ОРГАНІЗАЦІЙНО-УПРАВЛІНСЬКІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ЗМІСТУ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2524-0609.2024.54.129-132Ключові слова:
початкова освіта, зміст освіти, організаційно-управлінські умови, стандартизація, альтернативна освіта, Велика Британія.Анотація
У сучасних умовах глобалізації вивчення основних закономірностей, що впливають на формування й модернізацію змісту початкової освіти у Великій Британії, є актуальним і необхідним для розвитку системи вітчизняної національної освіти. Мета статті: виявити організаційно-управлінські умови формування змісту початкової освіти у Великій Британії. Методи дослідження: теоретичні ‒ аналіз, синтез, узагальнення, конкретизація, порівняння, узагальнення. Початкова освіта у Великій Британії посідає чільне місце в системі освіти, вона є основою шкільного навчання. Зміст освіти, в тому числі й початкової) ґрунтується на поєднанні трьох ключових компонентів: формування системи керування на основі врахування освітніх результатів; стимулювання різноманітного співробітництва субʼєктів освіти; реалізація принципів свободи вибору. Освітня політика країни спрямована на розвиток і модернізацію змісту початкової освіти зі збереженням базових принципів, характерних для культури й історії країни. Організаційно-управлінські дії розглядаються в умовах сучасних тенденцій децентралізації й централізації керування в галузі шкільної освіти. Модель стратегічного розвитку, фінансування й керування загальною шкільною освітою є організаційною умовою формування змісту початкової шкільної освіти.
Посилання
Список використаної літератури
Coe R. School improvement: reality and illusion. British Journal of Educational Studies. 2009. Vol.57. №4. P.363‒379.
King R. Young learners ‒ transformation to secondary learning. UK: Pearson, 2014. 156 p.
Morgan C., Stobbe J., Baron W., Miller J. Keys to the elementary classroom. 3d ed. USA: Corwin press, 2009. 206 p.
Wilson A., Creativity in Primary Education. 3rd ed. UK: SAGE Publication: 2015. 255 p.
McLachlan C., Fleer M., Edwards S. Early childhood curriculum. Planning, assessment and implementation. UK: Cambridge University Press, 2010. 243 p.
Hawkes N. Values education and the national curriculum in England / In T.Lovat, R.Toomey, N.Clement (Eds.), International research handbook on values education and student wellbeing. L.A: Springer, 2010. P.225‒238.
References
Coe, R. (2009). School improvement: reality and illusion. British Journal of Educational Studies, 57 (4), 363‒379.
King, R. (2014). Young learners ‒ transformation to secondary learning. Pearson.
Morgan, C., Stobbe, J., Baron, W., & Miller, J. (2009). Keys to the elementary classroom. Corwin press.
Wilson, A. (2015). Creativity in Primary Education. SAGE Publication.
McLachlan, C., Fleer, M., & Edwards, S. (2010). Early childhood curriculum. Planning, assessment and implementation. Cambridge University Press.
Hawkes, N. (2010). Values education and the national curriculum in England. In T.Lovat, R.Toomey, N.Clement (Eds.), International research handbook on values education and student wellbeing (pp.225‒238). Springer.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
