МЕТОДОЛОГІЯ ПІДГОТОВКИ МАГІСТРІВ: ДОСВІД ІНОЗЕМНИХ КРАЇН
DOI:
https://doi.org/10.24144/2524-0609.2023.52.24-28Ключові слова:
підготовка, освіта, методологія, магістр, зарубіжжя.Анотація
Підготовка магістрів у XXI сторіччі є затребуваною через прогресивність розвитку суспільства та національної економіки тої чи тої країни. З другого боку, стрімкий адаптаційній розвиток соціуму, зумовлений пандемією та військовими конфліктами в Україні, вимагає перегляду підготовки здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти, гнучкості освітніх програм, високого рівня професіоналізму викладачів та чіткого розуміння самими студентами власних потреб та запитів на освіту. Звернення до зарубіжного досвіду підготовки магістрів сприяє означеним вище викликам. Метою статті є узагальнення методології підготовки магістрів різних спеціальностей передових країн світу. Для досягнення мети дослідження було використано такі науково-педагогічні методи: системно-аналітичні, контекстуальний, компаративістський. У статті зазначено, що важливим у роботі з магістрами в закладах вищої освіти зарубіжних країн є особистість викладача. Процес викладання у виші охоплює три сфери діяльності: наукову, професійну та комплексну, що зумовлює використання освітянами оптимально ефективних методів (кейс-методи, кластери, перфоменс-тести, ведення навчальних щоденників, організація групових проєктів тощо) та форм (співтворчості та співміркування) навчання. Розроблення освітніх програм підготовки магістрів забезпечує підготовку магістрів за окремими навчальними дисциплінами, запровадження інтенсивних курсів, випробувальних термінів чи стажувань, інтегративних міждисциплінарних курсів, обов’язкову академічну мобільність. Цінним при вступі до магістратури є власний практичний досвід здобувача освіти, навички генерування та втілення в практику роботи передових ідей, здійснення науково-дослідницької роботи.
Посилання
Список використаної літератури
Логвиненко Т.О. Магістратура в системі професійної підготовки соціальних працівників у скандинавських країнах (на прикладі Норвегії та Швеції). Педагогічні науки. 2011. Вип.94. С.144‒152.
Проценко О.Б. Професійна підготовка викладачів вищої школи в магістратурі: досвід європейських країн. Освітологічний дискурс. 2015. №3 (11). С.237‒247.
Шаран Р.В. Дистанційне навчання як освітня технологія професійної підготовки магістрів. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. 2011. №27. С.528‒533.
Jing X. Research on the current situation of dance curriculum and teaching of undergraduate pre-graduate education majors in colleges and universities. Northwest Normal University. 2021. P. 44-49.
Башкір О.І. Методологія науково-педагогічного дослідження як навчальна дисципліна. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2021. №.74. Т.2. С. 79-82.
Башкір О.І. Формування soft skills засобами активних та інтерактивних методів рефлексії. Перспективи та інновації науки. Серія: «Педагогіка». 2022. № 1(6). С.26‒33.
Bashkir O., Kniaz H., Panchenko V., Bakhmat L., Sobchenko T. Conditions for forming future language teachers’ lexical competence in pandemic times. Тhe Revista Amazonia Investiga. 2021. Vol 10. № 43. Р.72‒82.
Коржинська Т.В. Роль інформаційних технологій у процесі підготовки магістрів митного профілю в контексті Болонського процесу: досвід України та Республіки Польщі. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: Педагогіка. 2016. Вип. 3. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadped_2016_3_10
Utbildningsvetenskapliga fakulteten Göteborgs universitet. URI: https://www.gu.se/larande-ledarskap-halsa (дата звернення: 11.03.2023)
Ny magisterexamen i högskolepedagogik. URL: https://www.gu.se/nyheter/ny-magisterexamen-i-hogskolepedagogik (дата звернення: 11.03.2023)
Uczelnia Techniczno-Handlowa im. H.Chodkowskiej. URL: https://mapaakademicka.pl/mapa-home/uczelnia-techniczno-handlowa/?gclid=Cj0KCQjwtsCgBhDEARIsAE7RYh2JrHsbqm45QTt0frIQGH2_cff1b6bJpW4wOZXHSmckXCzCccmvc30aAlG-EALw_wcB (дата звернення: 11.03.2023)
Lehrstuhl für deutsche Philologie der Staatlichen Ivane Javakhishvili Universität Tbilisi. URL: https://degermanistiktiflis.wordpress.com (дата звернення: 11.03.2023)
References
Lohvynenko, T.O. (2011). Mahistratura v systemi profesiinoi pidhotovky sotsialnykh pratsivnykiv u skandynavskykh krainakh (na prykladi Norvehii ta Shvetsii) [Master's degree in the system of professional training of social workers in the Scandinavian countries (on the example of Norway and Sweden)]. Pedahohichna Nauky, 94, 144‒152. [in Ukrainian].
Protsenko, O.B. (2015). Profesiina pidhotovka vykladachiv vyshchoi shkoly v mahistraturi: dosvid yevropeiskykh krain [Professional training of higher school teachers in the master's degree: experience of European countries]. Osvitolohichnyi dyskurs, 3 (11), 237‒247. [in Ukrainian].
Sharan, R.V. (2011) Dystantsiine navchannia yak osvitnia tekhnolohiia profesiinoi pidhotovky mahistriv [Distance learning as an educational technology for professional training of masters]. Suchasni informatsiini tekhnolohii ta innovatsiini metodyky navchannia v pidhotovtsi fakhivtsiv: metodolohiia, teoriia, dosvid, problemy, 27, 528‒533. [in Ukrainian].
Jing, Xiaowen (2021). Research on the current situation of dance curriculum and teaching of undergraduate pre-graduate education majors in colleges and universities. Northwest Normal University, 44-49. [in Chinese].
Bashkir, O.I. (2021). Metodolohiia naukovo-pedahohichnoho doslidzhennia yak navchalna dystsyplina [Methodology of scientific and pedagogical research as an educational discipline]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh, 74 (2), 79‒82. [in Ukrainian].
Bashkir, O.I. (2022). Formuvannia soft skills zasobamy aktyvnykh ta interaktyvnykh metodiv refleksii [Formation of soft skills by means of active and interactive methods of reflection]. Perspektyvy ta innovatsii nauky. Seriia: «Pedahohika», 1 (6), 26‒33. [in Ukrainian].
Bashkir, O., Kniaz, H., Panchenko, V., Bakhmat, L., Sobchenko, T. (2021) Conditions for forming future language teachers’ lexical competence in pandemic times. Тhe Revista Amazonia Investiga, 10 (43), 72‒82.
Korzhynska, T.V. (2016). Rol informatsiinykh tekhnolohii u protsesi pidhotovky mahistriv mytnoho profiliu v konteksti Bolonskoho protsesu: dosvid Ukrainy ta Respubliky Polshchi [The role of information technologies in the process of training masters of the customs profile in the context of the Bologna process: the experience of Ukraine and the Republic of Poland]. Visnyk Natsionalnoi akademii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy. Seriia: Pedahohika, 3. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadped_2016_3_10 [in Ukrainian].
Utbildningsvetenskapliga fakulteten Göteborgs universitet. URI: https://www.gu.se/larande-ledarskap-halsa
Ny magisterexamen i högskolepedagogik. URL: https://www.gu.se/nyheter/ny-magisterexamen-i-hogskolepedagogik
Uczelnia Techniczno-Handlowa im. H.Chodkowskiej. URL: https://mapaakademicka.pl/mapa-home/uczelnia-techniczno-handlowa/?gclid=Cj0KCQjwtsCgBhDEARIsAE7RYh2JrHsbqm45QTt0frIQGH2_cff1b6bJpW4wOZXHSmckXCzCccmvc30aAlG-EALw_wcB
Lehrstuhl für deutsche Philologie der Staatlichen Ivane Javakhishvili Universität Tbilisi. URL: https://degermanistiktiflis.wordpress.com
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).