СУТНІСТЬ ТА СТРУКТУРА ВИХОВНОГО СЕРЕДОВИЩА У КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ПАРТНЕРСЬКИХ ВЗАЄМИН ПІДЛІТКІВ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2524-0609.2021.49.187-191Ключові слова:
виховне середовище, партнерські взаємини підлітків, об’єктивні умови, спеціально (штучно) створені умови, статичні умовиАнотація
Успішне становлення партнерських взаємин підлітків відбувається завдяки дії певних умов (факторів) та елементів виховного середовища, які сприяють формуванню мотиваційно-ціннісного, когнітивного та операційно-діяльнісного компонентів розвитку особистості дітей зазначеної вікової категорії. Особливості впливу вказаного середовища мають певну специфіку, пов’язану із умовами формування його структурних складових. Завдяки дії вказаних елементів виховного середовища формуються певні вікові характеристики підлітків, необхідні для забезпечення ефективних засад партнерських взаємин, які впливатимуть на особистісний розвиток та подальший розвиток досягнень у навчанні. Зважаючи на важливість розгляду теоретичних аспектів визначення характеристик виховного середовища підлітків, яке обумовлює становлення їх партнерських взаємин, вивчення даної проблематики визнано актуальним та таким, що забезпечить розвиток наукової думки. Мета статті – систематизувати підходи щодо визначення сутності поняття та структури виховного середовища підлітків як сфери розвитку їх партнерських взаємин. Методи дослідження: метод системного підходу, який використано для систематизації положень наукових поглядів, пов’язаних із оцінюваною проблематикою; порівняльний метод, який застосовується для порівняння підходів науковців. В дослідженні представлено систематизацію підходів щодо визначення сутності поняття та структури виховного середовища підлітків, яке сприяє розвитку їх партнерських взаємин. Доведено, що до складу основних сутнісних ознак поняття виховного середовища підлітків, яке сприяє розвитку їх партнерських взаємин можна віднести: структурну ознаку (у трактуваннях авторів, переважно визначається посилання на певні складові даного феномену), результативну ознаку (акцент на напрямках впливу – стан поведінки, розвиток ціннісних переконань тощо), організаційну ознаку (вказівка на те, що суб’єкти середовища забезпечують активне сприяння розвитку певних навичок, якостей підлітків), суб’єктно орієнтовану ознаку, яка передбачає формування та розвиток виховного середовища підлітків в контексті суб’єкт-суб’єктного спрямування (гуманістичний підхід). Визначено склад умов формування даного феномену, які включають за загальними категоріями, зокрема: об’єктивні, спеціально (штучно) створені, статичні, динамічні. Сформульовано трактування досліджуваного поняття, яке основане на врахуванні переліку основних сутнісних ознак та категорій умов формування виховного середовища, яке сприяє розвитку їх партнерських взаємин.
The successful formation of partnerships of adolescents is conditioned by certain factors and elements of educational environment, contributing to the formation of motivational-value, cognitive and operational-activity components of personality development of children of this age category. The peculiarities of the influence of this environment have a certain specificity associated with the conditions of formation of its structural components. Due to the action of these elements of the educational environment, certain age characteristics of adolescents are formed, which are necessary to ensure the effective principles of partnership, which will affect personal development and further development of academic achievement. Taking into account the importance of considering the theoretical aspects of determining the characteristics of the educational environment of adolescents, which determines the formation of their partnership, the study of this issue is considered relevant and will ensure the development of scientific thought. The purpose of the article is to systematize the approaches to defining the essence of the concept and structure of the educational environment of adolescents as a sphere of development of their partnership. Research methods applied: a systematic approach, which is used to systematize the provisions of scientific views related to the evaluated issues; comparative method used to compare the approaches of scientists. The study presents a systematization of approaches to defining the essence of the concept and structure of the educational environment of adolescents, which contributes to the development of their partnerships. It is proved that the main essential features of the concept of educational environment of adolescents, which contributes to the development of their partnerships include: structural feature (in the interpretations of the authors, mainly determined by reference to certain components of this phenomenon), performance feature (emphasis on areas of influence - behavior, development of value beliefs, etc.), organizational feature (indication that the subjects of the environment provide active assistance in the development of certain skills, qualities of adolescents), subject-oriented feature, which involves the formation and development of the educational environment of adolescents in the context of subject-subject direction (humanistic approach ). The composition of the conditions for the formation of this phenomenon is determined, which include general categories, in particular: objective, specially (artificially) created, static, dynamic. The interpretation of the studied concept is formulated, which is based on taking into account the list of basic essential features and categories of conditions of formation of the educational environment, which promotes the development of their partnership.
Посилання
Список використаної літератури
Зверева І.Д. Соціальна педагогіка: мала енциклопедія. К.: Центр учбової літератури, 2008. 336 с.
Желанова В.В. Теорія і технологія контекстного навчання майбутнього вчителя початкових класів. Луганськ: Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2013. 482 с.
Желанова В.В. Рефлексивно-контекстне освітнє середовище як чинник професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів у ВНЗ. Педагогічний дискурс. 2012. Вип. 11. С.88−93.
Братко М.В. Структура освітнього середовища вищого навчального закладу. Наукові записки. 2015. Вип. 135. С.67–72.
Братко М.В. Управління професійною підготовкою фахівців в умовах Університетського коледжу: теоретичний аспект. ScienceRise: Pedagogical Education. 2016. № 7 (3). С.9−16.
Исламова З.И. Информатизация воспитательной среды в пространстве педвуза. Образование и наука. 2009. № 8 (65). С.113−124.
Лінник О.О. Взаємодія суб’єктів педагогічного процесу в освітньо-професійному середовищі ВНЗ. Сборник научных трудов Sworld. 2012. № 4. С.82−90.
Новикова Л.И., Соколовский М.В. «Воспитательное пространство» как открытая система (Педагогика и синергетика). Общественные науки и современность. 1998. № 1. С.132−143.
Огородова Л.Н. Методологические основы развития воспитательного пространства класса: к вопросу о понятиях. Современные проблемы науки и образования. 2013. № 4. URL: https://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:32u-NRRUS5sJ:https://www.scienceducation.ru/ru/article/view%3Fid%3D9763+&cd=1&hl=uk&ct=clnk&gl=ua (дата звернення: 25.05.2021).
Глинский А.А., Захожая Н.Н. Феномен воспитательного пространства в современной образовательной практике. Выхаванне i дадатковая адукацыя. 2015. № 8. С.3−8.
References
Zvereva, I.D. (2008). Sotsialna pedahohika: mala entsyklopediia [Social pedagogy: a small encyclopedia]. Tsentr uchbovoi literatury. [in Ukrainian].
Zhelanova, V.V. (2013). Teoriia i tekhnolohiia kontekstnoho navchannia maibutnoho vchytelia pochatkovykh klasiv [Theory and technology of contextual learning of future primary school teachers]. LNU im. Tarasa Shevchenka. [in Ukrainian].
Zhelanova, V.V. (2012). Refleksyvno-kontekstne osvitnie seredovyshche yak chynnyk profesiinoi pidhotovky maibutnoho vchytelia pochatkovykh klasiv u VNZ [Reflexive-contextual educational environment as a factor of professional training of future primary school teachers in higher education]. Pedahohichnyi dyskurs, 11, 88−93. [in Ukrainian].
Bratko, M.V. (2015). Struktura osvitnoho seredovyshcha vyshchoho navchalnoho zakladu [The structure of the educational environment of higher education]. Naukovi zapysky, 135, 67–72. [in Ukrainian].
Bratko, M.V. (2016). Upravlinnia profesiinoiu pidhotovkoiu fakhivtsiv v umovakh Universytetskoho koledzhu: teoretychnyi aspekt [Management of professional training of specialists in the University College: theoretical aspect]. ScienceRise: Pedagogical Education, 7 (3), 9−16. [in Ukrainian].
Islamova, Z.I. (2009). Informatizatsiya vospitatelnoy sredyi v prostranstve pedvuza [Informatization of the educational environment in the space of the pedagogical university]. Obrazovanie i nauka, 8 (65), 113−124. [in Russian].
Linnyk, O.O. (2012). Vzaiemodiia subiektiv pedahohichnoho protsesu v osvitno-profesiinomu seredovyshchi VNZ [Interaction of the subjects of the pedagogical process in the educational and professional environment of the university]. Sbornik nauchnyih trudov Sworld, 4, 82−90. [in Ukrainian].
Novikova, L.I., Sokolovskiy, M.V. (1998). «Vospitatelnoe prostranstvo» kak otkryitaya sistema (Pedagogika i sinergetika) [«Educational space» as an open system (Pedagogy and synergetics)]. Obschestvennyie nauki i sovremennost, 1, 132−143. [in Russian].
Ogorodova, L.N. (2013). Metodologicheskie osnovyi razvitiya vospitatelnogo prostranstva klassa: k voprosu o ponyatiyah [Methodological foundations of the development of the educational space of the class: to the question of concepts]. Sovremennyie problemyi nauki i obrazovaniya, 4. https://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:32u-NRRUS5sJ:https://www.science-education.ru/ru/article/view%3Fid%3D9763+&cd=1&hl=uk&ct=clnk&gl=ua
Glinskiy, A.A., Zahozhaya, N.N. (2015). Fenomen vospitatelnogo prostranstva v sovremennoy obrazovatelnoy praktike [The phenomenon of educational space in modern educational practice]. Vyihavanne i dadatkovaya adukatsyiya, 8, 3−8. [in Belarus].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).