набуття учнями базового рівня загальної середньої освіти, відіграє врахування психолого-педагогічних особливостей освітнього процесу.
Посилання
References
Lypova, L. (2012). Motyvatsiia navchalno-piznavalnoi diialnosti uchniv [Motivation of educational and cognitive activity of pupils]. Dovidnyk klasnoho kerivnyka, 2, 43−49. [in Ukrainian].
Lukianova, M.F. (2013). Motyvatsiia navchalno-piznavalnoi diialnosti uchniv zasobamy IKT [Motivation of educational and cognitive activity of students by means of ICT]. Kompiuter u shkoli ta simi, 6, 28−31. [in Ukrainian].
Trubacheva, S.E. (2012). Dyferentsiiovanyi pidkhid do formuvannia zahalnonavchalnykh kompetentnostei uchniv osnovnoi shkoly [Differentiated Approach to the Formation of General Educational Competences of Primary School Students]. In Kyzenko, V.I., Vaskivska, H.O., & Bondar, S.P. et al. Dydaktychni zasady dyferentsiatsii navchannia v osnovnii shkoli [Didactic principles of differentiation of study at the primary school] (pp.115-142). Kyiv Pedahohichna dumka. [in Ukrainian].
Trubacheva, S.E. (2015). Shkilnyi pidruchnyk u kompetentnisno zoriientovanomu osvitnomu seredovyshchi [School textbook in a competently oriented educational environment]. Problemy suchasnoho pidruchnyka, 15, Part 2, 300–307. [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
