ВРАХУВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНО-СТИЛЬОВИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАТЕМАТИКІВ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2524-0609.2022.51.104-108Ключові слова:
математична освіта, індивідуальний стиль навчання, модель, освітній процес.Анотація
Зростаючі вимоги до сучасної математичної освіти і необхідність підвищення її якості зумовлюють пошук і застосування ефективних освітніх технологій і практик, які враховують індивідуально-стильові особливості студентів. Встановлена пряма залежність між стилем навчання і труднощами, які виникають у здобувачів у процесі навчання. Мета статті – обґрунтувати необхідність урахування індивідуальних стилів навчання у процесі професійної підготовки майбутніх математиків. Методи дослідження: аналіз наукової літератури, систематизація (для з’ясування ключових понять дослідження), анкетування (для визначення індивідуально-стильових особливостей студентів), узагальнення (з метою формування авторських висновків). З’ясовано суть поняття «індивідуальний стиль навчання» як сукупність стійких пізнавальних та поведінкових чинників, які визначають особливості сприйняття студентом навчального матеріалу та реакції на різні освітні ситуації. Проаналізовано деякі моделі індивідуальних стилів навчання (Колба, Хоні та Мамфорда, Фельдер-Сільвермана) та визначено їх особливості. Представлено результати емпіричного дослідження індивідуально-стильових особливостей студентів, майбутніх математиків (за методикою «Індекс стилів навчання», розробленою Р. Фельдером та Б. Соломан). Обґрунтована необхідність урахування індивідуальних стилів навчання під час планування і реалізації освітнього процесу.
Посилання
Список використаної літератури
Гриньова М.В. Саморегуляція. Навчально-методичний посібник. Полтава: АСМІ. 2008. 268 с.
Keefe J.W. Students learning styles. Reston: National Assosiation of Secondary Schools Principals, 1989. 16 p.
Gregorc A.R. Style delineator. Maynard: Gabriel Systems, 1982. 182 p.
Rampillon U. Aufgabentypologie zum autonomen Lernen. Ismaning: Max Hueber Verlag, 2000. 136 p.
Kolb A.Y. The Kolb Learning Style Inventory: Technical Specifications Boston, MA: Hay Resources Direct, 2005. 128 р.
Honey P., Mumrford A. Using your learning styles. Maidenhead: Honey, 1986. 152 p.
Felder R., Silverman L. Learning and Teaching Styles in Engineering Education. Engineering Education. 1988. Vol. 78, № 7. P.674–681.
References
Hrynova, M.V. (2008). Samorehuliatsiia [Self-regulation. Educational and methodological manual]. ASMI [in Ukrainian].
Keefe, J.W. (1989). Students learning styles. National Assosiation of Secondary Schools Principals.
Gregorc, A.R. (1982). Style delineator. Gabriel Systems.
Rampillon, U. (2000). Aufgabentypologie zum autonomen Lernen. Max Hueber Verlag.
Kolb, A.Y. (2005). The Kolb Learning Style Inventory: Technical Specifications. Hay Resources Direct.
Honey, P., Mumrford, A. (1986). Using your learning styles. Honey.
Felder, R., Silverman, L. (1988). Learning and Teaching Styles in Engineering Education.Engineering Education, 78(7), 674–681.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).