МЕТОДОЛОГІЯ ПІДГОТОВКИ МАГІСТРІВ: ДОСВІД ІНОЗЕМНИХ КРАЇН

Анотація

Підготовка магістрів у XXI сторіччі є затребуваною через прогресивність розвитку суспільства та національної економіки тої чи тої країни. З другого боку, стрімкий адаптаційній розвиток соціуму, зумовлений пандемією та військовими конфліктами в Україні, вимагає перегляду підготовки здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти, гнучкості освітніх програм, високого рівня професіоналізму викладачів та чіткого розуміння самими студентами власних потреб та запитів на освіту. Звернення до зарубіжного досвіду підготовки магістрів сприяє означеним вище викликам.  Метою статті є узагальнення методології підготовки магістрів різних спеціальностей передових країн світу. Для досягнення мети дослідження було використано такі науково-педагогічні методи: системно-аналітичні, контекстуальний, компаративістський. У статті зазначено, що важливим у роботі з магістрами в закладах вищої освіти зарубіжних країн є особистість викладача. Процес викладання у виші охоплює три сфери діяльності: наукову, професійну та комплексну, що зумовлює використання освітянами оптимально ефективних методів (кейс-методи, кластери, перфоменс-тести, ведення навчальних щоденників, організація групових проєктів тощо) та форм (співтворчості та співміркування) навчання. Розроблення освітніх програм підготовки магістрів забезпечує підготовку магістрів за окремими навчальними дисциплінами, запровадження інтенсивних курсів, випробувальних термінів чи стажувань, інтегративних міждисциплінарних курсів, обов’язкову академічну мобільність. Цінним при вступі до магістратури є власний практичний досвід здобувача освіти, навички генерування та втілення в практику роботи передових ідей, здійснення науково-дослідницької роботи.