МЕТОДИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ МОБІЛЬНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА У ВИЩІЙ ШКОЛІ

Автор(и)

  • Svitlana Khominets кафедра загальної педагогіки та педагогіки вищої школи, ДВНЗ «Ужгородський національний університет», м.Ужгород, Україна https://orcid.org/0000-0003-1994-7539

DOI:

https://doi.org/10.24144/2524-0609.2020.47.204-208

Ключові слова:

професійна мобільність, педагог, структура професійної мобільності, методи навчання, фахова підготовка.

Анотація

Для успішної реалізації професійних функцій в умовах динамічного фахового середовища сучасний педагог повинен володіти професійною мобільністю, яка зумовлює здатність швидко змінювати свій статус чи становище в соціальному, культурному, професійному просторі, гнучко адаптуватися до нових обставин. Означене вимагає перегляду шляхів підготовки майбутніх педагогів з урахуванням потреб сучасного ринку праці у професійно мобільних фахівцях. Метою статті є конкретизація методів формування професійної мобільності майбутнього педагога у вищій школі. Методи дослідження: аналіз і синтез наукової літератури (для з’ясування ключових понять дослідження), систематизація (з метою виявлення наявних наукових підходів до вирішення означеної проблеми), бесіда, вивчення досвіду діяльності (для виявлення особливостей формування професійної мобільності майбутніх учителів), теоретичне узагальнення (для формулювання підсумкових положень та висновків). Встановлено, що професійна мобільність учителя – це інтегрована якість педагога, яка передбачає розвинуті фахові здібності і особистісні риси, здатність ефективно використовувати систему узагальнених професійних прийомів для виконання педагогічних завдань, а також готовність переходити від одного виду діяльності до іншого в сфері «людина-людина». Формування професійної мобільності педагога передбачає застосування певних методів навчання – тренінгу, мозкового штурму, аналізу конкретної ситуації, ділової гри, дискусії. Зазначені методи спрямовані на розвиток інтересів і здатностей до педагогічної діяльності і професійної мобільності (мотиваційно-ціннісний компонент), оволодіння знаннями, вміннями і навичками проектування своєї педагогічної діяльності та прогнозування її наслідків (когнітивно-діяльнісний компонент), формування здатності оцінювати результати власної практики (рефлексивний компонент професійної мобільності).

 

Біографія автора

Svitlana Khominets, кафедра загальної педагогіки та педагогіки вищої школи, ДВНЗ «Ужгородський національний університет», м.Ужгород

аспірантка

Посилання

Список використаної літератури

Кожевніков В.М. Оптимальний вибір методів навчання студентів у наступності загальноосвітньої профільної школи і вищого навчального закладу. Наукові праці ДонНТУ. Серія: «Педагогіка, психологія і соціологія». 2013. №2 (14). С.11–15.

Бабанский Ю.К. Оптимизация педагогического процесса (в вопросах и ответах). К.: Радянська школа, 1983. 99 с.

Никулина И.В. Формирование профессионально-педагогической мобильности преподавателей высшей школы: дисс. … канд. пед. наук: 13.00.08 / Самарский государственный университет. Самара, 2005. 210 с.

Лук’янчук Н. Класифікація видів тренінгів. Навчання і виховання обдарованої дитини: теорія та практика. 2013. Вип. 1. С. 272–279.

Шевчук С. Кейс-метод як засіб зростання майстерності педагога професійної школи. Педагогіка і психологія професійної освіти. 2014. № 3. С.64–72.

Щербань П.М. Навчально-педагогічні ігри у вищих навчальних закладах. К.: Вища школа, 2004. 207 с.

Вербицкий А.А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход. М.: Высшая школа, 1991. 204 с.

Романюк С.З., Романюк О.В. Інноваційні технології у професійній підготовці сучасного вчителя: вітчизняний та зарубіжний досвід. Молодий вчений. 2019. № 7.1 (71.1). С.64–69.

References

Kozhevnikov, V.M. (2013). Optymalnyi vybir metodiv navchannia studentiv u nastupnosti zahalnoosvitnoi profilnoi shkoly i vyshchoho navchalnoho zakladu [The optimal choice of methods of teaching students in the continuation of the secondary school and higher education institution]. Scientific works of DonNTU. Series: «Pedagogy, Psychology and Sociology», 2 (14). 11–15. [in Ukrainian].

Babanskij, Yu.K. (1983). Optimizaciya pedagogicheskogo processa (v voprosah i otvetah) [Optimization of the pedagogical process (in questions and answers)]. Radyanska Schkola. [in Russian].

Nikulina, I.V. (2005). Formirovanie professionalno-pedagogicheskoj mobilnosti prepodavatelej vysshej shkoly [Formation of professional and pedagogical mobility of teachers of higher education] (Unpublished doctoral dissertation). Samara State University. [in Russian].

Lukianchuk, N. (2013). Klasyfikatsiia vydiv treninhiv [Classification of types of trainings]. Education and upbringing of a gifted child: theory and practice, 1, 272–279. [in Ukrainian].

Shevchuk, S. (2014). Keis-metod yak zasib zrostannia maisternosti pedahoha profesiinoi shkoly [Case method as a means of increasing the skills of a vocational school teacher]. Pedagogy and psychology of vocational education, 3, 64–72. [in Ukrainian].

Shcherban, P.M. (2004). Navchalno-pedahohichni ihry u vyshchykh navchalnykh zakladakh [Educational and pedagogical games in higher educational institutions]. Vyscha schkola. [in Ukrainian].

Verbickij, A.A. (1991). Aktivnoe obuchenie v vysshej shkole: kontekstnyj podhod [Active Learning in Higher Education: A Contextual Approach]. Vyschaya Schkola. [in Russian].

Romaniuk, S.Z., & Romaniuk, O.V. (2019). Innovatsiini tekhnolohii u profesiinii pidhotovtsi suchasnoho vchytelia: vitchyznianyi ta zarubizhnyi dosvid [Іnnovative technologies in the professional training of modern teachers: domestic and foreign experience]. Young scientist, 7.1 (71.1). 64–69. [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-11-17

Як цитувати

Khominets, S. (2020). МЕТОДИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ МОБІЛЬНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА У ВИЩІЙ ШКОЛІ. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна робота», (2(47), 204–208. https://doi.org/10.24144/2524-0609.2020.47.204-208

Номер

Розділ

Статті