ПОШИРЕННЯ ІДЕЙ ПСИХОАНАЛІТИЧНОЇ ПЕДАГОГІКИ У ДОСЛІДЖЕННЯХ ТЕОРЕТИКІВ НЕОФРЕЙДИЗМУ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2524-0609.2022.50.199-202Ключові слова:
психоаналітична педагогіка, неофрейдизм, психоаналіз.Анотація
Мета статті – розкрити погляди неофрейдистів на проблему виховання особистості і використання психоаналізу в освіті. Проаналізовано внесок неофрейдистів у поширення теорії і практики психоаналітичної педагогіки. Розкрито ключові ідеї Е. Фромма, К. Хорні, Г. С. Саллівана та А. Кардінера на проблеми формування особистості, філософію освіти, організацію навчання та виховання майбутнього покоління. Встановлено, що погляди неофрейдистів були суміжні з ідеями представників антипедагогіки і полягали в дескулізації та поширенні альтернативних освітніх технологій. Доведено, що на відміну від фрейдистів, які розглядали особистість у контексті біологічної обумовленості, в ідеях неофрейдистів головна увага приділялась соціальному середовищу і культурі, в якій зростає особистість. Зроблено висновок, що концепція психоаналітичної педагогіки у поглядах неофрейдистів набула рис культурної антропології і почала враховувати ідеї соціальної філософії в освіті.
Посилання
Список використаної літератури
Бистер В. О новом понимании шизофренических психозов. Энциклопедия глубинной психологии. Т. II. Новые направления в психоанализе. М.: «Когито-Центр», МГМ, 2001. С. 3–25.
Браун Дж. Фрейд и постфрейдисты. 2000. URL: https://www.psychology.ru/library/00081.shtml (дата звернення6 09.02.2022)
Касьян В. І. Філософія: Відповіді на питання екзаменаційних білетів: Навч. посіб. К.: Знання, 2008. 347 с.
Мещеряков Б. Г., Зинченко В. П. Большой психологический словарь. СПб. Прайм-ЕВРОЗНАК, 2004. 672 с.
Новичкова Г. А. Идеи Эриха Фромма о педагогической антропологии. Педагогика и просвещение. 2013. № 1 (09). С. 57–68.
Пащенко Д. І. Генезис гуманістичних ідей у педагогіці. Київ: Наук. світ, 2001. 278 с.
Салливан Г. С. Интерперсональная теория в психиатрии. СПб.: «Ювента». М. «КСП+», 1999. 347 с.
Старовойтов В. В. Салливан Гарри Стэк. Журнал практической психологии и психоанализа. 2016. № 1. URL: https://psyjournal.ru/articles/sallivan-garri-stek (дата звернення6 09.02.2022)
Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивности. М.: ООО «Издательство АСТ», 2004. 635 с.
Фромм Э. Иметь или быть?. 2-е изд., доп. М.: Прогресс, 1990. 336 с.
Хржановски Г. Психоаналитические теории Карен Хорни, Гарри Стека Салливена и Эриха Фромма. Энциклопедия глубинной психологии. Т. III. Последователи Фрейда. М.: «Когито-Центр», МГМ, 2002. С. 358–394.
Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности. 3-е изд. СПб.: Питер, 2005. 607 с.
Шоробура І. Теоретичні аспекти технології школи «Саммерхілл» О. С. Нілла. Науковий вісник Миколаївського Національного Університету імені В. О. Сухомлинського. Педагогічні науки. 2018. № 2 (61). С. 329–332.
Kardiner A., Linton R., Du Bois C., West J. The Psychological Frontiers of Society. N.Y.: Columbia University Press, 1945.
References
Bister, V. (2001). O novom ponimanii shizofrenicheskih psihozov [On a new understanding of schizophrenic psychoses]. In Enciklopediya glubinnoj psihologii. Vol. II. – Novye napravleniya v psihoanalize (рр. 3–25). Kogito-Center, MGM. [in Russian].
Brown, J. (2000). Frejd i postfrejdisty [Freud and post-Freudians]. https://www.psychology.ru/library/00081.shtml [in Russian].
Kasian, V.I. (2008). Filosofiia: Vidpovidi na pytannia ekzamenatsiinykh biletiv [Philosophy: Answers to the questions of examination tickets]. Znannia. [in Ukrainian].
Meshcheryakov, B.G., & Zinchenko, V.P. (2004). Bol'shoj psihologicheskij slovar' [Big psychological dictionary]. Prajm-EVROZNAK. [in Russian].
Novichkova, G.A. (2013). Idei Eriha Fromma o pedagogicheskoj antropologii [Erich Fromm's ideas on pedagogical anthropology]. Pedagogika i prosveshchenie, 1 (09), 57–68. [in Russian].
Pashchenko, D.I. (2001). Henezys humanistychnykh idei u pedahohitsi [Genesis of humanistic ideas in pedagogy]. Nauk. svit. [in Ukrainian].
Sallivan, G. S. (1999). Interpersonal'naya teoriya v psihiatrii [Interpersonal theory in psychiatry]. Yuventa, KSP+. [in Russian].
Starovojtov, V.V. (2016). Sallivan Garri Stek [Sullivan Harry Stack]. Zhurnal prakticheskoj psihologii i psihoanaliza, 1, 1. https://psyjournal.ru/articles/sallivan-garri-stek [in Russian].
Fromm, E. (2004). Anatomiya chelovecheskoj destruktivnosti [Anatomy of human destructiveness]. OOO «Izdatel'stvo AST». [in Russian].
Fromm, E. (1990). Imet' ili byt'? [To have or to be?]. Progress. [in Russian].
Hrzhanovski, G. (2002). Psihoanaliticheskie teorii Karen Horni, Garri Steka Sallivena i Eriha Fromma [Psychoanalytic theories of Karen Horney, Harry Stack Sullivan and Erich Fromm]. In Enciklopediya glubinnoj psihologii. Vol. II. – Posledovateli Frejda (рр. 358–394). «Kogito-Centr», MGM. [in Russian].
H'ell, L., & Zigler, D. (2005). Teorii lichnosti [Personality theories]. Piter. [in Russian].
Shorobura, I. (2018). Teoretychni aspekty tekhnolohii shkoly «Sammerkhill» O.S.Nilla [Theoretical aspects of A. S. Neill's Summerhill School technology]. Naukovyi visnyk Mykolaivskoho Natsionalnoho Universytetu imeni V. O. Sukhomlynskoho. Pedahohichni nauky, 2 (61), 329–332. [in Ukrainian].
Kardiner, A., Linton, R., Du Bois, C., & West, J. (1945). The Psychological Frontiers of Society. Columbia University Press.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
