ВИКОРИСТАННЯ ВІРТУАЛЬНИХ СИМУЛЯЦІЙ ЯК ЗАСОБУ ЕДЬЮТЕЙНМЕНТУ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ МОТИВАЦІЇ УЧНІВ У НАВЧАННІ ХІМІЇ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2524-0609.2024.55.135-143Ключові слова:
віртуальні симуляції, едьютейнмент, мотивація учнів, навчання хімії, інтерактивність, педагогічні інновації.Анотація
У сучасних школах застосування віртуальних симуляцій для навчання хімії є несистемним та недостатньо комплексним. Інтеграція віртуальних симуляцій та створення уроків з використанням різноманітних матеріалів може покращити якість освіти та стимулювати інтерес учнів до хімії. Освітній потенціал використання віртуальних симуляцій у хімічному навчанні розглянуто через призму ключових складових цих симуляцій. Основні аспекти включають моделювання хімічних процесів, інтерактивність, візуалізацію молекулярних структур, можливість експериментування без ризику, навчання на основі завдань, зворотний зв’язок та оцінку, а також доступність та поширеність віртуальних симуляцій. Висвітлення цих аспектів допомагає зрозуміти важливість використання віртуальних симуляцій як інструменту для покращення якості та ефективності навчання хімії. Акцентовано увагу на те, що використання віртуальних симуляцій як інструменту едьютейнменту дозволяє поєднати теоретичні знання з практичними навичками, що сприяє активнішому залученню учнів до вивчення предмету. Зазначено, що віртуальні симуляції є ефективним інструментом для використання під час практичних занять на уроках хімії. Віртуальні симуляції можна використовувати для підвищення мотивації учнів та зацікавленості у навчанні, особливо тих, хто може виявляти недостатній інтерес до хімії. Такий підхід дозволяє зробити навчання більш доступним, захопливим та ефективним для учнів. Доведено вплив використання віртуальних симуляцій на мотивацію учнів у процесі навчання хімії та визначено ефективні методи їхнього використання з метою покращення навчального процесу.
Посилання
Список використаної літератури
Волинець В. Використання технологій віртуальної реальності в навчанні. Неперервна професійна освіта: теорія і практика. 2021. № 2. С.40–47. Doi: 10.28925/1609-8595.2021.2.5.
Сняла Ю. Застосування цифрових інструментів у навчанні хімії. Освіта. Інноватика. Практика. 2023. Т.11. № 4. С.55–64. Doi: 10.31110/2616-650X-vol11i4-008.
Анічкіна О.В. Гейміфікація – сучасний виклик хімічної освіти. Вісник Запорізького національного університету. Педагогічні науки. 2020. № 1(3). С.74–80. Doi: 10.26661/2522-4360-2020-3-1-11.
Гиря О.О. Використання ментальних карт на навчальних заняттях з хімії. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Теорія та методика навчання природничих наук. 2022. № 2. С.45–55. Doi: 10.31652/2786-5754-2022-2-45-55.
Кравець І.В., Мідак Л.Я., Кузишин О.В. Технологія Augmented Reality як засіб для покращення ефективності вивчення хімічних дисциплін. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання: досвід, тенденції, перспективи. Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю (м.Тернопіль, 9-10 листопада 2017 р.). Тернопіль: ТНПУ ім.В.Гнатюка, 2017. С.151–154.
Куленко О.А. Застосування інформаційно-комунікаційних технологій у професійній підготовці майбутніх учителів хімії. Науковий вісник Ужгородського університету Серія: Педагогіка. Соціальна робота. 2014. Вип.33. С.98–101.
Мідак Л.Я., Кузишин О.В., Базюк Л.В. Використання технологій доповненої реальності під час навчання шкільного курсу хімії 11 класу. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім.М.Коцюбинського. Серія: теорія та методика навчання природничих наук. 2021. № 1. С.74–93. Doi: 10.31652/2786-5754-2021-1-74-93.
Stepanenko O., Ohrimenko Z., Shaforost Y., Pasichnyk L., Pochynok Y. Positive learning environment in educational sphere, Revista Eduweb. 2022. Vol. 16. № 2. P. 30–48. Doi: 10.46502/issn.1856- 7576/2022.16.02.2.
Zhaoyan L., Yuan C., Jiancheng L. Application of Virtual Simulation Technology in Chemistry Teaching. E3S Web of Conferences. 7th International Conference on Energy Science and Chemical Engineering. 2021. Vol.267. P.1–4. Doi: 10.1051/e3sconf/202126702067.
Степаненко О.К., Шафорост Ю.А., Москалюк О.П. Дистанційні платформи для навчання і саморозвитку учнів та студентів під час воєнного стану. Перспективи та інновації науки. 2022. № 7(12). С.417–428, Doi: 10.52058/2786-4952- 2022-7(12)-417-428.
McGarr O. The use of virtual simulations in teacher education to develop pre-service teachers’ behaviour and classroom management skills: implications for reflective practice. Journal of Education for Teaching. 2021. № 47(2). P.274–286. Doi: 10.1080/02607476.2020.1733398.
Allcoat D., Mühlenen von A. Learning in virtual reality: Effects on performance, emotion and engagement. Research in Learning Technology. 2018. Vol.26. P. 2140–2152. Doi: 10.25304/rlt.v26.2140.
Thisgaard M., Makransky G. Virtual learning simulations in high school: Effects on cognitive and non-cognitive outcomes and implications on the development of STEM academic and career choice. Frontiers in Psychology. 2017. Vol.8. P.805. Doi: 10.3389/fpsyg.2017.00805.
Salame I.I., Makki J. Examining the Use of PhET Simulations on Students’ Attitudes and Learning in General Chemistry II. Interdisciplinary Journal of Environmental and Science Education. 2021. № 17(4). e2247. Doi: 10.21601/ijese/10966
Mayer R.E. Multimedia learning. Psychology of learning and motivation. Academic Press. 2002. № 41. P.85–139. Doi: 10.1016/S0079-7421(02)80005-6.
Tüysüz C. The Effect of the Virtual Laboratory on Students’ Achievement and Attitude in Chemistry. International Online Journal of Educational Sciences. 2010. № 2(1). P.37–53. URL: https://www.acarindex.com/dosyalar/makale/acarindex-1423904485.pdf.
Сухопара І.Г., Тимощук М.А. Особливості застосування технології ед’ютейнмент на уроках «Я досліджую світ». Молодий вчений. 2021. № 10(98). С.73–77. Doi: 10.32839/2304-5809/2021-10- 98-19.
Шафорост Ю. Метод кроссенса як елемент едьютейнмента. Використання на уроках хімії. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Педагогіка. Соціальна робота. 2024. № 1(54). С.225–231. https://doi.org/10.24144/2524-0609.2024.54.225-231.
Хіврич С. Використання прийомів едьютейнмента на теренах сучасної української освіти та регіональному рівні. Ціннісні засади реалізації ідей Нової української школи: тези наук.-практ. конф., Біла Церква: КНЗ КОР «КОІПОПК», 2019. С.61–65.
Clark T.M., Chamberlain J.M. Use of a PhET interactive simulation in general chemistry: The hydrogen atom. Journal of Chemical Education. 2018. № 91(8). P.1198–102. Doi: 10.1021/ed400454p.
Лут О.А., Шафорост Ю.А., Мартинюк М.В. Інтегроване використання хімічних дидактичних ігор за допомогою інформаційно-комп’ютерних технологій. Вісник Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. Серія: Педагогічні науки. 2024. Вип.54(1). С.200–206. Doi: 10.31376/2410-0897-2024-1-54-200-206.
References
Volynets, V. (2021). Vykorystannya tekhnolohiy virtualʹnoyi realʹnosti v navchanni [The use of virtual reality technologies in education]. Continuous professional education: theory and practice, 2, 40–47. Doi: 10.28925/1609-8595.2021.2.5 [in Ukrainian]
Sniala, Yu. (2023). Zastosuvannya tsyfrovykh instrumentiv u navchanni khimiyi [Application of digital tools in teaching chemistry]. Education. Innovation. Practice, 11 (4), 55–64. Doi: 10.31110/2616-650X-vol11i4-008 [in Ukrainian]
Anichkina, O.V. (2020). Heymifikatsiya – suchasnyy vyklyk khimichnoyi osvity {Gamification is a modern challenge of chemical education}. Bulletin of Zaporizhzhya National University. Pedagogical sciences, 1(3), 74–80. Doi: 10.26661/2522-4360-2020-3-1-11 [in Ukrainian]
Hyria, O.O. (2022). Vykorystannya mentalʹnykh kart na navchalʹnykh zanyattyakh z khimiyi {Using mental maps in chemistry classes]. Scientific notes of Vinnytsia State Pedagogical University named after Mykhailo Kotsyubynskyi. Series: Theory and teaching methods of natural sciences, 2, 45–55. Doi: 10.31652/2786-5754-2022-2-45-55 [in Ukrainian]
Kravets, I.V., Midak, L.Ya, & Kuzyshyn, O.V. (2017). Tekhnolohiya Augmented Reality yak zasib dlya pokrashchennya efektyvnosti vyvchennya khimichnykh dystsyplin [Augmented Reality technology as a means to improve the effectiveness of studying chemical disciplines], Modern information technologies and innovative teaching methods: experience, trends, perspectives ‒ Proceedings of All-Ukrainian scientific and practical conference with international participation (pp.151‒154). Ternopil [in Ukrainian]
Kulenko, O.A. (2014). Zastosuvannya informatsiyno-komunikatsiynykh tekhnolohiy u profesiyniy pidhotovtsi maybutnikh uchyteliv khimiyi [Application of information and communication technologies in the professional training of future chemistry teachers]. Scientific Bulletin of Uzhhorod Universityю Series: Pedagogy. Social work, 33, 98–101. [in Ukrainian]
Midak, L.Ya., Kuzyshyn, O.V., & Baziuk, L.V. (2021). Vykorystannya tekhnolohiy dopovnenoyi realʹnosti pid chas navchannya shkilʹnoho kursu khimiyi 11 klasu [The use of augmented reality technologies during the teaching of the 11th grade school chemistry course]. Scientific notes of M.Kotsyubynskyi Vinnytsia State Pedagogical University. Series: theory and teaching methods of natural sciences, 1, 74–93. Doi: 10.31652/2786-5754-2021-1-74-93 [in Ukrainian]
Stepanenko, O., Ohrimenko, Z., Shaforost, Y., Pasichnyk, L., & Pochynok, Y. (2022). Positive learning environment in educational sphere. Revista Eduweb, 16(2), 30–48. Doi: 10.46502/issn.1856- 7576/2022.16.02.2
Zhaoyan, L., Yuan, C., & Jiancheng, L. (2021). Application of Virtual Simulation Technology in Chemistry Teaching. E3S Web of Conferences. 7th International Conference on Energy Science and Chemical Engineering, 267, 1–4. Doi: 10.1051/e3sconf/202126702067
Stepanenko, O.K., Shaforost, Yu.A., & Moskaliuk, O.P. (2022). Dystantsiyni platformy dlya navchannya i samorozvytku uchniv ta studentiv pid chas voyennoho stanu [Remote platforms for learning and self-development of pupils and students during martial law]. Perspectives and innovations of science, 7(12), 417–428. Doi: 10.52058/2786-4952- 2022-7(12)-417-428 [in Ukrainian]
McGarr, O. (2021). The use of virtual simulations in teacher education to develop pre-service teachers’ behaviour and classroom management skills: implications for reflective practice. Journal of Education for Teaching, 47(2), 274–286. Doi: 10.1080/02607476.2020.1733398
Allcoat, D., & Mühlenen, A. (2018). Learning in virtual reality: Effects on performance, emotion and engagement. Research in Learning Technology, 26, 2140–2152. Doi: 10.25304/rlt.v26.2140
Thisgaard, M., & Makransky, G. (2017). Virtual learning simulations in high school: Effects on cognitive and non-cognitive outcomes and implications on the development of STEM academic and career choice. Frontiers in Psychology, 8, p.805. Doi: 10.3389/fpsyg.2017.00805
Salame, I.I., & Makki, J. (2021). Examining the Use of PhET Simulations on Students’ Attitudes and Learning in General Chemistry II. Interdisciplinary Journal of Environmental and Science Education, 17 (4), e2247. Doi: 10.21601/ijese/10966
Mayer, R.E. (2002). Multimedia learning. Psychology of learning and motivation. Academic Press, 41, 85–139. Doi: 10.1016/S0079-7421(02)80005-6
Tüysüz, C. (2010). The Effect of the Virtual Laboratory on Students’ Achievement and Attitude in Chemistry. International Online Journal of Educational Sciences, 2 (1), 37–53. URL: https://www.acarindex.com/dosyalar/makale/acarindex-1423904485.pdf
Sukhopara, I.H., & Tymoshchuk, M.A. (2021). Osoblyvosti zastosuvannya tekhnolohiyi edʺyuteynment na urokakh «YA doslidzhuyu svit» [Peculiarities of the use of edutainment technology in the lessons «I explore the world»]. Young scientist, 10 (98), 73–77. Doi: 10.32839/2304-5809/2021-10- 98-19 [in Ukrainian]
Shaforost, Yu. (2024). Metod krossensa yak element edʹyuteynmenta. Vykorystannya na urokakh khimiyi [Metod krossensa yak element ediuteinmenta. Vykorystannia na urokakh khimii]. Scientific Bulletin of Uzhhorod University Series «Pedagogy. Social work», 1 (54), 225–231. https://doi.org/10.24144/2524-0609.2024.54.225-231 [in Ukrainian]
Khivrych, S. (2019). Vykorystannya pryyomiv edʹyuteynmenta na terenakh suchasnoyi ukrayinsʹkoyi osvity ta rehionalʹnomu rivni [The use of edutainment techniques in the field of modern Ukrainian education and at the regional level]. Value principles of the implementation of the ideas of the New Ukrainian school ‒ Proceedings of scientific-practical conference (pp.61‒65). KNS KOR “KOIPOPK”. [in Ukrainian]
Clark, T.M., & Chamberlain, J.M. (2018). Use of a PhET interactive simulation in general chemistry: The hydrogen atom. Journal of Chemical Education, 91(8), 1198–102. Doi: 10.1021/ed400454p
Lut, O.A., Shaforost, Yu.A., & Martyniuk, M.V. (2024). Intehrovane vykorystannya khimichnykh dydaktychnykh ihor za dopomohoyu informatsiyno-kompʺyuternykh tekhnolohiy [Integrated use of chemical didactic games with the help of information and computer technologies]. Bulletin of Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University. Series: Pedagogical Sciences, 54(1), 200–206. Doi: 10.31376/2410-0897-2024-1-54-200-206 [in Ukrainian]
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
