«ЕРА КОПЧИНЬСЬКОГО» АБО РОЗВИТОК ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ ШКІЛЬНОЇ ГІГІЄНИ У ПОЛЬЩІ ЗА МІЖВОЄННОЇ ДОБИ ХХ СТ.

Анотація

Актуальність задекларованої у статті теми зумовлена увагою сучасної української педагогіки до проблем здоров’явиховання дітей і молоді, що, своєю чергою, передбачає вивчення творчості зокрема польських медиків і освітян міжвоєнного двадцятиріччя ХХ ст. Мета статті ‒ репрезентувати організаційну, практичну і літературну спадщину лікаря, гігієніста, громадського і державного діяча Станіслава Копчиньського (пол. Stanisław Kopczyński; 1873‒1933). У дослідженні було використано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів, а саме: історико-педагогічний, аналіз, синтез, узагальнення, порівняння наукових джерел, конкретно-історичний, джерелознавчий аналіз, джерелознавчий синтез, біографічний, метод індукції. Стаття анонсує «доміжвоєнний» професійний і організаційний досвід Ст. Копчиньського у сфері шкільної гігієни, з яким вчений увійшов у «державний» етап своєї життєдіяльності, і характеризує організаційну діяльність гігієніста за міжвоєнної доби ХХ ст. Відтак, у статті звучено прізвища візитаторів шкільної гігієни і шкільних лікарів, які в 20‑х ‒ 30‑х рр. ХХ ст. здійснювали систематичну та цілеспрямовану роботу у сфері шкільної гігієни та фізичного виховання, увиразнено наукову і просвітницьку діяльність Ст. Копчиньського (деталізовано значення так званих «четвергів після п’ятнадцятого»; окреслено сутність систематичного і принагідного гігієнічного виховання учнів загальноосвітніх шкіл; анонсовано збірку «Гігієнічні бесіди. Методичні проекти і вказівки»). Зроблено висновок про те, що Ст. Копчиньський репрезентував нову парадигму шкільної гігієни, яка передбачала пильну вагу до промоції здоров’я серед дітей і молоді засобами освіти і виховання та залучення вихованців до активної співпраці у плеканні їхнього здоров’я.