ГОТОВНІСТЬ МАГІСТРІВ МЕДИЦИНИ ДО ПРОФЕСІЙНОГО ПЕАДАГОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ ЯК ВАЖЛИВА УМОВА ЇХ УСПІШНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

Анотація

Розглянуто питання педагогічного спілкування, готовність до якого є важливою умовою успішної професійної діяльності фахівця вищої школи, в тому числі й магістрів медицини, які бажають поєднувати фахову діяльність медика з викладацькою діяльністю в медичних закладах вищої освіти. Готовність до професійного педагогічного спілкування суттєво впливає на ефективність педагогічної діяльності викладача. Мета статті: аналіз понять «спілкування», «педагогічне спілкування», виявлення ролі спілкування у професійній педагогічній діяльності магістра медицини. Застосовані методи: загальнонаукові (аналіз, синтез, систематизація, порівняння, узагальнення) для обґрунтування сутності основних понять, формулювання вихідних положень та висновків. Наголошується, що ефективність педагогічного спілкування в значній мірі залежить від наявності у викладача дидактичних, комунікативних, гностичних, ораторських та експресивних умінь. Розкрито суть поняття «готовність до спілкування» та її види (психологічна, теоретична, практична). Розглядаючи питання готовності майбутніх магістрів медицини до педагогічної діяльності і, зокрема, професійного педагогічного спілкування, наголошується на такому важливому аспекті, як готовність до міжкультурної взаємодії, міжкультурного педагогічного спілкування, наявності міжкультурної компетентності, що дуже актуально в реаліях сьогодення.