МОДЕЛІ ТА ТИПИ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ СОЦІАЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2524-0609.2022.50.103-107Ключові слова:
організаційна культура, ціннісно-нормативні складові організаційної культури, керівні (управлінські та організаційні) складові організаційної культури.Анотація
Стаття присвячена соціологічному дослідженню специфічних особливостей організаційної культури в організаціях державного, приватного (комерційного) і громадського (неприбуткового) секторів суспільства в контексті соціальних змін в українському суспільстві (на прикладі Запорізької області). Мета дослідження − визначення мети та типів організаційної культури в контексті сучасних соціальних трансформацій. Застосовано як загальнонаукові, так і соціологічні методи пізнання соціальних явищ і процесів, а саме: логіко-історичний, структурно-функціональний і порівняльний аналіз – для вивчення організаційної культури та її особливостей; аналіз та синтез – для виокремлення змісту організаційної культури; класифікації – для типологізації організаційної культури в сучасній соціологічній науці; структурно-функціональний аналіз – для з’ясування структури та функцій організаційної культури. Визначено соціологічне тлумачення організаційної культури із застосуванням положень різних парадигмальних підходів, яке пояснює її: а) як елемент соціального управління і як ціннісно-нормативну систему соціальної організації, що регулює поведінку індивідів – членів організації; б) як екстраполяцію ціннісної структури суспільства й ціннісно-нормативних консистентних зразків управлінсько-організаційної взаємодії на функціонування окремих організацій різних секторів суспільства.
Посилання
Список використаної літератури
Галкина Т. П. Социология управления: от группы к команде: учеб. пособие. Москва: Финансы и статистика, 2003. 224 с.
Камерон К., Куинн Р. Диагностика и изменение организационной культуры: пер. с англ. Санкт-Петербург: Питер, 2001. 320 с.
Кравченко Н. Ю. Типологічні особливості організаційної культури в умовах перехідного українського суспільства.Габітус. 2018. Вип. 7. С. 75–81.
Фролов С. С. Социология организаций. Москва: Гардарики, 2001. 384 с.
Hofstede G. T. Cultural Dimensions. URL: http://www.geert-hofstede.com. (дата звернення 18.02.2018).
References
Halkyna, T.P. (2003) Sotsyolohyia upravlenyia: ot hruppы k komande [Sociology of management: from group to team: textbook]. Finance and Statistics. [in Russian].
Cameron, K., & Quinn, R. (2001). Diagnostika i izmeneniye organizatsionnoy kul'tury [Diagnosis and change of organizational culture]. Piter. [in Russian].
Kravchenko, N.Yu. (2018). Tipologíchní osoblivostí organízatsíynoí̈ kul'turi v umovakh perekhídnogo ukraí̈ns'kogo suspíl'stva [Typological features of organizational culture in a transitional Ukrainian society]. Habitus, 7, 75–81. [in Ukrainian].
Frolov, S.S. (2001). Sotsyolohyia orhanyzatsyi [Sociology of organizations]. Gardariki. [in Russian].
Hofstede, G.T. (2018) Cultural Dimensions. http://www.geert-hofstede.com.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).